МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Курсова робота
з дисципліни "Політологія"
на тему "Виборча кампанія як форма політичної діяльності "
Київ 2011
Зміст
Введення
1. Сутність, структура, типологія політичної діяльності
2. Виборча кампанія як форма політичної діяльності
3. Політичні рішення
4. Політичні відносини як процес узгодження суспільних інтересів
Висновки
Література
Введення
Оскільки існує політична сфера життєдіяльності людей, політика як соціальна реальність, необхідно розглянути питання, пов'язане власне з політичної діяльністю і політичними відносинами в різних соціальних умовах.
Діяльність суб'єктів політики, як досить складний вид суспільної діяльності, вимагає широких спеціальних знань у галузі політології, права, економіки, менеджменту, соціології та психології, наукового розуміння та прогнозування політичних процесів, прогнозування політичного розвитку суспільства в разі прийняття (або неприйняття) тих чи інших політичних рішень.
В науковій літературі діяльність в широкому сенсі слова розуміється як специфічна форма активного ставлення до навколишнього світу, змістом якого є його доцільна зміна і перетворення в інтересах людей. Діяльність є реальною рушійною силою суспільного розвитку і умовою самого існування суспільства. Всі зміни, які відбувалися або відбуваються в різних сферах суспільства, суть результат діяльності людей.
Всяка діяльність здійснюється за допомогою певних засобів, форм і методів. Нарешті, невід'ємним елементом діяльності є її результат, який не обов'язково збігається з раніше сформульованої метою.
1. Сутність, структура, типологія політичної діяльності
Політичну діяльність, отже, можна визначити як систематичне свідоме втручання окремих індивідів або груп людей в систему суспільно-політичних відносин з метою пристосування її до своїх інтересів, ідеалів і цінностей. Вона постає як безперервний ряд конкретних політичних дій. У свою чергу, політичними діями назвемо певні акції, кроки, вчинки, навмисно або спонтанно вживаються індивідом або групою людей з метою викликати ті або інші політичні результати, наслідки.
Сутність політичної діяльності полягає не стільки в боротьбі за владу, скільки в регулюванні політичних відносин у суспільстві, досягненні згоди і взаєморозуміння громадян, їхніх об'єднань як по вертикалі, так і по горизонталі відносин влади.
Політична діяльність є специфічним видом людської діяльності, яка повинна регулювати, збалансовувати, узгоджувати інтереси і відносини між суб'єктами політики, сприяти досягненню в суспільстві громадянського миру та взаєморозуміння. Її результативність залежить від декількох складових:
В· володіння інформацією про політичні відносини по горизонталі (між суспільними групами, націями, народами та ін), яка дає можливість своєчасно розробляти й впроваджувати профілактичні заходи щодо небажаного розвитку подій;
В· володіння інформацією про політичні відносини по вертикалі (між центральними і місцевими органами влади та населенням), що уможливлює оцінку рівня довіри до влади, прийняття рішень щодо зняття соціальної напруженості в межах цієї площі відносин (це може бути проведення виборів, референдумів, інші політичні рішення);
В· обраних цілей і засобів їх реалізації (мається на увазі основна мета діяльності: задоволення особистих або суспільних інтересів, спрямованих на досягнення консенсусу і згоди);
В· прийняття політичних рішень, їх прогностичного потенціалу, передбачення можливих наслідків, позитивної або негативної реакції різних груп населення, політичних партій, громадських організацій, рухів і т.д.;
В· розробки політичної технології досягнення результатів політичної діяльності.
Політична діяльність у складі різних політичних суб'єктів має бути спрямована:
- на реалізацію громадських завдань (досягнення стабільності суспільно-політичної системи, її розвиток і т.д.);
- на виконання цілей і завдань її політичних суб'єктів (написання законів - у парламенті, їх виконання - в уряді і т.д.);
- на досягнення власних неегоістічних цілей (просування по службі, професійне зростання, підвищення рівня індивідуальної політичної культури тощо).
В Як суб'єктів політичної діяльності виступають безпосередні учасники політичних акцій, подій, дій. Однак первинні суб'єкти політики - індивіди, соціальні групи, нації, народи - не перестають бути суб'єктами політичних відносин незалежно від того, беруть участь вони чи ні в даний момент в політичних діях.
Перш все, до учасників політичних дій відносяться особи, групи людей, соціальні інститути та їх органи, які володіють політичною владою, приймають і здійснюють політико-управлінські рішення. Політичну діяльність здійснюють функціонери політичних партій, громадських організацій і рухів. Надзвичайно різноманітні колективні агенти політичних дій. Ними можуть бути персональний склад регіональних структур громадських організацій, професійні і територіальні групи, які формуються на основі спільності інтересів і солідарності, що виникає як наслідок географічної близькості. У різні політичні дії можуть бути залучені і великі спільності людей: соціальні верстви, класи, нації, народи.
Основним об'єктом політичної діяльності є існуюче соціальне і політичний устрій. Політика у власному сенсі слова є сфера діяльності, пов'язана з реалізацією потреб і інтересів різних груп людей, ядро ​​якої складають завоювання, утримання і використання державної влади. Результати такої діяльності отримують закріплення в політичній системі суспільства, яка є відображенням соціальних інтересів. Природно, що об'єктом політичних дій у кінцевому рахунку виступає існуюча система соціально-політичного устрою суспільства. Одні учасники політичних дій прагнуть її зберегти й усталити, інші - реорганізувати і тим самим у більшій мірі пристосувати до своїх інтересів, треті - піддати радикальному перетворенню.
Суб'єкти політики в ході своїх дій прагнуть перетворити, видозмінити або зберегти і існуючу соціально-класову структуру суспільства, і зміст суспільних відносин, і систему державних і суспільних інститутів і організацій. Точно так само і кожен окремий соціальний суб'єкт у той же час виявляється і об'єктом політичних впливів, тобто він постійно піддається впливу інших суб'єктів і власних впливів на самого себе.
Головною спонукальною причиною соціальної активності людей є їх життєві потреби та інтереси. Саме інтереси складають ядро ​​мотиваційного елементу політичної діяльності людей. В будь-якому політичному дії в явній або прихованій формі присутні реальні потреби та інтереси соціальних груп та індивідів.
Як відомо, потреби і пов'язані з ними інтереси людей надзвичайно різноманітні. В їх структурі зазвичай виділяють матеріально-економічні, соціальні і духовні інтереси. Не всі вони володіють однаковим значенням в якості спонукальної причини політичних дій. Загальновизнано, що вирішальне значення в політиці належить економічним інтересам. У політичній практиці все ж прийнято виділяти по тимчасовим принципом наступні групи інтересів:
1) постійні інтереси, задоволення яких складає умову біологічного виживання людей;
2) поточні інтереси, на задоволення яких направлені безпосередні зусилля суб'єктів політики;
3) перспективні інтереси, які повинні бути задоволені в деякий майбутній період часу.
Для того, щоб політична дія відбулося, надзвичайно важливе значення має усвідомлення соціальними суб'єктами своїх потреб і інтересів. Зазвичай ті, хто займається політичною діяльністю, грунтуються на системі поглядів і уявлень, званої ідеологією. Крім ...
