ЗМІСТ
ВСТУП
1. Ідеологія і її функції в суспільстві
2. Соціал-реформізм
3. ПАРТІЇ Соціалістичного Інтернаціоналу Про ПРОБЛЕМАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
3.1 Сутність та методологія соціал-реформізму
3.2 Проекти перетворення відносин власності
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Ідеологічні доктрини складають теоретичну базу здійснюваних в суспільстві великомасштабних політичних та економічних реформ (зміна політичного курсу, реалізація державних економічних і політичних програм, нові напрямки в розвитку суспільства і т.д.).
Ще за часів античності окремі представники передової суспільно-політичної думки намагалися заглянути в суспільство майбутнього, заснованого на принципах рівності. Однак перших соціалістичних вчення з'явилися в епоху первісного нагромадження капіталу. Вони найтіснішим чином були пов'язані з рухом пригноблених мас за своє соціальне визволення.
Утопічний соціалізм виступає ідеологічною основою цих рухів. Але не всі вчення про майбутнє суспільстві ставляться до утопічного соціалізму, тому існують певні ознаки, що дозволяють віднести те чи інше вчення до соціалістичної утопії. Серед цих ознак можна виділити наявність ідеї ліквідації експлуатації, досягнення не тільки політичного, а й соціальної рівності, загальної обов'язки трудової діяльності, цілеспрямованого виховання, суспільної власності та ін
1. Ідеологія і її функції в суспільстві
Ідеологія - Це система поглядів і ідей, яка прагне дати цілісне пояснення явищам суспільного життя в інтересах певних соціальних груп.
В ідеології головне - досягнення мети в інтересах певних соціальних груп, в силу чого допускаються умовні тлумачення, сформульовані висновки можуть вельми істотно відхилятися від реальності. Суть ідеології не в пізнанні світу, а організації суспільної свідомості, приведення його до нікому загального стандарту і управління людьми шляхом впливу на їх свідомість. Будується ідеологія з розрахунком на те, щоб її змогли засвоїти широкі верстви населення.
Наявність різних ідеологій у суспільстві і боротьба між ними - це найдавніше явище, яке пронизує всесвітню історію. Однак перші роботи, що досліджують дане явище з'явилися тільки на початку XIX ст. Вважається, що першим дослідником ідеології є французький філософ і економіст Дестют-де-Траси (В«Елементи ідеології В», 1-4 т., 1801-1815 рр..).
Найбільш сильний вплив на суспільство ідеологія набула в XX в., що пов'язано з розвитком засобів масової інформації. Нерідко це призводило до гіперідеологізаціі політики, породжувало кризи і навіть війни (нацизм, В«Марксизм-ленінізмВ», расизм та ін) У силу цієї обставини багато соціологів в середині XX в. спробували довести, що сучасне суспільство може обходитися без ідеології, оскільки є в даний час різні методи пізнання навколишнього світу.
Оволодівши ними, кожна людина в змозі виробити власну систему поглядів на навколишню дійсність (В«теорія деідеологізаціїВ» - Белл, Арон, Поппер і ін.)
Однак ці висновки не знайшли практичного підтвердження. Ідеології існували і, якщо рушилися одні ідеології, їх місце займали інші. На початку 1970-х рр.. висновки В«Теорії деідеологізаціїВ» визнані не відповідними дійсності. Була сформульована В«теорія реідеологізацііВ», яка по-новому пояснює роль ідеології в суспільстві.
Наявність ідеології в сучасному суспільстві можна пояснити наступними причинами. Більшість сучасних людей нездатне виробляти власну систему поглядів на світ і навколишню дійсність. Ця обставина ніяк не пов'язано з рівнем їх матеріальної забезпеченості і наявністю реальних свобод. Наростання процесів індивідуалізації і розширення свободи також не стимулює формування у індивідів власної системи поглядів. Існує в сучасному суспільстві В«свобода віросповіданняВ», але при цьому людина взагалі втрачає здатність вірити у будь. В умовах В«свободи словаВ» люди мислять тими штампами, які нав'язують засоби масової інформації. Гарантується В«Свобода способу життяВ», але люди орієнтуються на стандарти, нав'язані рекламою, громадською думкою, авторитетами. Все це свідчить про те, що сучасній людині також складно формувати власний світогляд, як і багато століть тому. Для цього потрібно вміти самостійно мислити. А це найважче. Набагато простіше запозичувати чужу систему цінностей і ідеї.
Одночасно розширилася і ускладнилася соціально-економічна і політична сцена в силу чого пересічному громадянину все важче орієнтуватися у що відбувається. До того ж багато простих проблеми суспільного життя навмисне ускладнюються настільки, що створюється видимість, ніби розібратися в них можуть тільки фахівці. Це відбиває у людей бажання і сміливість думати самим, підриває віру в свою здатність міркувати над насущними проблемами. Засоби масової інформації не відображають об'єктивно навколишню дійсність. У них найбільшу увагу приділяється рідкісного, сенсаційного, ненормальному, негативному, страхаючому, в порівняно із загальним, нормальним, позитивним. ЗМІ надають реальності деформований імідж. Дрібне подія може бути роздутою до вселенських масштабів, в теж час дійсно серйозні проблеми можуть практично не освітлюватися.
Крім того, в політиці виборці мають справу з гігантськими партіями, які пригнічують виборців так само, як і корпорації в сфері економіки. Існуючі виборчі технології змушують громадянина орієнтуватися на програму певної партії, а, отже, запозичувати і її ідеологію. В іншому випадку громадянин виявляється поза політикою.
Звідки людям брати надію, сенс життя, просту несуперечливу соціальну орієнтація? Наука таку орієнтацію дати не в змозі, більш того кожна наука висуває свої проекти загибелі людства (зіткнення з кометою, танення льодів, генна інженерія, національний, цивілізаційні, релігійні конфлікти і т.д.).
В силу зазначених вище обставин ідеологія виконує в суспільстві важливі функції:
- ідеологія описує соціально-політичну дійсність, дає певні соціальні координати і орієнтує людей в соціальному житті;
- вказує принципові шляхи вирішення що стоять перед суспільством проблем;
- мобілізує людей і політичну систему на досягнення певної мети;
- виправдовує політичну поведінку еліти і громадян.
Виконуючи ці функції, ідеологія з одного боку роз'єднує людей, а з іншого, - інтегрує суспільство. Однак ідеологія в сучасному суспільстві повинна бути гуманної, раціональної, критичною, терпимою, екологічною (реалізація цілей ідеології не повинна погіршувати стан природного середовища), тобто повинні існувати певні конституційні обмеження, в рамках яких ідеологія може впливати на суспільство і громадян.
2. Соціал-реформізм
Ідеологія соціал-реформізму оформилася в кінці XIX ст. Основний внесок у розробку соціал-демократичної ідеології внесли Е. Бернштейн, К. Каутський, А. Бебель і інші. Найважливіші ідеї сучасного соціал-реформізму викладені в концепції В«Демократичного соціалізмуВ». Основними цінностями даної ідеології проголошуються солідарність, соціальна справедливість (як рівна свобода для всіх, забезпечена життєвими можливостями), соціальна забезпеченість, екологічна безпека, збереження миру.
Реалізація цих цінностей можлива тільки на шляху руху до соціалізму. Під соціалізмом розуміється соціально організоване, соціально захищене суспільство, яке нескінченно вдосконалюється на цінностях солідарності, соціальної забезпеченості, справедливості. Процес нескінченного вдосконалення суспільства на цих цінностях - це і є соціалізм. Соціалізм неможливо побудувати. Соціалізм, в трактуванні ідеології соціал-реформізму, є процес нескінченного руху. (Е. Бернштейн: В«Рух - все, кінцева мета - ніщоВ»). Рух до соціалізму стає можливим лише при певному рівні матеріальних пер...
