МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
Державне освітня установа
вищого професійної освіти
В«ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ В»
Інститут журналістики
Інститут державного і муніципального управління
Кафедра історії і політології
РЕФЕРАТ
з дисципліни В«Зовнішня політика Росії: історія та сучасністьВ»
варіант (Тема) № 7.
Доктрина "Москва - Третій Рим": суть і вплив
Виконала студентка
заочної форми навчання
спеціальності 080507 Менеджмент організації
спеціалізації Управління проектом
I курсу групи
№ студентського квитка
(залікової книжки) _______________ Саша
Перевірив викладач
історичних технічних наук, доцент ___________ С. П. Костриков
Москва - 2009
ПЛАН
Введення
1. Суть доктрини та вплив на формування зовнішньої політики Росії
1.1 Джерела доктрини
1.2 Суть доктрини
2. Вплив доктрини на формування зовнішньої політики
2.1 Доктрина В«Москва - Третій РимВ» в суспільному і політичного життя Русі кінця XV-XVIII століть
2.2 Доктрина "Москва - Третій Рим" у суспільному та політичного життя Русі XIX - початку XX століть.
Висновок.
Література
ВСТУП
Концепція В«Москва - Третій Рим В»і її конкретно-історичне втілення - популярна тема новітніх історичних та культурологічних робіт.
Актуальність нашої роботи доводить те, що дана концепція багатьма істориками, культурологами та політичними діячами вважається однією з найбільш знакових і визначаючих в історії Російської держави. Ідея В«Москва-Третій РимВ» є смисловий основою месіанської концепції утворення Російської централізованої держави, в значній ступеня визначила месіанське напрямок даного процесу і проблематику його розвитку.
Значимість розробки даної теми в нашій роботі бачиться в тому, що поточні процеси глобалізації та інтеграції у всьому Світ висувають на передній план країни, що мають культурологічне В«ПеревагуВ» і традиції спадкоємності з іншими країнами, що зберігаються, розвиваються в політиці і культурі свого народу. Слід також зазначити, що ця концепція направила і підтримала інтеграційні процеси становлення російської державності і допомогла зберегти Росію як єдину суверенну країну. Також на багато років була сформована концепція зовнішньої політики російського держави як гордої і сильної держави, яка протистоїть загрозам зовнішнього світу в спробі зберегти і примножити матеріальні і духовні багатства країни.
Не варто забувати і про культурологічному ефекті прийняття та популяризації концепції В«Москва - Третій Рим В»: з її допомогою був створений образ духовної держави, останнього оплоту християнського світу, що прославило Росію і поставило її в один ряд з такими європейськими культурами та країнами, як антична Греція, Італія.
Таким чином, метою даного дослідження стає виявлення впливу концепції В«Москва - Третій РимВ» на формування зовнішньої політики Росії в історичному контексті. Для цього необхідно виконати ряд завдань:
В· розкрити суть самої концепції, відстежити джерела її виникнення;
В· показати еволюцію ідеї від релігійної до суспільно-політичної;
В· виявити наслідки впливу цієї доктрини на формування зовнішньої політики Росії.
Для написання даної роботи були використані наукові та періодичні видання таких авторів, як: Кожинов В.В., Карпець В.І., Новікова Л.І., Соловйова В.С. Особливо хочеться відзначити працю останнього - В«візантизму і РосіяВ», де автор підкреслює культурологічні та політичні паралелі і кореляції в державності Росії, показуючи взаємозв'язок і взаємовплив ідейно-політичних парадигм на культурну атмосферу Росії і навпаки.
1 . СУТЬ ДОКТРИНИ І ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЇ
Виникнення концепції В«Москва - Третій Рим В»зазвичай пов'язують з ім'ям старця псковського Єлізарова монастиря Філофея. Як нині вважається, старець Філофей народився близько 1465 року і помер в 1542 році. В. Кожинов у своїй книзі В«Історія Русі та російського словаВ» відзначає, що як псковітянін Філофей відчував духовний вплив близького до преподобному Йосипу Волоцький святителя Геннадія, який в 1484 - 1504 роках був архієпископом Новгородським і Псковським. [1]
Дійсно, Філофей у своїх посланнях великому князю Московському Василю Івановичу, царському дякові М.Г.Мунехіну і царю Івану Васильовичу сформулював і обгрунтував доктрину В«Москва - Третій РимВ» в Відповідно до панували в той час світорозумінням і духовними запитами суспільства. Спочатку ідея перетворення Москви в третій Рим відносилася не стільки до її політичного могутності, скільки до призначенню російського держави бути притулком "істинного християнства". Однак дуже скоро у неї з'явився і новий сенс, відбулося своєрідне зміщення акцентів - з релігійного провіденціалізму у бік ідейно-політичного обгрунтування узвишшя Москви як держави.
Філофей писав цареві:
"Бережи і слухай благочестивий цар того, що всі християнські царства зійшлися в одне твоє, що два Рими впали, а третій стоїть, четвертому ж не бувати ". [2]
Таке, на думку Філофея, "справжнє" і "Майбутнє" російської держави, а з ним і церкви. Це формулювання та стала класичним виразом концепції "Москва - Третій Рим".
Слід зазначити, що ідея Філофея об'єднала в собі риси вельми поширеною у всіх християнських країнах теорії "триваючому Риму", яка стверджувала нескінченність Римської держави аж до завершення земної історії. В тій чи іншій мірі прагнення заявити про ідентичність своєї держави з "Римським царством" знаходить відгомін у громадській думці різних народів західної та східної Європи. На Русі глашатаєм цієї ідеї були російські книжники з лав іосіфлян, що зайняли до початку 20-х років XVI століття панівне становище у російської церкви і офіційної ідеології. У розвиток ідей іосіфлян формулювання Філофея вичленяються в теорії "триваючому Риму" новий аспект, що зв'язує роль Російської централізованої держави як єдиної опори православ'я з всесвітньо-історичним процесом.
У позначеної Филофеем формулі були об'єднані і виражені, таким чином, дві фундаментальні ідеї: 1) спадкоємства царств і 2) богообраності російського народу. Обидві вони давали прийнятне для свого часу пояснення історії й обгрунтування піднесення Москви, її месіанської ролі в майбутньому.
Сучасний російський історик Р.Г. Скринніков [3] відкидає припущення, що офіційне визнання доктрини В«Москва - Третій Рим В»слід трактувати як вираз Москвою претензії на роль центру нової світової імперії, спадкоємиці стародавнього Риму та Візантії. З його точки зору, поразка в Лівонській війні так послабило Московська держава, що воно могло думати тільки про захист своїх кордонів і повернення втрачених російських територій. Він відкидає також припущення, що російська церква могла в це час претендувати на керівництво всесвітньої православною церквою. Доктрина В«Москва - Третій РимВ», пише Р.Г. Скринніков, В«виражала переважно прагнення ліквідувати неповноправні становище Москви по відношенню до інших центрам православ'я ... Відобразило нове співвідношення сил всередині вселенської православної церкви В».
Переможена на полі битви, розорена війною і опричного політикою, переживала гострий соціальний конфлікт Москва в кінці XVI в. не могла претендувати на світову імперію і роль глави всесвітнього православ'я, але доктрина В«Третього РимуВ» не була тактичним вимогою сьогочасної політики. Вона висловлювала глибоке переконання в історичної, Божественної, місії, представляючи собою могутній духовний стимул, грав найважливішу роль в майбутньому країни. [4]
1.1 Джерела ...
