Зміст
Введення. 3
1. Поняття, характеристика основних елементів політичної системи суспільства 4
2. Місце і роль держави в політичній системі суспільства. 7
Висновок. 14
Список використаної літератури .. 16
Введення
Для глибокого і всебічного розуміння держави і права важливо їх розглядати не тільки самих по собі, але і в контексті інших більш широких і більш ємних явищ. Одним з таких явищ виступає політична система суспільства.
Що вона являє? З яких частин складається? Яке місце в ній займають і яку роль відіграють держава і право?
Ці та їм подібні питання здавна привертали увагу вітчизняних і зарубіжних вчених-юристів, філософів, істориків, економістів. І це не випадково.
Бо від того, як вони розуміються, у величезній мірі залежить успіх у вирішенні всіх інших, пов'язаних з ними питань і проблем.
Таких, наприклад, як проблеми В«живучостіВ» політичних систем, їх здатності вирішувати завдання, виникають перед сучасним суспільством, питання ефективності держави і політичної системи та ін
Політичні системи розуміються як сукупність державних, партійних і громадських органів і організацій, що беруть участь у політичному житті тієї чи іншої країни.
Отже, мета курсової роботи - визначити державу як стрижневий елемент політичної системи.
Для цього поставлено наступні завдання (основні питання, що підлягають розробці (дослідженню)): вивчити поняття, характеристику основних елементів політичної системи суспільства; позначити місце і роль держави в політичній системі суспільства.
.
1. Поняття, характеристика основних елементів політичної системи суспільства
В залежності від ступеня участі в політичному житті органи та організації - елементи політичної системи в науковій літературі поділяються на такі групи:
Власне-політичні. До їх числа відносяться держава, всі політичні партії, окремі громадські організації.
В чому їх особливість? Які їх ознаки?
Характерною ознакою цих організацій є їх прямий зв'язок з політикою, їх активний вплив на політику.
Безпосередньою метою їх створення і функціонування виступає політична мета.
Вона полягає в формуванні та здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики на різних етапах розвитку суспільства, в політичному та ідеологічному впливі (вихованні) на різні шари і класи, існуючі в суспільстві, в проведенні політичних інтересів панівних кіл і почасти всього суспільства в життя.
невласне-політичні об'єднання.
До них відносяться такі організації, які виникають і розвиваються не в силу безпосередньо політичних, а в силу економічних та інших причин.
Це - профспілкові, кооперативні та інші організації. Прямий метою їх створення та функціонування, на відміну від власне-політичних об'єднань, ніколи не виступає політична мета.
Свою діяльність дані інститути здійснюють не в політичній, а у виробничій, соціально-побутової, культурної та інших сферах життя. Вони не ставлять перед собою безпосередніх завдань активного впливу в політичних цілях на державну владу.
Політична діяльність цих організацій не складає основу їх функціонування. Вона не має для них вирішального значення.
Це не означає, зрозуміло, приниження ролі і значення невласне-політичних об'єднань в політичній системі суспільства, бо мова йде лише про відсутність домінуючого політичного аспекту в їх діяльності, а не в запереченні його як такого взагалі.
Наступну групу складають організації, що мають у своєму змісті лише незначний політичний аспект.
Вони виникають і функціонують не основі особистих схильностей та інтересів того чи іншого шару людей до заняття певною діяльністю.
До їх числа слід віднести об'єднання типу нумізматів, філателістів, авто-і мотолюбителів, туристів та ін
Політичний відтінок у своїй діяльності вони набувають лише як об'єкти впливу на них з боку державних та інших політичних за своїм характером органів і організацій, але аж ніяк не як суб'єкти, носії політичної влади і відповідних політичних відносин.
Вирішальна роль серед всіх вищеназваних об'єднань - складових частин політичної системи суспільства - завжди відігравало і продовжує відігравати держава.
Будучи оснащеним спеціальним апаратом примусу і придушення з відповідними В«Речовими придаткамиВ» [1] у вигляді в'язниць та інших примусових установ, держава виступає як головна сила в руках будь-якого пануючого класу або шару, як найважливіший засіб здійснення його політичної влади.
У структурі політичної системи суспільства держава є об'єктивно необхідним її складовим елементом на протязі всієї історії розвитку суспільства, а, отже, і його самого.
У той же час, як всі інші ланки - політичні партії та різні громадські організації, що мають політичний характер, можуть з'являтися на певних етапах розвитку політичної системи суспільства і, виконавши покладені на них завдання, зникати.
У різних сферах життя суспільства і економіки держава виступає як власне-політична організація, як суто політичний інститут.
Однак, відносячи державу до числа власне-політичних об'єднань, не слід абсолютизувати його політичний характер і розглядати його як В«чистоВ» політичний інститут.
Справа в тому, що в багатогранної діяльності держави, так само як і його різних органів, маються не тільки В«чистоВ» політичні, але і неполітичні аспекти.
Наприклад, В«чистоВ» організаційні, фінансові, організаційно-технічні (пов'язані з розробкою і встановленням всякого роду В«технічнихВ» стандартів, норм) і інші [2].
Вони хоча і асоціюються з політичною діяльністю держави, але самі по собі не є такими.
Аналогічна картина спостерігається і з окремими державними органами - парламентом, урядом, різними міністерствами і відомствами, конституційним судом (У тих країнах, де він є) і іншими судовими інституціями.
Будучи невід'ємними складовими частинами політичного за своєю суттю і характером державного механізму, вони в той же час виконують аж ніяк не тільки політичні функції і в силу цього є аж ніяк не тільки політичними органами та організаціями.
Вони виступають як інститути, що виконують і неполітичні - економічні, фінансові та інші функції, що грають в структурі політичної системи суспільства різнобічну роль.
2. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
Чим же визначається особливе місце держави в політичній системі суспільства?
Чим обумовлюється в ній його особлива роль?
Відповідаючи на ці питання, необхідно звернути увагу, по-перше, на те, що держава в будь-якій країні і на будь-якому етапі розвитку суспільства виступає як сама масова, найширша організація.
Воно об'єднує або, по Принаймні, прагне об'єднати навколо себе самі різні верстви населення.
У конституціях та інших своїх основоположних актах воно прагне закріпити себе і представитися неодмінно як держава всього народу, держава всіх і для всіх.
Це особливо яскраво, неприкрито проявляється в конституціях таких держав, як Німеччина, США, Франція, Іспанія, Швеція, Японія та ін
У Конституції США, наприклад, це прагнення закріплюється в наступній формулі: В«Ми, народ Сполучених Штатів, з метою утворення більш досконалого Союзу, утвердження правосуддя, охорони внутрішнього спокою, організації спільної оборони, сприяння загальному добробуту і забезпечення нам і нашому потомству благ свободи, стверджуємо і вводимо цю Конституцію для Сполучених Штатів Америки В»[3].
У Конституції Швеції подібне прагнення держави виступати в якості організації всього народу виражається в закріпленні положення, згідно з яким В«вся державна влада в Швеції виходить від народу.
Правління шведського народу грунтується на вільному формуванні думок і ...