БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАТИКИ І РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
на тему:
В«ПРИНЦИПИ Розрахунок і аналіз тривалості виробничого циклу складного процесу В»
МІНСЬК, 2008
Виробничий цикл складного (складального) процесу являє собою загальну тривалість комплексу координованих в часі простих процесів, що входять в складний процес виготовлення виробу або його партій.
В умовах машинобудівного (радіоелектронного) виробництва найбільш характерними прикладами складного процесу є процес створення машини, телевізора, металорізального верстата або вузлів, блоків, дрібних складальних одиниць, з яких вони складаються.
Виробничий цикл складного процесу включає виробничі цикли виготовлення всіх деталей, складання всіх складальних одиниць, генеральну збірку виробу, його контроль регулювання і налагодження. Побудова складного виробничого процесу в часу проводиться, щоб визначити тривалість виробничого циклу, координувати окремі прості процеси, отримувати необхідну інформацію для оперативно-календарного планування і розрахунку випередження запуску-випуску предметів праці. Метою координації виробничих процесів, що становлять складний процес, є забезпечення комплектності та безперебійності ходу виробництва при повному завантаженні устаткування, робочих місць і робітників.
Структура виробничого циклу складного процесу визначається складом операцій і зв'язків між ними. Склад операцій залежить від номенклатури деталей, складальних одиниць і технологічних процесів їх виготовлення. Взаємна зв'язок операцій та процесів обумовлюється віялової схемою складання виробу і технологією її виготовлення. Припустимо, необхідно розрахувати тривалість виробничого циклу складання виробу "А" (мал. 1).
Рис. 1. Віялова схема складання виробу "А"
Віялова схема зборки вироби показує, які вузли, підвузли, дрібні складальні одиниці можна виготовляти паралельно незалежно один від одного, а які тільки послідовно.
Технологічний процес і норми часу виконання операцій виробу "А" представлені в табл. 1, графи 1 - 5. (Місячна програма випуску N В = 700 шт. Кількість робочих днів у місяці - Др = 21 день, режим роботи ділянки Ксм = 2 зміни. Втрати робочого часу на переналагодження і планові ремонти а про = 2 відсотки від номінального фонду часу.
Так як вироби на збірку запускаються партіями, то перш, ніж приступити до розрахунку тривалості виробничого циклу, необхідно розрахувати наступні календарно-планові нормативи: розмір партії виробів; удобопланіруемий ритм; кількість партій, запускаються протягом планового періоду; тривалість операційного циклу партії виробів; тривалість операційного циклу партії виробів за складальними одиницям; кількість робочих місць, необхідних для виготовлення виробів; побудувати цикловий графік складання виробів без урахування завантаження робочих місць; справити закріплення операцій за робочими місцями; побудувати стандарт-план збірки виробів; побудувати уточнений цикловий графік з урахуванням завантаження робочих місць і визначити тривалість виробничого циклу і випередження запуску - випуску по складальних одиниць і деталей.
Таблиця 1
Технологічний процес складання виробу "А"
Умовні позначення складальних одиниць
Номер операції (i)
Штучний час на операцію
(t i ), хв
Підготовчо-заключний час (t п.з. i ), хв
Подача складальної одиниці до операції
Розмір партії виробів
(n . н ), шт
Тривалість операційного циклу партії виробів ч
Тривалість операційного циклу партії по складальної
Одиниці,
ч
1
2
3
4
5
6
7
8
АВ 1
1
7, 00
20
3
100
12
12
АВ 2
2
16,50
30
3
100
28
28
АВ
3
4,70
10
11
100
8
8
АБ
4
5
6
15,90
12,40
4,7
30
20
10
5
6
10
100
100
100
27
21
8
56
АА
7
8
7,00
16,60
20
20
8
9
100
100
12
28
40
А
9
10
11
11, .30
7,60
9,50
10
20
10
11
11
-
100
100
100
19
13
16
48
Разом
113,20
200
-
-
192
192
При вирішенні питання про розміри партії необхідно виходити з економічно оптимального розміру.
Робота великими партіями дозволяє реалізувати принципи партіонності, що забезпечує: можливість застосування більш продуктивного процесу, що знижує витрати на виготовлення виробів; зменшення підготовчо - заключного часу, припадає на одиницю продукції; зменшення втрат часу робітників - складальників на освоєння прийомів роботи (пріноравленіе до роботи); спрощення календарного планування виробництва.
Ці чинники сприяють зростанню продуктивності праці робітників і зниженню собівартості продукції.
Однак в одиничному і серійному виробництвах, де за кожним робочим місцем закріплюється виконання декількох операцій і де переважає послідовний вид руху предметів праці, з ростом розміру партії збільшується ступінь порушення принципу безперервності, оскільки збільшується час пролежування кожної складальної одиниці, тобто збільшується тривалість виробничого циклу виготовлення партії виробів, кількість скл...
