ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА № 1 СУЧАСНІ СПОСОБИ ВИГОТОВЛЕННЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧАТОК І ШТАМПІВ А
1.1 СУЧАСНІ СПОСОБИ ВИГОТОВЛЕННЯ ПЕЧАТОК І ШТАМПІВ
1.1.1 А-1. Ручний набір
1.1.2 А-2. З використанням лінотипів
1.1.3 А-3. З використанням фотополімерних матеріалів
1.1.4 А-4. З використанням лазерного гравірування
1.1.5 А-5. З використанням японської технології "SPRING"
1.1.6 А-6. З використанням технології'' Lazer-graver 1000 sr''
1.2 СУЧАСНІ СПОСОБИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧАТОК І ШТАМПІВ
ГЛАВА № 2 СПОСОБИ ПІДРОБКИ відбитків печаток і штампів
РОЗДІЛ № 3 АВТОМАТИЗОВАНИЙ СПОСІБ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДРОБКИ Відбитків печаток і штампів
ВИСНОВОК
Список використаної літератури
Введення
Печатки та штампи є Посвідчувальний друкованими формами, засобом захисту документа від підроблення. Їх відбитки у документах використовуються для перевірки фактів, викладених у документах, і офіційного характеру документа.
У період з 1978 р. по 1992 р. виготовлення та використання печаток і штампів було регламентовано інструкцією, затвердженою Наказом МВС СРСР N 34 від 13 лютого 1978 Виконання даної інструкції впорядковує виробництво посвідчувальних друкованих форм, визначало порядок їх обліку та зберігання. Інструкція висувала певні вимоги до форми, розмірами печаток і штампів і розміщенню в них текстів. Був встановлений певний порядок відкриття штемпельно-гравельних підприємств (майстерень).
Керуючись даною інструкцією та користуючись розробленою методикою, експерти могли визначити, виготовлені чи печатки і штампи за правилами фабричного виробництва або з їх порушенням. В подальшому слідчий вирішував питання про їх автентичності або підробленими.
Дія наказу обмежувало способи виробництва фабричних печаток і штампів, а також число їх виготовлювачів. Існувала дозвільна система відкриття штемпельно-граверних підприємств. Все це ускладнювало способи підробки посвідчувальних друкованих форм, що полегшувало роботу експертів.
З тих пір, як перестала діяти інструкція, значно зросла кількість виробників посвідчувальних друкованих форм, збільшилося число реєстрованих підприємств, що виробляють печатки і штампи, реорганізовані вже існуючі. Широкого поширення набули технології, які раніше не використовувалися: фотополімерна технологія, виготовлення матриці фрезеруванням, гравірування лазером по гумі та ін При наявності нескладного і легко доступного обладнання стало можливим підробити удостоверітельную друковану форму без особливої вЂ‹вЂ‹праці і в найкоротший термін. Сучасні технології дозволяють виготовляти практично необмежену кількість копій печаток і штампів з відбитка однієї і тієї ж друкованої форми.
В даний час фотополімерна технологія, а також способи лазерного гравірування, використовувані для одержання посвідчувальних друкованих форм, удосконалюються. Опис цих технологій можна знайти в спеціальної поліграфічної літературі та інструкціях, наявних на підприємствах.
Застосування комп'ютерної техніки для отримання оригінал-макетів і відтворення останніх у вигляді печаток чи штампів способом лазерного гравіювання безпосередньо по гумі, а також у вигляді матриці шляхом фрезерування і фотоформ при використанні фотополімерної технології - все це дозволило значно поліпшити якість посвідчувальних друкованих форм, що виготовляються за допомогою перерахованих технологій. Виробництво їх стало менш трудомістким, а за якістю найчастіше вони не тільки не поступаються традиційним печаток і штампів, але і перевершують.
У даній дипломній роботі перераховані найбільш поширені способи виготовлення печаток і штампів та способи підробки відбитків цих печаток і штампів. Але головне питання, що розглядається в даній роботі, це питання про способи і засобах захисту при виробництві печаток і штампів, які з недавнього часу почали впроваджуватися у виробництво.
ГЛАВА № 1 СУЧАСНІ СПОСОБИ ВИГОТОВЛЕННЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧАТОК І ШТАМПІВ
1.1 СУЧАСНІ СПОСОБИ ВИГОТОВЛЕННЯ ПЕЧАТОК І ШТАМПІВ
Відбитки печаток і штампів є одним із засобів захисту документів від підробок. Особисті документи, що видаються установою, підприємством чи організацією, дійсні при наявності на них підписів посадових осіб та відповідних відбитків печаток. Деякі особисті документи забезпечуються ще відбитками штампів, які засвідчують додаткові факти.
Раніше друку виготовляли в державних штемпельно-гравюрних майстерень (гербові - з відома спеціальної дозвільної служби). Але вже кілька років печатки виробляють без дозволів на різних, (в тому числі і приватних) підприємствах.
В залежності від призначення друку бувають гербові та прості. Гербові містять, крім тексту, в центрі зображення державного герба країни. Прості печатки, крім тексту, можуть містити різні емблеми.
Печатки та штампи бувають двох видів: каучукові й металеві. Металеві печатки і штампи, вживають для нанесення рельєфно забарвлених відбитків, а також для нанесення рельєфних відбитків. Каучукові печатки і штампи дають забарвлені відтиски.
Існує кілька способів виготовлення печаток і штампів, якими є: ручний набір, набір з використанням лінотипів, набір з використанням фотополімерних матеріалів, лазерне гравіювання, набір з використанням японської технології "SPRING" і набір з використанням технології. Розглянемо детально кожен з цих способів.
1.1.1 А-1. Виготовлення печаток і штампів за допомогою ручного набору
Процес виготовлення печаток і штампів за допомогою ручного набору включає в себе наступні основні операції:
1. Збірка друкарської форми;
2. Отримання матриці;
3. Виготовлення кліше.
Текст набирають вручну з використанням пробільних матеріалів (шпації). Літери, складові текст круглої печатки, і розділові знаки закріплюються в металеві кільця або обідки, а при виготовленні печатки або штампа у формі трикутника літери тексту закріплюються в рамки.
При виготовленні гербових печаток в середню частину набору поміщають сердечник з зображенням герба, герб завдано на металеву пластинку. Зображення герба отримують гравіюванням по металу або цінкографіческім способом.
Отриманою набірної друкованою формою роблять відбиток на масі з гіпсу, каоліну і крохмалю змішаних з водою, отриманий відбиток складальної форми служить матрицею, виходить форма по рельєфу зворотна (дзеркальна) набору. Потім, отриману форму вміщують в електричну піч, де вона обробляється сушінням і випалом при температурі 150 В° С.
Після цього в матрицю вдавлюють каучук (гуму) для отримання друкованої форми або кліше, рельєф якої відповідає набору. Каучук вдавлюється в матрицю спеціальним пресом при температурі до 110-130 В° С на протязі двох хвилин. Каучук при остиганні вулканізується і набуває якості притаманні звичайній гумі: друкуючі елементи добре зберігають форму і пружність, що забезпечує можливість тривалого використання печатки або штампа. При виготовленні кліше можуть утворитися різні дефекти у вигляді окремих горбків гуми, які видаляються механічним способом. Після обробки кліше обрізають і наклеюють на дерев'яні колодки з матер'яною прокладкою.
Для нанесення відбитків каучукової печаткою або штампом застосовується спеціальне барвне речовина різних кольорів-мастика, тому каучукові друку часто називають мастичними печатками.
Для штрихів відбитків каучукових печаток і штампів характерні ознаки плоского друку, а саме: відсутність рельєфності (натиску) на папері; барвник в штрихах розподіляється відносно рівномірно як у середині штрихів, так і, але краях, іноді зустрічаються фрагменти зі слабким відкладенням барвника або повним його відсутністю. Зазвичай це відбувається в результаті неоднакової інтенсивності фарбування друкуючих елементів мастикою, а іноді чере...
