"етнонаціональні Відносини Й НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА "
ПЛАН
1. Політичні Проблеми етнонаціональних відносін.
2. Етнос и нація в Політичній сістемі суспільства.
3. Етнонаціональній Розвиток української держави. Особливості роботи у військовіх колективах з поліетнічнім складом.
Навчальна література:
1. Конституція України. - К., 1996.
2. Політологія: підручник для курсантів віщіх Навчально закладів збройно Сил України/За заг. ред. В.Ф. Смолянюка. - 1 - е видання. - Вінниця: НОВА КНИГА. - 2002.
3. Політологія: посібник для студентів віщіх Навчально закладів/За редакцією О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенко. - К.: "Академія", 2000. (С.117-128).
4. Демчук П.О. Політологія Підручник для слухачів и курсантів ВВНЗ МОУ. - К.: КВГІ, 1998.
5. Юрій М.Ф. Основи політології: Навч. Посібник. - К.: "Кондор", 2003.
6. Закон України "Про основи національної безопасности України "/ Відомості Верховної Ради. - № 39. - 2003.
Розглядаючі проблему етнонаціональних відносін необхідно підкресліті її Актуальність, політічну значімість цього питання в Усі часи. Цьому феномену існує, Як мінімум, два пояснення. По-перше, з об'єктивної точки зору, Розвиток народів земли призводе до Зіткнення и суперніцтва Між ними у боротьбі за економічне, політічне та духовне панування. По-друге, об'єктивною стороною етнонаціональних відносін є Прагнення Окрема політіків вікорістовуваті "національну карту" для Досягнення особистих, Як правило антигуманних цілей, Весь спектр з принципом "роз'єднуй та володарюй". Залішімо далеке минуле для історіків та проаналізуємо кінець 80-х початок 90-х РОКІВ XX ст.
У Період перебудови Національні и етнічні Проблеми Вийшли на Перший план, оскількі у Радянському Союзі вважаєтся, Що національне питання вірішене повністю и остаточно. Того профілактікою міжнаціональніх конфліктів НЕ Займан належности мірою. І Як Тільки тоталітарні Способи Керування населенням послаблі, політічне Керівництво зіткнулося з проявити етнонаціональної Незгода (Нагорний Карабах, проблема турок-месхетінців, Кримська татар, чеченців, поволзькіх німців). Перехід від тоталітаризму до демократії, від єдиної держави до незалежних республік потребує нових підходів до проблеми етнонаціональних відносін, побудованіх на демократичних принципах.
Недооцінка та ігнорування етнонаціональних особливая, невміння або небажаних регулюваті їх, Як правило, виробляти до конфліктніх СИТУАЦІЙ и про Це необхідно Постійно пам'ятати дерло за все політічнім діячам.
етнонаціональні Відносини и Світовий Досвід самовизначення народів
Етнос и нація в Політичній сістемі суспільства
У Цій Лекції мі розглянемо Політичні аспекти етнонаціональних відносін з теоретичної и практичної точок зору. Більш детально Зупинимо на характеристиках етнонаціонального буття України, Як незалежної, демократічної держави. Проаналізуємо низький ключовими зрозуміти и законів національного розвітку, їх логічній зв'язок з Констітуцією, Концепцією національної безопасности держави, проблеми реформування збройно Сил України.
Характеристику цього питання необхідно Почати з Вибори єдиного загальнологічного методу Дослідження, Якиме в нашому випадка буде дедукція (міркування від загально до часткового).
Розглядаючі політічну систему суспільства, ми Прийшли до висновка, Що вон Складається з Деяк структурних елементів: держава, партії, трудові колективи, суспільні організації та Рухі, ЗМІ. Між всіма цімі елементами встановлюються певні Політичні Відносини, які можут носити Міждержавний, міжсоціальній, внутрішньосоціальній, міжнаціональній, міжетнічній характер, наповнюючі політічну систему практичним змістом. Нація и Етнос Багато в Чому визначаються характер держави: форму правління, форму теріторіального влаштую, в залежності від кількості етносів, які складають націю, от історічніх, політічніх особливая їх розвітку. (ЯКЩО Етнос активно політізуються, то Може вінікнуті необхідність переходу від унітарної держави до федератівної). Прикладом Може служити елемент федералізму в Іспанії (Басська автономія), утворення власного парламенту в Шотландії після Референдуму 1997 р; Спроба побудова незалежної держави на Основі провінції Квебек (Канада).
Волевіявлення нації, Як джерела влади, рішуче впліває на спрямованість політічніх процесів, особливо при демократії. У тоталітарніх та авторитарних державах влада практично не бере До уваги мнение свого народу, вікорістовуючі силу (дерло за все військово-політічного характером) для підтрімкі політічної системи у стані рівноваги, Що в кінцевому підсумку, Як показала історія, виробляти до краху таких тіпів політічніх систем (Австро-угорським Імперія, фашистських Італія).
Таким чином, Етнос и нація є активними суб'єктами (і об'єктами) політічного процесу, безпосередньо впливаючих на тип політічної системи, Яка склалася у Країні.
У західніх країнах з кінця XIX - початку XX ст. Дуже активно вівчаються Проблеми національного и етнічного розвітку у зв'язку з національно-визвольний війнамі, крахом імперій и виникненням незалежних держав. Однією з провідніх дисциплін у Цій Галузі є етнополітологія - Наука про сутність, характер и форми існування та роз В¬ витку етносів (націй и етнонаціональних груп), Яка вівчає їх роль и Місце в Історії людської цівілізації и політічного життя суспільства, а кож їх взаємодію з органами державної влади. Щоб у загально рісах уявіті, які ж Проблеми Розглядає етнополітологія, Зупинимо на її структурі: історія етнополітічної думки, теоретико-методологічні аспекти етнополітолоії; теорія етнічності; теорія нації; теорія націоналізму; теорія етнонаціональної політики; теорія національно-державного устрою; теорія етнополітічніх конфліктів; теорія етнополітічної культури.
Зупинимо на деяки аспекти етнополітолоії органічно поєднуючі практичність и теоретичну спрямованість даної науки.
На сьогоднішній день, за данімі ЮНЕСКО в Світі нараховується близьким 4 тис.. етносів, з якіх Тільки 300 є націямі и Ліше у 200 країнах існують держави Весь спектр з ціх даніх можна Зробити Висновок, Що проблема етнонаціональних відносін "пріречена на Успіх".
етнонаціональні Відносини - ції процес взаємодії Між націямі, етнічнімі групами, національнімі меншинних та їх державними утвореннями.
Відрізняють три основні типи етнонаціональних відносін:
В· рівноправній: з урахування інтересів різніх етносів (Демократичні держави - Франція, Німеччіна);
В· Відносини панування та підвладності: домінування одного Етнос и утиски прав інших народів, які мешкають в Цій державі (імперська політика царської России):
В· Спроба Знищення інших суб'єктів - вініщення ціліх народів (колонізаторська політика європейськіх держав у Південній та Північній Америках призвели до ПОВНЕ знікнення Деяк індіанськіх племен: майя, ацтеки).
демократичність орієнтовані держави Як правило обірають Перший тип етнонаціональних відносін, не віключаючі при цьому Використання насільніцькіх методів Моделі панування та підвладності. Сейчас вид відносін багатогранній и протірічлівій. Як правило, до сфери політики відносять Такі питання етнонаціональних взаємодій, Як національне самовизначення, співвідношення національніх и інтернаціональніх інтересів, рівноправність націй, Створення умов для вільного роз В¬ витку національніх мов и національніх культур, підготовка та представництво національніх кадрів у структурах влади.
Разом з тім на Формування політічніх чінніків, політічної поведінкі, політічної культури значний Вплив мают історичні Традиції, Соціальні почуття и настрої, географічні и культурно-побутові Умови жіття націй та етносів.
Аналізуючі етнонаціональні Відносини, мі вікорістовуємо Терміни "ЕтносВ», В«нація", с...
