Вставши на шляху річки Янцзи - головної водної артерії країни, вона навіть недобудована впевнено тримає першість серед гребель світу за фізичними розмірами, обсягами використаних будматеріалів і витрачених грошових коштів, а гідроелектростанція при ній - за кількістю вироблюваної електроенергії.
Дамба В«Три ущелиниВ» - грандіозна споруда 2309 м в довжину, 600 м завширшки і 185 м у висоту. Для порівняння: найбільша дамба в світі до 2006 року - Гранд Кулі в США має лише 1592 м в довжину, 503 м завширшки і 168 м у висоту. І якщо зведення найбільшої американської греблі зажадало 9, 16 млн кубометрів бетону, то на В«Три ущелиниВ» його пішло вже 28 млн кубометрів.
Будівництво ГЕС почалося в 1992 році, закінчення будівництва заплановане на 2010 рік.
Склад споруд ГЕС:
гравітаційна бетонна гребля завдовжки 2309 м і заввишки 185 м;
лівобережне пріплотінний будівля ГЕС з 14 гідроагрегатами;
правобережне пріплотінний будівля ГЕС з 12 гідроагрегатами;
правобережне підземне будівля ГЕС з 6 гідроагрегатами;
двониточний п'ятиступінчастий судноплавний шлюз (в основному призначений для вантажних суден, час проходу шлюзів близько 4 годин);
суднопідіймач (В основному призначений для пасажирських суден, вантажопідйомність 3000 т., час підйому 30 хв.)
Проектна потужність ГЕС - 22, 4 ГВт, середньорічне вироблення на 2008 рік склала 80, 8 млрд кВт В· год У трьох будівлях ГЕС повинні бути розміщені 32 радіально-осьових гідроагрегату потужністю по 700 МВт, що працюють при максимальному напорі 113 м. Після додавання підземного машинного залу кількість вироблюваної електрики в рік буде більшою мірою залежати від розміру паводку на Янцзи, для оработкі якого і призначені додаткові електрогенератори.
-->p>
Напірні споруди ГЕС утворюють велике водосховище, при створенні якого було затоплено 27820 га оброблюваних земель, переселяється ок. 1, 2 млн чоловік. Під воду пішли міста Ваньсянь і вухань.
Однією з причин будівництва дамби на Янцзи - найбільшої ріки Китаю, були постійні паводки, які виливалися в по-справжньому катастрофічні повені. За тисячоліття їх відбулося 215. При цьому останнє зовсім недавно - В 1998 році, в розпал реалізації проекту В«Три ущелиниВ». На той момент вже була побудована тимчасова гребля відводить русло Янцзи від ділянки під основне будівництво. Однак, вона ніяк не могла перешкодити звичайному буяння природи. В Внаслідок розлив Янцзи 1998 забрав 4000 життів селян, обробляють землю нижче за течією річки, 14 млн чоловік позбавив будинків. Загальні економічні втрати країни тоді були оцінені в млн.
Однак, сумні наслідки повені 1998 року як аргумент на користь своєї позиції використовують і прихильники, і противники проекту В«Три ущелиниВ». Прихильники стверджують, що тепер, завдяки контролю за спуском паводкових вод, передбаченому греблею, траурні церемонії за жертвами повеней залишилися в минулому. Противники ж навпаки переконані, що головна трагедія ще попереду. Справа в тому, що в результаті будівництва дамби в районі ущелин Цюйтан, Уся та Сілін в центральної провінції Хубей утворилося водосховище розміром в 1000 кв кілометрів і глибиною в 175 метрів. Таким чином, на греблю тиснуть своєю масою 22 млрд кубометрів води. Якщо - не дай Бог - гребля впаде, наприклад, в результаті землетрусу, то наслідки цього обвалення неможливо навіть уявити, адже по берегах Янцзи мешкає 360 млн чоловік і в її дельті знаходиться велика частина сільськогосподарських земель.
Крім землетрусу причиною обвалення греблі може стати і сверхпаводок, в внаслідок чого вода може перелитися через край греблі і підточити дно біля її підстави. Історія знає приклади таких трагедій. Так, в середині XX століття в штаті Пенсільванія, США, проливний дощ викликав паводок, в результаті якого вода попросту перелилася через край бетонної греблі. Падаючи з висоти в кілька десятків метрів, вода з такою силою билися об річкове дно у основи греблі, що її фундамент поплив, і вона звалилася, звільнивши дорогу заточеною в неволі річці Аустіне. Невелике містечко Джорджтаун, який знаходився вниз за течією, змило з лиця землі стіною води заввишки 18 метрів. Більше 2000 людей зникли безвісти. Іншими словами, масштаб катастрофи був таким, що не знайшли навіть тіл загиблих.
Помилкова оцінка властивостей глини, що знаходилася в основі споруди, стала причиною руйнування Безенской греблі в Вогезах у Франції. Чотири населених пункти та 150 людських життів - підсумок катастрофи. Та й найбільша катастрофа в післявоєнній Європі теж відбулася через обвалення греблі. Дамба Мольпассе під французькому Провансі недалеко від міста Фрежюсон в 1959 році повністю повторила сценарій Пенсильванської катастрофи, забравши більше тисячі людських життів. І це при тому, що висота греблі Мольпассе була всього 65, 5 метрів, тобто рівно втричі нижче греблі В«Три ущелиниВ».
Правда, саме ця трагедія змусила інженерів всього світу переглянути принципи установки фундаментів всіх майбутніх гребель. З тих пір фундаменти гребель ставляться на бетонні підошви різної форми, мета яких зміцнити дно і розпорошити маси падаючої води таким чином, щоб вона, втрачаючи більшу частину свого руйнівної сили, не розмивала грунт.
Система розпилення водної маси є і на греблі В«Три ущелиниВ», але супротивникам мегапроекту довгоочікуваного спокою це не приносить. А все тому, що трагедій, пов'язаних із функціонуванням гребель в історії - така ж череда, як фамільних портретів у вітальні Баськервіль-холу. І кожна з них теоретично готова повторитися в трьох ущелинах.
Бетонна охолодження
Інша проблема гребель такого масштабу - бетон і його властивості. Теоретично навіть маленька тріщина в тілі греблі може призвести до повного її руйнування, а уникнути цих мікротріщин, коли маєш справу з такою кількістю бетону, майже неможливо. Причина криється у властивостях цього поширеного будівельного матеріалу.
Бетон складається з цементу, води і піску, які, утворюючи бетонну суміш, нагріваються. При цьому в природних умовах бетон застигає від зовнішніх сторін усередину, і коли остуджується занадто велика кількість бетону, він довго залишається гарячим всередині. В результаті він остигає і, відповідно, стискається пізніше зовнішньої оболонки, і таким чином вірогідність деформації форми заливки та виникнення тріщин вельми висока. Наприклад, для того, щоб природним чином остудити то кількість бетону, яке знадобилося для знаменитої греблі Гувера на річці Колорадо в США, треба було б 125 років. Щоб скоротити цей процес до 22 місяців американські інженери замурували в тіло греблі більше 950 км сталевих бетонних труб, по яких пускали воду, охолоджувану на спеціально побудованому для цього заводі. Тим не менш, остаточно гребля Гувера продовжує тверднути досі. А це В«всього лишеВ» 3, 33 млн кубометрів бетону. Так-так, В«всього лишеВ», бо при зведенні греблі В«Три ущелиниВ» знадобилося 28 млн кубометрів цього популярного будівельного матеріалу.
Незважаючи на майже у вісім разів більшу кількість бетону, на дамбі "Три ущелиниВ» відмовилися від його штучного охолодження. Замість цього було прийнято рішення заливати суміш дуже маленькими партіями. Але все одно доводилося обкладати залиті ділянки льодом і час від часу напускати над греблею штучного туману, щоб сонце не уповільнювало процес затвердіння. Ну і, звичайно, треба було більшу кількість часу: якщо греблю Гувера звели за п'ять років, то будівництво греблі на річці Янцзи зайняло всі дев'ять. Словом, будівельники зробили все, щоб споруда могла, як кажуть боксери, В«тримати ударВ» будь-якої сили.
Однак, міцність тіла греблі не є стовідсотковою гарантією запобігання водних катастроф. Історія тим і цікава, що при великому бажанні скептики можуть знайти в ній масу страшилок для недосвідченого обивателя. Так, в 1967 році в південно-західній Індії стався...
