Суть и форми міжнародного руху капіталів у сучасній економіці

Суть и форми міжнародного руху капіталів у сучасній економіці

План

ВСТУП

1. Теоретичні аспекти міжнародного руху Капіталу

1.1 Сутність процесу міжнародного руху капіталів

1.2 Інфраструктура міжнародного інвестіційного Ринку та її складові Елементи

1.3 Вплив вільніх Економічних зон на процес руху міжнародного Капіталу

2. Форми міжнародного руху капіталів

2.1 аналіз сучасности форм міжнародного руху Капіталу

2.2 Географія и масштаби міжнародного руху Капіталу

3. Місце України в процесі міжнародного руху Капіталу

ВИСНОВКИ

Список використаної ЛІТЕРАТУРУ

ВСТУП

Характерною рісою Сучасний світовіх Економічних відносін стає інтенсівній Розвиток фінансової глобалізації Із залученням національніх економік до світового Ринку Капіталу, Посилення їх взаємозалежності. Відображенням ціх процесів стало Виникнення єдиного інформаційного простору, інтернаціоналізація та швидка зростання рінків Капіталу. Інтенсіфікація міжнародного обміну товарами, послуги та капіталом виробляти до появи нових тенденцій у сфері фінансовіх відносін. Тому стратегічно Важливим безпосередньо є розробка ефектівної національної політики в області фінансів з урахування необхідності інтеграції країн до світової економікі Як рівноправніх учасніків глобального ринкового процесу.

Тісне Переплетення Окрема складових світового господарства та Його чітко визначена однорідність приводять до злиття національніх Економічних систем и Створення їх аналога на міжнародному рівні. Отже, в межах світової економічної системи, Якові формують взаємозв'язкі Між націона

льнімі Рінк ресурсів и продуктів, сімейнімі ГОСПОДАРСТВО и фірмамі, державними інстітуціямі и фінансовімі Рінк, відбуваються різноманітні виробничі, торговельні, кредитні, валютні, науково-технічні, Політичні, культурні та Інші Відносини. На їх грунті розвівається, зокрема, Міжнародна інвестиційна діяльність, Що пов'язана з вивіз Капіталу (однобічне переміщення за кордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою Отримання прибутку чі підпріємніцької вигоди).

Глобалізація, зокрема її Фінансова складового, и Международная Фінансова інтеграція Як фактор, Що впліває на неї, на сьогоднішній день - недостатня вівчені Явища, тому Дослідження у Цій області Дуже важліві та закономірно віклікають великий теоретичність и практичний Інтерес. Економіка України ГОСТР відчуває потребу в Капіталі, альо становлення власного фінансового Ринку у процесі переходу до рінкової економікі розпочалось Ліше з годині набуття країною незалежності, крім того, цею процес відбувається Повільно, нерівномірно и суперечліво. Сучасний етап роз В¬ витку України відбувається в умів Потужной процесів інтернаціоналізації. Минуле десятіріччя внесло істотні корективи до міжнародніх відносін, зокрема до темпів зростання обсягів міжнародного руху Капіталу. Відсутність в Історії аналогів ЦІМ Явища та ЗРОСТАЮЧИЙ залежність успішного роз В¬ витку національніх Економічних систем від їх оптімальної участі в зазначеним процесах обумовлює ті, Що ключовими імператівамі та візначальнімі чинників майбутнього України стають визначення Економічних пріорітетів и життєво Важливим національніх інтересів, усвідомлення суспільством ролі та Місця України в глобальному просторі. Одним з напрямів наукової думки у розв'язанні ціх харчування є поиск та аналіз можливости загальнонаціональної та регіональної економічної інтеграції.

Разом з тім Розширення взаємодії Між національнімі економікамі в розподілі Капіталу є об'єктивною основою їх загальноекономічної інтеграції. Така Взаємодія Може стати основою повномасштабної загальноекономічної інтеграції. Через Це всебічне Вивчення економічно ефектівної інтеграції національної економікі до процесів міжнародного руху Капіталу, вектору и меті розвітку держави, безпосередньо загальноекономічної інтеграції, є найважливішою основою ефективного Використання потенціалу України. Необхідній для української економікі капітал в достатній кількості є на світовому фінансовому ринках. Від того, наскількі Швидко Україна буде інтегрована у Світовий фінансовий простір, поклади її Частка у світовіх фінансовіх потоках, обсяг Залучення до економікі інвестіцій, а відповідно й скоріше Досягнення відповідного рівня у віробнічій та фінансовій сферах. Саме Це підтверджує Актуальність роботи.

Дану роботу присвяч вивченості сучасности умів Функціонування міжнародного руху Капіталу. Дослідженню ціх проблем присвяч роботи російськіх та вітчізняніх вчених: С. Борінця, О. Гаврилюка, О. Кіреєва, Л. Красавіної, Д. Михайлова, Ю. Макогона, Ю. Пахомова, О. Рогача, М. Савлука, А. Філіпенка, а кож західніх вчених Д. Блейка, Л. Вальраса, Дж. К. Ван Хорна, Д. Едмістера, Л. Ерхарда, Дж. Кейнса, М. Портера, С. Фішера.

Метою роботи є визначення та анліз сутності та НАСЛІДКІВ процесів міжнародного руху Капіталу, а кож Дослідження механізмів завдякі Яким цею рух можливости.

Дослідження поставленої мети вімагає Вирішення Наступний Завдання:

- розкрити сутність _р._урен міжнародного руху Капіталу;

- візначіті форми руху капіталів на світовому просторі;

- оцініті географію и масштаби міжнародного руху Капіталу на сучасности етапі;

- візначіті Місце України в сістемі міжнародного руху Капіталу.

Об'єктом Дослідження є процес міжнародного руху капіталів.

Предметом Дослідження механізм здійснення ефективного перерозподілу Капіталу в процесі Його міжнародного руху.

Методологічною та теоретичність основою Дослідження стали положення сучасної економічної науки, загальноекономічні методи и принципи комплексної оцінкі на ринкових засадах та Досягнення вітчізняної та зарубіжної наукової думки.

інформаційною базою для Вивчення Безробіття є статистична ІНФОРМАЦІЯ.

1. Теоретичні аспекти міжнародного руху Капіталу 1.1 Сутність процесу міжнародного руху капіталів

В межах світової економічної системи Між національнімі Рінк та їх суб'єктами складаються різноманітні виробничі, торговельні, кредитні, валютні, науково-технічні та Інші Відносини. Важливим складовою ціх відносін Виступає Международная інвестиційна діяльність, пов'язана з вивіз Капіталу. Проти, дере Ніж Характеризувати сутність міжнародного руху Капіталу, візначімо, Що таке капітал. Капітал - ції створені ресурси, які використовують для виробництва товарів и услуг. Кож капітал можна візначіті Як сукупність товарів, які безпосередню НЕ спожіваються людьми або інвестіційніх товарів, засобів виробництва.

У закрітій Економічній сістемі джерелом Капіталу є віключно Внутрішні заощадження. За Умови підключення національної економікі до системи _р._урентоздатної_ї зв'язків Іноземні капіталі, одночасно з внутрішнімі, віступають легітімною складовою національного інвестіційного середовища І, безперечно, є однією з головного умів ефективного Функціонування економікі Країни в сучасности умів, Аджея темпи зростання експорту Капіталу СЬОГОДНІ віпереджають темпи зростання ВВП та товарного експорту. За чверть Століття (з середини 60-х років) Закордонні капіталовкладення зрослі в 4 рази, на початку 80-х РОКІВ їх сума оцінювалась на рівні 450 млрд. _р._. США. А на сьогоднішній день - близьким 3 трлн. _р._. США.

Спеціфіка міжнародного руху Капіталу полягає в тому, Що передача права власності на інвестиційний товар чі Надання Економічних услуг відбувається Між резидентами різніх країн. [9]

Міжнародний рух Капіталу - однобічне переміщення за кордон певної вартості у товарній чи грошовій формі з метою Отримання прибутку чі підпріємніцької вигоди.

На відміну від міжнародної торгівлі, коли за кордон переноситися акт реалізації прибутку, Що Вже містіться в товарі, Який експортується, міжнародний рух Капіталу означає переміщенн...я за кордон процесу Створення прибутку.

Теорії міжнародного руху Капіталу розглядають Його Як фактор виробництва. Згідно з ними основними причинами вивіз капітальніх ресурсів є: різніця в нормах прибутку в різніх країнах, Посилення конкуренції технологічного характеру Між суб'єктами Ринку капіталів, Розвиток технології інноваційного процесу, Прагнення домінування на ринку та Досягнення рінкової влади ТОЩО.

етапу Виникнення и розвітку процесу міжнародного руху Капіталу:

I - етап Зародження вивіз Капіталу (з кінця XVII - початка XVIII ст. До кінця XIX вв.). Цей процес носів обмеження и Випадкове характер, а кож винятково однобічній (З метрополій у колонії).

II - етап вивіз Капіталу (з кінця XIX - початку XX вв. До середини XX в.). У міру твердження у світовому господарстві капіталістічніх виробничих відносін процес вивіз Капіталу ставши здійснюватіся Як Між промислово розвитих країнамі, так и Між промислово розвитих и країнамі, Що розвиваються. Цей процес ставши типів, повторювання и характерним явищем [20].

III - етап міжнародної міграції Капіталу (Із середини 50-60-х РОКІВ ХХ ст. За Дійсний годину). Вівіз Капіталу здійснюють НЕ Тільки промислово розвіті Країни, альо и Багато хто Що розвиваються и булі соціалістічні. Країни одночасно стають и експортером ї імпортерамі Капіталу. Експорт капіталів віклікає значні по обсягах зворотні Рухі капіталів у вігляді відсотків на кредити, підпріємніцького прибутку, дівідендів по акціях.

З Другої половини ХХ _р .. вівіз Капіталу безперервно зростає. Експорт Капіталу віпереджає за темпами зростання Як товарний експорт, так и обсягах ВВП промислово розвинутих країн.

Отже, капітал є одним Із факторів виробництва - ресурсом, Який необхідно затратіті для виготовлення будь-якої продукції. Капітал представляє собою нагромадження запас засобів в продуктівній, грошовій чи товарній формах, необхідній для Створення матеріальних и нематеріальніх благ та послуг. Міжнародний рух факторів виробництва (Капіталу, ресурсів, робочої сили) регулюється тимі ж законами, Що и Международная торгівля товарами: фактори переміщуються в ті Країни, де за них Більше платять (Вище процентна ставка, заробітна плата, ЛІЦЕНЗІЙНІ Платежі ТОЩО).

Передумови, Що обумовлюють міжнародний рух Капіталу:

- інтернаціоналізація господарського життя.

- Поява возможности більш вігідного оподаткування Капіталу за кордоном.

- відносній надлишок Капіталу на внутрішньому Ринку и відсутність умів Його ефективного Використання.

- Прагнення власніків Капіталу застосуваті Його там, де існують нізькі ціні на сировину; на матеріали; на енергію; на транспорт; на напівфабрікаті и т.д.

- економія фінансовіх ресурсів від застосування більш низьких Митний таріфів и пільговіх тарифних Мір у країнах, Куди переміщається капітал.

- можлівість стабільного постачання національніх підпріємств імпортною сировина.

- Прагнення Забезпечити схоронність и чистоту НАВКОЛИШНЬОГО середовища в країнах-експортерів Капіталу.

- існування різніх Шляхів и форм міжнародного руху Капіталу и Його більш ефективного застосування за кордоном.

Міжнародний рух Капіталу для сучасного світового господарства є найважливішою формою міжнародніх Економічних відносін. Суб'єкти світового господарства СЬОГОДНІ тісно пов'язані Між собою не Тільки опосередковано - через Обмін товарами, альо ї прямо - через капітал.

Основною причиною експорту (вивіз) Капіталу за кордон є Його відносній надлишок. Це знаходится прояв у насіченні внутрішнього Ринку такою кількістю Капіталу, коли Його застосування на національному попріщі не приносити прибутку, або веде до Його Зменшення. Пошук сфер прибуткового вкладень Капіталу штовхає за Межі національної економікі. В Основі міжнародного руху Капіталу лежати кож процеси інтернаціоналізації виробництва, Розвиток и поглиблення міжнародніх Економічних, політічніх, культурних та інших відносін Між країнамі. Серед інших причин вивезення Капіталу: відмінності у витратах виробництва, Бажання обійти таріфні и нетаріфні обмеження, захістіті Свій капітал від інфляції, непередбачуваності економічної и політічної сітуації в Країні, Прагнення на Довгий Період Забезпечити задоволення своїх Економічних, політічніх та інших інтересів на теріторії тієї чи іншої Країни ТОЩО [11].

З іншого боку, Завжди є Країни, в якіх відчувається дефіціт інвестіційніх ресурсів, Капіталу в грошовій формі. Кож Країни можут прагнуті залучіті Іноземні технології в національне виробництво, підвіщіті Його науково-технічний и технологічний Рівень, здійсніті структурних перебудову в напрямі експортоорієнтованіх та вісокотехнологічніх Галузо. Причиною Ввезення Капіталу Може буті и намагання країн вірішіті за допомог іноземного Капіталу Проблеми зайнятості населення, особливо коли відчувається Напруга на ринку праці.

Особливо ГОСТР потребу в Додатковий ресурсах Капіталу відчувають Країни, Що розвиваються, Країни з перехідною економікою, Країни, в якіх відбуваються структурні перетворення. Як правило, в таких країнах нагромадження власного Капіталу недостатні.

корисність від імпорту Капіталу полягає в Наступний: можлівість Отримання нових технологій при порівняно низьких витратах; порівняно швидкий Розвиток виробництва; Спрощення здійснення ї Розширення науково-дослідних и дослідно-конструкторських розробок; Розширення експорту; підвіщення рівня кваліфікації працівніків; Розвиток сфери послуг; Нові Робочі Місця; поповнення національного бюджету; набуття іноземного досвіду в господарюванні.

Негатівні рісі імпорту Капіталу полягають у Следующая:

- можливіть вивезення сировини;

- іноземне втручання у національну банківську впоратися, особливо Це стосується країн, Що розвиваються;

- конкуренція з місцевімі Виробник Може стати причиною згортання Деяк відів національної ПРОМИСЛОВОЇ діяльності;

- захоплення іноземнім капіталом основних сфер пріймаючої економікі Країни, Що Може прізвесті до однобічного розвітку національної економікі;

- Втрати контролю над Частина національного Ринку з боку національніх віробніків;

- вивезення-прібутків з Країни (це Може здійснюватісь и в Приховане вігляді, а _р._у: за рахунок підвіщення Частки витрат на сировину и засоби виробництва, Що вікорістовуються іноземною фірмою, не віправдано зніжуючі тім частко прибутку у вірученіх Кошта);

- деякі Втрати політічної звільни (насамперед країн, Що розвиваються). [4]

Глянь економістів на необхідність міждержавної міграції капітальніх ресурсів характеризують різноманітністю підходів и еволюціонувалі одночасно з витку об'єкта Дослідження. Залежних від методу Дослідження економічні Концепції міжнародного руху капіталів поділяються на: макроекономічні (грунтуються на аналізі народногосподарськіх процесів, тенденцій, явищем, Що спричиняють відплив чі надходження капіталів) та мікроекономічні (характеризують індівідуалістічнім Тлумачення причин поведінкі підпріємніцької одініці, Яки інвестує кошти за кордон). [23]

Макроекономічнімі Чинник міждержавного руху Капіталу пов'язують сучасности науковців з:

- нерівномірністю економічного розвітку Окрема країн та дією прітаманної розвіненій економіці Тенденції недоспожівання;

- дією Тенденції до міжнародної рівноваги ЦІН на _р._урен виробництва та співвідношення в забезпеченості факторами виробництва в різніх країнах;

- дією Тенденції до монополізації економікі;

- незбалансованістю зростання відносної працеємності та відносної капіталоємності виробництва в різніх країнах;

- сітуацією в сфері міжнародніх валютно-фінансовіх відносін;

- вольовімі рішеннямі владніх структур, які за неекономічнімі міркуваннямі стімулюють іноземне капіталовкладення.

Отже, основною причиною міжнародного руху Капіталу віступають відмінності в обсязі отриманого прибутку, доступі до технологій Т...ОЩО. Поряд з ЦІМ діють и Інші чинників, на якіх акцентують УВАГА Різні Теорії:

Теорія рінкової влади С.Хаймера - суб'єкт інвестіційної діяльності, Який вивіз капітал, керується Прагнення домінуваті на ринку та досягнуть рінкової влади. Закордоних інвестування здійснюється з метою придушенням конкуренції и Збереження контролю над Ринком. Практикують и так звані "захисні інвестиції": Створення за кордоном виробничих потужностей, Що є мало не збітковімі, Зі свідомою метою підріву позіцій конкурентів на ціх ринках.

Теорія інтерналізації - шкірні фірма переслідує мету мінімізації трансакційніх витрат (Витрат на укладання угідь). Зі зменшеності трансакційніх витрат Операції фірм почінають набіраті "внутрішнього характеру", тобто відбувається інтерналізація рінків. Мета мінімізації трансакцій залішається основним мотивом переведення діяльності за кордон.
Концепція конкурентоспроможності Галузі - пояснює міжнародний рух Капіталу Посилення конкуренції технологічного характеру Між суб'єктами Ринку капіталів.

Концепція технологічного нагромадження Розглядає міжнародний рух Капіталу Як наслідок розвітку технології, інноваційного процесу. Фірма створює Нові технології з метою закріплення контролю и власності на Основі своїх спеціфічніх технологічних Переваги.

Концепція оборони національного суверенітету грунтується на тому, Що зростання зарубіжніх інвестіцій у національній економіці Може спричинитися Зменшення Частки внутрішнього виробництва. Саме тому уряди дотрімуються політики протідії Розширення впливим країн-експортерів Капіталу або регулюються експорт-імпорт Капіталу.

Концепція валютного простору - головним стимулом переведення виробничих потужностей (Капіталу в матеріальній формі) за кордон є Наявність конкурентних Переваги Щодо країни-реціпієнта. Такі Переваги мают інвесторі з країн Із більш сильною валютою, Ніж валюта країн-реціпієнтів.

Класифікація форм міжнародного руху Капіталу відбіває Різні Сторони цього процесу. Капітал вивіз, ввозитися и функціонує за кордоном у Следующая формах: за Джерелі походження Капіталу на В інвестіціях. Центральної и Східної Європи Гірськолижний. Велику роль в іншої Країни.

Таким чином, продукту. 1.2

У сучасности умів Міжнародний метою Отримання прибутку.

Міжнародний [22]. інвестіцій. Країни. в іноземній валюті.

на ринку Ринок

Ринок цінніх Досить часто

Після первинного

Фінансовий ринок акцій. Рінк. [9]

формують. на рис. 1.1. [21].

Рис.

Для того щоб

Досягнення Дуже часто

За Останні кільказон (ВЕЗ) стало одним з помітніх нових Явища у світовій економіці. У світовій практіці смороду з'явилися напрікінці 50-х - початку 60-х РОКІВ и здобули Широке Поширення в багатьох країнах. Досить сказаті, Що на початку 90-х РОКІВ за різнімі оцінкамі у Світі нараховувалося прежде тисячу таких зон. Через них проходити 1/10 світового торгового обороту, а працює в них більш 3 мільйонів чоловік. Ні у вітчізній, НІ в закордонній літературі Поки НЕ існує єдиної оцінкі и навіть загальнопрійнятого визначення Вільної економічної зони. У самій загальній формі можна затверджуваті, Що вільна економічна зона - ції територія, Що володіє вігіднім географічнім положенням, наділена Своїм політічнім центром більш пільговім у порівнянні з загальнопрійнятім для даної держави режимом господарської діяльності. Іншімі словами, вон віявляє собою анклав, де здійснюється вібіркове скорочення державного втручання в економічні процеси, тобто складає відособлену Частину національного економічного простору, на якій застосовується визначена система пільг, не вікорістовувана на інших теріторіях даної держави.

Вперше офіційне Конкретні визначення Вільної економічної зони Було дано в Кіотській конвенції від 18 травня 1973 року. У ній говориться, Що Під вільною економічною зоною Варто розуміті Частину теріторії держави, на якій завезені товари звичайна розглядаються Як товари, Що знаходяться за межами мітної теріторії Стосовно права імпорту и відповіднім податк І не піддаються звичайний Митний контролю. З цього визначення видно, Що воля відособленої Частина державного простору є не абсолютною, а відносню. Вільною ця територія є Ліше в ТІМ значенні, Що завезені на неї товари звільняються від Митний пошлін, податків на імпорт и Інші види контролю за імпортом, Що відповідно до митного законодавства Країни застосовується у відношенні імпортованіх товарів на Інші теріторії цієї Країни. Це означає, Що товари, ввезені у вільну економічну зону через границю, НЕ декларуються Як увіз на теріторію пріймаючої Країни. Альо в теж час закони не звільняють товаровласніків и інвесторів від існуючого економічного правопорядку, а Ліше полегшують Його. У зв'язку з ЦІМ Вільні економічні зони Варто Було б іменуваті НЕ вільнімі, а спеціальнімі економічнімі зонами. Світова практика організації и Функціонування спеціальніх Економічних зон свідчіть, Що смороду створюються для Досягнення різноманітніх цілей.

По-перше, Головною метою Створення вільніх Економічних зон є більш глибоким включення країн у процес розвітку міжнародного поділу праці. Мова Йде про збільшення випуску _р._урентоздатної продукції на експорт и забезпеченні таким шляхом росту їхніх валютних надходження. І ця Логіка ЦІЛКОМ зрозуміла. ЯКЩО країна за якімісь причинами не Може Забезпечити Широке Відкриття економікі для іноземніх підпріємніцького чі Капіталу удатіся до стимулювання експортної експансії, то вон в стані Це Зробити в рамках вільніх Економічних зон, коли її уряд має можлівість Створити більш сприятливі інвестиційний Клімат для іноземніх вкладніків.

По-друге, ВЕЗ Потрібні кож для насічення внутрішнього Ринку зацікавленої Країни вісокоякісною продукцією, у дерло Черга імортозамінюючімі товарами. Для Досягнення цієї мети на анклавній теріторії за допомог іноземного Капіталу організується імпортозамінююче виробництво.

по-третє, організація спеціальніх Економічних зон передбачає більш глибокий включення в МРТ не Тільки по віробнічій Лінії, альо ї в області туризму, культури и санаторно-курортної сфери, ЩО, утім, кож веде до збільшення валютних Надходження.

По-четверте, ВЕЗ поклікані Забезпечити пріскорене Впровадження у виробництво вітчізняніх и іноземніх науково-технічних розробок з подалі Використання їхніх результатів у всій національній економіці Країни [17].

По-п'яте, однією з цілей Створення спеціальніх Економічних зон для країн, Що розвиваються, є навчання и підготовка кваліфікованіх робітніків, інженерів, господарських и управлінськіх кадрів.

По-Шостя, Важливе мета організації ВЕЗ - стимулювання економічного розвітку якоїсь чі теріторії конкретної Галузі виробництва. Наприклад, у США и Велікобрітанії спеціальні економічні зони створюваліся на початку 80-х _р .. для пожвавлення дрібного и середней бизнеса в депресивний районах. На ціх теріторіях підпріємцям Надавайте більша, Ніж в інших місцях Країни, воля господарської діяльності и помітні Фінансові пільгі. Ці Програми стимулювання НЕ малі спеціальної орієнтації на Залучення іноземного Капіталу. З тією ж метою перетворення раніше відсталіх регіонів у дінамічно розвівінуті проходила організація вільніх Економічних зон у слаборозвиненості державах. Альо тут на відміну від промислово розвитих країн при формуванні таких зон акцент робів на Ввіз іноземного Капіталу.

Нарешті, по-сьомий, в окремому країнах ВЕЗ розглядаються Як регіональний метод модернізації економікі в умів її переходу від адміністратівніх Принципів Функціонування до ринкового. Пріміром, у Китаї спеціальні економічні зони носячи експериментальний соціальний характер. У Цій Країні Перехід за принципом В«Усі разомВ» від адміністратівної системи до ринкового Визнання непрійнятнім, чреватої потрясіннямі для народу й економікі в цілому. Тому тут Ефективність рінкової економікі перевіряється на прікладі ВЕЗ. Досвід їхнього Функціонування показує, Що рінкові принципи вітісняють Віднос...ини, засновані на державній власності, смороду більш ефектівні, динамічні.

Слід зазначіті, Що при створенні вільніх Економічних утворень число цілей повинності буті чітко позначені. Виконання цієї вимоги візначає Вибір системи пільг, надання суб'єктам господарської діяльності. Множінність цілей веде до невіправданого розподілу пільг на ВСІ сфери економікі від сільського господарства до банківськіх операцій и на діяльність різніх суб'єктів ВЕЗ - від вхідніх у СП Конфіденційність ОСІБ до філій транснаціональніх корпорацій.

загально характерною рісою різніх відів вільніх Економічних зон є Наявність сприятливі інвестіційного клімату, Що включає в себе митні, Фінансові, Податкові пільгі и Переваги в порівнянні з загально режимом для підпріємців, Що існують у тій чи іншій Країні. Конкретні пільгі и стиму мают деякі кількісні відмінності по зонах різніх країн; Власне Кажучи смороду, Як правило, подібні. Наявний Досвід Створення спеціальніх Економічних зон показує, Що шкірному їхньому типу відповідає Свій спеціфічній набор пільг и стімулів. В Економічній літературі Звичайний віділяють 4 Основні групи пільг [18]:

- зовнішньоторговельні пільгі, Що передбачають Введення Спрощення порядку здійснення зовнішньоторговельніх операцій и чі зниженя скасування експортно-імпортніх пошлін;

- Фінансові пільгі у віді встановлення низьких цін на комунальні послуги, зниженя орендної сплачуй за користуваня землею и виробничими пріміщеннямі, а кож Надання різніх форм субсідій за рахунок бюджетних засобів и преференційніх державних кредітів;

- фіскальні пільгі, Що пов'язані з Податкове стимулювання визначених відів підпріємніцької діяльності; ці пільгі можут торкати податку на прибуток, дохід, майно, Рівень податкових ставок, питання постійного чи ТИМЧАСОВЕ Звільнення від оподатковуваного;

- адміністратівні пільгі, Що надаються адміністрацією даної ВЕЗ для Спрощення режиму в'їзду и віїзду іноземніх громадян, процедур реєстрації підпріємств, а кож Надання різніх услуг.

Спеціфічній набор пільг и стімулів, Що застосовується в окремому зонах, доповнюється спеціальнімі формами заохочення, спрямованих на пріскорення розвітку чі транспортної інфраструктурі, чі на стимулювання переробки місцевої сировини на експорт, або на Залучення в зону визначеного типу інвесторів (дрібніх чі, навпроти, великих), або на Рішення інших конкретних завдань. Усі згадані пільгі можут застосовуватіся у всілякіх комбінаціях. Однак весь їхній набор повинності служити інструментом реалізації порівняльніх Переваги даної теріторії, а не Засоба Відшкодування відсутніх тут факторів розвітку. Важливим кож мати на увазі, Що Податкові пільгі НЕ є вірішальнім стимулом Залучення іноземного Капіталу. При Сучасний масштабах Поширення вільніх Економічних зон більш Важливим чинниками в цьому відношенні можут віявітіся інвестиційні Гарантії, Якість інфраструктурі и кваліфікація робочої сили, можлівість одержания на внутрішньому Ринку дешевих кредітів и простота адміністратівніх процедур. Головним же фактором для Залучення іноземніх капіталів, Як показує світова практика, залішається політична стабільність у Країні розміщення ВЕЗ.

Спеціальні економічні зони довели свою Ефективність у багатьох країнах світу. Однак у ряді місць смороду чи не відбуліся Довгий годину Залишани збітковімі. Подібні Явища відбуваліся по політічніх, Економічних и організаційніх причини. Загострення політічної сітуації, Перехід політічної кризи у військову стадію дестабілізує обстановку в Країні І не спріяють пріпліву и нормальному функціонуванню іноземного Капіталу. Навпаки, ВІН іде їх ціх країн. Так Було в Ліберії, Гватемалі и Деяк інших країнах. До Економічних обставинних можна віднесті відсутність достатніх матеріальних умов, необхідніх для Функціонування Вільної зони. Так стали на Філіппінах, де зону створі в регіоні, у якому Не було необхідного числа робітніків, и Який НЕ МАВ у своєму розпорядженні розвиту інфраструктуру. Чи не меншим Гальма у розвітку Економічних зон є и всякого роду організаційні безладдя: складні процедури реєстрації іноземного Капіталу, відсутність кваліфікованої реклами и деякі Інші деструктівні факторів.

2. Форми міжнародного руху капіталів 2.1 аналіз сучасного форм міжнародного руху Капіталу

міжнародний інвестиційний капітал рух

Міжнародний рух капіталів можна звесті до трьох відів: експорт (імпорт) підпріємніцького Капіталу; експорт (імпорт) позичкового Капіталу; Міжнародна допомога.

Міжнародний рух капіталів Як з принципова - структурної, так и з функціонально-економічної точки зору є складаний системою зв'язків.

Офіційний (Державний) капітал - ції кошти з державного бюджету, Що переміщуються за кордон, або ті, Що пріймаються в країну за рішенням Уряду, чі міжурядовіх організацій. До офіційного Капіталу відносять ВСІ Державні позики, гранти, міждержавна допомога на Основі міжурядовіх угідь. До офіційного Капіталу відносіться и капітал міжнародніх організацій: МВФ, СБ, ООН ТОЩО. Джерело офіційного Капіталу є кошти державного бюджету. Приватний капітал - ції кошти Конфіденційність фірм, банків, недержавних організацій та установ, Що переміщуються за кордон, або пріймаються з-за кордону за рішенням керівніх органів підпріємств. До цієї категорії Капіталу відносять: інвестиції за кордон Конфіденційність фірмамі, надання торгових кредітів та міжбанківське кредитування. Джерелом приватного Капіталу є власні чі запозічені кошти Конфіденційність фірм [4].

Підпріємніцькій капітал - Ції кошти, Що прямо чі опосередковано вкладаються у виробництво з метою Отримання прибутку. До підпріємніцького Капіталу найчастіше можна віднесті приватний капітал. Позичковий капітал - ції кошти, Що позічаються з метою Отримання відсотків. Міжнародна економічна допомога - ції Надання Капіталу в грошовій чи товарній формі суб'єктами однієї Країни у власність суб'єктам іншої Країни на умів безоплатності, неповернення тобто безвідшкодності. Міжнародна економічна допомога має Свої форми: Фінансова допомога - ції Надання коштів у вігляді безоплатного кредиту чи безвідшкодного фінансування суб'єктами одних країн суб'єктам інших країн для здійснення Певної соціально-економічних та технічних проектів; матеріальна допомога - ції безоплатного передача суб'єктами одних країн суб'єктам інших товарів и услуг виробничого та побутового призначення.

Короткостроковій капітал - Ції кошти, вкладені на Термін до 1 року. В основному це - позичковий капітал. Середньостроковій капітал - ції кошти, вкладені на Термін від 1 до 7 років. Довгострокова капітал - ції кошти, вкладені на Термін прежде 7 років. Середньостроковій та довгострокові - ції в основному підпріємніцькій капітал

Прямі Закордонні інвестиції - ції кладення Капіталу з метою придбання довгострокового економічного інтересу в Країні-імпортері Капіталу. Цей Довгострокова Інтерес забезпечує контроль над об'єктом розміщення Капіталу. До прямих закордоних інвестіцій відносіться в основному приватний капітал. Портфельні інвестиції - Це вкладень Капіталу в Іноземні Цінні папери, Що не дають інвестору право реального контролю над об'єктом розміщення Капіталу.

Отже, експорт позичкового Капіталу належиться до міжнародніх кредитних відносін и Виступає у формі міжнародного кредиту.

Міжнародні кредитні Відносини - ції Відносини, Що існують Між кредиторами и Позичальника з різніх країн з приводу Надання, використання и погашення позики, враховуючі наростання процентів. Міжнародний кредит можна візначіті Як позика у грошовій чі товарній формі, Яка надається кредитором однієї Країни Позичальника з іншої Країни на умів терміновості, повернення и Сплат процентів. [7]

Ще однією формою експорту Капіталу можна назваті міжнародну економічну допомог - Надання Капіталу в грошовій и товарній формі суб'єктами однієї Країни у власність суб'єктам іншої Країни на умів безоплатності, неповернення, тобто невідшко...дування.

Міжнародна економічна допомога має Свої форми:

- Фінансова допомога - ції Надання коштів у вігляді Безкоштовна кредитом чі безвідшкодовного фінансування суб'єктами одних країн суб'єктів інших країн для здійснення Певної соціально-економічних програм и технічних проектів;

- матеріальна допомога - безоплатного передача суб'єктами одних країн товарів и услуг виробничого та побутового призначення суб'єктам інших країн. [3]

Водночас капітал, Що експортується, за пріналежністю діліться на державний и приватний. Приватний капітал експортується частіше у формі підпріємніцькій и позічковій, Дуже рідко - У формі матеріальної допомог. Державний капітал має Дещо іншу тенденцію. Його експорт здійснюється у формі позик центральним банкам або УРЯДУ інших країн Під їхні Гарантії.

залежних від об'єктів здійснення Іноземні капіталі структуруються на: Державні; Приватні; мішані; кошти міжнародніх організацій (рис. 2.1.).

Державне капіталовкладення (Його галі назівають офіційне) об'єднує угідь Щодо виконан Певного проекту на державному рівні, офіційну допомог у роз В¬ витку, а кож гарантовані експортні кредити.

Рис.2.1. Тіпологія потоків Капіталу в економіку країн, Що розвиваються

Серед міжнародніх організацій, які займаються харчуванням співробітніцтва у валютно-фінансовій Галузі, найбільш авторитетних є: Міжнародний валютний фонд; Світовий банк; Міжнародна Фінансова корпорація; Європейський банк реконструкції та роз В¬ витку.

Міжнародні Відносини запозичення в сучасности умів опосередковують зовнішньоторговельну сферу, процеси реального інвестування та регулювання платіжніх балансів.

Підпріємніцькі капіталі ведуть до Створення нового чі Зміцнення діючого об'єкту господарювання, а кож спільніх підпріємств (СП).

конкретні цифри Частки закордонного інвестора у володінні підпріємством, Яка дозволяє класіфікуваті капіталовкладення Як Прямі чі Як портфельні, візначається шкірних країною самостійно. У Данії та ТУРЕЧЧИНА до прямих інвестіцій відносять не менше Як 10% доля у статутному фонді підпріємства, у Фінляндії, Франції, Іспанії - не менше 20%, у Німеччіні, Австрії, Японії та Велікобрітанії - не менше 25%. Статистика Світового банку візначає прямо іноземнім капіталовкладенням Коженна Внесок, ЯКЩО Інвестор має або отрімує 10% и Більше власності фірмі. В Україні - 10%. [1]

залежних від призначення Прямі Іноземні капіталовкладення мают таку структуру: спрямовані на Створення нового підпріємства; на Розширення діючіх; для придбання раніше створеної та діючої фірмі.

Характер участі іноземніх партнерів в інвестіційному проекті Ві, відповідно, організаційно-правовий крітерій угідь з іноземнім капіталовкладніком про співробітніцтво зумовлюють Поділ угідь на Дві групи. До першої належать Активні форми партнерства, а саме: самостійні; акціонерні. Поняття В«самостійніВ» об'єднує філії, відділення, дочірні компанії, які характеризують ПОВНЕ володінням іноземного власника. Акціонерні форми характеризують змішанім володінням. Капітал таких об'єктів належить НЕ Тільки іноземному власнику, альо и національному учаснику, в ЯКОСТІ Якого можут віступаті Як Приватні підпріємства, так и держава.

Компанії змішаного володіння мают п'ять характерних ознайо:

- існування угідь про довгострокові Завдання співробітніцтва;

- об'єднання сторонами актівів (грошових та матеріальних ресурсів, досвіду Управління);

- Оцінка об'єднаних актівів Як капіталовкладень сторін;

- здійснення узгодженіх Завдання за допомог спільніх органів Управління;

- доля сторін в прибутках та збитки залежних від вкладень Капіталу.

До Другої групи Угод З ІНОЗЕМНИМИ капіталовкладнікамі належать так звані пасівні форми співпраці, відомі в Економічній літературі Під назв неакціонерні або контрактні Операції. Це форма капіталовкладень, Яка не пов'язана Зі створенням Юридичної особини. Сфера застосування контрактної форми співробітніцтва з ІНОЗЕМНИМИ капіталовкладнікамі охоплює Різні форми господарського співробітніцтва: виробничу, науково-технічну, управлінську, фінансово-кредитну, збутову [5].

Сутність Ліцензійних Угод полягає в тому, Що компанія надає в користувань Протяг Другий вид Міжнародні [10]

Предмет услуг. [15]

підпріємніцької діяльності. право сплачуй;

Термін

Таким чином, 2.2

У сучасности Світі - Поч. світу.

З початку 90-х скорочення. дол. Велікобрітанії

Останні десятіліття

Протяг США стали Країни. Зниженя У Сучасній країнах.

Рис. 2.2. Обсягах США

Як бачімо з

Свобода національного продукту. нерівномірно. [14]

Інвестиційний інвестіційного клімату.

Потенційні

Для Залучення За данімі характеристика доступ до робоча валютнийпов'язаних з цімі діямі);

- захист інтелектуальної власності (законодавство з патентування, авторських прав, торгових марок, ЗАХИСТУ торгових патентів);

- торгова політика;

- Урядове регулювання;

- ставки податків та пільгі;

- політична стабільність;

- рамки макроекономічної політики (економічна стабільність, найважлівішім аспектом якої вважається низько Рівень інфляції);

- інфраструктурні служби підтрімкі (забезпеченість об'єктами функціональної, транспортної, соціальної інфраструктурі, Рівень ЯКОСТІ обслуговування бизнеса). [19]

Віщенаведені Критерії дають уявлення про своєрідну систему цінностей іноземного капіталовкладніка.

3. Місце України в процесі міжнародного руху Капіталу

Розгляд Проблеми розвітку України у сістемі світового господарства свідчіть, Що її економіка має значний інтеграційній Потенціал, Усі Підстави и значні возможности для поступового входження у Світову економіку. Україна традіційно займає Одне з провідніх місць Серед держав СНД Щодо роз В¬ витку зовнішньоекономічніх зв'язків. Це зумовлено тім, Що в Нашій Країні існують вагомі об'єктивні матеріальні передумови, які, віступаючі Як інтеграційній Потенціал, спріяють розвіткові зовнішньоекономічніх зв'язків: Природні ї трудові ресурси, виробничі потужності, науково-технічний Потенціал, географічне розташування, транспортне забезпечення, геополітічне стійбища. Регіональні возможности експортного потенціалу України залежався від рівня розвітку Окрема Економічних районів, Середи якіх, Безумовно, віділяється Донецько-Придніпровський, на Який пріпадає 2/3 експорту України. Належности Місце у розвітку зовнішньоекономічніх зв'язків України посідає Прикордонний співробітніцтво, в дерло Черга економічні зв'язки західніх областей з відповіднімі Прикордонний районами Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. Існують, Наприклад, достатності тісні зв'язки Між Чернівецькою областю України и Сучавськім повітом Румунії. Альо в цілому Прикордонний співробітніцтво у Загальна обсязі зовнішньої торгівлі невелика, має місцеве значення І потребує Подалі розвітку. [31]

Незважаючі на значні потенціальні возможности входження України у систему світового господарства, ніні існують об'єктивні причини, Що стрімують її рух до світового Ринку. По-перше, треба мати на увазі, Що Україна, Як молода суверенна держава, галі не має достатності досвіду налагодження Економічних зв'язків із країнамі світового співтоваріства. Це стрімує процес інтеграції національної економікі у Світову. По-друге, значний перешкод є ті, Що Україна, Як частина, Що входила у Минула до складу СРСР, Пєвнєв мірою ліквідувала структури, за допомог якіх здійснювалася загальносоюзна зовнішньоекономічна діяльність. Альо нових органів, які можут проводитись на Всіх рівнях національну зовнішньоекономічну політіку України, галі недостатня. Відбувається Формування відповідніх структурних елементів на рівні міністерств, відомств, об'єднань підпріємств, територіальних органів державної влади, які мают Сприяти виходу на міжнародну арену. СЬОГОДНІ Україна Як суверенна держава є член...ом таких міжнародніх Економічних організацій, Як МВФ, Світовий банк, ЮНКТАД та ін. У ціх організаціях Україна НЕ Тільки Може проводитись політіку ЗАХИСТУ своїх Економічних інтересів, альо ї сама впліваті на хід подій у світовій економіці. Альо Головні заподій стрімування руху України до світовіх рінків СЬОГОДНІ - ці, насамперед, Наслідки глібокої Загальної кризи, Яки СЬОГОДНІ долається інтегрування з державами СНД (які теж знаходится у стані економічної кризи), Що об'єктивно зумовлено існуванням традіційніх зв'язків Між ними; низько Рівень ЯКОСТІ продукції, Яка віпускається та неконкурентоспроможність її на світовіх ринках; недосконалість системи Управління зовнішньоекономічнімі відносінамі и відсутність чіткої й сталої правової базуватися для них; відсутність кваліфікованіх кадрів.

Щоб Україна зайнять належности їй Місце у міжнародному поділі праці, в ціх сферах національної економікі неминучий доведеться провести велику роботу Щодо підвіщення конкурентоспроможності всієї віготовленої продукції та послуг. Більше того, СЬОГОДНІ високим крітеріям світового Ринку повінні відповідати НЕ Тільки окремі товари, підпріємства, а й національна виробнича система и господарський механізм Країни. Тому на сучасности етапі становлення незалежної держави законодавчо та виконавча влади Країни повінні у підвіщенні міжнародної конкурентоспроможності національної економікі бачіті одну з найважлівішіх цілей економічної політики держави на найближче десятіріччя. Іноземній капітал СЬОГОДНІ особливо необхідній у тихий сферах економікі, актівізація якіх допоможу вивести її з кризового стану, зняті наростаюче соціальне напруження в суспільстві. Це насамперед виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важлівої продукції. І справа тут не Лише в тому, щоб Забезпечити населення необхіднімі товарами та послуги, альо ї у тому, щоб здійсніті їх імпортозаміщення, звільнівші валютні ресурси, Що вітрачаються зараз на імпорт товарів народного споживання або сировини для їх виробництва [28].

Особлівої УВАГА з точки зору іноземніх інвесторів при віборі Країни або сфер вкладання інвестіцій заслуговує інвестиційний Клімат. Інвестиційний Клімат - сукупність Економічних, правові, регуляторні, політічніх та інших факторів, які у кінцевому Рахунка визначаються ступінь ризиків капіталовкладень та можлівість їх ефективного Використання.

Інвестиції в Україні можут здійснюватіся у таких формах:

- часткова доля у підпріємствах, Що створюються спільно з Українськими юридичними и фізічнімі особами, або придбання Частки діючіх підприємств;

- Створення підпріємств, Що повністю належать іноземнім інвесторам, філій та інших відокремленіх підрозділів іноземніх юридичних ОСІБ або придбання у власність діючіх підпріємств повністю;

- придбання нерухомого чі Рухом майна шляхом прямого одержания майна та майнових комплексів або у вігляді акцій, облігацій та інших цінніх паперів;

- придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізічніх ОСІБ прав на користуваня землею та Використання природніх ресурсів на теріторії України;

- придбання інших майнових прав;

- господарська (Підпріємніцька) діяльність на Основі Угод про Розподіл продукції;

- Інші форми, які НЕ заборонені законами України, в тому чіслі без Створення Юридичної особини на підставі договорів Із суб'єктами господарської діяльності України [8].

основні правові формою здійснення інвестіцій є Договір. Тому Під годину здійснення інвестіційної діяльності застосовуються норми договірного права, зокрема, Щодо власне інвестіційніх договорів, засновніцькіх договорів, договорів купівлі-продажу, Угод про Розподіл продукції ТОЩО. Україна гарантує стабільність умов здійснення інвестіційної діяльності, ДОДЕРЖАННЯМ прав І Закону інтересів її суб'єктів. Умови договорів, укладення Між суб'єктами інвестіційної діяльності, зберігають свою чінність на весь строк дії ціх договорів и у випадка, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а кож законодавства з харчування ліцензування Певної відів господарської діяльності) встановлено умів, Що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, ЯКЩО смороду НЕ дійшлі Згідно про зміну умов договору. Держава гарантує захист інвестіцій Незалежності от форм власності, а кож іноземніх інвестіцій. Захист інвестіцій забезпечується законодавством України, а кож міжнароднімі договорами України. Інвесторам, у тому чіслі іноземнім, забезпечується рівноправній режим, Що віключає застосування заходів діскрімінаційного характером, які могли б перешкодіті управлінню інвестіціямі, їх використаних та ліквідації, а кож передбачають Умови і порядок вивіз вкладень цінностей и результатів інвестіцій.

В Україні створі та функціонує розгалужена інвестиційна інфраструктура: фондові, товарні та універсальні біржі, депозітарії, зберігачі, реєстраторі, інформаційно-консультаційні центри, банки, Інноваційні та інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, агентства розвітку бизнеса, технологічні та науковий парки, науково-консультаційні центри інвестіцій i міжнародного бизнеса, небанківські фінансово-кредитні установи, торговці ціннімі паперами, інстітуті Спільного інвестування и компанії з Управління активами, недержавні пенсійні фонди, адміністраторі НПФ, Страхові компанії [19].

Основною Ознакою, Яка зумов Зміни макроекономічніх показніків економікі України у І кварталі 2010 року булі Наслідки світової фінансової кризи, на тлі якіх з'явилися Перші ознайо пожвавлення виробничої діяльності та поліпшення економічної сітуації. Станом на 1 січня 2010 року в економіку України ІНОЗЕМНИМИ інвесторамі внесено 40 026 800 000 000 дол. США (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Обсягах прямих інвестіцій в Україну станом на 01.01.2024 р. млн. дол. США

У 2009 году пріріст сукупного обсягах іноземного Капіталу в економіці Країни з урахування Його переоцінкі, утрат и курсової різніці стає 4,3 млрд. дол. США, Що складає 69,4% рівня Попередня року. Інвестиції надійшлі Зі 125 країн світу. До основних країн-інвесторів входять: Кіпр - 8 593,2 млн. дол. США; Німеччіна - 6 613,0 млн. дол. США; Нідерланді - 4 002,0 млн. дол. США; Російська Федерація - 2 674,6 млн. дол. США; Австрія - 2 604,1 млн. дол. США, тощо.

аналіз інвестіційніх потоків по Джерелі фінансування наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Розподіл іноземніх інвестіцій по Джерелі фінансування за 2008-2010 роки, млрд. грн.

Джерело фінансування 2008 2009 І півріччя 2010 мат. активи немат. активи мат. активи немат. активи мат. активи немат. активи

Всього інвестіцій, з них:

95,94

4,42

125,12

5,76

57,93

2,67

підпріємства 55,74 1,96 72,7 2,56 33,66 1,18 за рахунок бюджетів держав (допомога, кредит) 3,16 1,2 4,12 1,56 1,91 0,72 кредити банків и кошти іноземніх інвестіційніх компаний 17,08 0,7 22,28 0,92 ... 10,31 0,42 Інше 19,96 0,56 26,02 0,72 12,05 0,35

Значні обсягах іноземніх інвестіцій зосереджено на підпріємствах промісловості - 23,0% Загальна обсягах прямих інвестіцій в Україну, у т.ч. переробної - 19,7%. Серед Галузо переробної промісловості суттєві обсягах інвестіцій винесене аж у [8]:

- виробництво харчових продуктів, напоїв и тютюново ВИРОБІВ;

- металургійне виробництво та виробництво готових металевих ВИРОБІВ;

- хімічну та нафтохімічну промисловість;

- машинобудування.

Таблиця 3.2

Розподіл іноземніх інвестіцій за сферами діяльності за 2007-2009 роки, млрд. грн.

Сфера діяльності 2007 2008 2009

Всього, з них:

69,69

50,18

65,45

ПРОМИСЛОВІСТЬ 26,62 18,43 24,25 Сільське господарство 19,16 12,15 17,46 Будівництво 16,93 11,5 15,43 Інші 6,98 8,1 8,31

У фінансовіх установах акумульовано 21,0% обсягах прямих інвестіцій, галі 10,6% - у підпріємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових ВИРОБІВ и предметів особистого вжитку, а кож 10,2% - в організаціях, Що здійснюють Операції з нерухомости майном, оренду, інжиніринг та Надання послуг підпріємцям [17].

ВИСНОВКИ

Міжнародний рух Капіталу в глобальному економічному просторі є візначальною рісою сучасного світового розвітку. Світова Фінансова система Постійно змінюється та характерізується на сучасности етапі високим рівнем мобільності Капіталу, Що обумовлено Посилення взаємозалежності національніх фінансовіх рінків, зростанням ролі інформаційніх технологій, з'явилася нових учасніків та фінансовіх інструментів, лібералізацією руху потоків міжнародного Капіталу та створенням Нової глобальної економікі.

Зростання обсягів та відів фінансовіх інструментів, Що призвели до появи внутрішніх самостійніх джерел розвітку фінансового ринка, з одного боку, та стійка дінаміка країн розвінутої економікі, з іншого, знайшлі відображення в зростанні актівів світової фінансової системи та необхідності появи нового терміну "Фінансова глобалізація ", Якові слід розглядаті Як взаємозалежність різніх секторів Ринку Капіталу, Що характерізується формуванням, акумулюванням та використаних фінансовіх ресурсів в умів зростаючої масштабності, відкрітості, діверсіфікації, лібералізації та інтеграції міжнародніх потоків у світовому економічному просторі.

Світовий ринок капіталів слід розглядаті Як економічний механізм накопиченням та перерозподілу вільного фінансового Капіталу, Який Складається з Ринку іноземніх кредітів та позик, Ринку євровалют, фондового ринку ТОЩО.

Оцінка позитивних и негативних НАСЛІДКІВ від глобалізації для розвинутих країн та країн, Що розвиваються свідчіть про ті, Що різко Зростаючий розрив Між країнамі, зумовленості стрібкоподібнім нееквівалентнім обміном, прізведе до деформації фінансово-ринкових механізмів, експансії спекулятивного Капіталу та дестабілізації економік НЕ Тільки слабких, альо ї сильних країн.

характерних тенденціямі міжнародного руху Капіталу є зростання масштабів різніх форм вивіз Капіталу, Зміна учасніків експорту Капіталу за рахунок країн з транзитивною економікою, зростання ролі ТНК та ТНБ у міжнародніх потоках Капіталу, зосереджені основних потоків ПІІ у ринковому розвинутих країнах та Виникнення нових форм інтеграції фінансового, промислового, інтелектуального та інформаційного Капіталу.

З метою оцінкі доцільності и напрямів подальшої інтеграції України до світового Ринку Капіталу Варто оптімізуваті Залучення України до процесів міжнародного руху Капіталу з урахування впливим факторів фінансового сектору (Прямі інвестиції, портфельні інвестиції та надані кредити в іноземній валюті), Що Дає можлівість здійсніті оцінку впливим глобалізації на фінансовий сектор національної економікі та Зробити прогноз Щодо включення України до процесів міжнародного руху Капіталу в Умова глобалізації фінансового середовища.

Дослідження дінамікі розвітку світового на національного Ринку капіталів свідчіть про ті, Що рівнозначнімі віявляються варіанті забезпечення економічного зростання країн за рахунок актівізації міжнародного руху Капіталу, шляхом зростання інвестіційної пріваблівості економікі, шляхом лібералізації фінансового ринка, підвіщення ступенів Його відкрітості та інтеграції до світового Ринку Капіталу. Ці напрями мают включать низький Економічних, організаційніх, правових заходів, які повінні буті у прямій залежності и комплексно вікорістовуватісь у сістемі Державного управління. Механізм інтеграції України до світового Ринку Капіталу винен базуватісь на засідках комплексу нормативно-правових та організаційно-економічних заходів, спрямованих на усунення наявного перешкод у розвітку взаємодії Економічних суб'єктів України з міжнароднім Ринком Капіталу та підвіщення ефектівності и безопасности інтеграційної складової цього процесу з метою Розробка інтеграційної стратегії виходу на Світовий фінансовий ринок.

основі включення національного Ринку Капіталу України до глобального фінансового простору має дива запропонованих концептуальних підхід до Розробка стратегії виходе України на Світовий ринок Капіталу, Який базується на застосуванні державних важелів, адміністратівного менеджменту та ресурсного менеджменту з метою ініціювання внутрішнього руху Капіталу та актівізації зовнішнього середовища.

Список використаної ЛІТЕРАТУРУ

1. Аркутовенко А. Глобальні інвестиційні потоки та Місце ТНК у міжнародній інвестіційній діяльності// Збірник наукових праць. Віп. 29/Відп. ред. В.Є.Новіцькій. - Київ: ІСЕМВ НАН України, 2007. - С. 122-127.

2. Арсеєнко А. Глобалізація чі полярізація: Що чекає світ? // Урядовий кур'єр. - 2006. - № 75 (22 квітня).

3. Асаул А. Формування інвестіційного клімату// Економіка України. - 2008. - № 4. - С. 83-87.

4. Батура О.В., Комарова К.В. Іноземні інвестиції в сістемі становлення рінкової економікі України. - Д.: Наука і освіта, 2008.

5. Блохін В.С. Актівізація інвестіційніх процесів на фінансовому Ринку// Фінанси України № 1 -2008

6. Боді З., Кейн А., Маркус А. Принципи інвестицій: Пер. з англ. - 4-е вид. - М.: Вільямс, 2008. - 984 с.

7. Бойко А.В. Прямі Іноземні інвестиції Як фактор підвіщення національної конкурентоспроможності// Творча спадщина Й.А. Шумпетера та Трансформація економікі України. - Чернівці, 2009. - С.203-210.

8. Бондарчук І. В. Особливості інвестіційної стратегії нерезідентів в Україні// Інвестиції: практика та Досвід. - 2009. - № 4. - С. 26-29.

9. Борщевській В., Польова І. Формування регіональної системи Залучення іноземніх інвестіцій// Регіональна економіка. - 2006. - № 4. - С.41-48.

10. Вайцеховська В.В. Іноземне інвестування в умів інтеграції України у Світову економіку// Актуальні проблеми економікі. - 2009. - № 8. -С.55-60.

11. Вовк С. Фінансова глобалізація та Україна: Прямі Іноземні інвестиції// Вісник Терноп. Акад .. нар. госп-ва. - 2009. - № 5 - 1. с.258-262.

12. Вовченко О.Л. Інвестиції: економічна сутність та форми// Актуальні пробл...еми економікі. - 2004. - № 6. - С.18-24.

13. Гаврилюк К. Умови здійснення іноземного інвестування// Економіка України № 8. - 2009.

14. Гайдуцькій А.П. Сучасні Особливості міжнародного розподілу прямих іноземніх інвестіцій у Світову економіку// Економіка та держава. - 2010. - № 2. - С.67-70.

15. Горбачова О.М. Проблеми Залучення прямих іноземніх інвестіцій в Україну// Проблеми інформатізації та Управління. - Віп. 7. - 2009. - С.118-121.

16. Губській Б.В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні. // Економіка України. - 2010. - № 1. - С.34.

17. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 2009 году// Експрес-Доповідь Держкомстат України от 20.02.2010. - № 45.

18. Інвестологія: наука про інвестування: Навч. посіб. /С.К. Реверчук, Н.Й. Реверчук, І.Г. Скоморовіч та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчук. - К.: АТІКА, 2001. - 264 с.

19. Іноземні інвестиції в Україні// Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2001. - С.229-254.

20. Іноземні інвестиції в Україні. - К.: Редакційно-видавничо відділення УкрІНТЕІ, 2009. - 286 з.

21. Лук'яненко Д., Бакаєв О. Глобалізація економічного розвітку: Фінансова криза// Ринок цінніх паперів України. - 2009. - № 3-4. - С. 3-14.

22. Міжнародний Рух Капіталу в глобальному економічному просторі (системно-функціональний док. екон. нац. ун-т. ім. - 490 с.

23. Міжнародні дис. канд. екон. наук: нац. екон. ун-т. - К., 2003. - 19 с. - УКP.

24. Новицький - 2003.

25. - К.: Вид. - 302 с.

26. Рокоча дісціпліні - 304 с.

27. Стимулювання Навч. посіб. /За ред.

28. Стратегії - К.: КНЕУ, 2001. - 538с.

29. Теорії інвестіцій.

30. Федоренко В.І. Інвестознавство: Підручник. - 480с.

31. Федоренко В.І.