Зміст
Введення
1 Техніко-технологічний розділ
1.1 Цілі та види дослідження свердловин
1.2 Технологія дослідження свердловин
1.3 Прилади й устаткування для дослідження
2 Розрахунково-практичний розділ
2.1 Побудова індикаторних діаграм
2.2 Розрахунок параметрів привибійної зони і коефіцієнта продуктивності
Висновок
Список літератури
Введення
Криві відновлення (Падіння) забійних тисків (КВД-ККД) є одним з відомих і поширених методів гідродинамічних дослідженні свердловин на несталих режимах фільтрації.
Під гідродинамічними дослідженнями свердловин (ДДІВ) розуміється система заходів, що проводяться на свердловинах по спеціальними програмами: завмер за допомогою глибинних приладів ряду величин (Зміни забійних тисків, дебітів, температур в часі і ін, що відносяться до продуктивним нафтогазовим пластів), наступна обробка заміряли даних, аналіз та інтерпретація отриманої інформації про продуктивних характеристиках - параметрах пластів і свердловин і т д.
За останні роки були розроблені дистанційні високоточні глибинні електронні манометри з пьезокварцевого датчиками тиску і глибинні комплекси з відповідним комп'ютерним забезпеченням (так звані електронні манометри другу покоління) Застосування таких манометрів і комплексів дозволяє використовувати при аналізі нові процедури, різко поліпшують якість інтерпретації фактичних даних і кількісно визначених параметрів продуктивних пластів. Особливо гостро стоять ці питання при розробці складно побудованих родовищ, при бурінні, експлуатації та дослідженні горизонтальних свердловин.
У загальному комплексі проблем розробки родовищ вуглеводнів важливе місце займає початкова і поточна інформація про параметри пласта - відомості про продуктивних пластах, їх будову і колекторних властивостях, що насичують флюїди, геолого-промислових умовах, добивних можливостях свердловин та ін Обсяг такої інформації про параметрах пласта досить великий.
Джерелами відомостей про параметри пласта служать як прямі, так і непрямі методи, засновані на інтерпретації результатів досліджень свердловин геолого-геофізичних досліджень, лабораторних досліджень зразків породи (Кернів, шламу) і проб пластових флюїдів при різних термобаричних умовах (Дослідження РVТ, що вивчається фізикою пласта), даних буріння свердловин і спеціального моделювання процесів фільтрації ДДІВ. Обробка й інтерпретація результатів ДДІВ пов'язана з вирішенням прямих і обернених задач підземної гідромеханіки. Враховуючи, що обернені задачі підземної гідромеханіки не завжди мають єдині рішення, істотно відзначити комплексний характер інтерпретації даних ДДІВ з широким використанням геолого-геофізичних даних і результатів лабораторних досліджень РVT.
1. Техніко-технологічний розділ
1.1 Цілі та види дослідження свердловин
Основна мета дослідження покладів і свердловин - отримання інформації про них для підрахунку запасів нафти і газу, проектування, аналізу, регулювання розробки покладів і експлуатації свердловин. Дослідження починається відразу ж після відкриття покладів і триває протягом усієї В«життяВ» родовища, тобто здійснюється в процесі буріння і експлуатації свердловин, що забезпечують безпосередній доступ в поклад.
Дослідження можна підрозділити на первинні, поточні і спеціальні. Первинні дослідження проводять на стадії розвідки та дослідної експлуатації родовища. Завдання їх полягає в отриманні вихідних даних, необхідних для підрахунку запасів і проектування розробки. Поточні дослідження здійснюють в процесі розробки. Їхнє завдання полягає в отриманні відомостей для уточнення параметрів пласта, прийняття рішень про регулювання процесу розробки, проектування та оптимізації технологічних режимів роботи свердловин та ін Спеціальні дослідження викликані специфічними умовами розробки поклади і експлуатації свердловин (впровадження внутріпластового горіння і т. д.).
Виділяють прямі і непрямі методи дослідження. До прямих відносять безпосередні вимірювання тиску, температури, лабораторні методи визначення параметрів пласта і флюїдів по керну і пробам рідини, узятим з свердловини. Більшість параметрів покладів і свердловин не піддається безпосередньому виміру. Ці параметри визначають побічно шляхом перерахунку по співвідношеннях, що зв'язує їх з іншими, безпосередньо виміряними побічними параметрами. Непрямі методи дослідження по фізичній явищу, яке лежить в їх основі, підрозділяють на:
- промислово-геофізичні,
- дебіт-й расходометріческіе,
- термодинамічні
- гідродинамічні.
При промислово-геофізичних дослідженнях за допомогою приладів, що спускаються в свердловину за допомогою глибинної лебідки на електричному (каротажних) кабелі, вивчаються:
- електричні властивості порід (Електрокаротаж),
- радіоактивні (радіоактивний каротаж - гамма-каротаж, гамма-гамма-каротаж, нейтронні каротажу),
- акустичні (акустичний каротаж),
- механічні (кавернометрія) і т. п.
Промислово-геофізичні дослідження дозволяють визначити пористість (порового, Тріщини, кавернозну), проникність, нефтеводогазонасищенность, товщину пласта, позначки його покрівлі та підошви, літології і глинистих порід, положення водонефтяного контакту (ВНК), газонафтового Котакти (ГНК) і їх просування, інтервали обводнення, склад рідини в стовбурі свердловини і його зміна (Гамма-Плотнометри, діелькометричний влагометріі, резістівіметрія та ін), швидкість руху і розподіл закачуваних в пласт агентів (метод радіоактивних ізотопів, індикаторні методи та ін), виявити працюючі інтервали пласта, встановити профілі припливу і поглинання (свердловині дебітом-і витратометрія, термометрія, Фотоколориметри, визначення вмісту ванадію і кобальту в нафті), визначити технічний стан свердловини (якість цементування, негерметичність обсадних труб, наявність міжпластових перетоків, товщина стінок труб, дефекти в них, розташування інтервалів перфорації, елементів обладнання, муфт та вибою свердловини, місце відкладення парафіну, осаду та ін.) Ці дослідження виконують геофізичні організації. До геофізичним дослідженням відносять також свердловинні дебіторасходометріческіе і термодинамічні дослідження.
свердловині дебітом-й расходометріческіе дослідження дозволяють виділити в загальній товщині пласта працюючі інтервали і встановити профілі припливу в добувних і поглинання в нагнітальних свердловинах. Зазвичай ці дослідження доповнюються одночасним вимірюванням тиску, температури, вологовмісту потоку (частки води) і їх розподілу вздовж стовбура свердловини. Для дослідження на електричному кабелі в працюючу нагнітальну свердловину спускають свердловинний прилад - витратомір (у видобувну свердловину - дебітомер), датчик якого на поверхню подає електричний сигнал, відповідний витраті рідини.
Прилад переміщують в свердловині періодично з певним кроком (близько 1 м) від точки до точки. У кожній точці вимірюється сумарна витрата. За даними вимірювання будують діаграму інтенсивності (витрати- або дебітограмму) або переважно профіль поглинання (припливу) рідини, що дозволяє визначити працюючі інтервали, їх дольову участь у загальному витраті (дебіте) рідини, охоплення розробкою по товщині пласта (відношення працюючої товщини пласта до нефтенасищенной і перфорованою), ефективність проведених у свердловині робіт по впливу на привибійну зону пласта. При наявності вимірювання забійного тиску можна визначити коефіцієнт продуктивності (Прийомистості) кожного інтервалу або в разі досліджень при декількох режимах роботи свердловини - побудувати для них індикаторні лінії.
Термодинамічні дослідження свердловин дозволяють вивчати розподіл температу...
