Введення
Зварювання - процес отримання нероз'ємного з'єднання допомогою встановлення міжатомних зв'язків між зварюваних частинами при їх місцевому або загальному нагріванні, або пластичній деформації, або спільному дії того й іншого. Звичайно застосовується для з'єднання металів, їхніх сплавів або термопластів, а також у медицині.
Для виробництва зварювання використовуються різні джерела енергії: електрична дуга, газове полум'я, лазерне випромінювання, електронний промінь, тертя, ультразвук. Розвиток технологій дозволяє в даний час здійснювати зварювання не лише на промислових підприємствах, але й на відкритому повітрі, під водою і навіть у космосі. Виробництво зварювальних робіт пов'язане з небезпекою загорянь, уражень електричним струмом, отруєнь шкідливими газами, опроміненням ультрафіолетовими променями і ураженням очей.
ГОСТ 19521-74 [2] встановлює класифікацію зварювання металів за основним фізичним, технічним і технологічним ознаками.
Фізичні ознаки, залежно від форми енергії, використовуваної для утворення зварного з'єднання, поділяються на три класи:
Термічний клас: види зварювання, які здійснюються плавленням з використанням теплової енергії. Термомеханічний клас: види зварювання, які здійснюються з використанням теплової енергії і тиску. Механічний клас: види зварювання, які здійснюються з використанням механічної енергії і тиску. До технічних ознак належать: спосіб захисту металу в зоні зварювання, безперервність зварювання, ступінь механізації зварювання. Технологічні ознаки встановлені ГОСТ 19521-74 для кожного способу зварювання окремо
Електродугове зварювання
Джерелом теплоти є електрична дуга, виникає між торцем електрода і зварюється виробом при протіканні зварювального струму в результаті замикання зовнішнього ланцюга електрозварювального апарату. Опір електричної дуги більше, ніж опір зварювального електроду і проводів, тому більша частина теплової енергії електричного струму виділяється саме в плазму електричної дуги. Цей постійний приплив теплової енергії підтримує плазму (електричну дугу) від розпаду.
Вирізняється тепло (в тому числі за рахунок теплового випромінювання з плазми) нагріває торець електрода і оплавляє зварювані поверхні, що призводить до утворення зварювальної ванни - об'єму рідкого металу. У процесі остигання і кристалізації зварювальної ванни утворюється зварне з'єднання.
Основними різновидами електродугового зварювання є: ручне дугове зварювання, зварювання неплавким електродом, зварювання плавким електродом, зварювання під флюсом, електрошлакове зварювання.
Зварювання неплавким електродом
В англомовній літературі відомо як en: gas tungsten arc welding (GTA welding, TGAW) або tungsten inert gas welding (TIG welding, TIGW), в німецькомовній літературі - de: wolfram-inertgasschweiГџen (WIG).
В якості електрода використовується стрижень, виготовлений з графіту або вольфраму, температура плавлення яких вище температури, до якої вони нагріваються при зварюванні.
Зварювання найчастіше проводиться в середовищі захисного газу (Аргон, гелій, азот і їх суміші) для захисту шва і електрода від впливу атмосфери, а також для стійкого горіння дуги.
Зварювання можна проводити як без, так і з присадним матеріалом. У якості присадочного матеріалу використовуються металеві прутки, дріт, смуги.
Зварювання плавким електродом
В англомовній іноземній літературі іменується як en: gas metal arc welding (GMA welding, GMAW), в німецькомовній літературі - de: metallschutzgasschweiГџen (MSG). Поділяють зварювання в атмосфері інертного газу (metal inert gas, MIG) і в атмосфері активного газу (Metal active gas, MAG).
В якості електрода використовується металева дріт, до якої через спеціальне пристосування (струмопровідний наконечник) підводиться струм. Електрична дуга розплавляє дріт, і для забезпечення постійної довжини дуги дріт подається автоматично механізмом подачі дроту. Для захисту від атмосфери застосовуються захисні гази (аргон, гелій, вуглекислий газ і їх суміші), подающиеся зі зварювальної головки разом з електродним дротом. Слід зауважити, що вуглекислий газ є активним газом - при високих температурах відбувається його дисоціація з виділенням кисню. Виділився кисень окисляє метал. У зв'язку з цим доводиться в зварювальний дріт вводити розкислювачі (такі, як марганець і кремній). Іншим наслідком впливу кисню, також пов'язаним з окисленням, є різке зниження поверхневого натягу, що призводить, серед іншого, до більш інтенсивному розбризкуванню металу, ніж при зварюванні в аргоні або гелії.
Ручне дугове зварювання
В англомовній літературі іменується en: shielded metal arc welding (SMA welding, SMAW) або manual metal arc welding (MMA welding, MMAW).
Для зварювання використовують електрод з нанесеним на його поверхню покриттям (обмазкою).
При плавленні обмазки утворюється захисний шар, відокремлює зону зварювання від атмосферних газів (азоту, кисню), і сприяючий легування шва, підвищенню стабільності горіння дуги, видаленню неметалевих включень з металу шва, формуванню шва і т. д. В Залежно від типу електрода і зварюваних матеріалів електрозварювання проводиться постійним струмом обох полярностей або змінним струмом.
1. Опис зварної конструкції
Траверса вона ж кран-балка є допоміжним вантажопідйомним пристосуванням. Як правило траверсу використовують для підняття довгомірних вантажів таких як труби, сталеві і дерев'яні балки, дошки і т.д за допомогою підйомного крана. До кранів як правило ніяких вимог не пред'являється т.к траверса є універсальним пристосуванням, проте варто пам'ятати що при підйомі вантажу треба враховувати вагу не тільки самого вантажу, але і траверси.
З точки зору механіки, використання траверс при підйомі вантажів обумовлюється тим що вона розподіляє рівномірно вага вантажу і вирівнює його центр тяжесті.Ко всього іншого траверса траверса істотно полегшує процес кріплення і стропування вантажу.
Класифікація траверси як зварної конструкції наступна: по області застосування є вантажопідйомної, товстостінної т.к необхідний певний межа міцності при піднятті вантажів (товщина залежить від ваги вантажу на який вона розрахована), за матеріалом виготовлення відноситься до сталевим конструкціям т.к стали мають необхідні фізичні властивості і относітелбную дешевизну перед іншими металами, за способом отримання є профільної конструкцією т.к виготовляється з сталепрокатних профілів (вибір профілязавісіт від ваги вантажу, що піднімається т.к різні профілі мають різний межа міцності), використовуючи класифікацію за конструктивній формі траверса є балкою.
траверса 4Т. (4Т. максимально допустима вага вантажу, що піднімається) являє собою горизонтальну балку зварену з двох швеллеров.Сварной шов йде в місцях стиків ребер швелерів.
З одного боку траверси рівно по середині (якщо порушити цю умову то зміститься центр ваги) приварено сталеве вушко виготовлене з металевого прута зігнутого в декількох місцях і посилене в місцях зварювання металевими прутками.
З іншого боку по краях распологаются два вушка виготовлені аналогічним способом, і так само посилені прутками, пріваранние перпендикулярно балці.
Використовується траверса наступним чином: за верхнє вушко вона чіпляється за допомогою гака до підйомного крану чи іншому вантажопідйомного обладнання і піднімається на висоту зручну для стропування вантажу, під вантажем продеваютя два троси які мають гаки на кожному кінці, цими гаками троси чіпляються до нижніх вушках траверси, утворюючи тим самим петлю в якій знаходиться вантаж. Таким чином центр ваги вантажу, що піднімається врівноважується, вага розподіляється по всій балці і вантаж не ризикує випасти з петлі.
2. Опис матер...
