Проектна папка
Тема: Спідниця
Гімназія № 40
р. Єкатеринбург, 2009
Зміст
Введення
1. Загальна характеристика виробу
2. Конструювання і моделювання
3. Вибір обладнання
4. Історія спідниці
5 Стилі і напрямки в моді
6. Матеріали та їх властивості відповідно і призначення формі спідниці
7. Колір і індивідуальність
8. Технологічна послідовність виготовлення спідниці
9 Техніка безпеки при роботі з тканиною
10. Результати роботи
Список використовуваної літератури
Додатка
Введення
Робота з тканиною, виготовлення одягу, виконання роботи своїми руками є одним із засобів самовираження, розвиваючі творче мислення, що дає можливість реалізувати свої задуми у виготовленні конкретного швейного виробу.
Метою даної роботи є розробка і виконання проекту за самостійним пошиття спідниці під керівництвом учителя. А також формування таких якостей, як здатність самостійно вирішувати творчі та технологічні завдання, приймати обгрунтовані рішення, застосовувати і використовувати набуті вміння, знання, навички та інформацію на практиці в подальшому житті.
Завданням є - узагальнити теоретичні знання, навички та вміння, отримані на уроках В«ТехнологіяВ», для створення швейного виробу (спідниці).
В процесі виготовлення швейних виробів у промислових масштабах беруть участь безліч людей різних професій: художник-модельєр, конструктор, технолог, оператор швейного обладнання, демонстратор одягу. Ці професіонали вкладають частинку себе, своєї індивідуальності для людей, які будуть носити речі, створені ними. На уроках є можливість поєднувати працю різних професій і втілювати свої ідеї в життя.
Для виготовлення будь-якого швейного виробу застосовуються певні дії. По-перше, це складання ескізу, по-друге, розкроювання виробу, по-третє, завершення пошиття виробу з урахуванням наявного матеріалу і особливостей фігури за індивідуальним планом. При цьому чітке дотримання даній схемі: ескіз - креслення - конструкція - технологія - Готовий виріб, сприяє отриманню практичних навичок для самостійного шиття вироби - від ідеї до готового виробу.
1. Загальна характеристика виробу
Спідниця (Фр. jupe) - предмет одягу, що покриває нижню частину тіла. Еволюціонував з стегнах пов'язки.
Існує багато різних видів спідниць, що відносяться до різних стилів. Це такі спідниці, як: пряма спідниця, кліньевая спідниця (додаток 1); спідниця зі складками, спідниця на кокетці (додаток 2); спідниця-Годе; спідниця полусолнце (додаток 3) і т.д.
Моя модель являє собою пряму, облягаючий по стегнах спідницю, з витачками по лінії талії, без пояса. Спідниця складається з декількох однакових клинів, що розширюються донизу. При непарній кількості клинів шов із застібкою знаходиться ззаду, посередині спинки, а внизу оброблена шліца. Низ вироби прострочити на швейній машині. Ескіз моделі представлений в додатку 1.
2. Конструювання та моделювання
Конструювання - Це побудова креслення викрійки виробу. Моя модель спідниці складається з трьох полотнищ-клинів. Ширина спідниці розраховується по обхвату стегон. Для побудови креслення основи такої спідниці необхідні мірки:
- Ст (Напівобхват талії);
- Сб (Напівобхват стегон);
- Ді (довжина вироби).
Спідниця-трехклінка може бути різної довжини (від міні до максі, але я вибрала середню довжину - трохи вище колін) і виконується з більш щільних тканин (наприклад: габардин). При розрахунку кількості тканини треба до мірці довжини спідниці (Ді) додати 10 см. на обробку верхнього і нижнього зрізів, вирівнювання поперечного зрізу. Наприклад: при ширині тканини 140 см довжина пошиття спідниці буде дорівнює Ді + 10 см.; При ширині тканини <140 см. довжина пошиття спідниці буде дорівнює (Ді + 10 см.) х 2
Моделювання - Це процес зміни креслення викрійки відповідно до обраною моделлю. Термін "моделювання" походить від слова "модель", то є зразок, створюваний художниками, модельєрами та конструкторами. Креслення основи спідниці (додаток 4).
3. Вибір обладнання
В процесі розкрою мені знадобилися: ножиці; крейда або змилок з тонким краєм; сантиметрова стрічка; булавки кравецькі; лінійка закрійника. У процесі сметиванія мені знадобилися: крейда; різець; калька; булавки кравецькі; голка для сметиванія; ножиці; нитки. У процесі сточування мені знадобилися: швейна машина, ножиці, распариватель; мілкий; ножиці.
4. Історія спідниці
Спідниці були відомі вже на зорі людства і носилися як жінками, так і чоловіками.
У південних краях чоловіки носили пов'язки на стегнах, спідниці та фартухи з пальмового листя. Основний одягом стародавніх єгиптян був фартух схенті, що складався з смуги тканини, оберненої навколо стегон і укріпленої на талії шнурком. Схенти простолюдинів і фараонів відрізнялася лише якістю тканини, їх фасон залишався незмінним. Ассірійці носили сорочку-спідницю з вовни, бавовни або льону, звану канді. По довжині цього виду одягу можна було визначити ступінь знатності його володаря. У вигляді чисто жіночого одягу так звана готична спідниця з'явилася лише в XV столітті. Саме з цього часу ліф з бічним шнуруванням стали носити окремо від власне спідниці в сучасному розумінні. У XVI столітті заможні жінки одягалися в масивні, важкі одягу, які шили з сукна, дорогих парчевих і оксамитових тканин. В останній третині цього століття з'являються фіжми, плоским колесом оперізують талію. Досягалося це надяганням стьобаного валика під спідницю і зібраної з тканини сукні фрезою, розташованою на талії. У XVII столітті жінки носять вертюгаден - особливого роду "бондарним" обручі навколо талії. У XVIII столітті з'являються переважно гладкі спідниці з великим кількістю прикрас: воланів, квіткових гірлянд, мережив, драпіровок. До 40-х років XIX століття спідниця кроїться з 3 або 5 полотнищ. Натягається спереду і злегка прісборівается на боках. Бокові шви скошуються і йдуть на спину. В середині XIX столітті з'являються спідниці з кринолінами, прикрашаються воланами і зубчиками, розшиваються тасьмою, галуном і мереживом. У другій його половині на зміну криноліни приходить нижня спідниця з воланами і подушка-турнюр. В кінці минулого сторіччя жінки затягувалися в корсет до стегон, а стан плавно переходить ззаду в драпірований трен, тому частина спідниці лежить на підлозі. На початку XX століття з появою силуету "модерн" спідниця кроїться розкльошена ззаду з подовженим передом. У 20-х роках спідниці знову піднімаються до коліна. В наші дні характерні різноманітні форми спідниць: прямі та розширені донизу, широкі і вузькі, в складку, з клинів, короткі і довгі спідниці-штани та інші.
5. Стилі та напрямки в моді
У 70-х роках в характері масової моди відбулися принципові зміни. Визначаючи модність одягу, стали говорити не тільки про фасони, довжині, але і стилі. Особливості кожного стилю створює крій, форма, оздоблення тканини, набір предметів одягу, а також різні доповнення, біжутерія і косметика. В даний час основними стилями є:
- класичний;
- молодіжний;
- спортивний;
- джинсовий;
- фольклорний;
- ретро.
Мій стиль класичний. Він більше всіх підходить моєму внутрішньому стану. У моді є речі, які, незважаючи на всі зміни смаків, пристрастей, прихильностей залишаються певною мірою незмінними. Загальна думка визнає їх чудовими, зразковими, зразковими. Пропорції одягу класичного стилю відповідають природним пропорціям фігури людини, лінії форм і деталей прості і лаконічні.
6 . Матеріали і їх властивості в Відповідно з ...
