План
Введення
Розділ I. Глобалізація. Її вплив на світовий процес
I.1 Підходи до визначення
I.2 Основні аспекти сутності глобалізації
I.3 Суперечливість процесу глобалізації
Розділ II. Антиглобалізації як політичний і соціокультурний феномен
II.1 Сутність антиглобалізації
II.2 Тенденції і моделі процесу антиглобалізації
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Існування глобалізації як явища саме по собі не викликає сумнівів і ніким не оспорюється. Однак визначення глобалізації представляє чималі наукові труднощі, які ускладнюються політичним звучанням проблеми, що стоять за нею безпрецедентними за масштабом і концентрації інтересами, як матеріального, так і в не меншому ступені ідеологічного характеру. Наявність зацікавленості в глобалізації неоколоніалістами, обумовлює навмисну ​​переоцінку реального значення глобалізації в сучасному світі. Дане твердження не слід розуміти як заперечення самого явища і його значущості: те й інше об'єктивно присутній, однак штучно і однобоко роздувається на догоду вкрай егоїстичним фінансово-економічним та ідеологічним інтересам.
Об'єктивне зміст глобалізації складають різнорідні за їх походженням, сферами прояви, механізмам і наслідків процеси, що дозволяє і вимагає розглядати глобалізацію як якісно самостійну, складну систему явищ і відносин, цілісну в її системності, але внутрішньо вельми суперечливу. В літературі найчастіше вказується на кілька зримих джерел усіх або частини тих процесів, які в сукупності і утворюють явище глобалізації у цілому.
Ідея глобалізації - одна з наймолодших соціологічних конструкцій; аж до 1987 р. в базі даних бібліотеки Конгресу у Вашингтоні не міститься згадок про книги, в назві яких використовувалося б поняття "глобалізація". У науковий обіг його ввів Р. Робертсон, вперше використав цей термін в 1983 р.; в 1985 р. він дав його докладне тлумачення, а в 1992 р. виклав основи своєї концепції в спеціальному дослідженні.
Уткін А.І. в книзі В«Світовий порядок XXI століттяВ» дає таке визначення цьому охопило всі сфери суспільного життя явищу. Глобалізація - це злиття національних економік в єдину, загальносвітову систему, засновану на новій легкості переміщення капіталу, на нової інформаційної відкритості світу, на технологічної революції, на прихильності розвинених індустріальних країн лібералізації руху товарів і капіталу, на основі комунікаційного зближення, планетарної наукової революції, міжнаціональних соціальних рухів, нових видів транспорту, реалізації телекомунікаційних технологій, інтернаціональної освіти. [26]
Актуальність розглянутої теми:
Проблема глобалізація сьогодні - найактуальніше питання, обговорюване самими різними фахівцями - політологами, економістами, соціологами, філософами, навіть географами. Економісти говорять про глобалізацію економіки, географи про створення В«Економічних архіпелагівВ», зокрема асоціацій найбільших мегаполісів, соціологи про зближення способу життя людей, політологи про завершення В«холодної війни В», про прискорення транснаціоналізації, посиленні взаємозалежності держав, зменшенні їх суверенітету.
Предметами дослідження виступають глобалізація і, як наслідок безлічі суперечливих, що виникло рух антиглобалістів - процеси, що охопили всі сфери суспільного життя, а також явища і нові тенденції, що з'явилися завдяки зближенню відносин між світовими спільнотами.
Аналіз використаної літератури:
Явища глобалізації активно обговорюються в зарубіжній, а останнім часом і в вітчизняній літературі, але через різних підходів до досліджуваного явища і відсутності єдиної думки у авторів, їх можна розділити на кілька течій, ось деякі з них:
- неомарксистів вважають, що термін В«ГлобалізаціяВ» означає не що інше, як цілеспрямована стратегія монополістичного капіталу і американського імперіалізму, що має на меті остаточне закріплення економічної нерівності в світі і експлуатацію В«ПериферійнихВ» і В«полуперіферійнихВ» регіонів і держав найбільшими монополіями В«світового центруВ». Основними прихильниками даної концепції є: німецький дослідник Карл-Хайнц Рот, італієць Марко Ревелли, лідер Комуністичної партії Росії (КПРФ) Г.А. Зюганов.
- Теоретики, які розглядають глобалізацію як процес В«зубожінняВ» національних держав, що породжує індустріалізацію і конвергенцію. До даного течією можна віднести В«ПостіндустріалізмВ» Д. Белла, В«Мир - системні моделіВ» І. Валлерстайна.
- Прихильники реалістской парадигми розуміють її в дусі В«зіткнення цивілізаційВ», як результат перемоги Заходу у чолі з США в холодній війні над СРСР і закономірний процес поширення гегемонії єдиної наддержави на решту світу. Засновником реалісткою парадигми, ідеологом її є видатний американський політолог Самюель Філліпс Хантінгтон. Продовжив дослідження даної проблеми автор концепції В«Третьої хвилі демократизаціїВ» А. Тоффлер.
- Неоліберали розглядають глобалізацію, як процес поступового подолання державами своїх узкоегоістіческіх національних інтересів і становлення В«співтовариства цивілізованих країн В», що є результатом взаємопроникнення національних економік, інтернаціоналізації фінансів, посилення ролі найбільших ТНК у світовій економіці, зростання безпосередньої конкуренції підприємств і фірм, незалежно від їх національної приналежності. Неоліберали розглядають процес зближення світової спільноти тільки як позитивне для всіх її членів явища, вірячи що глобалізація приведе нації до мирного співіснування і добробуту всіх людей. Так само вважає і відомий американський політолог Д. Сорос і такі дослідники як Е. Гідденс, Р. Робертсон, Д. Харвей, У. Бек. - Вітчизняні ж політичні дослідники: А.С. Панарін, В.Л. Іноземцев до явища глобалізації ставляться скептично, відзначаючи, що глобалізація стала однією з найважливіших глобальних проблем людства і несе небезпека східної цивілізації.
Для різнобічного вивчення глобалізації, вивчення її проблем та перспектив у науковому світі виділилося новий науковий напрям як глобалістика, з кожним етапом зближення націй що набуває все більш важливе значення. В рамках глобалістики як міждисциплінарної науки виділяють кілька напрямів досліджень глобалізаційних процесів. До них відносяться світ-системний аналіз, модель глобальної культури, модель глобального суспільства, модель глобального капіталізму.
При написанні даної курсової роботи нерідко доводилося користуватися досягнутими результатами даного наукового напрямку.
Метою курсової роботи є вивчення такого явища як глобалізація, аналіз перспектив антиглобалістів у боротьбі зі зближенням світових співтовариств, аналіз впливу цих процесів на політичну, економіко-фінансову і соціо-культурну сфери життя світового співтовариства, а точніше тих націй з яких воно складається. Також проводилися спроби передбачення ходу розвитку світової спільноти через аналіз перших результатів конфлікту між "Заходом і рештою світу".
Завдання:
1. викласти основні теоретичні аспекти сутності глобалізації та антиглобалізму;
2. проаналізувати вплив даних явищ на протікання загальносвітових процесів;
3. визначити можливості процесів глобалізація і антиглобалізації, їх перспективи;
4. провести моделювання розвитку світового співтовариства і вивести підсумки про позитивний або негативному характері процесу глобалізації.
Методи використані при написанні курсової роботи:
1. Загально-логічний метод, який є найпоширенішим в будь-якому науковому дослідженні. За допомогою його я використовував: аналіз і синтез, абстрагування, узагальнення, аналогію подій, що впливають на появу, розвиток і розширення процесу глобалізації та поява і діяльність руху а...
