Козацько-селянська війна 1648-1651 років на території Білорусі » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » История » Козацько-селянська війна 1648-1651 років на території Білорусі

Реферат Козацько-селянська війна 1648-1651 років на території Білорусі

Категория: История
Абрамович надавгроші для найму В«охочих людейВ». Ян-Казимир відповів Радзівіллу, що незабаромнадішле йому 10 тисяч війська і закликав його В«хлопів іздраду їх і плюндрованіеотпомстіть В». [1; c.113]

Вимога Радзивілла прокапітуляції повстанці відкинули.

У міру подальшогопідйому визвольної боротьби класові протиріччя між селянством іміський біднотою, з одного боку, і експлуататорськими групами, змушенимипримкнути до народного руху, - з іншого, все більш поглиблювалися. Переконавшись,що очолити цей рух і використовувати його в своїх класових інтересах невдасться, побоюючись розправи з боку магнатів і шляхти, експлуататорськігрупи переходили на їхній бік, зраджуючи інтереси народних мас. Це і врахувавРадзивілл. Його лазутчики пробрались в Бобруйськ. Їм вдалося схилити найбільшбагатих міщан і православне духовенство до капітуляції.

У ніч на 12 лютогонайманці і шляхтичі скритно підійшли до міських воріт, де на охорону стоялизрадники. Купці та інші багаті міщани, православне духовенство, відкрившиворота, вийшли з міста, а в Бобруйськ увірвалося військо Радзивілла. Захопленізненацька повстанці були перебиті. Невеликагрупа козаків на чолі з Поддубскім довго відбивалася від ворогів, засівши вдерев'яної вежі. Коли карателі підпалили вежу, козаки вискочили з вогню іспробували пробитися крізь оточення. Більшість з них полягло в нерівному бою.Поранений Поддубскій разом з кількома товаришами був узятий в полон. Їх посадилина кол. [4; с.49-50]

Протягом трьох днівнайманці і шляхтичі розправлялися з полоненими учасниками повстання. Міщанам,які підтримали козаків, 800 - відсік руки, 150 - відрубав голову, 100 чоловікпосадив на кіл. [23; с.21]

Після розгромукоронного війська під Пилявцями у вересні 1648 р. народне військо БогданаХмельницького успішно просувалося на захід і в кінці жовтня обложило Замостя.Річ Посполита не мала в той час військових сил, які могли б надатисерйозний опір повстанцям. Ян-Казимир був змушений запропонувати БогдануХмельницькому перемир'я і почати з ним переговори. [1; с. 114]

Гетьман прийнявпропозицію про перемир'я і відвів військо від Замостя до Києва. Незалежно відрезультатів переговорів він отримував час, щоб зміцнити своє військо і зміцнитидружні відносини з московським урядом.

2.2 Закінчення перемир'я. Літня компанія 1649 року. Лоєвський битва і її підсумок.Зборівський мирний договір

Магнати і шляхта,починаючи переговори, не думали припиняти боротьбу з повсталими народними масамиУкраїни і Білорусії. Вони змушені були запропонувати Хмельницькому перемир'я,яке було їм необхідно для того, щоб виграти час, зібрати військові силиі внести розкол в ряди повстанців. Польські комісари докладали всіх зусиль,щоб змусити Богдана Хмельницького В«не приймати селян під своєзаступництво В».

Богдан Хмельницькийрозумів, що успіх визвольної війни вирішується участю в ній широкихнародних мас, що боротьбу українського і білоруського народів підтримає іселянство Польщі, яке вже в деяких місцях піднявся проти своїхгнобителів.

Військо Радзівіла,розтягнулося вздовж Прип'яті, Дніпра, друту, прикривши, таким чином, територіюБілорусії з південного сходу. Радзивілл та інші магнати розсилали по Білорусіївеликі загони найманців і шляхтичів для розправи над повстанцями.

Феодали Польщіпокладали на військо Великого князівства Литовського великі надії, розраховуючи,що відразу ж після придушення повстання в Білорусі воно почне вторгнення наУкраїна. Запобігання удару противника з півночі, через територію Білорусі,як і раніше залишалося для Богдана Хмельницького однією з найважливіших військових ідипломатичних завдань.

У Білорусії, так самояк і на Україні, взимку 1648 боротьба не припинялася; навесні 1649 рокувійськові дії розгорнулися з новою силою. Хмельницький прислав до Білорусізагін козаків під проводом Іллі Голоти. Ранньою весною 1649 Голотапереправився через Прип'ять і розгромив кілька гарнізонів противника на їїлівобережжі. До козаків приєдналися селяни. Повстання в Білорусі спалахнулоз новою силою. Піднялися на боротьбу і міста, що знаходилися за Прип'яттю. [8; с.244]

Жителі Гомеля,відмовившись давати найманцям і шляхтичам продовольство, викликали на допомогукозаків полковника Мартина Небаби [1; c.116].Козацько-селянські загони були впущені міщанами і в інші міста [2; c.63].Повстанці громили шляхетські маєтки і ворожі гарнізони, виловлювалиховалися в лісах шляхтичів.

Незважаючи на те щоповстанці не були об'єднані під одним командуванням і окремі загони їхдіяли розрізнено, військо Радзивілла несло велику утрату. Розмістившисьгарнізонами в населених пунктах по берегах друту, Дніпра, Прип'яті, найманці ішляхтичі розпорошили свої сили, втративши колишнє військове перевагу. Зрозгромлених повстанцями гарнізонів вони збігалися до Річиці в добреукріплений табір.

Близько трьох місяцівборотьба йшла з перемінним успіхом. Найманцям і шляхтичам вдалося стриматиповстанські загони приблизно на лінії Мозир - Річиця - Чечерськ, але вестинаступальні дії вони були не в силах.

Новий підйомвизвольної боротьби в Білорусії зірвав підготовлений феодалами РечіПосполитої план одночасного удару по війську Богдана Хмельницького і з фронтуі з тилу. Ян-Казимир, готуючись почати військові дії, вимагав, щоб військоРадзивілла приступило до вторгнення на Україну. Виконати цю вимогу короляРадзивілл не міг: повстання, що охопили південну частину Білорусії, представлялинебезпека для феодалів всього Великого князівства Литовського.

Магнати Великогокнязівства направляли до Річиці на підкріплення Радзівіллу нові загонинайманців. До Прип'яті були послані великі загони драгун і піхоти, які сталитабором біля загаль, між Юревич і Хойники. Загін Голоти, що складався з 3тисяч козаків канівського полку і В«безлічі збунтувалися селянВ»,знаходився в той час близько Мозиря

Повстанці на човнахспустилися по Прип'яті до Червоного Села. Місцеві селяни потай вивели їх доЗагаль. 7 червня, на світанку, Голота атакував табір супротивника. Захопленізненацька найманці і шляхтичі несли великі втрати. Але розвинути успіх повстанцямне вдалося. До загаль прибутку кавалерійські загони, послані з Речиці напідкріплення Фаленцкому. Найманці і шляхтичі перейшли в контратаку. Частинакозаків і селян під проводом Голоти стримувала натиск ворогів, аінші, яких очолював козак Кисіль, відступили до болота, порослого дрібнимлісом і чагарником, де швидко спорудили засіки і насипу. На підготовленупозицію відійшли і повстанці на чолі з Голотою. Найманці і шляхтичі неодноразовоатакували повстанців. Обидві сторони несли великі втрати, але козаки і селянивсякий раз відбивали атаки противника. Вночі залишилися в живих повстанціболотними стежками пішли до Прип'яті. Важко поранений Голота вранці був знайденийсеред трупів в одній із засік і зарубаний розлюченими шляхтичами. [1; с.118]Поразка загону Голоти не змінило обстановку.

На Україні до цьогочасу знову почалися військові дії. Переговори про мир між польськимифеодалами і Богданом Хмельницьким, як і слід було очікувати, закінчилисябезрезультатно. Влітку 1649 р. військо Богдана Хмельницького рушило на захід.Авангард польської армії, не приймаючи бою, відступив до Збаразької фортеці.

Визвольна боротьбанародних мас Білорусії знову скувала сили феодалів Великого князівстваЛитовського. Крім того, стало відомо, що до кордонів Білорусії наближаєтьсявелике козацьке, військо. Всі свої сили Радзивілл стягнув в укріплений табірпід Річиці, залишивши без гарнізонів навіть Старий Бихов та інші опорні пункти.Мстіславльскім, смоленським, Оршанський шляхтичам він послав універсали, закликаючиїх власними силами стримати натиск повстанців і не допустити їх у глибБілорусі. [1; c.119]

Тим часом військо БогданаХмельницького обложило в Збаражі авангард королівського війська. Положенняобложених було критичним. Ян-Казимир, так і не дочекавшись виступу військаРадзивілла на Україну, поспішив під Збараж на чолі ополчення, ядро ...


Друкувати реферат
Замовити реферат
Замовлення реферату
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок