План
Вступ
Розділ 1. Розвиток Дисидентство в Україні
1.1 Програмові засади руху
1.2 Концептуальні погляди дісідентів
Розділ 2. Діяльність Української Гельсінської Спілки
2.1. Створення и діяльність Української Гельсінської Спілки
2.2. Значення суспільно-політічної діяльності та ідей українських дісідентів та УГС
Висновки
Список використаної літератури
ВСТУП
Хоча Україна заявила про себе на міжнародній арені Як про демократичну республіку, всі ж докорінніх змін після розпаду СРСР НЕ відбулося. У свідомості багатьох українців залішаються амбівалентні Бажаном. З одного боку, ми ВСІ хочем збудувати демократичну державу. А з іншого боку, українці так звіклі до патерналізму та конформізму, Що Вже НЕ здатні сприйматися Зміни, Що ведуть до індівідуалізації особини.
СЬОГОДНІ в повсякдення жітті мі часто стікаємося з порушеннях прав людини, з ігноруванням законів та не виконанням обов'язків - все Це є наслідком радянського стрімування людського творчого потенціалу, нав'язування стандартів жіття, утиски вільного розвітку титан культури. Отже, щоб Боротися за права людини, щоб боротися за демократичну, правову й Дійсно незалежну Україну, необхідно вівчаті корені сучасности проблем, а кож Досвід боротьбі попередніх поколінь. Саме тому Дослідження проблем Дисидентський руху та Української Гельсінської Спілки в Україні є Дуже актуальними Сьогодні.
Дана тема в науці розроблено достатності. Так, О. Бажан [1] Розглядає проблему визначення Поняття В«дисидентствоВ», Ю. Зайцев [5] та Є.. Захаров [7] пріділілі УВАГА проблемі розвітку Дисидентський руху, В. Янко [19] аналізує прояви ідей соціальної та національної справедлівості в Українському Дисидентський Русі, В. Лісовий [12] и А. Русначенко [16] розглядають різноманітність напрямків опозіційного руху, Ю. Курносов [9] та Ю. Литвин [11] торкаються проблем діяльності Української Гельсінської Спілки. Тім не менше, багаті аспектів українського національно-патріотичного руху в УРСР від 1960-х - до кінця 1980-х РОКІВ, стратегічною метою Якого Була боротьба за державну незалежність, досі є або нез'ясованими, або недостатня Вивчення, Що робіть Цю наукову роботу актуальною и Важливим.
Об'єктом Дослідження є українська політична думка 60-80х РОКІВ XX ст.
Предметом Дослідження є процес Формування суспільно-політичних поглядів українських дісідентів.
Метою Дослідження є Вивчення основних суспільно-політичних ідей представніків даного періоду та з'ясування їх значення для подалі розвітку політічної думки України.
Реалізація мети передбачає виконан Наступний Завдання:
1. Вівчіті наукову літературу з даної проблематики.
2. Проаналізуваті засади Дисидентський руху в Україні.
3. Дослідіті суспільно-політичні погляди дісідентів.
4. Візначіті Значення ідей и діяльності українських дісідентів та Української Гельсінської Спілки.
5. Узагальніті материал та Зробити Висновки.
Методологією Дослідження є Використання Як загальнонаукові, так и спеціальніх методів. Серед них, метод аналізу та синтезу, застосовання при віявленні та порівнянні думок дослідніків Щодо даної проблематики; узагальнюючій метод, завдякі якому мі зафіксувалі Основні ознайо Дисидентський руху; історичний метод, Використання при розгляді еволюції Головна ідейніх течій українського Дисидентство; системний метод дозволяє розглядаті дисидентство Як Певної цілісність, Що Складається з різніх течій, які знаходяться у взаємозв'язку Між собою. Структура курсової роботи Складається Зі вступити, двох розділів: перший Розділ торкається Проблеми Зародження Дисидентський руху на Україні та основних напрямків Його розвітку; другий Розділ присвяч Українській Гельсінській спілці, значення її діяльності та суспільно-політичних ідей, уявлень у Дисидентський Русі; вісновків та списку літератури.
Матеріал курсової роботи Може буті рекомендованого студентам при вівченні навчально дисциплін В«Історія української політічної думкиВ», В«Загальна теорія політикиВ», та Всім, хто цікавіться історією українського Дисидентський руху.
РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК Дисидентство В УКРАЇНІ
1.1 Програмові засади руху
Більшу Частину свого існування Україна пробули у складі інших держав, альо найактівніші її Представники довго намагалісь Створити свою незалежну и Соборної Держави. Звичайний, звертаючи до влади, ці Спроба прісікаліся, не маючи надії на продовження. Альо все ж на початку ХХ ст. Політичні и Громадські діячі, публіцісті, письменники, Такі Як М. Міхновський, Д. Донцов, В. Винниченко, М. Грушевський та Багато інших Почаїв працюваті над створенням програм Щодо возможности проголошення України Незалежності та соборною державою. Альо вісловлення ціх думок навіть у найцівілізованішій формі, у межах констітуційніх свобод та гарантій, віклікалі негайне и невідворотне реагування Намагайтеся відпрацьованого Репресивно механізму [5, с. 196].
Період потужного піднесення руху опору колоніальному комуністічному режімові у формах збройної боротьбі воєнного та повоєнного часів завершівся розгромом частин Української повстанської армії та підпілля. Більшість учасніків руху, Що віжілі в боях та катівнях НКВС, опінію в тюрмах и таборах, а їхні сім'ї - у віддаленіх поселень. Однак окремі озброєні групи проіснувалі до початку 60-х РОКІВ, хоча реальної Загрози сістемі смороду не стає [4].
Смерть В«Вождя народівВ» пробудила сподівання на лібералізацію режиму. Розвінчання культу особи Сталіна НЕ Ліше віявіло антигуманність суть тоталітаризму, а й посіяло в душі передових людей того часу сумнів у соціальній вартості побудованого в СРСР ладу, історічній цінності Теорії, Що Його обґрунтовує, и прогресівній ролі партії [5, с. 196].
Хрущовська «³длігаВ» Середа мільйонів звільненіх Із сталінськіх концтаборів та заслання повернула до творчого життя Частину репресованіх діячів української культури та містецтва [5, с. 196].
Розпочався новий етап національно-візвольної боротьбі в Україні. В літературі подаються Різні причини Виникнення Дисидентський руху. Люди, які ГОСТР відчувалі наростання проблем у суспільстві, діскрімінаційну політіку центру Щодо України, починаєм Відверто висловлювати Свої погляди та Вимагай от властей Зміни політики [19, с. 118]. Саме смороду стали рушіямі українського духу дісідентів. Бажання влади за будь-яку ціну втріматі народ Під контролем и одночасно проводитись десталінізацію у конкретно визначених межах призвели до конфлікту з інтелігенцією [19, с. 118]. Значний Вплив на Формування Дисидентство в Україні справляли Зовнішні фактори, а самє: антікомуністічні Виступивши у країнах так званого соціалістічного табору (Угорщині, Польщі, Східній Німеччіні, Чехословаччіні), Розвиток світового правозахісного руху [19, с. 118].
Важливим моментом є ті, Що Український Дисидентський рух набув національно-демократичного забарвлення та спрямованості на поиск соціальної та національної справедлівості. Як будь-який національно-визвольний рух українське дисидентство мало свою спеціфіку. Так, в Науковій літературі навідні Такі рісі:
В«По-перше, Це Була мирна, опозіційна, ненасільніцька форма боротьбі за розум и душу людини. Підтрімуючі ідеалі національно-візвольної боротьбі, дісіденті прагнулі досягті мети констітуційнімі методами, шляхом проведення агітаційно-пропагандистських акцій - Що є яскравим прикладом української ментальної Традиції.
По-друге, цею рух МАВ чітко визначення організаційні форми (гуртка, Спілки, об'єднання, комітеті).
по-третє, дисидентство Було загальноукраїнськім явищем и існувало в усіх регіонах України.
По-четверте, дисидентство, Як політично-національна течія, охоплювало Різні Соціальні прошаркі населення - інтелігенцію (письменники, журналісті, літературознавці, вчителі, юристи, спеціалісті різніх Галу...
