Главная > Медицина, здоровье > Визначення вікового періоду жінки для народження дитини
Визначення вікового періоду жінки для народження дитини25-01-2012, 10:20. Разместил: tester2 |
|
Зміст Введення Глава 1. Літературний огляд 1.1 Поняття та критерії оцінки репродуктивного здоров'я 1.2 Репродуктивне здоров'я сучасної жінки 1.3 Вікові періоди жінки, пов'язані з репродуктивною функцією 1.4 Проблеми охорони репродуктивного здоров'я жінок 1.5 Ідеальний вік для народження дитини Висновки Бібліографічний список ВСТУП Виправлення нинішній демографічній ситуації в країні залишається пріоритетним завданням. На загальний рівень фертильності впливає безліч факторів, найважливішим з яких є здоров'я, від стану якого залежить, скільки в сім'ї народжується дітей, яка частка з них виживає. У число основних складових здоров'я, поряд з соматичним, фізичним і психічним компонентами, як це зафіксовано у визначенні ВООЗ, входить і репродуктивне здоров'я. В початку XXI століття народжуваність в Росії досягла рекордно низьких показників. Кількість народжених зменшилася до 1,3 млн. в рік, коефіцієнт сумарної народжуваності - до 1,25 на 1 жінку в репродуктивному віці. Це означає, що кожне покоління батьків відтворює себе в дітях трохи більше ніж наполовину. Причинами цього найчастіше називають соціально-економічний положення. Але чи тільки низький рівень життя впливає на те, що народжуваність сьогодні не перевищує смертність? Як позначається на народжуваності стан здоров'я жінок? І чи готова до материнства сьогодні слабка половина людства? Провідними чинниками зниження народжуваності більшість російських і зарубіжних дослідників вважають фактори погіршення рівня життя населення і, в цілому, загострення соціально-економічної обстановки в країні. У той же час всі ці процеси відбувалися і відбуваються на тлі вельми помітного погіршення репродуктивного здоров'я російських жінок, про що свідчать численні публікації (Альбіцький В.Ю., Баранов А.А., Бодрова В.В., Ваганов Н.Н., Гребешева І.І., Каткова І.П., Рімашевський Н.М., Храпиліна Л.П. та ін.) Незважаючи на значне число досліджень окремих компонентів репродуктивного здоров'я жінок, ця проблема не аналізувалася з позицій її впливу на народжуваність і виявлення резервів пом'якшення депопуляції в Росії. Об'єкт роботи - жіноче населення репродуктивного віку (15-49 років). Предмет дослідження - репродуктивне здоров'я російських жінок. Тому метою нашого дослідження є визначення вікового періоду жінки для народження дитини. Поставлена мета визначає завдання дослідження: 1. розглянути репродуктивне здоров'я сучасної жінки; 2. виявити проблеми охорони репродуктивного здоров'я жінок; 3. визначити ідеальний вік для народження дитини, з точки зору зарубіжних і російських фахівців. Робота складається з вступу, одного розділу, висновку, списку літератури Глава 1. Літературний огляд
1.1 Поняття та критерії оцінки репродуктивного здоров'я
В Нині існують дві основні концепції оцінки здоров'я. До першої з них відноситься, стала вже традиційною, оцінка негативних тенденцій в відхиленні здоров'я у вигляді захворюваності, інвалідності та смертності досліджуваного населення. Охорона здоров'я всіх країн світу успішно використовує цю концепцію в якості основної для оцінки планування своєї діяльності. Здоров'я населення, його рівень та зміни підлягають постійному спостереженню і вивченню. Поняття В«здоров'яВ» багатосторонньо, тому воно не може бути зведене до однозначної характеристиці. Загальноприйнято, що з кількісної сторони здоров'я населення визначається сукупністю взаємопов'язаних статистичних показників. Основними з них є: медико-демографічні характеристики, показники захворюваності та інвалідності. Безперервний пошук, адекватних завданням охорони здоров'я, чинників здоров'я призвів до появи нового напряму в медичної демографії - позитивної концепції здоров'я, орієнтованої на оцінку факторів, що впливають на підтримання динамічного рівноваги здоров'я (балансу здоров'я): ​​факторів навколишнього середовища, поведінки, індивідуальних особливостей організму, потенціалу здоров'я для підтримки його балансу в мінливих умовах життя. Визначення поняття здоров'я знаходиться в центрі уваги лікарів з моменту появи наукової медицини і до сьогоднішнього дня залишається предметом дискусій. Можна сказати, що здоров'я - це відсутність захворювання. Саме так на побутовому рівні і розуміють здоров'я окремої людини - сьогодні ти не хворий, отже, здоровий. Відомий лікар Гален з Пергама ще в II столітті писав, що здоров'я - це те стан, при якому ми не страждаємо від болю і не обмежені в нашій життєдіяльності. Але відсутність зовнішніх симптомів хвороби зовсім не є гарантією того, що в організмі людини вже не йде або не починається патологічний процес. [24, с. 7] Здоров'я - Це не тільки медична, але значною мірою соціально-економічна категорія, яка визначається рівнем економічного розвитку суспільства, санітарної культурою населення, природними факторами, якістю та доступністю медико-соціальної, правової та реабілітаційної допомоги. Поряд з цим, здоров'я людини визначається генетичним, фізичним і душевним статусом його батьків. А в число основних складових здоров'я, поряд з соматичним, фізичним і психічним компонентами, як це зафіксовано у визначенні ВООЗ, входить і репродуктивне здоров'я. Здоров'я нації, насамперед, визначається здоров'ям осіб фертильного віку, їх здатністю до відтворення, і якістю потомства. Саме це обов'язкова умова розвитку людського суспільства і зумовило необхідність виділення, як однієї зі складових здоров'я населення, поняття репродуктивного здоров'я. Це поняття було введено в 1980-і роки. Репродуктивне здоров'я означає можливість людей мати доставляють задоволення і безпечне статеве життя, і здатність відтворювати себе. Люди можуть самі приймати рішення про те, чи мати їм дітей, якщо мати, то коли і як часто. Це передбачає право чоловіків і жінок мати інформацію про безпечні, ефективних, доступних і прийнятних методах планування сім'ї, а також інших методах регулювання дітонародження за їх вибором, які не суперечать законом. Крім того, у жінок є право на відповідні послуги в області охорони здоров'я, які дозволили б їм благополучно пройти через етап вагітності та пологів і привести на світ здорове немовля. Виходячи зі свого широко відомого визначення здоров'я, ВООЗ запропонувала наступну дефініцію: В«Репродуктивне здоров'я - це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб і недуг у всіх питаннях, що стосуються репродуктивної системи, її функцій і процесів, включаючи відтворення і гармонію в психосоціальних відносинах в родині В». [17, с.5] Важливим гідністю даного визначення вважається акцент на взаємозв'язку репродуктивного здоров'я та відтворення поколінь. Разом з тим, поняття відтворення, будучи демографічної категорією, характеризує процеси, відбуваються в населенні, а не в родині, тому більш точно, на нашу думку, визначити репродуктивне здоров'я як стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб і недуг у всіх питаннях, що стосуються репродуктивної системи, її функцій і процесів, включаючи гармонію в психосоціальних стосунках у сім'ї, що дозволяє сім'ї повністю реалізувати наявні в неї репродуктивні плани. Репродуктивна система характеризується тільки їй притаманною функцією - забезпеченням репродуктивного процесу. Вона складається з сукупності конкретних структурних елементів - певних структур гіпоталамуса і гіпофіза, гонад, органів-мішеней (маткові труби, матка і ін), що забезпечують реалізацію дітородної функції. Елементи репродуктивної системи пов'язані між собою інформаційними сигналами, що дозволяють їй функціонувати як єдине ціле. [5, с. 13] Спектр складових репро...дуктивного здоров'я дуже різноманітний: це і збереження репродуктивного здоров'я в дитячому і підлітковому віці, і безпечна статеве життя, доступність і прийнятність ефективних методів регулювання народжуваності, і можливість безпечного виношування вагітності та народження здорової дитини, і профілактика та, при необхідності, лікування злоякісних та інших захворювань репродуктивної системи, а також сприятливий перебіг передклімактеричного та клімактеричного періоду. Для всіх країн світу проблема репродуктивного здоров'я актуальна. Однак особливості репродуктивного здоров'я значно варіюють залежно від значущості кожного аспекту репродукції і вже вирішених медико-соціальних проблем окремо взятої країни. В Європейському регіоні продовжують існувати неприйнятні відмінності в стані сексуального та репродуктивного здоров'я населення Західно-, Центрально-та Східноєвропейських країн. В останніх статистика показує, як і раніше, досить високі рівні материнської та малюкової смертності, високу і яка продовжує рости захворюваність інфекціями, що передаються статевим шляхом, а також високі рівні абортів на фоні низького рівня застосування сучасних засобів контрацепції. Мігранти і жінки, що займаються проституцією, складають групи високого ризику репродуктивної захворюваності, також існує високий рівень насильства над жінками, включаючи сексуальне насильство. І всередині цієї диспропорції в здоров'ї певні групи населення схильні більшому ризику. Першу і найважливішу стурбованість серед цих груп ризику складають молоді люди, які більше за інших схильні до ризику небажаної вагітності та інфекцій, що передаються статевим шляхом. Такі біологічні фактори, як особливість будови репродуктивної системи жінки робить її більш вразливою по ризику захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Особливо вразливі молоді дівчата з незрілої шийкою матки і відносно низьким рівнем вироблення вагінальної слизу, що є одним з потужних місцевих бар'єрів інфекції. Психологічні фактори жінки, в числі яких схильність до нехтування своїм здоров'ям, турбота більшою мірою про членів сім'ї і їх здоров'я, пізнє звернення в клініку з приводу ЗПСШ через острах бути кимось дізнатися, так само чинять великий вплив на погіршення репродуктивного здоров'я. Останні дослідження, проведені під егідою ВООЗ показали, що велика частка, не перебувають у шлюбі дівчат і, особливо, юнаків вже мали сексуальний досвід і ранній сексуальний дебют; відзначаються безладні статеві зв'язки та множинні партнери, особливо в юнаків; нерегулярне використання презервативів [16, с.4-7]. Наслідки ризикованої сексуальної поведінки виражаються в небажаної вагітності, інфекції, що передаються статевим шляхом та аборти у підлітків. Більш того, ризик ЗПСШ, включаючи ВІЛ, надзвичайно високий серед молоді. Наприклад, з усіх зареєстрованих випадків ВІЛ в Росії 75% зареєстровані у віці 15-29 років. Небажані вагітності також дуже широко поширені [13, с.42-43]. Незважаючи на таку поведінку, відносно невелике число молодих людей вважають, що піддають себе ризику захворювання або небажаної вагітності. Знання про безпечний секс виявляються поверхневими, а неправильна інформація про ризик при незахищеному сексі і його наслідки виявляється широко поширеною. Статеві відмінності очевидні, а подвійні стандарти, що стосуються прийнятності дошлюбного сексуальної поведінки чоловіків і жінок, видно зі ставлення і поведінки молоді; все це підсилює неможливість для жінок зробити інформований вибір і практикувати безпечний секс. Стосовно до охорони репродуктивного здоров'я ВООЗ підкреслює важливість створення умов, при яких люди зможуть реалізувати свої репродуктивні наміри - мати бажане число дітей з бажаним інтервалом з урахуванням інтересів охорони репродуктивного здоров'я кожної конкретної людини. Для підтримання чисельності населення хоча б на існуючому рівні необхідний коефіцієнт народжуваності 2,15. На сьогоднішній день він по Росії становить лише 1,17. В умовах економічної нестабільності, відсутності соціальних гарантій, внутрішньої нестабільності сім'ї, великого числа розлучень діти, як прийнято вважати, ще більш ускладнюють життя, заважають професійному зростанню, відпочинку, дозвілля. Доведено, що з 100 бездітних пар 40-46% не мають дітей з причини чоловічого безпліддя, що пов'язано з інфекціями, що передаються статевим шляхом, впливом на репродуктивне здоров'я чоловіка шкідливих факторів навколишнього середовища, умов роботи і шкідливих звичок. Перераховані факти переконливо доводять важливість дбайливого ставлення до репродуктивного здоров'я не тільки майбутньої жінки, але і чоловіки [23, с.3-6]. Одним з факторів, що впливають па стан репродуктивної функції, є попередження небажаної вагітності. Нерідко жінка стоїть перед непростим питанням - народити дитину чи зробити аборт? Особливо складно вирішується це питання при настанні небажаної вагітності у дівчини-підлітка. Аборт, особливо при першій вагітності, може завдати серйозну психологічну травму і навіть привести до порушень в репродуктивній сфері. Тому проблеми абортів обов'язково присутні в системі індикаторів репродуктивного здоров'я [24, с.44]. Індикатори младенческого і дитячого здоров'я використовуються в якості критеріїв репродуктивного здоров'я, бо здоров'я дітей тісно пов'язане зі здоров'ям їх матерів, відображаючи в числі інших факторів стан матері під час вагітності та пологів. Здорові матері мають великі шанси народження здорових дітей; в той час як поганий стан здоров'я жінки впливає не тільки на її власні можливості і репродуктивні потенціал, але також і на її дітей. Таким чином, здоров'я жінки - це проблема, яка перетинає кордони, політичні системи і культурні відмінності. Це найкращі інвестиції в поліпшення здоров'я майбутніх поколінь. Оцінка компонентів репродуктивного здоров'я та репродуктивної поведінки нерозривно пов'язана з відтворенням населення. Вкрай важливим видається в характеристиці репродуктивного здоров'я вивчення тих його показників, які, з одного боку, тісно пов'язані з репродуктивною функцією жінки, а з іншого, впливають на результати відтворення населення. До репродуктивним втрат відносяться материнська і перинатальна смертність. До материнських втрат відносять смертність жінки від абортів, позаматкової вагітності. Оцінка репродуктивного здоров'я жіночого населення Росії, з точки зору її впливу на народжуваність, можлива за умови аналізу динаміки і структури його складових через показники, які і визначають ці складові: народжуваність (коефіцієнт сумарної народжуваності), частота жіночого та чоловічого безпліддя, соматична і гінекологічна захворюваність жінок, наслідки та ускладнення вагітності та пологів, материнська та перинатальна захворюваність і смертність, якість потомства [9, с.34]. Якщо судити на думку населення (в нашому випадку жінок репродуктивного віку) серед причин зниження народжуваності абсолютно домінують економічні фактори, тоді як проблеми здоров'я жінок в явному вигляді практично не згадуються. Це не свідчить про благополуччя в даній сфері, в тому числі про благополуччя в стан здоров'я самих опитаних. Швидше за все, мова йде про те, що в існуючих соціально-економічних умовах завдання елементарного виживання відсувають інші проблеми на другий план. 1.2 Репродуктивне здоров'я сучасної жінки В Нині все виразніше усвідомлюється, що стан здоров'я жінок є найважливішою основою формування взаємозв'язку передачі з покоління в покоління потенціалу життєвих сил і енергії. Однак саме стан здоров'я самої жінки, ступінь її адаптаційних імунно-захисних можливостей все більш стає тим слабкою ланкою, що при певних несприятливих обставинах може сприяти зниженню її репродуктивного потенціалу, рівня здоров'я і життєздатності поколінь новонароджених на всіх наступних етапах життєвого циклу їх розвитку. До числа таких несприятливих обставин в ...даний час слід віднести наявність у жінок соматичних, інфекційних і гінекологічних захворювань, проживання в стані постійної психологічної напруженості і затяжного хронічного стресу, провідних до різноманітних проявів психічних відхилень і дезадаптації, широке поширення шкідливих звичок, різке зниження рівня життя, недостатнє або незбалансоване харчування, складності отримання своєчасної та адекватної медичної допомоги тощо Внаслідок цього в Росії має місце значне погіршення репродуктивного здоров'я жінок. Репродуктивна ситуація посилюється збільшенням випадків безпліддя, зростанням числа ускладнень вагітності, стабільно високим рівнем абортів. Чи не варто скидати з рахунків і хвороби, інфекції, що передаються статевим шляхом, СНІД. Кожне наступне покоління характеризується більш низьким потенціалом здоров'я. Крім того, стан статевого виховання, формування репродуктивних установок під впливом соціокультурних та гендерних факторів визначають пошук резервів відтворення населення, серед яких найбільш значущі - розробка заходів, спрямованих на соціально-гігієнічний освіту населення, зниження частоти штучних переривань вагітності, підвищення соматичного і репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку, скорочення випадків втрат плодів і дітей, забезпечення умов для народження, а До В років! Це призводить до В Беручи здоров'я. дитина. держави. Під залишається актуальною. депопуляції. Прогнозування 115-118] Існує [17, с. 68]
1.3 В Період Однак, як показали У цьому Період скелета. світло. органи. Перераховані В Відомо, Воно В ній Цей 15]. Репродуктивний 43]. неможливо. Говорячи У цих же Однак протягом організму. обмін речовин. Кожномуляють банальні мікроорганізми (стрептококи та стафілококи), завжди присутні на слизових оболонках, в тому числі і піхви. Але в ослаблених дітей, після перенесених інфекційних захворювань (Кір, скарлатина, ангіна, грип, запалення легенів), особливо при недотриманні правил гігієни (щоденні підмивання), ці мікроорганізми розмножуються і набувають агресивні властивості, викликаючи запальні зміни. З'являються гноевідние виділення, почервоніння, іноді свербіж. Ці захворювання не вимагають особливих лікувальних заходів. Рекомендується ретельне дотримання чистоти тіла, підмивання легкими дезінфікуючими розчинами (слабо-рожевий розчин марганцевокислого калію або розчин настоянки календули, розведеною в кип'яченій воді 1:100) і загальні заходи, спрямовані на швидке відновлення здоров'я після перенесених захворювань (повноцінне харчування, заняття фізичною культурою, загартовування) [7, с. 93-95]. В період статевого дозрівання нерідко спостерігаються порушення менструального циклу. Треба пам'ятати, що після першої менструації приблизно у 10-15% дівчат регулярні менструації встановлюються протягом 1 - 1,5 років. Якщо протягом цього періоду місячні приходять нерегулярно з інтервалами до 40-60 днів, то не слід турбуватися. Якщо ж після закінчення цього терміну цикл не встановлюється, можна говорити про відхилення від норми і шукати його причину. Іноді це пов'язано з інтенсивними заняттями спортом, нерегулярним харчуванням. Багато дівчинки в період статевого дозрівання дотримуються В«косметичну дієтуВ». Боячись погладшати, вони свідомо обмежують себе в необхідних зростаючому організму білках, жирах і вуглеводах (наприклад, не їдять хліба, масла, м'яса). Втрата маси в цьому віці, як правило, призводить до порушення менструального циклу аж до припинення менструацій, якщо відбувається протягом короткого періоду часу. Відновити менструальний цикл вдасться за допомогою раціонального харчування і нормалізації маси тіла. Лікарські препарати, що стимулюють функцію яєчників, застосовують тільки при тривалих (більше року) затримках місячних. Серйозним ускладненням періоду статевого дозрівання є так звані юнацькі маткові кровотечі. Вони вимагають лікування в стаціонарі, а після виписки тривалого лікарського спостереження і лікування для нормалізації функції яєчників. У той же час маткові кровотечі в цьому віці можуть бути симптомом негінекологіческіе захворювань (наприклад, порушення системи згортання крові). Кровотечі в період статевого дозрівання вимагають уважного обстеження для встановлення їх справжньої причини. Патологією, що вимагає обстеження, є пізнє (пізніше 16 років) початок місячних, поява невластивого жіночому типу надмірного волосяного покриву, відсутність місячних, особливо на тлі вираженого недорозвинення вторинних статевих ознак (наприклад, молочних залоз). Затримка статевого дозрівання, як правило, є ознакою ендокринних хвороб, а іноді вроджених, генетично обумовлених вад розвитку статевої системи. Відкладати обстеження таких дівчат на період після 16 років не слід. Своєчасне виявлення причин порушення розвитку дозволить їх своєчасно коригувати. Це має важливе значення не тільки для нормалізації функцій репродуктивної системи, але і позбавляє дівчину від свідомості своєї неповноцінності, до якого в цьому віці підлітки особливо чутливі. Нормальне статеве дозрівання - запорука подальшої функції репродуктивної системи. Саме в цьому віці формуються порушення яєчників, що призводять в подальшому до безпліддя, а також не виношування, порушень протягом вагітності та пологів. 1.4 Проблеми охорони репродуктивного здоров'я жінок В сучасних соціально-економічних умовах, які характеризуються високим рівнем захворюваності та загальної смертності населення, зниженням народжуваності та погіршенням здоров'я дітей, проблеми охорони репродуктивного здоров'я населення набувають особливої вЂ‹вЂ‹значущості. Охорона репродуктивного здоров'я - новий напрям у розвитку демографічної політики. У Концепції демографічного розвитку Росії, прийнятої Урядом Росії, поліпшення репродуктивного здоров'я входить до числа найважливіших національних пріоритетів демографічної політики. Успіх її проведення зумовлюється ступенем наукового обгрунтування шляхів вирішення проблем охорони репродуктивного здоров'я [10, с.28]. На сьогоднішній день продовжує залишатися незадовільним стан репродуктивного здоров'я жінок: значна частота гінекологічної захворюваності та хвороб, що передаються статевим шляхом; погіршення здоров'я вагітних і породіль, що визначає високий відсоток репродуктивних втрат; відносно високий рівень абортів і ускладнень після них. Зниженню народжуваності також сприяє проблема звичного невиношування вагітності (ПНБ). [1, с. 33] Проблема звичного невиношування вагітності (ПНБ) залишається однією з найбільш актуальних в акушерстві та гінекології, так як не тільки спричиняє за собою зниження народжуваності, а й має негативний вплив на репродуктивне здоров'я жінки. У світі за останні 10 років загальні втрати новонароджених склали 6 млн. Ситуацію ускладнює погіршується загальне і репродуктивне здоров'я жінок фертильного віку, які все частіше не здатні виносити і народити здорову дитини. [18, с. 25] В Загалом система охорони репродуктивного здоров'я орієнтована насамперед на надання допомоги жінкам дітородного віку, і переважно в період вагітності та пологів, а також після пологів. Поза полем її охоплення виявляються дівчатка і хлопчики, а також підлітки, так само як чоловіки і жінки пізнього репродуктивного і літнього віку. Як зазначає О.Г. Фролова, В«жінки у віці 35-44 років складають 29% від числа жінок репродуктивного віку Росії. Вони здійснюють активну професійну діяльність, ростять дітей і ведуть активне сексуальне життя. Між тим стан їх репродуктивного здоров'я вселяє тривогу В»[11, с. 24]. При проведеному під її керівництвом вибірковому обстеженні 1000 жінок у 2/3 пацієнток були виявлені хронічні захворювання серцево-судинної системи, сечовидільної системи та травлення - і все це на тлі гінекологічних захворювань. "Гінекологічна захворюваність висока - коливається від 45 до 65% за даними різних авторів. Серед захворювань перше м...ісце займають запальні захворювання (50-55%), далі - міоми матки, опущення статевих органів, порушенні менструального циклу. Близько 10% з гінекологічних хворих цього віку перенесли оперативне втручання на статевих органах "[2, с.13]. Жінки старше 49 років набагато частіше інших вікових груп страждають від онкологічних захворювань статевих органів, а також хворобами системи кровообігу, які також багато в чому ініційовані станом репродуктивної системи. Зовсім недавно в Росії почали розглядати як хвороба остеопороз, від якого страждає до 3/4 жінок літнього віку, а, може бути і більше. Лікарі рідко надають кваліфіковану допомогу в лікуванні остеопорозу, оскільки мало знають про природу цього захворювання і методи лікування. Рівним чином, жінки рідко звертаються до лікарів з приводу клімактеричного синдрому, і багато хто переживає його як "Природний стан" старіння жіночого організму, використовуючи головним чином традиційні "народні" методи для полегшення свого стану. Багато хто з них, як виявляється з інтерв'ю, отриманих нами, бояться клімаксу і мають про нього дуже смутні уявлення. Ситуація зі станом здоров'я літніх жінок така: як правило, жінки цього віку частіше за інших надають допомогу у догляді за своїми близькими - чоловіками, дітьми, онуками. Коли ж виникають ситуації, що в лікувальної допомоги потребують вони самі, вони не отримують її або отримують в набагато меншому обсязі. Згідно з даними, дослідників "по міському населенню, літні люди складають до 40% серед звертаються за медичною допомогою в поліклініки, близько 60% - за наданням допомоги вдома, 70% - серед лікуються в стаціонарі "[14, с.152]. А адже більшість з них жінки. І дуже часто їм відмовляють у госпіталізації, у виклику "Швидкої допомоги", якісному лікуванні. У цієї групи жінок в набагато меншому ступені є можливість скористатися платними медичними послугами, а також послугами з догляду під час хвороби. Ситуація не тільки не знаходить свого вирішення на державному рівні, але просто ігнорується. А адже тут ми маємо справу з дискримінацією громадян відразу за двома ознаками - за ознакою статі та за віком, а також порушенням конституційного права на охорону здоров'я. Нарешті, слід сказати ще про один чинник, що визначає неблагополуччя в сфері репродуктивного здоров'я громадян Росії. Це високий рівень захворюваності у підлітків - хлопчиків і дівчаток. Зростання сексуальної активності підлітків, зниження віку початку статевого життя не тільки сприяли зростанню підліткових вагітностей і пологів, але й істотно вплинули на рівень здоров'я багатьох хлопчиків і дівчаток. Відомо, що раннє (до 18 років) початок статевого життя небажано з кількох точок зору: по-перше, це може призвести до небажаної (в тому числі позаматкової) вагітності в юному віці, по-друге, збільшується ризик зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом; по-третє, ранні статеві контакти роблять вплив на подальше сексуальне поводження, сприяючи закріпленню асоціальної стереотипу задоволення статевого бажання або вибору об'єкта. [22, с. 20]. За даними дослідників, рівень материнської смертності у дівчаток 13-15 років в чотири рази перевищує рівень смертності у 15-19-літніх. Практично кожна 14-17-річна дівчинка, ведуча статеве життя, за спостереженнями лікарів, страждає ерозією шийки матки [14, с.150]. У підлітків обох статей найвища ступінь ризику захворювань, що передаються статевим шляхом. Особливо високий цей ризик у дівчаток, оскільки багато чоловіків більш старшого віку шукають статевих контактів з дівчатками, мотивуючи це більш низької можливістю піддатися зараженню інфекцією, що передається статевим шляхом або ВІЛ. Як зазначає Г. Фрідман, "ці проблеми є не тільки біомедичними, вони також серйозно перешкоджають соціальному розвитку особистості, заважають відповідального материнства і батьківства, негативно впливаючи тим самим на здоров'я майбутнього покоління ... "[14, с.15]. Міністерство охорони здоров'я розробляє систему заходів по відношенню до тривожного становища в стан здоров'я підлітків, але здійснюється це вкрай повільно. Через відсутність коштів медична допомога підліткам виявляється не просто в недостатньому обсязі, але катастрофічно не встигає за ростом захворюваності, насамперед інфекційної. Впору вже констатувати розвиток епідемії сифілісу, хламідіозу та інших інфекційних захворювань у підлітків. Потрібна як мінімум федеральна програма, що включає спеціальне фінансування надання медичної допомоги та профілактичних заходів, включаючи статеве санітарно-гігієнічне просвітництво, а також підготовку фахівців. Поки ж в основному ведуться жаркі баталії між прихильниками статевого виховання в школах і супротивниками, проводяться парламентські слухання, круглі столи, збираються підписи "за" і "проти". І якщо справа тільки цим і обмежиться, завтра у нас не буде здорових матерів і батьків. Кількість і якість фахівців з охорони репродуктивного здоров'я також потребує збільшенні з причини крайньої недостатності, а в ряді випадків - як наприклад, в андрології або дитячої гінекології - практично повної відсутності. Добре вже, що поки вдається утримувати рівень, досягнутий в 1985 році, - 4,8-4,7 на 10 000 жінок. Однак помітно знизилася чисельність середнього медичного персоналу, насамперед медсестер і акушерок. Число ліжок для гінекологічних хворих, а також число жіночих і дитячих консультацій зменшилася не набагато. Однак громадськість постійно розбурхують чутки про грядущі реформи у сфері надання медичних послуг в лікуванні захворювань репродуктивної системи. Кажуть про плани ліквідації жіночих і дитячих консультацій, про заміну їх "сімейними докторами ", про виведення пологів з Базовою програми обов'язкового медичного страхування і так далі. І кожного разу виявляється, що такі питання дійсно обговорюються на найвищому урядовому рівні та тільки завдяки енергійним зусиллям окремих посадових осіб і депутатів таких як, наприклад, Голова Комісії у справах жінок, сім'ї та демографічної політики при Президенті Російської Федерації Е.Ф. Лахова, інших жінок-керівників вдається запобігти їх здійснення. Це показує, наскільки важливо жіночої громадськості, жіночим неурядовим організаціям уважно стежити за політичними процесами в сфері прийняття рішень з питань здоров'я. Наскільки важливо підвищити рівень і ступінь участі жінок у прийнятті цих рішень, а також в їх законодавчому забезпеченні. [16, с. 18] 1.5 Ідеальний вік для народження дитини В житті кожної жінки настає момент, коли вона починає замислюватися про дітей. Кожен організм унікальний, тому біологічні годинничок починають цокати у кожного в свій час. Але питання продовження роду найголовніший у житті людей і цілком природно те, що вони хочуть заздалегідь підготуватися до цієї події. І тут виникає перше запитання: А який же вік найбільш підходить для народження дітей? В плані фізіології, жінка дозріває досить рано, деякі дівчата вже до 15-і роках добре розвинені і їх організм цілком готовий до дітородіння. Були навіть зафіксовані шокуючі випадки материнства в 11 років. Але це зовсім не означає, що необхідно народжувати дітей так рано. Рання вагітність і пологи - це серйозне випробування для юної дівчини, яке може призвести до незворотних наслідків, як у фізичному, так і в моральному плані. [4, с. 37] До 20-ти років жіночий організм остаточно сформований, всі його системи функціонують на повну потужність і здатні забезпечити плід всім найкращим. А оскільки жінка молода, вона ще, як правило, не встигла обзавестися В«БолячкамиВ», здатними ускладнити перебіг вагітності і пологи. Нещодавно американські фахівці вивчили історії хвороб 3 тисяч жінок і визначили ідеальний вік для народження дитини - 34 роки. Саме в ці роки досягається оптимальний баланс між здоров'ям жінки і її матеріальним благополуччям. Число захворювань у представниць слабкої статі починає знижуватися з 22 до 34 років, а потім спостерігаєт...ься зворотна динаміка. Таким чином, в 34 роки жінка відчуває себе найкраще. [24, с. 5] Ще зовсім недавно, більшість людей вважали, що найкращий вік для народження дитини 20-30 років. До 20-та років організм повністю розвинений і жінка готова народити здорову дитину. Ці роки життя жінки можна назвати розквітом, саме в цей період часу більшість вагітностей та пологів протікають нормально і ускладнення зустрічаються рідше. Але далеко не всі психологічно готові до такого важливого кроку. Багато в цей час отримують освіту і починають працювати. Перехід від навчання до роботи - це перехід до дорослого життя. Дівчата хочуть насолодитися цим моментом, досягти кар'єрного росту та не поспішають народжувати дитини в цей, мабуть, найкращий період життя. Ну а коли вершини бізнесу та кар'єри підкорені і життєвий досвід придбаний, жінка раптом зупиняється і озирається назад. З роботою все в порядку, гніздечко вже звито, тепер в ньому не вистачає тільки пташенят. До 30-40 років, жінка вже повністю сформована як особистість і може тверезо оцінити ситуацію. Саме в цьому віці не тільки жінка, але й чоловік психологічно готові стати батьками і чітко усвідомлюють всю відповідальність, яку вони повинні будуть взяти на себе з появою спадкоємця. Так що, оптимальний дітородний вік 30-40 років? Ні, і в цей період не все так безхмарно. В жіночій консультації, вагітні у віці після 35 років, відразу потрапляють у групу ризику, так як можливість хромосомних порушень у плоду різко зростає. Такі вагітності часто протікають важче, ніж у більш молодому віці і збільшується кількість пологів за допомогою В«кесаревого розтинуВ». Хоча сучасна медицина дозволяє жінкам після 35 років народити здорового малюка, потрібно багато зусиль, щоб забезпечити максимально безпечну вагітність і пологи. [8, с. 145-146] Понад 40% з них знижують верхню вікову планку до 29 років, вважаючи, що до цього віку вже можна створити свою репутацію на службі, досягти фінансової стабільності і соціальної зрілості для вступу в батьківські права й обов'язки. Відкладають місію дітородіння на вік старше 35 років через кар'єрні й економічні мотивів 11% жінок, свідчить опитування. Більш половини працюючих представниць прекрасної статі - 56% - хочуть мати хоча б двох дітей, 27% мріють про трьох, а 8% бачать себе мамою чотирьох і більше спадкоємців. За даними офіційної статистики, середній вік жінки, вперше стала матір'ю, складає в США 25 років. Медики нагадують, що фертильна активність жінки починає згасати вже після 25 років. Після 30 років жіночий організм втрачає 90% здатних до запліднення яйцеклітин, а після 40 років шанси знижуються до 3%. [24, с. 5] Кар'єра або дитина - дилема не для всіх професіоналок, які прагнуть вгору по службовій драбині. Хоча понад 60% жінок, що брали участь в опитуванні, вважають, що материнство негативно позначається на професійній кар'єрі, тільки 30% з них підтвердили цю тезу особистим досвідом. 23% ділових дам вважають, що діти ніяк Таким Більш того, поняття
Висновки
2. На 3. С
Бібліографічний список
1. - 2000. № 3. Е.А. - 135с. Н.Ю. - 2002. Вплив на - 2003. - № 1. - С. 37.5. Е.М. - 3-е изд., Доп. - 784 с. 7. Грицюк В.І. Довідник. - СПб.: В«Видавництво - 304 с. - 208 с. І.П. РУДН, 2002. - 87с. І.П. 2002, з. - М.: Медицина, В.К. - 664 с. СНІД. - М.: Ексмо, 2009. - С. 42-43. - 132с. - 211 с. Н.Ф. - 292 с.18. Радзинський - 2005. - № 6. А.М. Куликова. - 2008.21. - 2008. 22. Шабунова - 2007. - № 9. 23. - 2001. |