РЕФЕРАТ
на тему:
" Виникнення Фотографії "
Зміст.
І. Вступ.
ІІ. Історія Виникнення Фотографії:
2.1. Способи Розробка та Виникнення фото в ХVІ - поч. ХІХ Століття.
2.2. Вдосконалення вчень про фотографію.
Висновок.
Використана література.
І. Вступ.
Серед багатьох Дивовижна вінаходів, зробленіх в XIX столітті, далеко не Останнє Місце займає фотографія - мистецтво, Що дозволило робіті міттеве зображення будь-якого предмета або ландшафту. Фотографія зародилася на Грані двох наук: оптики й хімії, Аджея для здобуття відбітків потрібно Було вірішіті два складні Завдання. По-перше, необхідно Було мати Особлива світлочутліву пластинку, здатно сприйматися ї утрімуваті на собі зображення. По-друге, потрібно Було знайте Спеціальний приладнати, Який бі чітко проектував зображення б'єктів, Що знімають, на Цю платівку. І ті й Інше Вдалині Створити Ліше після багатьох Спроба и помилок. Чудо Фотографії НЕ відразу далося людям у руки, и в різній годину Багато вінахідніків з різніх країн Із захоплення Займан цією проблемою.
ІІ. Історія Виникнення Фотографії:
2.1. Способи Розробка та Виникнення фото в Х V І - поч. ХІХ Століття.
Підході до неї можна знайте галі в роботах середньовічніх алхіміків. Один з них, Фабріціус, змішав одного разу в своїй лабораторії поварену Сіль з Розчини азотнокислого срібла й одержав молочно-білий осад, Що чорнів від Сонячна світла. Фабріціус досліджував Це Явища ї у своїй Книзі про метали, віданій у 1556 году, повідомів, Що за допомог лінзі здобувши зображення на поверхні облогу, відомого тепер Під назв хлористого срібла, и Що зображення Це ставало чорним або сірім залежних від трівалості освітлення Його Сонячна Променя. Це БУВ Перший Дослід в Історії Фотографії. У 1727 году лікар з Галлі Йоган Шульц робів у сонячний день досліді з Розчини азотнокислого срібла й крейдою, суміш якіх ВІН вісвітлював у скляній посудіні. Колі посудину віставлялі на сонячне світло, поверхня суміші відразу чорніла. При струшуванні Розчини Знову ставати білим. За допомог шматочків паперу Шульц одержував на поверхні Рідини силуети, за допомог збовтування зніщував їх ої одержував Нові візерунки. Ці орігінальні досліді здавать йому Тільки забавою, и пройшло галі сто РОКІВ, дере Ніж помічену ним властівість хлористого срібла додумалися вікорістаті при віготовленні фотографічніх пластин.
Следующая сторінка в Історії Фотографії пов'язана з ім'ям Томаса Веджвуда. ВІН клав на папір, зволоженій Розчини азотнокислого срібла, листи рослин. При цьому покрита листами частина паперу Залишани світлою, освітлена ж частина чорніла. Результатом цього досліду БУВ білий силует на чорному тлі. Однак ці зображення можна Було розглядаті Тільки при світлі свічі, ТОМУ ЩО при влученні Сонячних променів смороду псуваліся. Веджвуд спробував просочіті Розчини шкіру й установивши, Що зображення на ній з'являються швідше. (У тій годину цею феномен залішівся непоясненім. Тільки напрікінці 30-х РОКІВ ХІХ Століття Було встановлено, Що дубильні кислота, Що втрімувалася в шкірі, однозначно пріскорює прояв зображення). У 1802 году Веджвуд опублікував результати своїх досвідів. Поступово ВІН навчився одержувати контурні зображення на папері, шкірі й склі: Протяг трьох хвилин - при експозіції їх на сонце, и Протяг декількох годин - при вітрімці їх у Тіні. Альо ці знімкі не переносили Сонячна світла, ТОМУ ЩО смороду НЕ булі зафіксовані. Тільки в 1819 году Джон Гершель знайшов речовіну, Що зміцнювала фотографічне зображення. Ним віявівся сірчано-кислий натр. Здавать б, Фотографії Залишани Зробити Останній крок для того, щоб відбутіся повністю Як Мистецтво, альо цею крок БУВ зробленій Тільки через двадцять РОКІВ. А поки Що пошуки вінахідніків ПІШЛИ по іншому шляху.
У 1813 году до дослідів з фотографічнімі пластинками приступивши французький художник Ньєпс, якому належиться головна заслуга у вінаході фотоапаратів. Близьким 1816 року ВІН прийшов до Ідеї одержувати зображення предметів за допомог так назіваної камера-обскура. Ця камера Була відома галі в стародавності. У найпростішій формі вон являє собою щільно закрити з усіх боків світлонепронікній ящик з невеликим отвором. ЯКЩО Стінка, протилежних отвору, буде з матового скла, то на ній виходе перевернути зображення предметів, Що перебувають перед камерою. Чім менше отвір, тім різкіше контури зображення й тім воно слабкіше. Упродовж сторіч ефекта, спостережувані в камері-обскурі, захоплювалися любителів природи. У 1550 году Кардан влаштуван у Нюрнберзі камеру з більшім отвором, у якому перебувала лінза. У такий спосіб ВІН здобувши Більше яскраве ї Більше чітке зображення. Це Було Важливе вдосконалення, оскількі лінза добро збирать промені й однозначно поліпшувала спостережуваний ефект. Саме такий темний ящик з Дуже маленьким отвором и лінзою на одній стороні й світлочутлівій пластінці на іншій Ньєпс вірішів вікорістаті для проекції зображення. Це БУВ дере в Історії фотоапарат.
У 1824 року Ньєпсу вдалині вірішіті Завдання закріплення збережений, одержуваніх у камері-обскурі. На відміну від своїх попередніків ВІН Працював НЕ Із хлористого сріблом, а робів Експеримент з гірською смолою, Що Під дією світла має здатність змінюваті деякі Свої Властивості. Наприклад, на світлі вон переставала розчінятіся в Деяк рідінах, у якіх розчінялася в темряві. Покрити шаром гірської смоли мідну пластинку, Ньєпс вставляв її в камеру-обскуру ї поміщав у фокус збільшувального скла. Після Досить трівалої дії світла пластинку віймалі ї занурювалі в суміш Нафтуся з лавандової олії. На місцях, Що містять дію світла, Гірська смола Залишани недоторканою, а на інших вон розчінялася в суміші. Таким чином, Місця, повністю покріті смолою, представляли освітлені Місця, а покріті Ліше почасти - півтіні. На одержания Малюнки Було потрібно не менше 10 годин, ТОМУ ЩО смола змінювалася Під дією світла Дуже Повільно.
Зрозуміло, Що цею спосіб Важко Було назваті досконалим, и Ньєпс продовжував пошуки. У 1829 году ВІН об'єднав Свої зусилля з Луї-Жаком Дагером, Що БУВ офіцером, декоратором при парізькому театрі, Що Працював над тимі ж проблемами. Незабаром ВІН помер, и Дагер продовжував Дослідження один. ВІН вже МАВ у своєму розпорядженні фотоапарат, вінайденій Ньєпсом, альо усьо галі не знав, Яким чином здобудуть світлочутліву пластину. Цілий ряд Дивовижна збігів навів Його зрештою на Вірний шлях. Одного разу Дагер Випадкове поклали срібну ложку на метал, покриттів йодом, и помітно, Що на металі Вийшли зображення ложки. Тоді ВІН взявши поліровану срібну пластинку ї піддав її дії йодистих парів, щоб здобудуть таким чином йодистого Срібло. На платівку ВІН поклали Один з фотографічніх знімків Ньєпса. Через якійсь годину на ній утворили Копія знімка, альо Дуже нечітка, так Що її можна Було розрізніті Ліше Із працею. Проти йому БУВ Важливим результат, Що відкрів фотографічні Властивості йодистого срібла. Дагер ставши шукати спосіб, за допомог Якого можна Було б проявляті Отримані зображення. Інший щасливий віпадок прівів до несподіваного успіху. Один раз Дагер взяв з темної кімнаті залишенню там пластинку, з Якою Працював напередодні, и на превеликий подивуватися побачим на ній Слабкий знімок. ВІН припустивши, Що якась речовіна подіяла на пластинку й віявіла за ніч невидиме напередодні зображення. У темній кімнаті перебувало Багато хімічніх речовін. Дагер взявши за пошуки. Щоночі ВІН клав нову пластинку в комору й щоранку забирати її звідті разом з одним з хімічніх реактівів. ВІН повторював ці досліді Доті, Поки НЕ Відаль з кімнаті ВСІ хімікаті, и поклали нову платівку Вже на порожню поліції. На Його подивуватися, ранком ця пластинка теж ві...
