Хімічна промисловість
Зародження хімії в Україні належить, в першу чергу, Харкову, де в 1805 р. виник перший в Україні Університет і де хімія набула провідного значення серед інших природничих наук.
Два наступні обставини стали видатними для утвердження в Україні фундаментальних і технологічних досліджень в хімії. Це створення Академії наук і підстава її першим президентом-академіком В.І. Вернадським, у 1918 р. самостійної хімічною лабораторією, що стала в майбутньому базою для організації ряду хімічних інститутів. По-друге, завдяки багатющим мінеральним і енергетичних ресурсів України, створенню в 30-40 рр.. потужної хімічної промисловості з численними галузевими інститутами. Хімічна галузь Україна займала в Радянському Союзі друге після Росії провідне місце і виробляла 16-18% від товарної продукції всього хімічного комплексу.
На сьогоднішній день хімічний комплекс України налічує більше 200 промислових підприємств і об'єднань, 26 науково-дослідних і проектних інститутів. У галузі зайнято 350 тис. осіб, з яких 300 - кандидатів і докторів наук. У структурі промислового виробництва України хімічна промисловість утримує рівень 7-10% і займає 6 місце. Промисловістю виробляється близько 20 тис. найменувань різноманітної хімічної продукції, що становить у вартісних показниках близько 4 млрд.грн.
Серед провідних виробничих напрямків, що супроводжуються галузевої хімічною наукою, слід зазначити:
- виробництво мінеральних добрив для сільського господарства і неорганічних продуктів;
- виробництво органічних продуктів;
- виробництво шин і гумотехнічних виробів;
- виробництво хімічних волокон;
- виробництво пластмас і склопластиків;
- виробництво кіно-, фотоматеріалів, магнітних носіїв інформації;
- виробництво реактивів і особливо чистих речовин;
- виробництво товарів побутової хімії та ін
Науково-дослідні інститути хімічного комплексу виконують доручені роботи згідно Програми розвитку хімічної промисловості до 2010 р., галузевих програм, наприклад, " Агрохім "," Йод "," малотоннажних хімія "та ін
Хімічний комплекс розташований, головним чином, у Донбасі і в Східній Україні. В меншій кількості - в центральній частині України і на заході країни. Основою комплексу є багатотоннажні виробництва основних неорганічних продуктів, частина яких становить 27%.
Галузева структура хімічної промисловості, яка створювалася протягом тривалого часу, незважаючи на досить великий потенціал, в цілому, не відповідає вимогам народного господарства і потребує структурної перебудови, враховуючи зовнішні та внутрішні фактори.
До зовнішніх факторів відносяться: сприяння розвитку хімічного прогресу із зменшенням товарної вартості продукції; зниження залежності від імпорту хімічної сировини і матеріалів, і, в Водночас, створення довгострокових кооперативних зв'язків з поставкою необхідних продуктів між країнами СНД і Європи; різке зниження енерго-та водоспоживання; поліпшення екологічного стану в регіонах.
До внутрішніх факторів належать: наближення структури до рівня промислово розвинених країн, розвиток вітчизняної бази сировини, напівпродуктів, каталізаторів тощо; розробка і впровадження наукоємних безвідходних технологій; поліпшення використання виробничого потенціалу галузі; переробка відходів; збільшення експортного потенціалу; інвестування модернізації існуючих виробництв.
Хімічна промисловість України відноситься до найбільш експортабельним і в галузевій структурі експорту займає друге місце. Зокрема, експортно-імпортні операції з хімічною продукцією виконували 15 підприємств Міністерства промислової політики. Експортувалося в країни далекого і ближнього зарубіжжя 16 найменувань хімічної продукції, імпортувалося - 13, з яких 7 найменувань одночасно експортувалося.
Слід зазначити, що підприємства з виробництва азотних добрив в минулому році потрапили в складну ситуацію через різке зниження цін на світовому ринку на карбамід та аміак, при високій внутрішній ціні на природний газ - сировини для виробництва цієї продукції, що значно погіршило їх економічний стан.
Вага хімічної галузі в експорті - 16.7%, ВВП - 6,7%.
Використовується в галузях матеріального виробництва 48% продукції хімічного комплексу.
У 1997 р. спад (за невироблених продукцію відносно плану) склав 8%.
Згідно з результатами роботи за 1997 р. позитивні показники мають підприємства: ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод", ВАТ "Дніпрошина". "Білоцерківський завод гумотехнічних виробів" та ін
У 1996 р. на підставі наукових розробок було впроваджено в промисловість 165 пропозицій, економічний ефект склав 93,8 млн грн. У 1977 р. у зв'язку з припиненням дії інноваційного фонду, впровадження наукових розробок у промисловість різко скоротилося.
Серед впроваджень слід зазначити наступні:
- на Сєвєродонецькому ДПП "Об'єднання Азот "розпочато промисловий випуск каталізаторів низькотемпературної конверсії та поглинача сірчаних сполук. Налагоджена переробка цинк-і медьсодержащих відпрацьованих каталізаторів;
- розроблено новий каталітичний спосіб гідрування динітробензойна кислоти, впроваджений у виробництво тріобріна. За новою технологією в АТ "Фарман" (Київ) проведено виготовлення лікарського продукту в кількості 2000 кг;
- розроблена технологія люмінесцентного барвника, що базується на вітчизняній сировині Горлівського АТ "Стирол". Розроблену технологію впроваджено на Рубіжанському ВАТ "Краситель";
- розроблена принципово нова технологія отримання восків на підставі синтетичних жирних кислот. У ВАТ "ВНДІХІМПРОЕКТ" (Київ) змонтована дослідно-промислова установка потужністю 100 тонн/рік для випуску полірувальних засобів;
- на Дніпродзержинському ДП "Каталізатор" освоєно виробництво розроблених каталізаторів сірчаних з'єднань;
- на Івано-Франківщині фірмі "Барва" виготовлені барійцінковие стабілізатори БАК, випробувані при переробці ПВХ-композицій в тару 0,33 - 1.5 літра;
- з метою зниження енерговитрат і споживання природного газу проводиться реконструкція виробництва аміаку на підприємстві галузі.
Об'єктивних даних щодо ринку праці немає, але на підприємствах заборгованість по зарплаті 4-7 місяців вважається нормою. За винятком одиниць, на більшості підприємств майже половина співробітників працює неповний тиждень або знаходиться за кілька місяців в адміністративній відпустці.
Галузева наука в більшості підгалузей перебуває у важкому стані.
За даними на 1.02.98 р. з 226 підприємств хімічної галузі: 76 підприємств - державні, 8 - орендні. 142 - приватизовані і 42 - на стадії приватизації.
Хімічна промисловість - Комплексна галузь, яка визначає, разом з машинобудуванням, рівень НТП, забезпечує всі галузі народного господарства хімічними технологіями і матеріалами, в тому числі новими, прогресивними і що проводить товари масового народного споживання.
Хімічна промисловість являє собою одну з провідних галузей важкої індустрії, є науково-технічній і матеріальною базою хімізації народного господарства і грає виключно важливу роль у розвитку продуктивних сил, зміцненню обороноздатності держави і в забезпеченні життєвих потреб суспільства. Вона об'єднує цілий комплекс галузей виробництва, у яких переважають хімічні методи переробки предметів уречевленої праці (сировини, матеріалів), дозволяє вирішити технічні, технологічні та економічні проблеми, створювати нові матеріали з наперед заданими властивостями, замінювати метал в будівництві, машинобудуванні, підвищувати продуктивність і економити витрати суспільної праці.
Хімічна промисловість включає виробництво декількох тисяч різних видів продукції, за кількістю яких поступається тільки машинобудуванню. Значення хімічної промисловості виражається в прогресивній хімі...
