ЗМІСТ
Введення
Глава I . Соціально-економічна і політична ситуація в СРСР наприкінці 70-х - початку 80-х рр.. XX століття
1. Наростання застійних явищ в економіці та передумови соціально - економічного кризи
2. Стан політичної системи
3. Горбачов М.С.: становлення нового політичного лідера
Глава II . Реалізація політики перебудови в 1985-1991 рр.. і наслідки перебудовного процесу.
1. Зміна державної ідеології: гласність, перебудова
2. Основні етапи реалізації реформи політичної системи
3. Наслідки перебудови: розпад СРСР
4. Реалізація В«Нового політичного мисленняВ» в міжнародних відносинах
5. Неоднозначність оцінки подій 1985 - 1991 рр.. у вітчизняній та зарубіжній історіографії
Висновок
Література
Додаток
ВСТУП
З середини 80-х і особливо з початку 90-х рр.. в Росії, як і в цілому в СРСР, стали відбуватися серйозні зміни. Ці зміни торкнулися всі сторони соціально-економічного і особливо політичного життя радянського суспільства. Вони протікали дуже швидко, носили суперечливий характер і мали серйозні наслідки для Росії і всіх республік, що входили в Радянський Союз. Разом з тим політичні події, що проходили в радянському союзі і в його республіках, відбилися і на процесі світової політичної історії. Сьогодні важко об'єктивно розібратися у всіх цих подіях і, особливо в їх наслідки, дати однозначну відповідь на всі питання, які в цьому зв'язку виникають. Потрібно чимало часу, перш ніж історики дадуть на всі ці питання переконливі відповіді. Сьогодні ж точка зору і оцінки дослідників суперечливі, багато в чому суб'єктивні і далекі від збігу. Це природно, так як для глибокого і об'єктивного осмислення цих подій будуть потрібні час, накопичення і вивчення всебічного і великого документального матеріалу. Тема перебудови та розпаду СРСР особливо цікава й тим, що в даний момент важко знайти людину, доля якого не змінилася б суттєвим чином в зв'язку з реформами М.С. Горбачова. Враховуючи вищесказане, слід вважати тему даної випускної кваліфікаційної роботи В«Криза політичної системи в СРСР в 1985-1991 рр.. В»Актуальною.
Мета роботи : вивчити причини, розвиток і наслідки політичного кризи в СРСР в 1985-1991 рр..
Об'єкт дослідження - Історія Росії XX століття.
Предмет дослідження - політичний розвиток країни в 1985-1991 рр..
Завдання роботи:
- виділити передумови економічної та політичної кризи в СРСР;
- розглянути зміни державної ідеології в 1985-1991 рр.., дати поняття В«нове політичне мисленняВ», гласність, перебудова;
- проаналізувати основні етапи реалізації реформи політичної системи в СРСР;
- визначити наслідки перебудови, дати характеристику розпаду РСР;
- узагальнити різні оцінки даних подій вітчизняними та зарубіжними авторами.
Методи дослідження:
- аналіз літератури з даної проблеми;
- вивчення документів і матеріалів з проблеми;
- аналіз та узагальнення різних точок зору з проблеми.
Проблема висвітлення подій історії СРСР 1985-1991 рр.. до теперішнього моменту в різній літературі оцінюється неоднозначно. В якості джерельної бази даного дослідження були обрані роботи як вітчизняних, так і зарубіжних авторів: Согрин В.А. Політична історія Сучасній Росії 1985-1994 рр.. Від Горбачова до Єльцина; Верт Н. Історія Радянської держави; Мау В.А. Економіка і влада; Геллер М.Я. Горбачов: перемога гласності і поразка перебудови; Афанасьєв Ю.М. Небезпечна Росія. Важливим джерелом послужила книга М.С. Горбачова В«Перебудова і нове мислення В», на основі якої можна було давати аналіз подій з точки зору безпосереднього їх керівника. Необхідним для дослідження було і вивчення документів (проектів, постанов, законів) і матеріалів ЦК КПСС, в тому числі і промов і звернень М.С. Горбачова на Пленуму ЦК КПРС.
Матеріал роботи представлений у введенні, двох глав і висновку. Розроблені додатки до даної роботи.
Практична значимість роботи обумовлена ​​наявністю документів, цитат з різних джерел. Робота може бути використана в якості довідкового матеріалу, матеріалів для підготовки уроків з даної теми студентами та викладачами шкіл і коледжів.
Глава I . Соціально-економічна і політична ситуація в
СРСР в 1980-1985 рр..
1. Наростання застійних явищ в економіці та передумови
соціально - економічної кризи.
Розглядаючи історичні події в Радянському Союзі середини 80-х - початку 90-х років необхідно для розуміння явищ і процесів проаналізувати ситуацію, що склалася в країні до початку 80-х років.
Наслідки кризи, наростаючого з моменту усунення Хрущова, на рубежі 70-х і 80-х років почали проявлятися все частіше в різноманітних формах. В першу чергу він торкнувся економіки.
Система управління суспільством, яку називають командно-адміністративної, функціонувала все гірше з точки зору досягнення тих цілей, які - принаймні, на папері - вона ставила перед собою: централізованого планування, виробництва і розподілу, контролю над цими процесами. Навіть просте ознайомлення з офіційними документами епохи - а адже в них постійно присутнє прагнення представити дійсність у найбільш оптимістичному світлі - незаперечно свідчить: поставлені завдання, проголошені проекти, обіцяні зміни або зовсім не здійснювалися, або здійснювалися мінімально. Так звані державні плани, в кінцевому рахунку, виявлялися нескінченно повторюваними закликами, приреченими на провал. [22, C. 210]
Там, де, по теорії, все регулювалося і контролювалося зверху, велика частина економічних явищ насправді вислизала від якої б то не було ефективної перевірки і передбачення. Поряд з офіційною економікою, відображеної у статистичній звітності, складалася ціла мережа паралельних каналів, причому настільки численних, що з них утворилася В«Тіньова економікаВ». Її неписані правила покірно приймалися (а то й заохочувалися) самими державними підприємцями, вступали з ними у взаємини. Оскільки жоден механізм такого роду не був передбачений законом - навпаки, йшлося про нелегальних, а тому таємних операціях, - подібна господарська практика розвивалася рука об руку з корупцією, поступовим пристосуванням влади до незаконних операцій і обширними явищами деформації вдач і пристойності.
В результаті складалося дуже тривожне становище. Економіка в цілому не розвивалася. Навіть за офіційною статистикою, обгрунтовано підозрюваної в оптимістичному завищенні даних, темпи господарського зростання СРСР протягом 70-х років повільно, але неухильно згасали й. нарешті, майже замерзли до початку наступного десятиліття. Саме це явище було пізніше охарактеризовано як період В«брежнєвського застоюВ». [27, C. 3]
В якості основного напрямку розвитку радянської економіки вже на початку 70-х був проголошений перехід від В«екстенсивногоВ» до В«інтенсивногоВ» господарюванню, тобто до такої економіці, зростання якої визначався б головним чином поліпшенням якісних показників. На практиці ж саме ці показники: продуктивність праці, ресурсозбереження, якість продукції, ефективність використання обладнанні - не тільки не прогресували, але й погіршувалися. [33, C. 142]
брежнєвського керівництва почалося з того, що постало перед країною з гаслом, у якому узагальнювалася ціла програма: науково-технічна революція. Але саме на цьому напрямку країні не вдалося просунутися вперед: її економіка опинилася малосприйнятливі до тих здобутків - від комп'ютерів до біотехнол...
