Зміст:
Введення
1.Характеристика нафти по ГОСТ Р 51858-2002 і вибір варіанту її переробки
2.Характеристика одержуваних фракцій нафти і їх можливе застосування
3.Вибор і обгрунтування технологічної схеми установки АВТ
4.Расчет кількості і складу парової і рідкої фаз в ємності зрошення отбензінівающей колони (ЕОМ)
5.Расчет матеріального балансу ректифікаційних колон і установки в цілому
6.Розрахунок частки відгону сировини на вході в проектовану колону (ЕОМ)
7.Технологіческій розрахунок колони
8.Расчет теплопродуктивності печі атмосферного блоку
9.Расчет коефіцієнта теплопередачі в теплообміннику В«нафта-ДТВ» (ЕОМ)
10. Розрахунок площі поверхні нагріву теплообмінника
11. Охорона навколишнього середовища на установці.
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Випуск різноманітної продукції на нафтопереробки залежить багато в чому від якості сировини - нафти. Але чималу роль у якості одержуваних продуктів відіграє як вибір технологічних процесів переробки, так і якість проведення кожного процесу.
З сирої нафти безпосередньо одним процесом не можна отримати ні один товарний нафтопродукт (За винятком газів), всі вони виходять послідовною обробкою на декількох установках. Першою в цьому ланцюжку завжди стоїть установка ЕЛОУ-АВТ, тому від якості роботи цієї секції буде залежати робота всіх інших ланок технологічного ланцюжка [1].
Установки первинної переробки нафти складають основу всіх НПЗ. На них виробляються практично всі компоненти моторних палив, мастил, сировини для вторинних процесів і для нафтохімічних виробництв. Від роботи АВТ залежать вихід і якість компонентів палив і мастил і техніко-економічний показник подальших процесів переробки нафтової сировини. Проблемам підвищення ефективності роботи і інтенсифікації установок АВТ завжди приділялася і приділяється серйозна увага.
Найважливішими з усього різноманіття проблем, що стоять перед сучасною нафтопереробкою потрібно вважати наступні:
- подальше поглиблення переробки нафти;
- підвищення октанових чисел автобензинів;
- зниження енергоємності виробництв за рахунок впровадження новітніх досягнень в області тепло-і масообміну, розробки більш досконалих і інтенсивних технологій глибокої безвідходної і екологічно нешкідливої вЂ‹вЂ‹переробки нафти і ін
Вирішення цих проблем передбачає:
1. Удосконалення основних апаратів установок АВТ:
- контактних пристроїв ректифікаційних колон, від ефективності роботи яких залежать матеріальні, енергетичні і трудові витрати, якість нафтопродуктів і глибина переробки нафти і т.д.;
- конденсаційно-вакуумсоздающіх систем (КВС) промислових вакуумних колон;
- трубчастих печей і теплообмінне-холодильного устаткування.
2. Удосконалення технологічних схем. При виборі технологічної схеми і режиму установки необхідно керуватися потенційним вмістом фракцій.
3. Удосконалення схем та технології вакуумної та глубоковакуумной перегонки мазуту, тобто
- зменшення виносу рідини в концентраційну секцію колони (установка відбійників з сітки і організація виведення затемненого важкого газойля);
- підбір ефективних контактують пристроїв для поглиблення вакууму.
Переваги насадок контактних пристроїв перед тарілчастими полягає, насамперед, у винятково малому перепаді тиску на один щабель поділу. Серед них більш кращими є регулярні насадки, так як вони мають регулярну структуру (задану), і їх гідравлічні і масообмінні характеристики більш стабільні в порівнянні з насипними [2]. Одним з подібних насадок пристроїв є регулярна насадка В«Кох-ГлітчВ». Застосування цієї насадки у вакуумних колонах дозволило зменшити накладення фракцій, а також знизити витрату водяної пари в куб колони.
Корозія обладнання - ще одна не менш важлива проблема. Наявність в надходить на переробку нафти хлоридів (як неорганічних, так і органічних) і сполук сірки призводить внаслідок їх гідролізу і крекінгу при прямої перегонки нафти до корозії обладнання, головним чином конденсаторів і холодильників [1]. Наявні інгібітори корозії не універсальні, оскільки у них є ряд недоліків (неприємний запах, є високотоксичними сполуками і досить дорогими продуктами). Проте в даний час розроблений новий інгібітор корозії - водний розчин полигексаметиленгуанидингидрата (ПГМГ Её Н 2 О). Цей інгібітору не має вищеперелічених недоліків [3].
Одним з напрямків вдосконалення установок АВТ є поліпшення відбору фракцій від їх потенційного змісту. З мазутом йде до 5% дизельних фракцій, а з гудроном - до 10% масляних фракцій.
У практики фракціонування залишків атмосферної перегонки, намітилася тенденція до використанню замість традиційних пароежекторних вакуумних систем (ПЕВС) гідроціркуляціонних (ГЦВС). Останні більш складні, але ускладнення вакуум створює системи і збільшення у зв'язку з цим капітальних витрат виправдано явною перевагою її експлуатації.
В якості робочого тіла в ГЦВЦ використовується ДТ, одержуване на самій установці. Відмова від використання ПЕВС, а, отже, від використання в якості робочого тіла водяної пари призводить до зниження на екологічну систему, за рахунок скорочення скидання хімічно забруднених вод.
Поглиблення вакууму, забезпечуване застосуванням ГЦВЦ, дає можливість знизити температуру потоку харчування вакуумної колони при збереженні і навіть збільшенні частки відгону, тобто зменшити термічне розкладання сировини в трубчастих печах [2].
Викладений матеріал дозволяє зробити висновок: установки АВТ ще далекі від універсальності. Однак їх вдосконалення приведе до вирішення не тільки перерахованих проблем, але й зіграє велику роль у захисті навколишнього середовища.
1 Характеристика нафти по ГОСТ Р 51858-2002 і вибір варіанту її переробки
Вибір технологічної схеми первинної і подальшої переробки нафти у великій мірі залежить від її якості. Дані про девонської нафти взяті в довідковій літературі [4]. Показники якості нафти представлені в таблицях 1.1 і 1.2.
Таблиця 1.1 - Показники якості девонської нафти
Показники
Одиниці виміру
Значення показника
Щільність нафти при 20 В° С
кг/м 3
889,5
Зміст в нафті:
хлористих солей
мг/дм 3
119
води
% мас.
0,67
сірки
% мас.
2,82
парафіну
% мас.
2,6
фракції до 360 В° С
% мас.
38,4
фракції 360-500 В° С
% мас.
18,7
фракції 500-600 В° С
% мас.
15,0
Щільність гудрону (залишку) при 20 В° С (фр.> 500 В° С)
кг/м 3
1009,3
В'язкість нафти:
при t = 20 В° C
мм 2 /з
|
