Курсова робота
з дисципліни В«ГеополітикаВ»
по темі: В«Особливості квазідержави в сучасному світі: геополітичні та правові аспекти (на прикладі Придністров'я) В»
Зміст
Введення
Глава 1. Квазідержаву як сучасний політичний феномен
1.1 Поняття квазідержави як государствоподобного освіти
1.2 Геополітичні особливості формування квазідержави
1.3 Правовий статус квазідержави
Глава 2.Пріднестровье: виникнення і становлення квазідержави
2.1 Коротка історія конфлікту і становлення Придністровської Молдавської республіки (ПМР)
2.2 Політичне й економічне становище ПМР сьогодні
2.3 Придністров'я в системі геополітичних інтересів
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Тема Придністров'я є вкрай актуальною для сучасної політологічної науки в першу чергу тому, що народ цієї невизнаної держави однозначно самовизначився у бік найтіснішого союзу з Росією, неодноразово висловлювався на плебісцитах за цей союз, і (що унікально в історії пострадянського простору) за збереження і зміцнення військової присутності Росії. У такому випадку Росія не може ігнорувати думку сотень тисяч людей, які не бажають розділяти себе з нею і це головний аргумент на користь Придністров'я.
Крім того, військове присутність Росії в цьому регіоні, яке було б немислимо в разі відсутності Придністровської Молдавської республіки, забезпечує присутність Росії в цьому геополітично найважливішому регіоні на південно-західному напрямку - це найближчий до Балкан форпост впливу Росії. Таким чином, Придністровський конфлікт - це в першу чергу конфлікт орієнтацій - цивілізаційної, культурної і мовної: на Росію або від Росії. Необхідність звернення до цієї темі викликана також тим, що в політичних колах Росії присутній недооцінка важливості Придністровського фактора для Росії, а в ЗМІ - поверхневе його освітлення.
Однак для політології як академічної науки питання, пов'язані з правовим і політичним статусом Придністров'я, виходять далеко за рамки геополітичних інтересів Росії. На рубежі XXI століття складні геополітичні процеси висунули в центр сучасної історії проблеми розвитку Східно-Середземноморської цивілізації. Дане цивілізаційне простір об'єднує духовно близькі народи Росії, Вірменії, Югославії, Білорусії, Болгарії, Греції, Нагірного Карабаху, Придністровської Молдавської Республіки, Грузії, Західної (турецької) Вірменії, Ірану, Кіпру, Курдистану, Лівану, Молдавії, Республіки Сербської в Боснії, Македонії, Румунії, Абхазії, Північної та Південної Осетії, Сирії, Ефіопії, України та інших. Ці народи з древньою, самобутньої цивілізацією в даний час можуть опинитися в ролі аутсайдерів світової цивілізації. Сучасна епоха поставила питання про місце цих народів у новій архітектурі світу. Негативні наслідки роз'єднаності, ізоляціонізму очевидні. Ізоляціоністська парадигма прирікає країни Східно-Середземноморської цивілізації на стратегію наздоганяючого розвитку, стагнацію і відставання від сучасних світових процесів. Інтеграція ж - явний імператив часу.
У XXI столітті чітко проявилася тенденція посилення інтеграційних процесів у сучасному світі. Почалася ера, в якій глобальна політика і міжнародні відносини складаються під впливом цивілізаційних факторів.
У зовнішній політиці Росії останніх десяти років не можна не відзначити ряд очевидних помилок, що пов'язано, по-перше, з відсутністю концепції зовнішньої політики, що відбиває весь спектр національних інтересів Росії, по-друге, з відсутністю чіткого розуміння того, хто є союзником, а хто супротивником нашої держави, по-третє, невмінням прогнозувати наслідки тих чи інших кроків у зовнішній політиці, підпорядкування стратегічних завдань миттєвим, по-четверте, т. зв. В«ПаритетністьВ» у відношенні з жертвами агресії і агресорами. Все це вилилося, зокрема, в підрив довіри сербського народу до Росії та її дипломатії. Не можна допустити, щоб подібна ситуація повторилася і з Придністров'ям.
Вироблення зваженої зовнішньої політики Росії в значній мірі залежить від теоретичної опрацьованості ряду політологічних концептів, що складають проблемне поле сучасної геополітики. Одним з найбільш проблемних понять сучасної політології є поняття квазідержави. Актуальність дослідження проблеми квазідержавних загострюється тим, що розпад СРСР поставив цілий ряд регіонів в ситуації, коли їх політичний і правовий статус є невизначеним.
Саме поняття квазідержавних в даний час не можна вважати проробленим. Крім того, не існує чіткої концепції процесу зміни квазідержавного статусу на державний. Це робить актуальною розробку проблематики квазідержави, його територіальних, правових, геополітичних особливостей.
Виходячи з вищесказаного, можна сформулювати мета даної роботи: дослідження феномену квазідержави.
Об'єктом дослідження є феномен квазідержави.
Предмет дослідження - виникнення та становлення квазідержавних в Придністровської Молдавської республіки.
Справжня мета вимагає вирішення наступних завдань :
В· сформулювати поняття квазідержави як государствоподобного освіти;
В· виділити геополітичні особливості формування квазідержави;
В· визначити особливості правового статусу квазідержави;
В· розглянути в історичному аспекті придністровський конфлікт, розглядаючи процес становлення ПМР як виникнення квазідержави;
В· проаналізувати розвиток ПМР як формування держави;
В· визначити вплив інших геополітичних суб'єктів на становлення придністровської державності.
На жаль, проблема квазідержавних взагалі, і проблеми країн пострадянського простору, в Зокрема, вивчені ще недостатньо. Розробляючи дану проблематику, в питаннях геополітики, етнічних проблем, питаннях взаємодії цивілізацій ми відштовхувалися від фундаментальних праць Р.А. Заргаряна, М.В. Ільїна, А.Г. Дугіна, Г. Старовойтової, А.І. Неклесса. П. Бергера, С. Хантінгтона.
У питаннях права були використані праці Д.І. Фельдмана, В.Н. Чиркін, А. Фердросса. При вивченні значних для визначення правового статусу квазідержави питаннях федералізму і субсидіарності використовувалися праці Т.Н. Шаповалової, О.Ю. Аболина, Н.В. Штанскі, С.М. Шахрая, А.С. Автономова.
Власне проблема квазідержавних була розглянута на основі статей П.М. Лукичева і А.П. Скорика, Є.В. Шарапової, Е. Винокурова, Р Хестанова.
Проблеми історії Придністров'я, сутності придністровського конфлікту детально висвітлені в збірнику В«Історія Придністровської Молдавської РеспублікиВ», виданому в Тирасполі, в 2001 році. Вивчення сучасного стану придністровської проблеми було вироблено на основі матеріалів молдавських, російських, придністровських ЗМІ, представлених на сайті В«МатерикВ» і ряді інших інформаційно-аналітичних сайтів.
Велике значення для розробки проблематики придністровського конфлікту мали матеріали міжнародної науково-практичній конференції В«Міжнародне право і реалії сучасного світу. Придністровська Молдавська Республіка як відбулося держава В»від 16 лютого 2006 р., зокрема, праці співробітників Придністровського державного університету Ю.Ю. Бальцем, Я.Ф. Федорчукова, Н.В. Штанскі, В.В. Янковського.
Структура диплому обумовлена ​​метою та завданнями дослідження, а також обраної автором логікою викладу матеріалу і включає в себе вступ, 2 розділи, що складаються з 3 параграфів кожна, висновок і список використаної літератури.
У вступі обгрунтовується актуальність дипломного дослідження, формулюються його цілі і завдання, а також розглядається ступінь розробленості проблеми.
У першому розділі розглядається власне феномен квазідержавних. Квазідержавних відносно нове поняття д...
