реагентного господарства
Зміст
Склади реагентів
Дозування реагентів
Література
Склади реагентів
Відомі дві схеми організації реагентного господарства: перша - Передбачає отримання з заводів-постачальників готової продукції, яку потім за допомогою спеціальних дозаторів вводять в оброблювану воду, друга - Заснована на отриманні з заводів напівфабрикатів, що потребують подальшої обробки і доведенні до продукту, зручного для дозування.
Вжиті при обробці води реагенти вводяться у вигляді порошків або гранул (сухе дозування) або у вигляді водних розчинів або суспензій (мокре дозування). Обидва способи дозування вимагають організації на водоочисних комплексі реагентного господарства. У першому випадку на водоочисних заводі повинні бути передбачені склад готової продукції та апарати-дозатори. У другому - враховуючи, що реагенти надходять у вигляді напівфабрикатів, необхідно передбачити крім складу апаратуру для приготування розчинів (або суспензій) реагентів і дозування в оброблювану воду. При цьому можливо складування реагентів у сухому вигляді навалом або в спеціальній тарі або у вигляді висококонцентрованих розчинів в спеціальних ємностях.
Щоб уникнути втрат коагулянту в результаті злежування, а також при виконанні трудомістких вантажно-розвантажувальних робіт при доставці коагулянту і завантаженні розчинних баків в даний час широко поширене зберігання коагулянту в рідкому вигляді. З цією метою на водоочисних заводі передбачають резервуари більшого обсягу (рис.4.1), в яких заготовляють розрахунковий запас коагулянту у вигляді розчину вищої концентрації (до 30%), завантажуючи їх коагулянтом, що доставляються з заводу-виробника в кусках. В процесі експлуатації концентрований розчин коагулянту передають у видаткові баки, де доводять розчин до робочої концентрації 10-12%, а потім дозують в оброблювану воду.
Для зберігання реагентів у сухому вигляді передбачають закриті приміщення на першому поверсі поблизу від розчинних баків. При зберіганні навалом сульфату алюмінію та негашеного вапна висоту шару приймають відповідно 1,5 і 2 м, а за наявності відповідної механізації допускається збільшення висоти шару до 2,5 і 3,5 м. Висоту шару кухонної солі слід приймати до 2 м.
При поставці реагентів в тарі рекомендується наступна висота їх укладання, м; для хлорного заліза в барабанах і залізного купоросу в паперових мішках - Відповідно 2,5 і 3,5; для кальцинованої соди в паперових мішках - 2-3,5; в контейнерах - 2-3; для активного вугілля в паперових мішках, гелю ПАА в бочках, кремнефтористого натрію в бочках, силікату натрію в бочках, технічного перманганату калію в металевих бочках і баках - 2,5.
Склад для зберігання кислот слід ізолювати від інших складських приміщень. Він повинен мати надійну припливно витяжну систему вентиляції. При його проектуванні необхідно враховувати правила обладнання та утримання складів для зберігання сильнодіючих і отруйних речовин. Це також відноситься до складів хлору і аміаку, які рекомендується розміщувати в понижених точках території водоочисного комплексу.
Видатковий склад хлору повинен мати об'єм для зберігання не більше 100 т, повністю ізольований відсік до 50 т. Склад рекомендується розміщувати в напівзаглиблених або наземних будівлях з двома виходами з протилежних сторін. Зберігають хлор у балонах або контейнерах. Склад активного вугілля рекомендується розташовувати в окремому приміщенні, що відноситься по пожежній небезпеці до категорії В. При мокрому зберіганні кухонної солі (при добовому витраті більше 0,5 т) обсяг баків-сховищ визначають з розрахунку 1,5 м 3 на 1 т реагенту. Склад для зберігання запасів іонообмінних матеріалів розраховують на обсяг завантаження двох катіонітових фільтрів і по одному завантаженні фільтрів зі слабко - і сільноосновним анионитом в разі їх застосування.
Очевидно, що від технології поліпшення якості води залежать склад і насиченість реагентного господарства. Так, крім цехів коагулювання, хлорування, вапнування можуть бути цехи углеванія, фторування і т.д.
При проектуванні складів реагентів необхідно передбачати механізацію їх вивантаження із транспортних засобів і завантаження в реагентні баки шляхом використання транспортерів і механічних лопат.
Склад для зберігання фільтрувальних матеріалів та підбір обладнання проектують із розрахунку 10%-ного щорічного поповнення та обміну фільтруючого завантаження і зберігання аварійного запасу на перевантаження одного фільтра при загальній кількості до 20 і двох фільтрів - при більшій кількості. Для завантаження фільтрів рекомендується використовувати водоструминні і піскові насоси. За відсутності централізованого постачання гравію і фільтруючих матеріалів необхідно передбачати на водоочисних комплексі спеціальний цех та обладнання для зберігання, дроблення, сортування, відмивки і передачі зазначених матеріалів на фільтри.
При організації реагентного господарства на водоочисних комплексі слід враховувати особливості зберігання реагентів, а, саме: вапно можна поміщати в одному складі з коагулянтами; хлорне вапно необхідно зберігати в дерев'яних бочках в окремому сухому, прохолодному, добре вентильованому приміщенні.
При зберіганні реагентів для фторування води повинні дотримуватися особливі умови зважаючи на їх токсичності. Так, фтор - містять реагенти зберігають на складі при температурі не нижче 5 Вє С в заводській тарі (сталевих або фанерних барабанах, дерев'яних бочках масою нетто 50-150 кг), роздруковувати та заповнювати порошкоподібною реагентом переносну тару, а також зачиняти реагент водою слід в окремій кімнаті, ізольованою від приміщення фтораторной. Цю кімнату необхідно обладнати припливно-витяжною вентиляцією з 12-кратним обміном повітря протягом 1 год з урахуванням резервної вентиляції з 6-кратним обміном повітря протягом 1 ч. Добре вентильовані склад і фтораторная повинні бути надійно ізольовані від інших приміщень; транспортування фторовмісних сполук механизируют.
Пакети і барабани з активованим вугіллям укладають по маркам і датами надходження; до приміщень для його зберігання вимоги вибухобезпеки не пред'являється, з пожежної небезпеки його відносять до категорії "В".
Поліакриламід і рідке скло, щоб уникнути заморожування і всихання зберігають в критих приміщеннях при плюсовій температурі, але не вище 25 В° С. Технічний 8%-ний розчин поліакриламіду транспортують і зберігають у бочках, що містять 100-150 кг продукту. Для усунення витоків такі бочки повинні знаходитися у вертикальному положенні завантажувальним люком вгору. При дефектах тари або при необхідності зберігання розкритих бочок продукт слід залити водою. Рідке скло зберігають в герметично закупорених дерев'яних або залізних бочках або в цистернах.
Склади для зберігання кислот повинні бути обладнані на підставі санітарних правил проектування, обладнання та утримання складів для зберігання сильнодіючих та отруйних речовин (СДОР) з урахуванням правил пристрою і безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском. Їх ізолюють один від одного і решти складських приміщень. Невелика кількість кислот можна зберігати в приміщеннях з хорошою тягою.
Склади для зберігання хлору та аміаку розраховують на зберігання цих реагентів у балонах або бочках. Такі склади повинні бути ізольовані від інших складських приміщень і відповідати правилам зберігання зріджених газів. Доцільно розташовувати їх в найнижчих точках. Якщо добова витрата хлору перевищує 1 т, видатковий склад може складатися з танків заводського виготовлення місткістю до 50 т; при цьому слід передбачити також станцію переливу рідкого хлору із залізничних цистерн. Обладнання складів і станцій переливу хлору необхідно проектувати з урахуванням вимог, виклад...
