МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ
УСТАНОВА ОСВІТИ
В«Барановичського державного УНІВЕРСИТЕТ В»
Факультет педагогічний
Кафедра технології з методикою викладання
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни технологія швейного виробництва
Тема: В«Розробка технології та технічних умов на виготовлення фартухів В»
Виконавець:
Студент педагогічного факультету,
IV курсу, групи ТС-41
Гарасюк Микола Вікторович
Керівник:
викладач кафедри технології
з методикою викладання
Демидова Тетяна Миколаївна
Барановичі 2008
РЕФЕРАТ
Курсова робота: .... с., .... рис., .... табл., ..... джерело, .... прил.
розробка технології та технічних умов на виготовлення фартухів
Об'єктом дослідження є фартух.
Предметом дослідження є технологія виготовлення фартуха.
Мета роботи розробка технологій і технічних умов виготовлення фартуха.
При виконанні роботи використані методи: збір і вивчення необхідної літератури, опис та аналіз.
В процесі роботи були складені інструкційно-технологічні карти по обробці окремих деталей і вузлів виробу.
Областю можливого практичного застосування є виготовлення виробу і використання вчителями на уроках технології.
Автор підтверджує, що наведений у роботі матеріал правильно і об'єктивно відображає стан досліджуваного процесу, а всі запозичені з літературних та інших джерел теоретичні, методологічні та методичні положення і концепції супроводжуються посиланнями на їх авторів.
_________________
(підпис студента)
ЗМІСТ
ВСТУП
ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО фартух
1.1 ІСТОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ фартух як символ домашнейодежди
РОЗДІЛ 2 ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ'ЄКТА
2.1 ВИБІР ОБ'ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ
2.2 ХАРАКТЕРИСТИКА Проектований ОБ'ЄКТА
2.3 ВИБІР МАТЕРІАЛІВ
2.4 Методи обробки деталей і вузлів фартуха
РОЗДІЛ 3 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ Проектованих об'єктів
3.1 ТЕХНОЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ОБРОБКИ
3.2 можливі дефекти деталей крою та обробки
ВИСНОВОК
Список використаних джерел
ДОДАТОК
ВСТУП
Символом домашнього одягу є фартух. Він виконує захисну та естетичну функції, символізує чистоту і охайність, вимагає мінімальних витрат енергії та часу на приведення його в порядок.
Вчитель повинен не тільки навчити, а й сприяти творчому вдосконаленню особистості учнів. Він повинен ознайомити учнів з різними варіантами способів і методів оформлення та особливостей обробки фартуха і надати можливість творчого вибору.
Матеріал курсового проекту нагоді будь-якій господині, а також може використовуватися на уроках В«Обслуговуючого праціВ», так як в шкільній програмі з трудового навчання передбачено виготовлення фартуха.
Фартух - захисний одяг найрізноманітніших форм, закриваюча фігуру людини спереду. Фартухи можуть бути доповненням або приналежністю якого-небудь костюма (домашнього, робочого, форменого).
Даний курсовий проект має на меті систематизувати і поглибити теоретичні знання та практичні вміння по методам виготовлення фартуха.
У відповідності з метою автором курсового проекту були сформульовані наступні завдання:
1. вивчити довідкову та технічну літературу, яка пов'язана з темою проекту;
2. вибрати моделі фартуха, скласти характеристику проектованого об'єкта, вибрати матеріали для даної моделі;
3. здійснити аналіз особливостей обробки фартухів, скласти послідовність способів обробки;
У сучасних журналах мод є велика кількість різних варіантів фартухів. Швейна промисловість поставляє достатню кількість готових виробів, а останнім часом у продажу мають місце готові деталі крою. Кожній господині, в цьому випадку, надається право самостійно виготовити фартух, у відповідності з власним смаком.
Кожен учитель, використовуючи цікаві форми організації діяльності учнів на уроці, повинен виховувати, зацікавлювати, готувати хлопців до вибору професії, знайомити з діяльністю працівників на підприємствах швейної промисловості.
Тема даного курсового проекту була, є і буде актуальною і корисна для кожної людини.
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО фартух
1.1 ІСТОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ фартух як символ домашнього одягу
Символом домашнього одягу є фартух. Він виконує захисну та естетичну функції, символізує чистоту і охайність, вимагає мінімальних витрат енергії та часу на приведення його в порядок.
Фартух - помилкова спідниця, багате декоративний знімний перед, який приколювали шпильками до верхньої спідниці у французькій моді 17 в., в Нині те саме, що фартух.
Фартух - одяг древніх єгиптян, що складається з шматка тканини, прикріпленого до поясу, - предок сучасного фартуха; в Московській Русі в 15-17 ст. - Жіночий одяг з двох незшитих полотнищ, над грудьми збиралася на шнурок; пізніше - і до цього дня частина одягу різного виду та крою для прикриття передньої частини тіла.
фартух - захисний одяг найрізноманітніших форм, закриваюча фігуру людини спереду. Фартухи можуть бути доповненням або приналежністю якого-небудь костюма (домашнього, робочого, форменого).
Фартух (або фартух) - широко розповсюджена і майже не змінювана частина одягу з найдавніших часів до наших днів. Історія його починається з Давнього Єгипту. Вже в ранній період існування цієї країни чоловіки, принаймні, перебувають на державній службі, користувалися примітивної драпіруванням, прикрепляемой спереду до пояса, який представляв собою вузьку смужку шкіри або пов'язані (сплетені) очеретяні стебла. З плином часу фартух стає повсюдно поширеним видом одягу. Це був шматок тканини, середня частина якої, зібрана в складки, прикладалася до корпусу спереду, інша обгорнули навколо тіла і кріпилася вільним кінцем, заправляють за середню частину. Тримався фартух з допомогою пояса. Середня частина його мала трапецієподібну, трикутну або веерообразную форму. Ця частина, одягу відігравала дуже важливу роль і в церемоніальному облаченні правителів, про що, свідчать численні пам'ятники.
Фартух був: також частиною одягу інших давньосхідних народів. Так, наприклад, він був широко поширений в Західній Азії.
Зі Сходу фартух В«перекочувавВ» і в Європу. На Криті і в Мікенах в епоху бронзи (XIX-XVIII ст. До н. Е..) Чоловіки носили широкий шкіряний пояс, яким навколо стегон кріпили фартух. Він надягав таким чином, щоб спереду спадав кутом, а його вертикальна кромка йшла навскіс від стегна до коліна іншої ноги; тканину фартуха була прикрашена витканим кольоровим візерунком.
Далеко не всім відомо, що в Древній Греції чоловіки спочатку теж носили вузький фартух, зав'язана навколо стегон, а поверх нього надягали хлену (великий вовняну хустку). Пізніше фартух стали пов'язувати поверх хітона. Фартух був характерною, приналежністю чоловічого одягу та у етрусків. По виду він нагадував критський, проте його одягали поверх блузи з рукавами. Вже у римлян фартух відомий тільки як частина одягу жерців, солдат деяких допоміжних видів військ і гладіаторів.
Починаючи з епохи середньовіччя фартух, стає практично постійною приналежністю робочого одягу. Повсякденне сукню слід було чимось прикривати. Фартух носили ковалі, шевці, кухарі. Цехові майстри вважали фартух невід'ємною частиною своєї професійної одягу.
Жіночий порадник з часом став приналежністю туалету заміжньої жінки. У XVI в. два фартуха становили спідницю. У XVI в. фартух неодмінно прикрашав дружин іменитих городян. У Німеч...
