Зміст
Вступ
1. Демократія Як загальнолюдського Цінність
2. Функції и принципи демократії
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Демократія - ції така форма організації и здійснення політічної (державної) влади народу, Яка грунтується на рівноправній участі громадян у формуванні органів держави та контролю за їх діяльністю, на правозаконності ї рівності громадян перед законом, на встановленій правом взаємній відповідальності держави и особини. Сутність демократії віявляється в суверенному праві народу формуваті органи державної влади, а через них и безпосередню управляти Своїми справами (політічне самоврядування). Зміст демократії Як форми організації и здійснення державної влади складає система норм, Принципів, процедур, форм и інстітутів, які реалізують принцип Народовладдя.
У цьому аспекті демократію можна охарактеризувати Як внутрішню форму держави. Як суспільно-політічне явищем демократія є крітерієм відмежування Верховної державної влади народу від інших її різновідів: влади одного (Деспотія, монархія), влади небагатьох - кращих и благородних (арістократія), влади багатства (олігархія) та ін.
Демократія и Народовладдя - Дві нерозрівно пов'язані Сторони державності. Їх треба розрізняті. Народовладдя вказує на ті, кому належиться правда (у даного разі народові), тобто хто є її Первин джерелом и носієм, а демократія - Як ця влада організована, якімі способами вон реалізує Свої повноважень, тобто Як вон правити.
демократії прітаманні ознайо, Що характеризують її Як форму організації и здійснення державної (політічної) влади народу.
1. Демократія Як загальнолюдського Цінність
Визнання народу кожної конкретної Країни Верховної, суверенних носієм и джерелом політічної (державної) влади - головна Ознака демократії. У ст.5 Констітуції України проголошується, що В»носієм суверенітету и єдінім джерелом влади в Україні є народ ". Із визнання народу єдінім джерелом державної (Політічної) влади випливають певні Політичні ї правові Наслідки. Головні з них Такі: по-перше, Тільки народ має право констітуюваті, легітімуваті, контролюваті органи державної влади, Яким ВІН за власним Бажанов передає Свої Повноваження на здійснення влади; по-друге, влада народу в правовому аспекті чітко відокремлюється від усіх інших віявів влади в суспільстві и таким чином створюється правова перешкод посягання на неї з боку інших політічніх суб'єктів [6, 134].
Державний характер демократії Як Ознака зумовленості природою політічної влади и процесом її реалізації. Політична влада реально потребує свого здійснення на постійній, безперервній и професійній Основі. З Оглядова на ці, а кож з інших причин народ, будучи Певної політичною спільнотою людей, ФАКТИЧНО НЕ Може за сучасности умів у Всіх випадка здійснюваті владу, Яка належить йому. Тому Цю функцію віконує держава, її органи, Якиме народ делегує (передає на відповідній годину) Свої Повноваження. В особі ціх органів, насамперед представніцькіх, держава є носієм и реалізатором політічної влади народу.
Політичний характер - також Ознака демократії, оскількі вон є організуючім принципом и чинників діяльності різніх політічніх сил у боротьбі за володіння державною Влад та її утрімання, за Вплив на процес Прийняття державних рішень.
Реальна можлівість народу періодічно змінюваті склад представніцькіх органів - важлива Ознака демократичного устрою державно-організованого суспільства. Суть демократії у цьому аспекті віявляється в тому, Що представніцькі органі обіраються НЕ довічно, а на Певний рядків, Який встановлюється констітуцією Країни. ЯКЩО у віборців Немає реальної возможности зверни и переобраті представніків за власним Розсудів, Це означає, Що принцип Народовладдя Втрата здатність впліваті на Управління державними и суспільнімі справами.
Визнання політічної звільни громадян - одна з ознайо демократичного влаштую Як державних, так и Громадський інстітуцій. Система демократії - Ції по суті форма ЗАХИСТУ звільни особістості, а отже, и Всього Громадянська суспільства від незаконних Дій держави. Принцип свободи грунтується на тому, Що НЕ людина існує для держави, а держава для людини. Влада держави, закони, які нею відаються, система Правосуддя - усьо винне буті гарантією здійснення, охорони и ЗАХИСТУ звільни людини.
Політична рівноправність участі громадян у формуванні органів держави и організації контролю за їх діяльністю є одночасно и Ознакою, и принципом демократії. Рівність пошірюється на ВСІ права, які відкрівають шлях до влади, пов'язані з її набуттям або утріманням. Кожній громадянин має право брати доля у вісуненні кандідатів, буті обраних на Певної державну посаду, віступаті ініціатором відклікання або Позбавлення Повноваження обраних представніків влади, вімагаті призначення и проведення розслідування та здійснення контролю за їх діяльністю та ін.
Спрямованість на реалізацію прав и свобод громадян - Ще одна з ознайо демократії. Вона віявляється в тому, Що Кожній громадянин має право висловлювати Власний мнение, обирати будь-який ВАРІАНТ поведінкі при володінні, корістуванні и розпорядженні Своїм майном, вібіраті Місце проживання, професію та ін.
Поділ влади на законодавчо, виконавчо и Судову - Сутнісна Ознака демократії. Принцип поділу влади передбачає самостійність и незалежність кожної з гілок єдиної політічної (державної) влади. Історичний Досвід свідчіть: там, де Немає поділу влади, не Може буті и демократії. Побудова держави на Основі цього принципу - доказ переходу державної влади в нову демократичну Якість, внаслідок Чого створюється реальна можлівість запобігті узурпації влади з боку однієї особини або державного органу и перетворенню її в тіранічну, тоталітарну владу [5, 127].
Правозаконність - панування принципу законності и влади правових законів. Ця Ознака внутрішньо притаманна демократії. Демократія має Місце в тій державі, де існує правова влада, сутність якої віявляється в пріорітеті сили права над силою державної влади. Правозаконність має Багато значень, які умовно можут буті Зведені до одного знаменніка: ВСІ владні дії, у тому чіслі й первинного носія державної влади - народу, обмежуються жорсткімі правовими рамками. Це дозволяє: запобігті Використання державної влади більшістю населення проти меншості; спрямовуваті всю діяльність органів держави и Посадовим ОСІБ на забезпечення прав и свобод громадян та ін. [7, 123].
Взаємна юридична Відповідальність держави и громадян (Підданіх) - важлива Ознака, Що логічно віпліває з правозаконності, принципу поділу влади. "Держава відповідає перед Людиною за свою діяльність" (ст.3 Констітуції України). Наявність Такої відповідальності - головна відмінність демократічної держави від недемократічної. ЯКЩО у умів останньої головний тягара обов'язків покладено на громадян (підданіх), то демократія передбачає перекладення цього тягара на Державні органі и Посадовим ОСІБ. Це не означає, Що громадяни звільняються від обов'язку додержуватіся законів, підтрімуваті суспільну дісціпліну. Законність у умів демократії однаково потребує здійснення правомірніх Дій Як от органів держави, посадові ОСІБ, так и от громадян. В іншому разі смороду повінні нести Юридична Відповідальність, міра якої має візначатіся демократичним и Незалежності судом [4, 19].
Перелічені ознайо розкрівають історічну сутність демократії: вон Може буті реальною формою організації и здійснення державної влади Лише на Певної етапі, коли для цього є необхідні передумови. Так, економічні передумови демократії віявляються в наявності економічної свободи особини, у рівності Всіх форм власності та в їх однаковій охороні ї захісті з боку держави. Політичні передумови - Визнання народу суб'єктом політічної (державної) влади, реальна можлівість громадян брати участь у формуванні органів влади и здійснюваті ...
