Зміст
Введення
1 Геополітика як науковий напрямок
1.1 Поняття, об'єкт і предмет геополітики
1.2 Методи і функції геополітики
1.3 Трансформація геополітичної думки на сучасному етапі
2 Сучасні геополітичні теорії та школи Заходу
2.1 В«гуманізуватиВ» геополітика сили в теорії З. Бжезінського
2.2 Євразійська геополітика США
2.3 Неоатлантізм і мондиализм
2.4 Геополітичні погляди Г. Кіссінджера
2.5 Німецька геополітика
2.6 Контрглобалізм - майбутнє Хартленд
2.7 Ідея євразійства російської школи геополітичної думки
Висновок
Список використаних джерел
Введення
До кінця XX століття земний простір, охоплене численними мережами комунікацій, виявилося не тільки об'єктом, але й суб'єктом суспільних і політичних відносин. Людство вперше усвідомило його як простір геополітичне. Вже в XIX столітті міжнародні відносини стали сприйматися в Європі як свого роду просторовий спектакль, однак стосувалося це головним чином європейських справ та заморської політики європейських держав. У XX столітті подібне сприйняття зробилося домінуючим. В результаті виникла геополітика як свого роду когнітивне "Переживання" суспільства з приводу географічного простору.
Розвиток цього напрями пов'язані з іменами великих політичних діячів, вчених з Древніх часів до наших днів. Як вже відомо, не випадково геополітика як напрямок наукової думки зародилася на німецькій землі. І сам термін - також німецький (die Geopolitik), хоча в науковий обіг його ввів швед-германофіл Р.Челлен. Німецькі дослідники, послідовники Ратцеля і Наумана, створили на початку XX століття геополітичну школу, вищим виявом якої стало творчість Карла Хаусхофера. Німецькі фахівці з геополітики винайшли теорію В«Серединної Європи В»(Mitteleuropa), в основі якої лежить так зване В«німецьке ядроВ». Саме Німеччині, на їхню думку, належало об'єднати Європу під своїм культурним та економічним крилом. Поява цієї концепції співпало з популяризацією в Німеччині та Австрії ще більш псевдонаукової - В«НордичноїВ», або арійської теорії.
Актуальність теми даної дипломної роботи полягає в необхідності виявлення сучасних геополітичних ідей і теорій країн Заходу, а також її значущості в умовах стрімкого зміни геополітичних реалій.
Предметом дослідження дипломної роботи є вивчення та аналіз наявного знання в області сучасних геополітичних теорій Заходу в контексті глобальних геополітичних змін.
Мета дипломної роботи полягає в тому, щоб, використовуючи методи історичного опису, компаративістики (порівняльного аналізу), системного аналізу, а також методів екстраполяції спробувати виявити причини зародження геополітичної думки, його поняття, типології, функцій, а також трансформації цього напрямку на сучасному етапі.
Основними джерелами, які були використані в дипломній роботі, стали геополітичні концепції західних учених, таких як С. Хантінгтон, Ф. Фукуяма, З.Бжезинський та ін, а також праці вітчизняних державних діячів.
В останні роки термін геополітика став одним з найпопулярніших у вітчизняному політичному лексиконі. Парадоксальність ситуації полягала в тому, що аж до початку 1990-х років геополітика, на відміну від політичної науки і теорії міжнародних відносин, фактично перебувала під забороною. Багато в чому це було пов'язане з іменами К.Хаусхофер, А.Грабовскі, Е.Обста, О.Маулля, В.Зіверта, К.Вовінкеля і тим статусом, який придбали їх концепції в нацисткой Німеччини. У той же час така заборона висловлював відношення до геополітики як до роду ідеологічного дискурсу, до В«реакційної доктриніВ» імперіалізму, покликаної виправдати колоніальну, експансіоністську зовнішню політику країн Заходу. В Внаслідок ця дисципліна виявилася як би непричетною до вибухнула на рубежі 1980-х - 1990-х років кризі в осмисленні драматичних змін у світовій політиці та системі міжнародних відносин. Стараннями ряду вітчизняних авторів геополітика перетворилася в якесь таємне знання, дає ключ до розуміння головних закономірностей, тенденцій, факторів і рушійних сил, які привели до революційних змін на міжнародній арені. Фундаментом цього знання стала концепція контрольованого простору як опори світового порядку.
Що ж стосується ступеня вивченості теми, то в казахстанській, російської і зарубіжної літератури можна відзначити ряд робіт, в яких показана роль геополітики, її практичної значущості, яка лежить в основі реалістичної політики окремого держави.
Але одночасно виникли проблеми, пов'язані з методологічним і змістовним розвитком даної дисципліни. Головна з них - необхідність опису простору, в якому відбуваються ті чи інші політичні події, просторовими ж засобами, тобто як би самим простором. Інакше кажучи, мова повинна йти про політику самого простору.
Вже в силу цього геополітика є перехід до принципово іншого розуміння і географічного простору, і політики. Перехід, що дозволяє здійснити неймовірно велику економію думки в політиці, політології та географії.
Зараз геополітичну термінологію охоче використовують як представники опозиції, так і пануюча еліта. Геополітична аргументація присутня в поясненнях причин В«ВключенняВ» нашої країни в європейські інститути, незмінно виникає при тлумаченні реальних протиріч у відносинах з США. Геополітичні складові активно акцентуються при розгляді взаємовідносин Росії та НАТО, конфігурації і перспектив СНД, проблем В«багатополярного світуВ» і т.д. Геополітичні побудови прямо чи опосередковано впливають на розробку, прийняття і реалізацію зовнішньополітичної стратегії. Крім того, останнім часом все наполегливіше постулюється синонімічність геополітики, геополітичного аналізу і реалістичного погляду на контури нової, трансформується буквально на наших очах системи міжнародних відносин.
Дана дипломна робота була апробована на внутрівузівських конференції кафедри міжнародних відносин та соціально-гуманітарних дисциплін Кокшетауского університету імені Абая Мирзахметова.
Практична значимість для держави видна в розташуванні Казахстану в центрі Євразійського континенту, що зумовило його залученість в важливі геополітичні процеси, що розгорнулися на континенті в останнє десятиліття, яке дозволяє будувати налагоджену систему зовнішньої політики Республіки Казахстан в умовах геополітичних реалій. Ефективна зовнішня політика є неодмінною умовою для вирішення завдань, що стоять перед Казахстаном, головним чином входження в 50-ку найбільш розвинених країн світу. Значні природні ресурси, величезний потенціал розвитку міжконтинентальної транспортно-комунікаційної системи та інші чинники дозволили Казахстану впевнено увійти в світову систему геополітичних координат і зайняти гідне місце у світовому співтоваристві.
Сьогодні Казахстан визнаний світовим співтовариством, його ім'я стало пізнавано. Керівництво країни, завдяки прогресивним ліберальним політичним та економічним реформам, змусило міжнародне співтовариство повірити в те, що держава Центральної Азії може стати повноправним членом цивілізаційного міжнародного співтовариства і грати вагому роль у розвитку міжнародних процесів як повноправний партнер великих політичних центрів сили - США, ЄС, Китай, Росія, країни Східної Європи, країн Південно-Східної Азії та ін
Більш того, за країною визнають лідируючу роль в економічному розвитку та інтеграційних процесах не тільки на просторі СНД, але і в цілому Євразійському контексті. Сьогодні практично всі основні геополітичні гравці бачать в Казахстані надійного партнера і фактор стабільності всього регіону. Казахстан став реальним центром політичного та економічного тяжіння на пострадянському просторі.
Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури. Структура дипломної роботи пі...
