Зміст:
Введення
Основна частина
Глава 1. Сутність та відмітні особливості політичних технологій:
1.1. Поняття політичних технологій
1.2. Суб'єкт і об'єкт політичного впливу та маніпулювання
Глава 2. Нелегітимне політичне маніпулювання:
2.1. Методи нелегітимного політичного маніпулювання
2.2. Обман і секретність інформації
2.3. Надання обширної інформації
2.4. Мовні нелегітимні політичні технології
2.5. Використання символіки
2.6. Політика самоочевидного
2.7. Соціологічні опитування
2.8. Інші позаправові політичні технології
2.9. Боротьба з нелегітимними політичними технологіями
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Актуальність теми роботи
Проблема взаємовідносин влади і суспільства хвилювала людство з найдавніших часів. З тих пір, як почали зароджуватися найпримітивніші форми соціальної організації, люди стали ділитися на керованих і керуючих. Фактично терміном В«політикаВ» почали з сократівський часів визначати науку управління людьми.
Основний причиною успіху громадського руху, партії чи конкретного кандидата на виборах є їх рейтинг, тобто популярність. Тому особливе значення набуває формування претендентами на владу потрібного їм громадського думки. Найчастіше способи впливу на нього випадають з наявного правового поля і представляють серйозну небезпеку. Тому і виникає необхідність аналізу та розуміння механізмів функціонування систем політичної маніпуляції в Росії. Дослідження існуючих систем політичного маніпулювання неможливо без оцінки ступеня участі народу у формуванні владних еліт (тобто рівня дійсної, а не формальної демократичності сучасної політичної системи Росії), аналізу реальних і можливих зловживань суб'єктів політичного процесу, нових викликів суспільству, які готує подальша лібералізація за західним зразком.
Теоретичною основою роботи служать праці вітчизняних і зарубіжних дослідників механізмів маніпуляції людською свідомістю і електоральних процесів від психологів до політтехнологів: Д. Узнадзе, Ю. Шерковин, У. Ліппман, А. Цуладзе, Є. Доценко, Г. Почепцов, С. Кара-Мурза, Е. Кассірер, Е. Єгорова, С. Лісовський, Е. Фромм, С. Московічі, Ж. Сегела і ін
Цілі і завдання роботи. Мета даної роботи полягає у виявленні сутності нелегітимних політичних технологій та методів боротьби з ними.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні приватні задачі :
1. дати поняття політичних технологій;
2. проаналізувати методи нелегітимного політичного маніпулювання;
3. розглянути методи боротьби з нелегітимними політичними технологіями.
Об'єкт дослідження - нелегітимні політичні технології та методи боротьби з ними.
Предметом дослідження є суспільні відносини, пов'язані з розглядом нелегітимних політичних технологій та методів боротьби з ними.
Основна частина
Глава 1. Сутність та відмітні особливості політичних технологій
1.1. Поняття політичних технологій
Політичні технології - сукупність послідовно застосовуваних процедур, прийомів і способів діяльності, спрямованих на найбільш оптимальну та ефективну реалізацію цілей і завдань конкретного суб'єкта в певний час і в певному місці. В цілому як сукупність певних знань і умінь, що забезпечують рішення суб'єктом конкретних завдань у сфері влади, політичні технології іменуються також і як політичний маркетинг.
Політичні технології як сукупність прийомів і процедур цілеспрямованої діяльності не тільки впорядковують засоби досягнення мети, але й закріплюють черговість дій, вироблення відповідних алгоритмів поведінки суб'єкта. Саме алгоритми вичленяють і закріплюють найбільш оптимальні та ефективні способи вирішення тієї чи іншого завдання, а також дають можливість передавати і тиражувати набутий досвід.
Як правило, потреба у формуванні політичних технологій проявляється там і тоді, де і коли маються повторювані, деколи навіть стеореотіпізірованние дії і при цьому наявні цілком певні вимоги до умов і результатами даного типу діяльності.
1.2. Суб'єкт і об'єкт політичного впливу та маніпулювання
Суб'єкт - Джерело практично-політичної активності, який спрямований на об'єкт. Це особа або група осіб, які мають широкі можливості для реалізації своєї волі, в інтересах яких здійснюється політичний вплив і маніпулювання.
Сучасна партія, як і сучасна держава, прагне до того, щоб створити можливо більш широку базу, прив'язати до себе більше число прихильників, а звідси виникає необхідність в єдиній бюрократії. Дух бюрократизму губить характери і в гіршу сторону міняє, псує погляди людей. У будь бюрократії панує кар'єризм, розрахунок на підвищення в посаді і тим самим на милість начальників, помиканіе низами, смиренне плазування перед тими, хто нагорі.
Об'єкт політичного впливу і маніпуляції - широкі маси, різні соціальні верстви, тобто ведене більшість, яка очолюється провідним меншістю. Ускладнення суспільного життя, посилення її суперечливості, нерівномірний розподіл освіти, культури та інформації серед населення неминуче ведуть до утворення пізнавальних бар'єрів, збереженню і збільшенню перешкод, що утрудняють осмислення індивідами основ суспільно-політичного життя. Людині стає все важче розбиратися в тому, що відбувається, охоплювати суспільно-політичний процес в цілому, бути компетентним у його головних питаннях, відображати його у вигляді єдиного, системного образу, оцінювати загальний характер суспільних подій і проблем [1].
Глава 2. Нелегітимне політичне маніпулювання
2.1. Методи нелегітимного політичного маніпулювання
Політичне маніпулювання отримує особливо широке поширення в умовах ідейно-політичних криз, дезінтеграції всіх сторін суспільного життя і пов'язаної з ними соціальної дезорієнтації людини. Іншими словами, мова йде про ситуації, коли немає реальної картини того, що відбувається, коли відсутні обгрунтовані і переконливі аргументи для проведеного курсу, коли немає задовільної програми на майбутнє.
Досліджуючи різноманітні форми та методи сучасного політичного маніпулювання, американський учений Р. Гудін виділяє дві головні моделі маніпулювання - В«раціональнуВ» і В«психологічнуВ». Основною характеристикою психологічної моделі є використання автоматичної реакції індивіда на ті чи інші психологічні стимули. Сутність маніпулювання полягає в даному разі в виборі найбільш підходящих стимулів для приведення в дію саме тих психологічних механізмів, які здатні викликати бажану для маніпулятора реакцію. При такому підході людина розглядається як простий механізм, діючий за принципом стимул - реакція.
За Гудіні, в В«раціональноїВ» моделі маніпулювання здійснюється не через використання психологічних мотивів, а шляхом обману та віроломства. Серед форм маніпулювання, що відносяться до цієї моделі, американський дослідник виділяє наступні:
В· скорочення кількості доступної для пересічного громадянина інформації;
В· використання секретності, тобто навмисного приховування інформації, яка здатна підірвати офіційний політичний курс;
В· використання пропаганди, тобто надання громадянам частково вірною, але тенденційної інформації;
В· інформаційне перевантаження, тобто свідоме надання надмірної інформації з метою позбавити пересічного громадянина можливості адекватно засвоїти і вірно оцінити її. Сенс такого підходу полягає в утрудненні для індивідів фактичного доступу до інформац...
