Курсова робота
Політичні аспекти глобальних ПРОБЛЕМ Сучасності
План
1. Глобалізація Як Один з провідніх процесів світового розвітку
2. Сучасні Тенденції світового розвітку у контексті глобалізації
3. Поняття глобальної політики
4. Глобальні соціально-економічні проблеми В«/ p>
5. Глобальні Проблеми людства
1. Глобалізація Як Один з провідніх процесів світового розвітку
Розуміння світового суспільного прогресу Як Явища приводити до висновка про ціклічність будь-якого розвітку, Який передбачає можлівість и скроню ймовірність наступити ТИМЧАСОВЕ відкату тихий процесів, Що раніше візначалі хід и Зміст міжнародного жіття людства. Протяг останніх 25-30 РОКІВ відбуваються явні ознайо дестабілізації людського суспільства у різніх моделях Його розвітку: невдалі реформування, які годиною прізводять до національніх катастроф, утворення зон хаосу та регрес в різніх сферах суспільного життя. Така Ситуація створює ЗАГРОЗА перспектіві людства на Всіх рівнях, ставлячі у кризовому стійбища самє існування людства та Усього живого На нашій планеті.
Поняття "глобальний" означає процес, предмет або явищем, Що належать до теріторії всієї земної кулі, охоплюють всю її, тобто мают всесвітній характер. Сам Термін "глобалізація" з'явився у 1983 году, а у 1985 году американський соціолог Робертсон давши йому наукове Тлумачення. З 1990 р. з виходом книги японця Омає "Світ без кордонів" Термін набув наукового та публіцістічного розповсюдження.
1. Глобалізація - об'єктивний соціальний процес, завдякі якому стіраються географічні кордони різніх соціальніх и культурних систем, и населення все більш усвідомлює знікнення ціх кордонів Як дяни.
2. "Глобалізація" кож підкреслює взаємозалежність и взаємообумовленість усіх світовіх процесів в сучасности умів.
3. Під "глобалізацією" кож розуміється розповсюдження західної Моделі розвітку на Решт країн планети, Що Фактично слугує теоретичність обгрунтуванням однополюсного (ЯК універсального, ідеального та Зручний) світового ладу.
Фактично процес глобалізації в сучасному умів набув Наступний характерних рис:
1. Являє собою ЯКІСНО новий етап закономірного об'єктивного розвітку світового простору рінкової цівілізації обміну. ​​
2. Пов'язаний з кризом світового капіталізму, переходом від економічного, індустріального суспільства до постіндустріального, інформаційного суспільства.
3. Означає Посилення ролі загально у взаємовідносінах загально, часткового и одінічного, тобто всепронікаючій Вплив глобальних проблем на ВСІ рівні и в Усі сфери жіттєдіяльності людства.
4. Проявляється в найбільш тісній взаємозалежності національніх виробничих комплексів, обумовлених зростанням масштабів и пріскоренім переміщенням виробництва, товарів и услуг, фінансового Капіталу.
5. Відображає в своїй об'єктивній Основі загальнолюдські, Регіональні, Державні, колектівні інтересі, інтересі особістості, а в суб'єктивно організованому и реалізуємому процесі - інтересі світової олігархії.
6. Пріпускає корінні Зміни існуючої системи регулювання міжнародніх відносін, формування глобального Управління світосістемнімі відносінамі.
СЬОГОДНІ існують десятки різноманітніх визначеня глобалізації, Що відображає складність та неоднозначність ставлені до цього Явища. Наукові школи Сучасності визначаються процес глобалізації з позіцій різніх методологічних підходів.
- Економічний підхід візначає глобалізацію Як бурхлівій Розвиток світовіх рінків, інтернаціоналізацію господарювання, коли відбувається злами Економічних національніх меж, формування всесвітньої економікі, наведених національніх норм и механізмів у відповідність з нормами провідніх країн. Економічна глобалізація віявляється в інтернаціоналізації Економічних процесів, транснаціоналізації и універсалізації (з'явилися ТНК - транснаціональніх корпорацій, Що мают Своє виробництво в різніх точках планети).
- Культурологічній підхід Розглядає глобалізацію в широкому цівілізаційному контексті. Глобалізація Виступає Як двоєдіній процес перетворення Загальна в Особливе и особливого в Загальний. Вона передбачає вільне розповсюдження ідей. Глобалізація - ції стан Загальної суспільної трансформації.
- Екологічний підхід вбачає екологічний Розподіл (нерівність Використання Людиною природніх ресурсів); Розглядає політічну екологію (Екологічні конфлікті, питання екологічної справедлівості, об'єднання зусіль країн для забезпечення виживаності людей на планеті).
- Комплексний підхід Розглядає глобалізацію Як комплексне геополітічне, геоекологічне, геокультурних явищем, його призначення та Потужной впліває на ВСІ Сторони жіттєдіяльності світовіх спільнот. Глобалізація візначається Як процес послаблення традіційніх територіальних, соціокультурних, державно-політичних и Економічних бар'єрів, Що ізолюють народ один від одного і, який разом з ЦІМ, захіщають їх від неврегульованіх зовнішніх вплівів.
І, Нарешті, глобалізацію розглядають Як віддзеркалення конфлікту Між модерном та постмодерном, Між заходити и сходити.
Таким чином, глобалізація Виступає Як загальнопланетарна реальність, єдиний економічний и соціокультурний простір, Що вінікає на Основі взаємозв'язків и взаємозалежності країн и народів, зростання об'ємів и пріскорення міжнародного переміщення капіталів и робочої сили, взаємопронікнення духовних цівілізаційніх цінностей, Що формують.
Наукове розуміння глобалізації, - відзначає науковець М. Косолапов, - винне віходіті Із усвідомлення спільності и відмінності групи Явища, безпосередньо суміжніх з глобалізацією, и відповідного їм понятійного ряду. Таким понятійнім поруч є: "інтернаціоналізація - Регіоналізація - єдиний и цілісній світ - глобалізація ". Всі Явища и процеси, Що відображають вказані Поняття, об'єднуються тім, ЩО, раніше булі внутрішньодержавнімі процесами розвітку, а в сучасности умів Вийшли за Межі кордонів Окрема країн.
Інтернаціоналізація - давній процес, Що виник, в основному, на базі торгівлі. Товарі у закінченому вігляді віроблялісь в межах окремого країн і потім вивіз в Інші. Отож, інтернаціоналізація:
- передбачає вихід Явища суто внутрішнього за початкові рамки, а кож об'єднання Дій декількох суб'єктів світової економікі и політики Навколо спільніх для них Завдання, цілей та виду діяльності;
- створює самостійні стійкі, існуючі та діючі в багатьох аспектах Вже автономно від держави форми міжнародніх взаємодій (союзи, угіддя ї організації); проявляється в ціх формах, формує цілі напрямки та Галузі діяльності, здійснення якіх можливости Ліше за умов міжнародного співробітніцтва;
- носити універсальний характер, за охопленням суб'єктів міжнародніх відносін и масштабом, ефектівніше розвівається на локальному рівні або в застосуванні Окрема сфер;
- головний її функцією є забезпечення стійкіх міжнародніх зв'язків, які в перспектіві ведуть до обмеження Економічних можливости НЕ Ліше національніх держав, а й територіально-політичних структур в цілому.
Регіоналізація - також є одним з давніх проявів людського роз В¬ витку. Отже, Як явищем, регіоналізація:
- спріяє формуваня середніх и великих держав в Усі історичні періоді, об'єднанню и розпаду держав не стількі за етнічнімі параметрами, скількі за економічнімі;
- завдякі свободі переміщення товарів, послуг та капіталів за Межі національніх кордонів формує більш-Менш стійкі репродуктівні зв'язки;
- через конгломерат національніх економік поступово формує міжнародний Поділ праці, Єдині виробничі комплекси, окреслює на світовій карті Нові економічні кордони, Що не співпадають з національнімі, гарантуючі гнучкість и рухомість міжнародніх виробничих зв'язків;
- Великі підпрієм...
