МІНІСТЕРСТВО фінансів України
Буковинська державна Фінансова академія
Кафедра гуманітарніх дисциплін
Реферат на тему:
"Ідеальна держава Платона"
Виконала
студентка І курсу
групи МС - 13
Гайдіш Н.О.
Викладач:
Никифорук М.П.
Чернівці - 2006
Зміст
2. Давньогрецький поліс Як тип суспільного и державного устрою ...... 4
3.Ідеальна держава Платона ................................................. ..................... 6
5. Використана література ................................................. ........................ 14
Вступ
ЯКЩО глянути на політічну карту світу, то можна побачіті, Що наша планета Складається з держав. На сьогоднішній годину Кожна держава намагається буті Ідеальною. Протяг багатьох століть політики намагаліся дати визначення та розтлумачіті Що ж таке ідеальна держава.
Нашу подорож у минуле, в Історію політико-правової думки, Неможливо уявіті собі без трівалої В«зупинкаВ» на теріторії Стародавньої Греції. Аджея тут зародилася наука про політіку. Саме тут з'явились РЕАЛІСТІЧНІ Концепції ВЛАДІ (на відміну від її міфологічніх Тлумачення), ЩО, в свою Черга, спонукало до Виникнення нового суспільно-державного устрою, до утвердження демократично ПРАВЛІННЯ. Поява таких новацій значний мірою зумовлювало спеціфікою суспільно-політічного ладу в давній Греції.
Своє бачення ідеальної держави вісунув Платон. На протівагу реалісту Сократом, грецький мислитель Платон (427-347 pp. до н. є.) розвінув у своїй філософії таку політічну надбудову, такий В«ідейній казематВ» (у формі утопічної Концепції державного правління), Виникнення Якого ознаменувало Початковий рух політічної Теорії у навпростець, м'яко Кажучи, далекому и от людської свободи, и от реально втілюваніх можливости державної влади. Сказання, Звичайна, не означає, Що творчу ідейно-політічну Спадщина Платона слід оцінюваті однозначно и то Ліше суто негативно. Зовсім Ні. У ній містіться Багато значний ідей Із Галузі гносеології (Теорії пізнання), мистецтва, сфери культури ТОЩО. Та й у Теорії політики ВІН залиша для нащадків Щедрий ужінок аналітічного матеріалу, осмислення Якого Протяг століть и тісячоліть мало повчальних значення. Тім Більше в Галузі держави и права, політики
давньогрецький поліс Як тип суспільного и державного устрою.
Нашу подорож у минуле, в Історію політико-правової думки, Неможливо уявіті собі без трівалої В«зупинкаВ» на теріторії Стародавньої Греції. Аджея тут зародилася наука про політіку. Саме тут з'явились РЕАЛІСТІЧНІ Концепції ВЛАДІ (на відміну від її міфологічніх Тлумачення), ЩО, в свою Черга, спонукало до Виникнення нового суспільно-державного устрою, до утвердження демократично ПРАВЛІННЯ.
Поява таких новацій значний мірою зумовлювало спеціфікою суспільно-політічного ладу в давній Греції.
Країна тоді складалась Із незалежних ПОЛІСІВ, тобто невеликих, Інколи ї зовсім кріхітніх, держав. В«ПолісВ», нагадаємо, дослівно перекладається Як В«місто-державаВ». В Його володіння входили місто и прілеглі до нього поселення. Полісна організація спіралі на економічний та Політичний суверенітет *, Який пошірювався на всю полісну теріторію, передбачав для шкірного громадянина можлівість, а часто й обов'язок брати участь у вірішенні державних харчування, у візначенні долі своєї Батьківщини. Тім самим поліс Виступає в Історії Як реальна Єдність політічної структури и Громадянська суспільства - Єдність, Що спріяла розвітку полісного патріотізму, духу рівноправності й свідомого виконан законів Вітчизни, які, Як правило, закріплювалісь у вігляді пісаної констітуції.
КОНКРЕТНІ ФОРМИ ПОЛІСНОГО влаштую ВІДЗНАЧАЛІСЬ Великої РІЗНОМАНІТНІСТЮ, пов'язаних З ТЯЖІННЯМ конкретних ДЕРЖАВ до демократичних ЧІ ОЛІГАРХІЧНІХ СТРУКТУР. ЦЄ ВІЯВЛЯЛОСЬ НА ПРАКТІЦІ У РІЗНОМАНІТНОСТІ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ Між народний Зборів Громадян І Верховною Радою (У РІМІ ПІЗНІШЕ - Сенат), ЯКА ІСНУВАЛА У шкірно ПОЛІСІ.
Полісне жіття у греків складалось так, Що воно, здається, просто не могло не стімулюваті Розвиток суспільно-політічної думки. Його загально рісою, починаючі з VII-VI ст. до н. тобто, булав боротьба Між пологів АРІСТОКРАТІЄЮ (це Була спадкоємніцька знати Із сімей рабовласніків) i торгово-реміснічімі колами, які разом Із значними прошаркамі селян складалі основу демократії. Залежних від Переваги тієї чи іншої Сторони державна влада у полісах набувала форми чи то аристократичного правління (Наприклад, у Спарті), чи демократії (ЯК в Афінах). При цьому існувалі ї перехідні форми: олігархія, правління тиранів и т. д.
Соціальне В«ТертийВ» Між аристократами и демократичність низами, політічне суперніцтво Між ними часто В«вікрешувалоВ» небезпечні іскрі розбрату, з якіх подеколи розгоралось і потім Довгий не вщухало полум'я внутріполісної чі навіть міжполісної Війни (Однією з них Була хрестоматійно відома Усім Пелопа-неська війна). Траплялось, правда, Що гострі Соціальні міжусобіці заганяется угліб суспільного життя, підступно тлілі Серед дрібніх внутріполісніх незгод, прімушуючі Інколи легко здрігатісь то В«демосВ», то В«арістосВ», абі потім зненацька - вулканоподібно - струсонуті увесь поліс жорстокости-кривавий переворотом ...
Альо булі й зовсім Інші випадки. На рубежі VII-VI ст. до н. є. давньогрецький поліс давши незабутній Політичний урок усій наступній світовій цівілізації. В Афінах, де нізі зазнаватися неабіякого гноблення з боку прівілейованіх верхів и де вісь-вісь мала б вібухнуті запекла війна, обома Класа вдалині унікнуті насильства. Яким чином? Конфліктуючі Сторони звернули до одного розсудлівого и мудрого афіняніна з Проханов ... переглянути афінські закони. Це БУВ, Мабуті, найщаслівішій Політичний Вибір з усіх тихий, пам'ять про які зберегла Людський історія! Це Була перша в Історії людства Безкровний и мирна революція - ДОКОРІННЕ Реформування СУСПІЛЬСТВА в умів вкрай соціального напруження, Що започаткувало шлях афінського Народовладдя до класичної давньогрецької демократії. Під владу емоцій. Політична істіна стає могутнім фактором суспільного життя тоді, коли вон справді очіщається від усяк пристрасті, а поміркованість, Справедливість, мужність и розум - засоби такого очищення.
Ідеальна держава Платона
Платон - Віртуозній давньогрецький констуктор базових ідей майбутнього тоталітаризму. На протівагу реалісту Сократу, грецький мислитель Платон (427-347 pp. До н. Є.) розвінув у своїй філософії таку політічну надбудову, такий В«ідейній казематВ» (у формі утопічної Концепції державного правління), Виникнення Якого ознаменувало Початковий рух політічної Теорії у навпростець, м'яко Кажучи, далекому и от людської свободи, и от реально втілюваніх можливости державної влади. Сказання, Звичайна, не означає, Що творчу ідейно-політічну Спадщина Платона слід оцінюваті однозначно и то Ліше суто негативно. Зовсім Ні. У ній містіться Багато значний ідей Із Галузі гносеології (Теорії пізнання), мистецтва, сфери культури ТОЩО. Та й у Теорії політики ВІН залиша для нащадків Щедрий ужінок аналітічного матеріалу, осмислення Якого Протяг століть и тісячоліть мало повчальних значення. Тім Більше в Галузі держави и права, політики.
Не Випадкове двома найбільшімі творами Платона стали книги, назви якіх говорять Самі за себе - В«ДержаваВ» и В«ЗакониВ». Політико-правова тематика досліджується и в інших чисельності платонівськіх діалогах, таких, Як В«Апологія СократаВ», В«ПолітікВ», В«КрітійВ», В«ПротагорВ» та Інші-усіх ціх праць їх автор постає перед нами Як великий філософ держави, права и політики. До Його позитивних політико-правових здобутків слід зарахувати: характеристику тогочасної (полісніх) форм держави, їх розгорнутій аналіз и класіфікацію; високе поцінування Платоном ролі політічніх знань у державному правлінні; похвала помірності и середней дос...
