і сільському господарстві здійснювалося найбільш "Дешевим" способом - без будівництва відповідних очисних споруд.  
 Злочинна діяльність всевладних монополій - одна з основних причин безпрецедентного радіаційного та хімічного забруднення величезних територій.  Роки безконтрольної експлуатації багатств України призвели до того, що в багатьох районах забруднення повітря у десятки разів перевищує граничне допустимі норми.  Хіба не вражають такі дані: територія України становила 2, 7% колишнього Союзу, а шкідливих викидів на неї припадало майже 30%.  Це 17 млн. т шкідливих речовин, тобто по 300 кг на кожного жителя, а в деяких регіонах, наприклад дніпровсько-Придніпровському, ця цифра становить 500 кг і більше (у Кривому Розі - 1, 6 т на мешканця, який становить 10, 1% всієї кількості викидів в Україні). 
  Державна гідрометеорологічна служба регулярно здійснює моніторинг 54 великих і малих міст, 13 агломераційних виробництв, які зосереджені переважно в Донецько-Придніпровському промисловому регіоні і характеризуються високим рівнем викидів в атмосферне повітря не тільки класичних забруднювачів, але і специфічних канцерогенних речовин. 
  В Загалом протягом останніх декількох років щорічні концентрації пилу, оксидів азоту, діоксиду сірки та оксиду вуглецю, зменшилися разом із рівнем забруднення.  Все ж вони часто перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК), нормовані українськими стандартами якості атмосферного повітря, в 1, 1 рази і більше.  Перевищення, скажімо, діоксиду азоту спостерігалося майже у всіх великих містах, а в цілому з двох проведених щорічних вимірювань різних забруднювачів на території України принаймні одне перевищує ГДК.  Головним чином це стосується ІРОКСІЧНІХ забруднювачів повітря. 
   Хто є головними забруднювачами атмосферного повітря в Україні?  
  Взагалі, високі промислові викиди, що змінюються для основних забруднювачів від 500 тис. т до 100 тис. Т на рік, спостерігаються в Кривому Ро
зі, Маріуполі, Донецьку, Єнакієвому, Дніпропетровську, Дебальцеве, Запоріжжя, Макіївці та Горлівці.  
 Стаціонарні джерела, внесок яких у забруднення повітря є найбільшим, належать до енергетичного та теплоенергетичного сектору (32%), чорної і кольорової металургії (27%), вугільної промисловості (27%), включаючи нафтопереробні заводи (2%).  Найбільші забруднювачі - електросостояніе.  Вони скидають до 85тіс.т 802 (Буіжггінска ТЕС), 25 тис. т NО2 (Криворізька ТЕС) і 50 тис. т твердих речовин за рік (Луганська ТЕС).  Бурхптінска ТЕС - найбільший точковий забруднювач, щорічні викиди якого за трьома речовинами-забруднювачами складають навіть 140 тис. т. 
  Хоча звітність щодо викидів від стаціонарних джерел охоплює 15 тис. підприємств і 103 забруднювача і сім з них складають 90% від загальної маси викидів в країні, джерела, які належать до комунальних 
  1998 році викиди забруднювачів від пересувних джерел становили 1885 тис. т (на 30% більше, ніж у 1997 році), досягаючи 31% загального обсягу цих викидів.  Обсяги викидів різні для різних забруднювачів: 63% загальних викидів свинцю, 54% СО, 36% Лост 25% Мох від транспортних засобів.  У багатьох областях та містах вони перевищують викиди від стаціонарних джерел, становлячи від 60 до 90%) від усіх викидів в області та/або місті (Рівне, Ужгород, Київ, Одеса, Житомир, Тернопіль, Чернівці, Луцьк та Чернігів).  Ці викиди в цілому по країні поступово скорочуються, але пересувні джерела все ще викидають 45% оксиду вуглецю, 30%) НМЛОС і майже 20% оксидів азоту.  Вони також щорічно викидають 260 т свинцю. 
  Основними речовинами-забруднювачами є оксиди сірки, азоту, аміак, феноли, формальдегід. Обсяги викидів забруднюючих речовин останнім часом, перш за все через зупинку багатьох підприємств, зменшилися, проте в деяких промислових регіонах (особливо в донецько-Придніпровському) вони і в даний час значно перевищують гранично допустимі норми.  "На жаль, маючи мало лісів і розвинуту металургійну промисловість, теплоенергетику, Україна є однією з тих країн, які спалюють кисень планети ". 
  Особливу стурбованість викликають понад тисяча шкідливих хімічних підприємств.  Так, на Луганщині жителі прозвали "Бермудами" трикутник між містами Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне.  Можна довго перераховувати "дива", які спостерігаються там з "доброти" хімічних підприємств.  Зокрема, за 10 років подвоїлися кількість дітей, які народжуються тут з відхиленнями.  Чи не кращий стан атмосферного середовища і в Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Донецьку, Кривому Розі, Макіївці, Києві та Одесі. 
  Економіка республіки не була орієнтована на такі "дрібниці", як неспокій про екологічно чистому середовищі, екологічно безпечні технології виробництва, здоров'я людей. 
   Який рівень хімічної небезпеки у різних регіонах України?  
  В Донецькому економічному районі хімічно небезпечні об'єкти розташовані у всіх областях, загальна кількість яких становить 119 підприємств 3 них до І ступеня хімічної небезпеки віднесено 5 об'єктів, до ІІ-2, до III - 86 і до IV - ЗО об'єктів.  На них зберігається 19567 т сильнодіючих отруйних речовин, з них хлору понад 2410 т і аміаку понад 16410 т. Сумарна площа зони хімічного забруднення місцевості внаслідок аварій на цих підприємствах буде дорівнювати 10772 км2.  У ймовірних зонах хімічного забруднення місцевості проживає 1980 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 950 тис. чол. 
  В Південному економічному районі розташовано 372 хімічно небезпечних об'єкти, з них: 25 об'єктів І ступеня хімічної небезпеки, 20-11, 327-ПІ та IV ступенів небезпеки.  На них зберігається 80643, 5 т СДОР, з них 856, 5 т хлору і 79563 т аміаку.  Сумарна площа зон хімічного зараження місцевості в результаті аварій на цих об'єктах буде становити 18441, 5 км2.  У ймовірних зонах хімічного зараження місцевості в межах регіону проживає 4586, 1 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 1065 тис. чол. 
  В Подільському економічному районі розташовано 111 хімічно небезпечних об'єктів, на яких зберігається 5845, 1 т СДОР.  При викидах СДОР в навколишнє середовище сумарна площа хімічного забруднення місцевості становитиме 96, 3 км2. У вірогідною зоні хімічного зараження в межах регіону проживає 406, 3 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження опиниться 117, 9 тис. чол. 
  В Поліському економічному районі розташовано 177 хімічно небезпечних об'єктів, на яких зберігається 6643, 6 т сильнодіючих отруйних речовин, з них 148, 7 т хлору і 9113 т аміаку.  Сумарна площа зони хімічного забруднення місцевості внаслідок аварій на цих об'єктах буде становити 519, 2 км2.  В ймовірних зонах хімічного забруднення місцевості проживає 802, 8 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 58 тис. чол. 
  В Придніпровському економічному районі розташовані 235 хімічно небезпечних об'єкти, з них 11 об'єктів віднесено до І, 7 - II, 116 - III і 101 до IV ступенями хімічної небезпеки.  На цих підприємствах зберігається 56506 т СДОР, з них 1369, 2 т хлору та 39149 т аміаку.  Сумарна зона хімічного забруднення місцевості перевищує 16121 км2.  У ймовірних зонах хімічного забруднення проживає 4609, 7 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 1412, 8 тис. чол. 
  В Одному економічному районі розміщено 291 хімічно небезпечний об'єкт, з них 5 - віднесено до І-II і 281 - Ш ступенів хімічної небезпеки.  На них зберігається 25649 т СДОР, з них 1673 т хлору і 19311 т аміаку.  У результаті аварій на цих підприємствах з викидами СДОР в навколишнє середовище сумарна площа зон хімічного забруднення місцевості становитиме 7220 км2.  У ймовірних зонах хімічного забруднення місцевості в межах регіону проживає 3646, 3 тис. чол., з них в осередках хімічного ураження може опинитися 1826, 5 тис. чол. 
  В Центральному економічному районі розташовано 183 хімічно небезпечних об'єкти, з них 18 об'єктів віднесено до І-ІІ та 165 - ІІІ-ІУ ступенів хімічної небезпеки. На...