1. Держава як політичний інститут
Основні характеристики держави. Багато мислителі, як у західній, так і у вітчизняній політології займалися дослідженням проблем держави. У підсумку сформувалося політологічне поняття сутності держави як політичної спільності, що має певну структуру, визначену організацію політичної влади і управління соціальними процесами на певній території. Це - саме загальне визначення, яке, однак, потребує додаткових характеристиках для того, щоб мати повне уявлення про сутність держави.
Дуже важливою характеристикою держави виступає суверенітет, тобто його незалежність у зовнішніх та верховенство у внутрішніх справах. суверенітет означає наявність верховної політичної влади, від імені якої в країні приймаються всі владні рішення, які є обов'язковими для виконання кожним членом суспільства. Держава виражає інтереси всього суспільства, а не окремих політичних сил. Тільки воно може видавати закони та здійснювати правосуддя.
Наявність соціальної системи органів і установ, що реалізують функції державної влади (уряд, чиновницький апарат, органи примусу), являє собою другу особливу рису держави.
Не менш важливою характеристикою держави вважається монопольне використання насильства тими, хто володіє владою. Це означає, що тільки держава має право застосувати насильство (аж до фізичного) по відношенню до своїх громадян. Для цього у нього є і організаційні можливості (апарат примусу).
Держава характеризується також наявністю певного юридичного порядку. Воно виступає творцем і хранителем правового порядку на всій своїй території. Право закріплює певну державою систему норм і відносин.
Відносне сталість - ще одна важлива характеристика держави, що відображає його просторово-часовий характер, дія юридичного порядку на конкретній території в конкретний час.
Серед основних характеристик держави важливу роль відіграють економічні. Наприклад, тільки держава може встановлювати і збирати податки, складові головне джерело надходження коштів до державного бюджет. Правильне проведення податкової політики сприяє зростанню добробуту країни і підйому виробництва. В іншому ж випадку може статися загострення економічної і політичної ситуацій, поява руху протесту, а іноді і зсув політичних лідерів.
Податкову політику в нашій країні сьогодні наділяють епітетами: В«непомірні податкиВ», В«згубніВ», В«нереальніВ», податки, «³дбиваючі бажання працюватиВ». Такі податки змушують підприємців шукати шляхи і засоби ухилитися від них. В результаті податкової політики страждають виробники. Крім того, актуальною ставати завдання вдосконалення податкової служби, так як дуже великий відсоток податків державна скарбниця недоотримує. Звідси зростає значення підготовки кваліфікованих кадрів для податкової інспекції і поліції.
Основні елементи держави. Велике значення для характеристики сутності держави з точки зору міжнародного права і політичного аспекту в цілому мають складові його елементи - територія, населення і влада. Без цих елементів держава не може існувати.
Територія - це фізична, матеріальна основа держави, її просторова сутність. Як свідчить історія, саме територіальні суперечки і претензії одних держав до інших викликали запеклі суперечки, конфлікти, аж до військових зіткнень.
Державна територія - це та частина суші, надр, повітряного простору і територіальних вод, де діє влада даної держави. Держава зобов'язана дбати про територіальну цілісність і суверенітет своєї території, забезпечувати її безпеку. Величина території не має значення. Держави можуть займати величезні території або являти собою невеликі територіальні утворення.
Другий важливий елемент держави - населення, тобто народ, що проживає на території даної держави і підкоряється його влади. Тут проблема закінчується в тому, що держави можуть складатися з однієї національності (це трапляється рідко) або бути багатонаціональними. В умовах багатонаціональних держав зусилля влади спрямовані часто на те, щоб врегулювати конфлікти, що виникають між представниками різних національних груп. Небезпека міжнаціональних конфліктів полягає в тому, що вони часто ведуть до сепаратизму і навіть до розпаду багатонаціональних держав. Чи не може бути держави без народу, але зворотна ситуація можлива.
Третім складовим елементом держави виступає державна влада, що здійснюється відповідними органами на певній території. Про особливості державної влади було вже сказано, тому відзначимо лише те, що вона повинна бути суверенною, ефективної, організаційно оформленою, успішно вирішує завдання, що стоять перед державою.
Які завдання має вирішувати держава як політичний інститут? Це, перш за все, завдання забезпечення політичної стабільності суспільства, виявлення і запобігання зіткнень різних соціальних груп, що мають різні інтереси, досягнення гармонії і узгодження цих інтересів. У завдання держави входить захист прав і свобод громадян, їх безпеки, забезпечення правопорядку.
Основний порядок організації життя держави, і зокрема політичній, закріплений в його конституції. Більшість держав сучасного світу мають писані конституції. Конституція вважається ознакою державності. У нашій країні Конституція РФ була винесена на референдум 12 грудня 1993 року та прийнята всенародним голосуванням.
У підсумку розгляду характерних рис, елементів, цілей і завдань держави можна дати більш повне визначення даного поняття. Держава - це основний інститут політичної системи суспільства, який створюється для організації і управління життям певного населення на певній території за допомогою державної влади, що має обов'язковий характер для всіх її громадян. Сутність держави найбільш повно проявляється в його функціях.
Функції держави. Традиційно функції держави поділяють на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх відносять: 1) функції по охороні істотного політичного ладу, соціально-політичної структури суспільства, порядку і законності, захисту прав людини; 2) господарсько-організаційну, суспільно-економічну функцію; 3) соціальну функцію; 4) культурно-виховну функцию.
Зовнішні функції - оборона країни, захист її інтересів на міжнародній арені.
Структурно держава складається з вищих законодавчих органів влади, виконавчих, судових, адміністративно-чиновницького апарату, апарату примусу (армія, міліція, суд).
Таким чином, ми розглянули сутність держави як політичного інституту з точки зору його сутнісних характеристик, елементів, структури та функцій.
2. ЗМІ та політика
Роль комунікацій в політиці. Невід'ємною складовою частиною політики є масові комунікації. Політика в більшій мірі, ніж інші види суспільної діяльності, потребує спеціальних засобах інформаційного обміну, у встановленні і підтримці постійних зв'язків між її суб'єктами. Політика не можлива без опосередкованих форм спілкування і спеціальних засобів зв'язку між різними носіями влади, а також між державою і громадянами.
Це обумовлено самою природою політики як колективної, складно організованої цілеспрямованої діяльності, спеціалізованої форми спілкування людей для реалізації групових цілей та інтересів, зачіпають все суспільство. Колективних характер реалізованих у політиці цілей передбачає їх обов'язкове усвідомлення розділеними в просторі членами колективу (держави, нації, групи, партії тощо) і координацію діяльності людей та організації. Все це зазвичай неможливо при безпосередній, контактній взаємодії громадян і вимагає використання спеціальних засобів передачі інформації, що забезпечують єдність волі, цілісність і єдину спрямованість дій безлічі людей. Ці засоби називають ЗМІ, СМК або масмедіа.
Що таке ЗМІ? ЗМІ представляють собою установи, створені для відкритої, публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарі...
