Реферат з дисципліни: Будівельні машини
Виконав студент гр. ПГС-806 Лугини А.А.
Петербурзький державний університет шляхів повідомлення
Санкт-Петербург 2010
Введення
В проблемі здійснення науково-технічного прогресу значна роль відводиться підйомно-транспортному машинобудуванню, перед яким поставлено завдання широкого впровадження у всіх галузях народного господарства комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, ліквідацію ручних вантажно-розвантажувальних робіт і виключення важкої ручної праці при виконанні основних і допоміжних технологічних операцій.
Життєво необхідним є збільшення виробництва прогресивних засобів механізації підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських робіт. Сучасні потокові технологічні й автоматизовані лінії, міжцеховий і цеховий транспорт вимагають застосування різноманітних типів підйомно-транспортних машин і механізмів, що забезпечують безперервність і ритмічність виробничих процесів. Тому підйомно-транспортне обладнання в даний час перетворилося в один з основних вирішальних факторів, що визначають ефективність виробництва. Насиченість виробництва засобами механізації трудомістких і важких робіт, рівень механізації технологічного процесу визначають собою ступінь досконалості технологічного процесу.
Правильний вибір підйомно-транспортного устаткування впливає на нормальну роботу і високу продуктивність виробництва. Можна забезпечити його стійкий ритм на сучасної щаблі інтенсифікації без узгодженої і безвідмовної роботи сучасних засобів механізації внутрішньоцехового та міжцехового транспортування сировини, напівфабрикатів і готової продукції на всіх стадіях обробки і складування.
Сучасні високопродуктивні вантажопідйомні машини, що працюють з великими швидкостями і володіють високою вантажопідйомністю, є результатом поступового розвитку цих машин протягом довгого часу.
Область застосування і класифікація вантажопідіймальних машин
В будівельному виробництві вантажопідіймальні машини мають дуже широке застосування. З їх допомогою на споруджувані споруди подають будівельні матеріали та штучні деталі, стінові огородження і елементи покрівлі, монтують великоблочні та великопанельні житлові будинки, залізобетонні та металеві конструкції промислових будівель і споруд, виконують вантажно-розвантажувальні роботи на складах матеріалів і конструкцій, обслуговують виробничі процеси на відкритих майданчиках підприємств будівельної індустрії.
В Залежно від призначення, конструкції і характеру виконуваної роботи вантажопідйомні машини можна розділити на три основні групи. Перша група включає найпростіші машини: домкрати, талі і лебідки, які використовуються в основному в якості допоміжного обладнання на монтажних та інших роботах; друга група - підйомники, за допомогою яких забезпечується тільки вертикальне переміщення вантажів; третя група - крани, що забезпечують як вертикальне, так і горизонтальне переміщення вантажів у будь-якому напрямку в межах, що залежать від параметрів крана. Вантажопідіймальні машини при неправильній експлуатації або внаслідок упущень, допущених в процесі виготовлення, можуть представляти небезпеку для обслуговуючого персоналу та для осіб, що знаходяться в зоні їх дії, тому в цілях забезпечення безпеки розробка, виготовлення і експлуатація вантажопідіймальних машин строго регламентована правилами пристрої і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при Раді Міністрів СРСР. Ці правила поширюються на крани всіх типів, вантажні візки, що пересуваються надземними рейковими коліями разом з кабіною управління, ручні та електричні талі, лебідки, призначені для підйому вантажу і людей, змінні вантажозахоплювальні органи (гак, грейфер, вантажопідіймальний електромагніт і т.п.) і пристосування (стропи, кліщі, траверси тощо), тару.
Призначення і класифікація кранів
Робота крана складається з ряду операцій: захоплення окремого штучного вантажу (або пакета), його підйом і переміщення до місця призначення, опускання і відчеплення вантажу, підйом і переміщення вантажозахоплювального пристрою або пристосування у вихідне положення для захоплення, підйому і переміщення наступного вантажу. Ці операції чергуються в певній послідовності, повторюючись через певні проміжки часу (цикли).
Крани відносяться до вантажопідйомним машинам перериваної, або циклічного, дії в відміну від транспортуючих машин безперервної дії (наприклад, конвеєрів), які переміщують вантажі безперервним потоком.
Стрілові крани поділяють на кілька груп, найбільш численною з яких є група самохідних кранів. Від інших кранів стрілового типу (наприклад, баштових) самохідні крани відрізняються тим, що мають спеціальне ходовий пристрій для незалежного переміщення по місцевості і комплектуються різними видами змінного стрілового обладнання, що дозволяє використовувати крани на різноманітних роботах і порівняно швидко змінювати їх робочі параметри. Вони володіють великою маневреністю в межах будівельного майданчика. Монтаж і демонтаж самохідних кранів, підготовка майданчиків для їх експлуатації та пересування, а також перебазування крана з об'єкта на об'єкт здійснюються простіше, швидше і дешевше.
До Стрілові самохідні крани належать автомобільні (ходовий пристрій включає в себе шасі автомобіля, його силову установку, трансмісію і систему управління), пневмоколісні і гусеничні (ходовий пристрій містить пневмоколісне або гусеничне шасі, що приводиться в рух від силової установки, яка розташована на поворотній частині крана), а також на спеціальному (Автомобільного типу, спеціально пристосованому для умов роботи кранів) і коротко базовому (спеціально пристосованому для роботи на непідготовлених майданчиках і в обмежених умовах) шасі.
Автомобільні стрілові самохідні крани загального призначення служать для підйому та опускання вантажів і переміщення їх на невеликі відстані в горизонтальній площині при виробництві будівельно-монтажних і вантажно-розвантажувальних робіт на розосереджених об'єктах.
Автомобільні крани розрізняють по вантажопідйомності, типу приводу основних механізмів і типом базового шасі вантажного автомобіля.
В нашій країні освоєно серійне виробництво автомобільних кранів вантажопідйомністю 2, 5, 4, 6, 3; 10 і 16 7 ".
За типом приводу розрізняють крани з механічним, електричним та гідравлічним приводами основних механізмів. Найбільш поширені крани з механічним і електричним приводами. Виробництво кранів з гідравлічним приводом поки знаходиться в стадії освоєння.
В Як база для кранів застосовують двох-або тривісні шасі стандартних автомобілів.
Основні параметри і конструкція кранів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9692-67 (В«Крани стрілові самохідні загального призначення. Типи і основні параметриВ») і ГОСТ 11556-65 (В«Крани стрілові самохідні загального призначення. Технічні вимоги В»).
Автомобільні крани позначаються індексами, що складаються з буквеної та цифрової частин. Крани, випущені до 1967 р., мають індекс, що складається з однієї літери і двох-трьох цифр або двох букв і двох цифр (наприклад, К-64, АК-75). Буквена частина позначає приналежність машини до групи кранів (К) або більш точно - до групи автомобільних кранів (АК); цифри - вантажопідйомність крана (6, 3; 7, 5Т) і порядковий номер моделі.
В 1967 затверджена нова індексація стрілових самохідних кранів, згідно якої індекс автомобільних кранів складається з двох літер КС (кран самохідний) і чотирьох цифр. Цифрова частина, яку пишуть після буквеної через тире, позначає основні дані про крані в наступному порядку: перша цифра - номер розмірної групи, друга - номер типу ходового пристрою, третя і четверта - відповідно характер підвіски стріли і порядко...
