МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Хмельницький національний університет
Кафедра управління персоналом та економікі праці
Курсова робота
з навчальної дісціпліні "Розміщення продуктивних сил и Регіональна економіка "
на тему:
"Текстильна промисловість України. Основні Проблеми та перспективи розвитку "
Виконала: ст. гр. Упе-06-2
Пузиря В.М.
Перевірів к. е. н., доцент
Приступа М. І.
Хмельницький
2006
Зміст
Вступ
1. Загальна характеристика текстільної промісловості України
1.1 Еволюція розвітку текстільної промісловості на теріторії України
1.2 Особливості теріторіальної організації підпріємств текстільної промісловості
1.3 Характеристика стану лляного комплексу
2. Сучасний Рівень розвітку текстільної промісловості
2.1 Текстильна промисловість України в сучасности умів господарювання
2.2 Міжнародне співробітніцтво у галузях текстільної промісловості
3. Основні Проблеми текстільної промісловості
4. Перспективи розвітку текстільної промісловості
4.1 Шляхи розвітку текстільної промісловості
4.2 Розвиток текстільної промісловості за рахунок Використання льоносіровіні
4.3 Інтеграція України до світового Ринку текстилю
Висновки
Література
додатка. Провідні підпріємства текстільної промісловості
Вступ
На сучасности етапі розвітку промісловості України Текстильна промисловість відіграє Важливим роль. Це є одна з найперспектівнішіх Галузо економікі.
Виробництво текстилю на українських землях Було прісутнє з давніх-давен. Текстильна промисловість України Почаїв розвіватіся галі до Першої світової Війни, протікають більшість підпріємств булі невеликими. За Останні роки спостерігається спад виробництва. Значні потенційні возможности вікорістовуються недостатня внаслідок недопоставок сировини. Вирішення потребують Такі Завдання, Як Формування та розміщування державних замовлень и державних контрактів, коордінування діяльності підпріємств, використання нових відів сировини.
В Період становлення України Як Країни з ринкового умів господарювання в економіці спостерігався спад економічної діяльності й недолік інвестіцій на підтрімку діючіх підпріємств текстільної промісловості.
В роботі текстільної промісловості допускаються істотні недолікі. МІНІСТЕРСТВО легкої промісловості України, Його галузеві виробничі об'єднання, керівнікі підпріємств НЕ забезпечуються ПОВНЕ Використання наявного потужностей. На ряді заводів, фабрик и комбінатів слабо розгорнута організаторська робота.
Рівень завантаження виробничих потужностей зростає Дуже Повільно. Багато підпріємств працює з однозначно ніжчою змінністю Ніж передбачена нормативами. За Останні роки зрослі простої технологічного устаткування. Введенні в дію виробничі потужності освоюються Повільно. Переоснащення промісловості ведеться низько темпами. В тієї ж годину нова техніка в ряді віпадків вікорістовується НЕ повністю. Проти Україна за сучасности ринкових умов розпочала новий етап роз В¬ витку промісловості, в тому чіслі текстільної Галузі.
Не зважаючі на помітне покращення виробничих процесів (автоматизація виробництва, вдосконалення технології ОБРОБКИ сировини ТОЩО), у загально профілі Текстильна промисловість України й Далі Важливе роль відіграє виробництва матеріалів, які експортуються поза Межі держави.
Отже, вданій курсові роботі ми візначімо Особливості розміщення и розвітку текстільної промісловості та її підгалузей.
Метою даної курсової роботи є Оцінка текстільної промісловості України, встановлення основних проблем и їх актуальності на сьогоднішній день та визначення перспектівніх напрямків розвітку.
Основними Завдання курсової роботи є:
Надання Загальної характеристики текстільної промісловості;
аналіз сучасного стану підпріємств, Як Працюють в даній Галузі;
прогноз перспектив роз В¬ витку текстільної промісловості та Формування Шляхів виходе Із кризового стану;
аналіз головного проблем Формування рінкової інфраструктурі та інтеграції у Світовий ринок текстилю.
Україна винна зберегтись свою текстильну промисловість, Яки характерізується значний ємністю внутрішнього ринків (40-50 мільярдів гривень щорічно), високим рівнем доданої вартості (до 50%), низько енергоємністю (1-3% валових витрат), незначна впливим на екологію. До Всього ж, українська Текстильна промисловість вікорістовує шкіру, зовні, льон, устаткування, Що є продукцією вітчізняної хімічної, аграрної та машінобудівної Галузо. А в шкірному регіоні України вістачає вісококваліфікованіх кадрів, які можут Забезпечити конкурентноздатність нашого одягу и взуття. Тому майбутнє - за модернізованою по-русски текстильної промісловістю.
1. Загальна характеристика текстільної промісловості України
1.1 Еволюція розвітку текстільної промісловості на теріторії України
Доморобне виробництво тканин Було Поширення на українських землях від неоліту. За Киевськой держави воно відокремілося в окремому ремесло и Набуль деякої діференціації. Значний осередка ткацького ремесла и торгівлі Тканини БУВ Київ, Куди привозили ірано-візантійські шовкові и золототкані матерії та суконні вироби з Західної Європи Гірськолижний. Військові спожи княжих дружин вплівалі на Поширення виробництва парусного полотна, шатер, теплого вовняного одягу ТОЩО.
Після татарських наїздів и занепад Києва осередка текстильного виробництва стали м. Галичини и Волині, особливо Львів; у 16 ​​- 17 ст. кож Луцьке, Крем'янець, Володимир Волинський ї ін., З сер.17 ст. и Лівобережжя. З Заснування цехів, техніка виробництва тканин однозначно удосконалюється (сукно виготовляємої за допомог фолюшів - великих ступ для збівання сукна, Що ставлять на водяну Млинах); разом з тім Почаїв Деяка спеціалізація виробництва [5, с.66].
Гетьманське уряд підтрімував Розвиток текстильного виробництва (сукно, Вітрила вікорістовуваліся для військовіх цілей) i охороняється Його Митний політікою. У 18 ст. у зв'язку з поступовім послаблення автономії гетьманської держави на текстильне виробництво на Україні все більшій Вплив мала меркантілістічна політика Царське Уряду. На Ізоляцію українського текстильного Ринку вплівала Заборона вівозіті за кордони Російської Імперії Тканини з Льона и конопель (1714), зовні и вовняного прядіва (1720) i ввезення (1721) полотна, Шовкова матерій, панчішніх ВИРОБІВ ТОЩО. Разом з тім Московські підпріємства скуповувалі за дешеву ціну українське прядіво и зовні та перепродувалі їх у Москву або за кордон по дорожча цінах.1757 рік - скасовано митний кордон Між Україною и Росією. Тариф у 1822 году остаточно забезпечен продукції монопольних становище на Україні, а з 1830 запроваджено кож и спеціальне мито на польські суконні вироби.
З кінця 17 ст. панівною формою текстильного виробництва на Україні стає мануфактура. Вона виступать у двох видах: поміщіцької (також вотчини - посесійна або кріпосніцька), Яки будувать на безплатній праці кріпаків, и купецької (капіталістічної) з Найманов робітнікамі
До дерло більшіх текстільніх мануфактур на Україні належали Глушківська (м. Путивля), засновалося 1719, одна з найбільшіх в Росьйській Імперії, Ряшківська (на теріторії Прилуцький полк) - обідві посесійні. У кінці 18 ст. на Україні Було 12 суконних мануфактур, які продукувалі 216,6 тис. м сукна (у тому ч. на Лівобережжя припадало 85,6%), Що стає 14% продукції усієї Імперії. Майже всю продукцію з поміщіцькіх мануфактур закуповувала держава; купецькі орієнтуваліся на Вільний ринок. Суконна мануфактура Була пов'язана з зростанням вівчарства; альо Ліше Частину зовні перероблювало на Україні, б...
