ся, Що й боротьба Вашингтона з уряда лівого спрямування в 50-60-ті роки ХХ століття.  Прихильники теології Звільнення НЕ малі ніякої возможности Вільно пропагуваті Свої Ідеї, а сімпатізують їм священнослужітелі зміщуваліся, поступаючих Своїми постами ставленик Ватикану.  Тім не менше, великий Вплив теологія визволення справила на католицькі руху в Бразілії, де смороду в значній мірі процвіталі.  Президенти Еквадору та Парагваю віявіліся віхідцямі самє з цього середовища.  Враховуючі, наростаючу актівність протестантський євангельськіх груп в Латінській Амеріці, Ватикан, в кінці кінців, Дещо слабший лещатах на теологів. [14]  
 І Нарешті, по-четверте, не можна не відзначіті тієї факт, Що Бразілія всіма силами намагається стати лідером регіону Південної Америки.  Саме по собі Це звичайна НЕ означає поворот латинської Америки вліво, альо в контексті процесів Формування багатополярної системи Виникнення таких полюсів зніжує Політичний Вплив НЕ Тільки США, альо в цілому країн глобального півночі, в рамках осі Північ-Південь.  Активна діяльність Бразілії в роботі групи країн G-20, за великим Рахунка, позбавіла СОТ возможности проводитись політіку в неоліберальному руслі. [11] 
  Отже, Політичний центр ваги в Латінській Амеріці змістівся вліво, повернувшись в положення десятірічної давності, при цьому в цілому не можна не відзначіті, Що ці Події відбуліся НЕ метафізічно, альо в силу глобальних тенденцій.  Малося на увазі В«Лівий поворотВ», Що відбувся в країнах близьким Відразу та Східної Азії.  Більше того, Справжні Тенденції спостерігаються навіть у США.  Беручи До уваги тій факт, Що Наслідки світової економічної кризи в недалекому Майбутнього віявляться галі більш гнітючімі, В«Лівий поворотВ» таборі ЦІЛКОМ можливости и в США. 
  
    
  
    1.2   Боліваріанська альтернатива для країн латинської Америки </b> 
  Симон Болівар, завойовуючі незалежність для латіноамеріканськіх республік, вірів, Що на місці іспанськіх колоній з'явиться НЕ безліч розрізненіх и часто ворогуючіх Між собою держав, а єдина сім'я народів, Що будують свою частку самостійно, альо спільно. 
  Боліваріанська модель зародилася в кінці 1990-х рр ..  у Венесуелі.  У 1998 году президентом Венесуелі БУВ обраних Уго Чавес (після перемоги на вибор до Національної Асамблеї Нової політічної організації - Рух V РЕСПУБЛІКИ), Який проголосують собі послідовніком Симона Болівара и запропонував нову В«боліваріанськуВ» ідеологію, в Основі якої лежали Ідеї ЗАХИСТУ національніх інтересів и соціального справедлівості.  У Політичній сфері передбачалося Встановити демократію з реальним, а не формальної участі народу у прійнятті рішень.  У дерло Черга булі проведені Політичні реформи (введена нова Конституція, створені Нові гілкі влади ТОЩО).  Після повторної перемоги У. Чавеса на вибор 2001 року, стали проводитись перетворення в соціальній та Економічній сферах (мета - Створення соціально орієнтованої економікі) [22].  Прізупінення пріватізації алюмінієвої та нафтової промісловості торкнуло інтересів великого и приватного іноземного Капіталу, невдоволення якіх призвели до Спроба путчу 11 квітня 2002 року, Який БУВ організованій проамеріканської опозіцією и технологічно Дуже нагадував В«Кольорові революціїВ» у країнах СНД.  Слідом за Венесуелою в країнах Південної Америки один за одним до влади стали приходити лідері, які відкідалі неоліберальну ідеологію, "вашінгтонській консенсус ", і вірілі в альтерглобалістске гасло" Інший світ можливіть! "[11].  У жовтні 2002 р.  президентом Бразілії БУВ обраних Лула, ветеран профспілкового руху и Лідер Партії трудящих; в травні 2003 р..  в Аргентіні Яка знаходится в глібокій Економічній крізі, президентом ставши Нестор Кіршнер; в березні 2005 р.  Табаре Васкес ставши Першим лівім президентом в Історії Уругваю, у 2006 году соціалістка Мішель Бачелет очоліла Чилі, а захисник прав корінного населення Ево Моралес - Болівію. 
  З 2004 року президент Венесуелі У. Чавес почінає робіті крокі, спрямовані на економічну інтеграцію латинської Америки.  З Бразілією та Аргентина булі підпісані угідь про співробітніцтво в Галузі торгівлі та енергетики. 
  Венесуела, Куба и Болівія оголошують про Створення потрійного союзу для боротьбі з імперською політікою США.  Президент Венесуелі Уго Чавес заявивши, Що ці держави "йдут шляхом побудова соціалізму и Розгром капіталізму ".  Відповідно до слів У.Чавеса, Боліваріанська альтернатива и Договір про вільну торгівлю для латіноамеріканськіх країн є складовою частина стратегії боротьбі з Американський імперіалізмом.  Президент Венесуелі попереду США, Що у випадка ЯКЩО Вашингтон наважіться Зробити якісь сілові дії проти будь-якої з трьох країн, Білий дім зіткнеться з лютим опором.  Уго Чавес знаходится в Ла-Пасі, де бере участь у зустрічі глав держав Болівії, Венесуела и Кубі.  Кубу на саміті представляє віце-президент Країни Карлос Лахе [13].  Боліваріанська альтернатива для латіноамеріканськіх країн, Була створі в травні 2005 року Кубою и Венесуелою на протівагу амеріканській Зоні Вільної торгівлі. 
  У 2006 р.  після приходу до влади Ево Моралеса до проекту прієдналася Болівія.  СЬОГОДНІ в неї входять Венесуела, Куба, Болівія, Гондурас, Нікарагуа и Домініканська республіка, а кож Еквадор (має статус спостерігача). 
  АЛБА скарбі в основу своєї діяльності принцип "кооперативних Переваги ", Який протіставляється Концепції" порівняльніх Переваги ".  Модель "кооперативних Переваги" передбачає усунення нерівності у розвітку через Різні компенсаційні механізмі.  Так Венесуела поставляє Кубі Нафтуся за зниженя цінамі (також Як и Багата іншім країнам Карібського басейнів), а Куба в свою Черга розгорнула у Венесуелі сотні Безкоштовна медичних установ, у тому чіслі обладнання самим передовим медичний обладнанням [22].  Переважну підтрімку з боку держав АЛБА у вігляді кредітів, технічної и Юридичної експертизи, отримуються соціально важліві проекти, Такі Як Створення нових робочих місць, будівництво житла, Харчова промисловість, екологічні проекти та ін.  У грудні 2008 року міністрі фінансів країн-членів АЛБА зроб Перші кроки Щодо Створення єдиної валютної зони (сукре) у регіоні (Рішення про її запровадження Було прийнято 26 листопада в Каракасі учасниками третього позачергового саміту країн-членів АЛБА для протідії фінансовій крізі).  Учасники АЛБА розраховують вікорістовуваті сукре для реалізації спільніх Економічних проектів, порятунку від доларової залежності.  [11] 
  Для Розробка Нової валюти Створено шість комісій: перша, очолювана Еквадором, займається загально харчування и конвертованістю, друга, Що знаходится Під контролем Болівії, розробляє центральну палату з виплати компенсацій, які повінні покриттям можліві витрати від переходу на нову копійчаних одиницю.  Найвідповідальніша частина - Створення стабілізаційного фонду - належиться комісії Венесуелі.  Комісія з Гондурасу керує робот регіонального копійчаного заради, а комісія Під керівніцтвом Нікарагуа займається Розробка законодавчої бази.  Шоста комісія веде коордінацію міжрегіональної торгівлі. 
  Введення В«єдиної регіональної системи взаєморозрахунківВ» (з переходом на валюту сукре) заплановано на 1 січня 2010 р.  На мнение експертів, єдина валюта дозволити країнам убезпечітіся от фінансовіх спекуляцій и нестабільніх рінків, унікнуті ЗАГРОЗА, вікліканіх кризів, Яки торкнуло Світову фінансову систему и Світові економікі, в тому чіслі и економікі країн АЛБА. [13] 
  Отже, можна пріпустіті, Що Країни латинської Америки, економіка якіх спірається на експорт сировини, навряд чи зможуть повністю відмовітіся від доларовіх розрахунків и позбутіся залежності від стану економікі США. 
  
    РОЗДІЛ 2  
   Шлях ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМ У ВІДНОСІНАХ Між США І латинську Америку  
   2.1   Економічна Співпраця: МЕРКОСУР, НАФТА  
  Перші інтеграційні угруповання Почаїв з'являтися в Латінській Амеріці (Наприклад, організація краї...