Мінський Державний Лінгвістичний Університет
Контрольна робота
з дисципліни: "Політологія"
на тему:
Зовнішня політика: сутність, функції, цілі, засоби, суб'єкти
виконала
студент 5 курсу групи 501
факультету англійської мови
заочного відділення Туманов Д.Г.
керівник:
викладач ______________
МІНСЬК 2004
ЗМІСТ
3
1. Сутність та суб'єкти зовнішньої політики ............................................. . 4
2. Цілі і функції здійснення зовнішньої політики ............................ 6
3. Засоби зовнішньої політики ............................................... ..................... 8
11
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................................. 12
введення
Будь національна держава являє собою частину людського суспільства і не може розвиватися поза зв'язку з іншими країнами та народами. Слід зазначити, що зв'язки дуже різноманітні і регулюються як в рамках кожної окремої країни, так і в міжнародному масштабі. З цього випливає, що будь-яка суверенна держава здійснює не тільки внутрішню, але і зовнішню політику, яка виступає як елемент політичного процесу.
У зв'язку з загальної інтеграцією і розширенням зовнішніх зв'язків між країнами, що має місце на даному етапі розвитку нашої цивілізації, питання зовнішньої політики і її складових представляється автору цієї роботи виключно цікавим і пізнавальним.
Мета даної роботи - проаналізувати зовнішню політику як елемент політичного процесу. Для того, що досягти поставленої мети необхідно забезпечити вирішення наступних завдань: по-перше, необхідно розкрити сутність зовнішньої політики, по-друге, докладно зупинитися на виконуваних нею функціях, по-третє, представляється необхідним сформулювати цілі, які переслідує зовнішня політики у своїй реалізації; по-четверте, необхідно позначити кошти, які є в арсеналі будь-якої країни для здійснення зовнішньої політики, по-п'яте, представляється доцільним зазначення суб'єктів зовнішньої політики, тобто безпосередніх її учасників.
Таким чином, вирішивши в процесі роботи над темою поставлені й завдання, представляється можливим зробити і ряд важливих висновків по питання зовнішньої політики.
1. Сутність та суб'єкти зовнішньої політики
За своїм змістом політика - явище складне, єдине, неподільне. Політична діяльність держави здійснюється як в системі внутрішніх суспільних відносин, так і за межами його кордонів - в системі міжнародних відносин. Тому й розрізняють політику внутрішню і політику зовнішню. Вони мають багато спільного і в той же час відрізняються своєю специфікою. Зовнішня політика вторинна по відношенню до внутрішньої, вона сформувалася пізніше і здійснюється в інших суспільних умовах. Однак і внутрішня, і зовнішня політика вирішують одну задачу - забезпечити збереження і зміцнення існуючої в даній державі системи суспільних відносин. Зовнішня політика регулює відносини даної держави з іншими державами, забезпечує реалізацію його потреб та інтересів на міжнародній арені. Це загальний курс держави в міжнародних справах.
Зовнішня політика є діяльність і взаємодія офіційних суб'єктів, що мають або привласнили право виступати від імені суспільства, виражати інтереси суспільства, обирати певні методи і способи їх реалізації. У зв'язку з цим необхідно розглянути такі категорії, як "Національний інтерес" і "національна безпека". [1]
Оскільки держави є основними суб'єктами міжнародних відносин, суспільство захищає свої інтереси головним чином через інститут держави. Тому досить поширеною в науковій літературі є точка зору, згідно з якою поняття національної і державної безпеки тотожні. Однак між цими поняттями існують певні відмінності, так само, як і між поняттями "національний" та "державний" інтерес. За певних обставин національні і державні інтереси можуть не збігатися, наприклад, участь Росії в першій світовій війні не було пов'язано із захистом національних інтересів, але перемога у війні укріпила б позиції самодержавства. Взагалі в основі зовнішньої політики держави лежать інтереси нації або багатонаціонального суспільства, але державні та національні інтереси співпадають тільки тоді, коли зовнішня політика держави адекватно відображає потреби суспільства.
Зовнішньополітична діяльність, не відображає реальні суспільні потреби, не знаходить міцної підтримки з боку суспільства та тому приречена на невдачу. Крім того, помилково зрозумілі і неадекватні потребам суспільства інтереси можуть стати причиною міжнародних конфліктів і обернутися величезними втратами.
До сфери національних інтересів товариство відносить насамперед підвищення матеріального і духовного рівня життя населення, забезпечення безпеки держави, її суверенітету, територіальної цілісності. Забезпечити реалізацію національних інтересів покликана зовнішня політика держави, що підкреслює її нерозривний зв'язок з політикою внутрішньою. Фактично вона покликана забезпечити сприятливі зовнішні умови для реалізації цілей і завдань внутрішньої політики. Однак це не означає, що зовнішня політика є просте продовження політики внутрішньої. У неї є свої власні цілі, вона робить зворотний, притому досить сильний вплив на політики внутрішню. Особливо цей вплив помітно в сучасних умовах, коли посилюється міжнародний поділ праці, розширюються економічні, політичні та культурні зв'язки між державами і народами. [2]
Отже, як зазначає Г.А. Круглова, основними суб'єктами зовнішньої політики є:
Держава, його інститути, а також політичні лідери і глави держав. Державі належить визначальна роль у формуванні зовнішньополітичного курсу.
Неурядові організації, так звана "народна дипломатія ", яка включає діяльність як політичних партій і рухів, так і неполітичних об'єднань та спілок. [3]
Таким чином, зовнішня політика являє собою діяльність і взаємодія офіційних суб'єктів, які отримали право від імені всього суспільства виражати національні інтереси на міжнародній арені, обирати відповідні засоби і методи їх реалізації. В якості головних суб'єктів зовнішньої політики виступають держави та неурядові організації.
2. Цілі і функції здійснення зовнішньої політики
З особливостями зовнішньої політики як особливої вЂ‹вЂ‹сфери діяльності держави пов'язані її цілі та функції.
Головна мета зовнішньої політики будь-якої держави - це забезпечення його безпеки, охоронна функція. Вона пов'язана з охороною і захистом прав та інтересів даної країни, а також її громадян за її межами. Охоронна функція полягає також у пристосуванні зовнішньополітичної стратегії даної держави до системи міжнародних відносин. Реалізація цієї функції спрямована на запобігання загрози для даної держави, на пошук мирних політичних рішень виникаючих спірних питань і проблем.
Ефективна реалізація даної функції залежить від здатності держави в особі її спеціальних органів і інститутів виявляти і визначати потенційні джерела загрози і небезпеки, не допускати небажаного перебігу подій. Спеціальними інститутами, призначеними для цих цілей, є посольства, консульства, представництва, розвідка і контррозвідка.
Найважливішим завданням зовнішньої політики держави є посилення його економічного і політичного потенціалу. Від зовнішньої політики і становища держави на міжнародній арені залежить і економічний розвиток країни, і його політична стабільності. Зовнішня політика має сприяти ефективному функціонуванню економіки, зростанню добробуту суспільства. Тому в її завдання входить забезпечення для держави більш вигідної участі в поділі праці, пошук більш дешевих ресурсів (сировинних і трудових), забезпечення більш вигідних умов збуту продукції, збереження стратегічних ресурсів країни і так далі. Отже, з...
