Інститут міжнародного права і міжнародних відносин.
Кафедра політології.
Дисертація на здобуття звання кандидата політологічних наук на тему "Виборча система Великобританії "
Москва
Зміст
3
Глава 1. Виборча система як складова частина партійно-політичної системи Великобританії ................... 15
В§ 1 Основні особливості виборчої системи Великобританії .................... 15
В§ 2 Особливості партійно-політичної системи Великобританії та основні характеристики внутрішньополітичної обстановки напередодні парламентських виборів 1979 року. 33
В§ 3 Вибори 1979 - 1992 років і партійно-політична обстановка у Великобританії. 52
В§ 4 Зміни в партійній ситуації в другій половині 90-х років 20 століття, аналіз виборчої кампанії 1997 року та підсумків виборів ...................................... .......... 90
Глава 2. Британський електорат: концепція занепаду 106
В§ 1. Вивчення електоральних процесів у Великобританії в XX столітті ................. 106
В§ 2. Еволюція британської партійної системи .............................................. ............. 110
В§ 3. Класове 125
В§ 4. Занепад двопартійної системи ............................................... ............................... 129
В§ 5. Партійна система 90-х років XX століття .......................................... ....................... 145
174 179
Введення.
ПОНЯТТЯ ЕВОЛЮЦІЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ.
Виборча система Великобританії, як і будь-яка виборча система має ряд недоліків, наприклад значна частина населення країни залишається неподання в органах влади, а партія, що отримала на виборах менше голосів, ніж її суперники, може виявитися представленою в парламенті більшістю депутатських місць.
Результати будь-яких виборів при даній системі залежать не тільки від того, як голосують виборці, але й від того, як їхні голоси розподілені по виборчих округах, і як ці округи розподіляються по країні.
У той Водночас мажоритарна система, застосовувана у Великобританії, проста і зрозуміла. Тут не потрібно ні складних розрахунків, ні неясних для пересічних виборців маневрів із загальними списками. Одна з її переваг - тісний зв'язок між депутатами та виборцями. Оскільки округу одномандатні, кожен депутат в однині представляє свій округ. На виборах змагаються не безликі списки, а кандидати, чиї особистісні якості небайдужі виборцям.
До числа позитивних властивостей мажоритарної виборчої системи належить і те, що в ній закладені можливості формування ефективно працюючого і стабільного уряду. Вона дозволяє великим, добре організованим політичним партіям легко перемагати на виборах і створювати однопартійні уряди. Створені на цій основі органи влади є стійкими і здатними проводити тверду державну політику.
Існуюча система виборів в британську нижню палату парламенту являє собою мажоритарну систему відносної більшості, вибори проводяться в один тур.
Виборчим округом є територія, на якій розгортається виборча кампанія, проводиться висування кандидатів, діють політичні партії та органи по проведенню виборів. Сполучене Королівство поділене на стільки виборчих округів, скільки існує мандатів у нижню палату.
Контроль за проведенням виборів у кожному виборчому окрузі здійснює уповноважений з виборів.
Право участі в парламентських виборах мають громадяни Великобританії, які досягли 18 років і не відсторонені, відповідно до закону, від процесу голосування. Громадяни країн Британської Співдружності і Республіки Ірландії, також мають право голосу.
Не можуть брати участь у голосуванні: члени Палати лордів; іноземні громадяни, що проживають постійно в Великобританії; особи, офіційно визнані недієздатними; перебувають на примусовому лучении в психіатричних лікарнях; відбувають тюремне ув'язнення; засуджені в останні п'ять років за корупцію або делікти * в ході проведення виборів. Голосування на виборах не є обов'язковим [1].
Право бути обраним до Палати громад отримує будь-який громадянин Великобританії, країн Британської Співдружності і Республіки Ірландія до досягнення нею 21 років. Невибірковість поширюється на тих, хто: в судовому порядку визнаний банкрутом; засуджений більш ніж до одного року позбавлення волі; є служителем Англійської Церкви, Церков Шотландії та Ірландії, а також Римсько-католицької церкви; є членом Палати лордів або складається на державній службі в якості чиновника, судді, працівника правоохоронних органів, професійного військового або поліцейського, посадової особи місцевих органів управління [2].
Від виборців не вимагається пред'явлення документів, що посвідчують їх особу, але багато виборців приносять з собою виборче повідомлення, щоб реєстратору було легше знайти їх ім'я в списку. Винятком з правил вважається Північна Ірландія, де виборці зобов'язані представити документ, що засвідчує їх особу (права, паспорт і так далі), однак наявність фотографії в документі не обов'язково [3].
Суперечки і порушення, пов'язані з виборами, розглядаються звичайними судами та Судом по виборам. Будь-який з зареєстрованих виборців, кандидат чи його агент можуть подати клопотання, піддавши сумніву результати виборів, протягом 21 днів після оголошення результатів.
Результати голосування по більшості виборчих округів стають відомі вже в протягом 5-6 годин після офіційного закриття виборчих дільниць; в сільських виборчих округах результати виборів оголошуються, як правило, на наступного дня. Як тільки підрахунок бюлетенів закінчений, уповноважений з виборам оголошує кандидата, який отримав більшість голосів, кількість голосів, отриманих кожним кандидатом, і кількість недійсних бюлетенів. Він також зобов'язаний вивести оголошення про результати виборів.
Залежність розвитку політичної соціалізації електорату і еволюції партійної системи існувала завжди, однак проблематика ця не стала темою жодного російського дослідження.
Автор робить спробу розгляду виборчої системи Великобританії в контексті еволюції партійної системи і вимог електорату.
Порівняльний аналіз змісту та характеру сучасних політичних процесів в Великобританії, в центрі якого встала боротьба консерваторів і лейбористів, займає особливе місце в дисертації.
Ключовим для аналізу електорального процесу в Великобританії є питання про мотивацію поведінки виборців. У дослідницькій практиці використовується декілька основних підходів для опису мотивів голосування. По-перше, концепція раціонального голосування, яка в якості основного чинника, що впливає на вибір, розглядає свідоме осмислення виборцем інформації про кандидатів, в т.ч. і розрахунок можливих вигод. По-друге, комплекс соціально-психологічних теорій, які виділяють насамперед емоційний аспект вибору. Вони описують різні механізми психологічної симпатії виборця до якоїсь партії чи кандидату. Провідними в даному підході є теорія партійної прихильності і напрямок іміджевих виборів, коли виборець голосує на підставі емоційної підтримки особистості кандидата. По-третє, теоретичні моделі соціально-економічного участі, які вивчають залежність результатів виборів від соціальної структури електорату. В рамках соціально-економічних, або, як їх ще називають, соціологічних теорій, головним фактором вважається солідарність індивіда зі своєю соціальною групою: виборець підтримує ту партію чи кандидата, які, за його думку, виражають інтереси його групи. Тому дослідники звертають увагу на освіту, рівень прибутків, професію, службове становище, місце проживання, статево та інші соціальні характеристики виборців.
Однак до теперішнього моменту у Великобританії можна спостерігати наступну картину: виборець, який впродовж 20 ро...
