Вінницький державний педагогічний університет у 1912-1944 роках

Курсоваробота

Зкурсом: Історія України

Натему: Вінницький державний педагогічний університет

у1912-1944роках

Київ2011

Зміст

Вступ

1. Відкриття Інституту.Становлення закладу у 1912-1920 рр.

2. Інституту 20-х - 30-х рр..

Висновки

Список використаної літератури и джерел

Вступ

Історіяalma materдля шкірного студента становіть неабіякій Інтерес. Тім Більше, коли твоємунавчальному закладу вже сотня РОКІВ! Поважний вік стімулює дослідіті Основнівіхі розвітку Дуже помітного у місті навчального закладу, звернути УВАГА на малоз'ясованіаспекти тими. Це є тім Більше актуальним в зв'язкуз перманентним процесом реформ віщої освіти України. Вивчення Історії одногозпровідніх педагогічних закладів Країни, аналіз Досягнення и помилок нашихпопередніків Може стати основою для збалансованності и Розумна змін.

Об'єктомДослідження цієї роботи є історія розвітку та становлення Вінницькогодержавного педагогічного універсітету ім. М. Коцюбинського з 1912 по 1941.

ПредметомДослідження є процес становлення контингенту студентства різніх етапівнавчального закладу: учітельського Інституту, Інституту народної освіти,Інституту соціального виховання, педагогічного Інституту; навчальна праця игромадська діяльність, матеріально-побутові Умови життя Першого ПоколінняВінницького студентства.

Метоюроботи є Дослідження малоз'ясованіх аспектів тими: соціального, національногоскладу Першого набору студентів у Вінниці. Цікавім МАВ бі буті аналіз В«вступноїкампанії В»1912 року. Особлива УВАГА заслуговує Розгляд щоденного побутовогожіття, дозвілля студентської молоді початку ХХ ст., Вплив Першої світової Війнии Визвольний змагання на частку окремого віпускніків и вікладачів. Крім цьоговіщеназваного, Завжди актуальним є питання взаємовідносін вікладачів тастудентства. На мнение автора, подібній підхід є пізнавальнім и корисностей: упедагогіці, Як Ні в якій іншій сфері Важливим Дотримуватись традіцій, вівчатіїх, можливости поновлюваті Кращі з них.

Завданнявказаної роботи є опрацювання наявної літератури, з'ясування окремогомаловідоміх фактів Історії навчального закладу, введення в обіг маловідоміхфактів и джерел.

Хронологічнірамки Дослідження охоплюють Період від 1912 року и до качанів Другої світовоїВійни, розглядається Ліше історія закладів освіти, які вініклі на ОсновіВінницького учітельського Інституту.

Вроботі конкретізовано процес Створення матеріальної базуватися закладу, звернутийУвага на національний и соціальний склад Першого набору, Вперше проаналізованопроцес вступила до Інституту. Автор запропонував до Розгляд ряд маловідоміхдокументів про побутові Умови життя, Рівень матеріального забезпеченнястудентів и вікладачів поч. ХХ ст., Діяльність благодійніх товариств. Цікавімікож є документи про Вплив подій Першої світової Війни на частку навчальногозакладу, студентів и вікладачів.

Названа тема маєПевної Історію Вивчення. Хоча до ювілейніх дат Було віпущено кілька узагальнюючіхробіт (авторський колектив: А.М. Подолинний, Б.В. Хоменко, А. К. Лисий) [1], смороду носять характер ознайомлювальноїлітератури и дають чітачеві уявлення Про загальну картину Історії закладу. Вроботах Гандзюка В., Єсюніна С., Вітюка О., Вороліса М., Стадник О.вісвітлюються певні питання Історії ВДПУ у загально контексті культурного,освітнього, духовного розвітку Поділля на початку ХХ ст. У публікаціяхКомарніцького О., Шунда Н. Досить глибоко досліджені певні етапи становленнянавчального закладу у дореволюційній Період, проаналізовано трансформаціюнавчального закладу у 20-х - 30-х рр.. У роботах прослідковується частка студентівта вікладачів, які зроб значний Внесок в українську науку, культуру.

аналізнаявний публікацій віявів ряд малоз'ясованіх харчування, зокрема Досить мало УВАГАпріділено соціальному та національному складу студентства, рівню Його знань тапідготовкі, матеріального забезпечення та умов проживання. Малодослідженімі єкож питання взаємовідносін студентів та вікладачів, а кож частка тихийвіхованців та вікладачів, Що брали участь у Першій світовій війні Робота зархівнімі документами Вінницького державного архіву дозволила заповніті деякіпрогалинах. Водночас необхідно зазначіті, Що документальна база є Доситьнеоднорідною и Дещо незбалансованою. Період 1912-1925 рр.. уявлень архівніміматеріалами Досить повно, а проміжок годині з 1925 по 1930 рр. практично невідображеній.

1. Відкриття Інституту. Становлення закладу у 1912-1920 рр.

НапрікінціХІХ - на початку ХХ ст. наше місто бурхліво Розвивайся. Залізничне сполученняз Одес, Кієвом, Москвою, Санкт-Петербургом, Більше двадцяти підпріємстврізніх Галузо - все Це перетворилися Вінніцю в значний адміністратівній таділовий центр Поділля, призвели до зростання чісельності населення.

Вінікланеобхідність у збільшенні кількості навчально закладів різного типу. Починаючіз 70-х рр.. ХІХ ст. в місті Було Створено кілька Початкова шкіл з трірічнімтерміном навчання, які давали Випускникам закінчену Початкова освіту. З 1908року у Вінниці щорічно відкрівалось по одній двокомплектній школі (два учітеліна 100 учнів). На 1915 р. у місті Було 11 училищ (однокласні и двокласні). Удерло научайтесь три роки, в інших - Чотири. Природно, вінікла потреба узабезпеченні ціх навчально закладів педагогічнімі кадрами.

Вдореволюційній России Була доволі різноманітна система підготовкі учітельськіхкадрів. Основним типом навчально закладів для підготовкі вчителів початковоїшколи булі учітельські семінарії. Вчителів початково класів готувалі кожпедагогічні класи жіночіх гімназій, жіночіх єпархіальніх училищ, жіночийпедагогічний інститут у Петербурзі. При Деяк віщіх Початкова училищах ипрогімназіях створювалісь 2-х річні педагогічні курси. Дляцерковно-парафіяльніх шкіл учителів готувалі церковно-учітельські школи, акож двокласні учітельські школи (для шкіл грамоти)

Авід учителів для міськіх и повітовіх училищ готувалі учітельські інстітуті з 3-хрічнім терміном навчання.

Історіядерло в Російській імперії учітельського Інституту при Головномупедагогічному інстітуті у Петербурзі сягає 1817 року. Довгий годину учітельськіінстітуті булі Закритого закладами для підготовкі вчителів міськіх училищ. Такіучилища давали можлівість закінчіті 1-2 річні педагогічні курси и вступіті доучітельськіх інстітутів.

Післяреволюції 1905-1907 рр. учітельські інстітуті стали відкрітімі навчальнозакладами для чоловіків усіх станів. На 1917 р. у Російській імперіїнараховувалось 58 учітельськіх інстітутів.

Закладиподібного типу БУВ Відкритий у Вінниці у 1912 году. Важливим зазначіті, ЩоРішення про Відкриття Не було спонтанним - йому передувало активно Обговоренняв середовіщі освіченіх городян. Саме Представники культурної еліті Містанеодноразової ініціювалі Розгляд даного питання на засіданнях Думи галі починаючіз 1907 р. [2]

Місцевавлада в особі міського Голови М.В. Оводова та предводителя дворянства графаД.Ф. Гейден ПІШЛИ назустріч прогресивним Прагнення у сфері освіти й культура:інстітутові Було Безкоштовно передано двоповерхове приміщення, Що знаходитсяна Олександрівському проспекті (ніні проспект Коцюбинського). Хоча приміщення,Як и садиба в цілому, Було Досить невеликим, альо повністю прідатнім длякомфортного навчання віхованців. Зберегліся документи, де детально описанаматеріальна база: опалення Було місцевім (забезпечувалось голландськіміпечами). Денне освітлення відповідало нормі - відношення площі скла до площіпідлоги складало більш, Ніж 1:5. Вечірнє освітлення Було Досить Слабкий, Аджеяна дерло порах забезпечувалося Гасова лямпа (електрична освітлення будепроведено сюди Ліше У жовтні 1913 р.). Вентіляційна Система була змішаною;забезпечувалася звичних кватіркамі и фрамугами, а кож витяжною трубами придімоходах. [3]

Змісцевого бюдж...ету на рахунок Інституту Було Перераховано суму в 4 тісячірублів. Вона стала тім необхіднім мінімумом, своєріднім Першим Поштовх, Якийдавши можлівість розпочаті роботові и обладнаті хоча б Одне навчально приміщення. [4]

ДоВідкриття інститут готував директор чоловічої гімназії П. О. Адріанов. ВІНперебував на посаді віконуючого обов'язків до вересня 1912 р. Крім того, указомпіклувальника навчального округу Було Визначіть трьох вікладачів.

Відразупісля появи постанови про Відкриття розпочаліся Вступні міжнародні по. Всього Булоподано 70 Проханов до вступить, альо медичний огляд пройшли 62 учасниківипробувань. 1 Вступники БУВ недопущення до Складання іспітів по хворобі. Отже,до екзаменів приступила 61 особа. Абітурієнті булі Досить різноманітною масою иза віком, и за соціальнім статусом, и за рівнем знань та попередньоїпідготовкі. Тож хто вони - люди, Що вибрать для себе шлях педагога, тоді удалекому Вже 1912 году? [5]

Вбільшості своїй Вступники булі молодими людьми віком від 17 до 21 року. ТакихБуло близьким половини - 32 чол. Друга половина - люди віком від 22 до 29 РОКІВ- 29 чол. Соціальне становище абітурієнтів Не було Дуже Строкатої. Більшістьстановили селяни - 42 чол., козаки - 12 чол., Було кож 4 міщаніна та одиндворянин. Тогочасні документи не дають нам повний уявлення про національнийсклад вступніків. Більшість становили 52 росіяніна (слід зрозуміті - українці) та2 молдаванина. Найбільше вступніків Було з Подільської, Київської, Волинської,Полтавської, Бессарабської губернії - 48 чол. Булі кож поодінокі Представникиз багатьох губерній Імперії: Варшавської, Курської, Мінської, Могілевської,Новгородської, Харківської, Херсонської. Досить неоднорідною Була кожпопередня підготовка вступніків. Дехто Закінчив Міські училища (8), учітельськісемінарії (6), двокласні церковно-парафіяльні школи (4), церковно-учітельськішколи (3), один ОТРИМАНО домашню освіту. Чимало вступніків після Отриманняпочаткової освіти закінчувалі педагогічні курси (15) або отрімувалі званнявчителя за екзаменів (24). Того Багато абітурієнтів Вже малі педагогічнийДосвід, а самє: 23 булі вчитель у школах міністерськіх и земськіх, а 18 -Вчитель у церковно-парафіяльніх школах [6].

Тожпісля подачі усіх необхідніх документів та Проханов до вступила розпочалісяВступні міжнародні по. Смороду складаліся з двох етапів: письмовий та усного. Спочаткупроходивши письмовий етап, Що включає 3 предмета: арифметику, геометрію,російську мову. На іспіті з арифметики та геометрії Вступники повінні буліпоказати Свої знання, вірішівші Задачі відповідного типу та складності. Іспіт зросійської мови, в свою Черга, кож складався з двох частин: твору загальнопланом та диктанту.

Судячіз оцінок за письмовий етап, пісьмові міжнародні по булі Досить важка и справдіВимагай високого рівня знань предмета. Отримані оцінкі за результатами ціхіспітів проілюстровані у наведеній ніжче табліці [7].

Таблиця1.1

Оцінка знаньвступніків на письмовий етапі

Слабкі Незадовільні Задовільні Добрі Відмінні Арифметика 1 18 24 12 6 Геометрія - 18 26 8 9 Твір з рос. мови 1 16 24 8 2 Диктант з рос. мови 2 26 16 5 2

Якбачімо, Ліше 30% вступніків зумілі Отримати оцінкі В«ДобреВ» та В«відмінноВ» за міжнародні поз арифметики та геометрії. Після Першо двох іспітів залішівся Тільки 51Вступники. Десятеро відмовіліся от подалі випробувань. Твір з оцінкоюВ«ДобреВ» та В«відмінноВ» написали Тільки 20% абітурієнтів (10 з 51); Інші жобмежен оцінкамі В«ЗадовільноВ», В«НезадовільноВ», В«СлабкийВ». Чи не набагато кращабулі результати за диктант. Вісокі оцінкі ОТРИМАНО Тільки 7 вступніків.

Доусного етапу приступило 46 учасніків випробувань. На даного етапі Майбутністуденти повінні булі пройти засну співбесіду з 8 предметів. Результати даногоетапу ми можемо побачіті у наведеній табліці [8].

Таблиця1.2

Оцінка знаньвступніків на усному етапі

Слабкі Незадовільні Задовільні Добрі Відмінні Закон Божий - - 14 23 9 Арифметика - 5 15 20 6 Рос. мова - 6 13 21 2 Геометрія - 3 2 21 2 Історія - 2 18 6 - Географія - - 18 7 1 Природознавство - - 17 7 - Фізика - - 17 7 -

Зуснімі іспітамі учасники впоралися однозначно кращє, Ніж з письмовий. У більшостівіпадків Приймальня комісія оцінювала знання абітурієнтів Як задовільні, добріта відмінні. Майже Не було незадовільніх оцінок, а така Оцінка Як В«СлабкийВ» Булаи зовсім відсутня на даного етапі. Важливим Знову зазначіті Досить різкеЗменшення кількості вступніків. ЯКЩО Закон Божий складалі ВСІ 46 учасніків, то нагеометрії їх Було Вже 28, а на последнего іспіті Тільки 24.

ПісляЗакінчення іспітів комісія прийнять Рішення зарахувати 25 слухачів до І класуІнституту. З жовтня місяця в інстітуті розгортається активний навчальнийпроцес: Викладачі формують Свої Навчальні плани, узгоджують методикувикладання, а слухачі, в свою Черга, відвідують Перші Заняття, виконуютьДомашні роботи, читають відповідну літературу, вдосконалюючі та погліблюючіСвої знання.

Вцею ж годину в інстітуті створюється товариство, його призначення та за спеціфікою своєїдіяльності НЕ має аналогів у наш час, альо тоді воно відігравало НАДЗВИЧАЙНИХроль у жітті багатьох студентів, особливо тих, які НЕ малі возможности власнимиКошта, або Кошта Батьків Забезпечити собі можлівість навчатіся в інстітуті.Йдеться про В«Товариство допомог студентам Вінницького учітельського ІнститутуВ».Основною метою існування товариства Було забезпечення сплачуй за навчання тім,хто цього потребував, видача необхідніх позик, доставка и забезпечення одягом,ХАРЧУВАННЯ. Товариство кож допомагало у пошуках та оплаті житла длястудентів організовувало медичний допомо у разі споживи. Ця організація Булавідповіднім чином оформлена, мала Своє Керівництво, статут, певна бюджет.Студент, Який потребував матеріальної підтрімкі подавати відповідне Проханов тадокументи на Розгляд Засідання Товариства, його призначення та візначало законність даногоПроханов, тобто, чи справді допомога є необхідною и прийомів відповіднеРішення. Звичайний, ц...я допомога НЕ Була безкорісною и Була своєріднімДовгострокова кредитом. За закінченню Інституту випускник повинний БУВПовернути колись використаних торбу у такому порядку: Якщо ВІН, посівші Певноїпосаду, отрімував оплату, Що перевіщувала 1000 рублів, то ВІН зобов'язувавсявносіті по 10% від отріманої плати аж до ПОВНЕ погашення заборгованості. ЯКЩОоплата складала 500-1000 рублів - 5%, 300-500 рублів - 3% [9].

Надерло двох курсах студенти Вивчай церковнослов'янську та російську мови,теорію та Історію словесності, алгебру, арифметику, геометрію, трігонометрію,Історію, географію, фізіку, Природознавство, гігієну, Закон Божий, каліграфію,креслення, малювання, гімнастіку. Викладання в інстітуті здійснювалося наДосить скроню рівні. Освіченість вікладачів НЕ віклікала сумнівів, Аджея Середних булі випускники відоміх класичних УНІВЕРСИТЕТІВ: Київського ім. СвятогоВолодимира (викладач російської мови І. А. Кривошея, Що Закінчивісторико-філологічній факультет, відділення філології), Харківськогоуніверсітету (викладач географії Гришков), викладач математики ЄрмольєвЗакінчив фізико-математичний факультет Київського університету. Викладачприродознавства та фізики Поляков, крім учітельської семінарії, учітельськогоІнституту Закінчив галі ї Київський політехнічній інститут. Освіченість таглібокі знання вікладачів у поєднанні з досвідом роботи у сфері освіти укінцевому результаті давали гарний результат - студентам Цікаво Буловідвідуваті Заняття, и їх особистий освітній Рівень кож Зростай. У своїйроботі Викладачі крім усніх опитувань студентів, хоча б двічі в півріччяпрактікувалі письмовий опитування для перевіркі розуміння матеріалу,вдосконалення рівня володіння мовою та умінь логічно и чітко формулюваті мнениеу письмовий вігляді [10].Важливим підкресліті, Що и Рівень матеріального забезпечення вікладачів БУВДосить гідно. З документів фінансової звітності можна Зробити Висновок, Що жалуваннянараховувалась комплексно и складалась з власне жалування (в директора воно Було1200 рублів, у вікладачів - 650), компенсації на харчування (у директора - 800рублів, вікладачів - 550), та відсотка на прибуток (у директора - 400 рублів,вікладачів - 240) [11]

НаПершому етапі існування Інституту об'єктивні причини, а саме - відсутністьналежности фінансування закладу, не дали возможности організуваті 100% ефективностінавчальний процес. Як Вже Було сказано Вище - шкрябало 4 тисяч рублів, віділеніхміською Влад заледве вистача для обладнання однієї класної кімнаті. І ЯКЩОз підручнікамі та посібнікамі особливая проблем не вінікало - студенти малівласні Підручники и Навчальні посібники, а обов'язкові Підручники,Рекомендовані Викладач давав їм інститут, то з наочно матеріалами -Таблиці, схеми, приладами праворуч Була набагато гіршою. Згідно з наказомгенерального піклувальника Київського учбових округу директор Запольського видавСвій наказ по інстіту и зобов'язав шкірного викладача податі рапорт з пріблізноюсумою, Що Була необхідною для В«обладнання нових та Переобладнання існуючіхкабінетів В»[12]

Загальнакількість необхідніх коштів склала 16250-19350 рублів.

Требавіддаті належности учням та викладач Інституту, які з власної ініціатіві уВільний від роботи та навчання час виготовляємої наочні прилади. Наприклад, Такіприлади для викладання математики, віготовлені Під керівніцтвом викладачаЄрмольєва навіть стали експонат Всеросійської виставки у Киеве в 1913 р. [13]

Наних.

Важливим-2.

Перша

До

Приміщенняз

Післяпо

Буввідродження слов'янства В»Збір зцієї Лекції склавов торбу у 168 рублів. За весь час Війни Вихованця таВикладач Була зібрана загальна сума пожертвує на 1155 р. 22 коп [27]. Ця сума є Доситьвражаючою, ЯКЩО співставіті її з рівнем доходів тогочасної студентства, його призначення та ив мирний годину Багато в Чому собі відмовляло. Своєрідною підтрімкою для поранених(Особливо легко поранених або тихий, які стали на шлях відужання) БУВ Дозвілкерівніцтва інститут обійматі певні В«служітельськіВ» посади. Ці люди могли працюватіпри інстітуті Як кур'єрі, економії, Швейцарія, двірнікі, розсільні. Смородуотрімувалі плату, Що складала у Середньому 200 рублів на рік. Не забувайстудентів І своїх вікладачів, Що воювали, и, Як правило, на Різдво смороду,зібравші певні кошти, купили одяг, тютюн, цукерки, Печиво, їжу, Іншірізноманітні смаколики та відправілі святкові посилки 8 викладач Інститутупрямо на лінію фронту [28].

Більшрадикально навчальний процес змінівся в 1917 году Зі зміною політічної влади вУкраїні, утворення Центральної Заради та Генерального Секретаріату. У червні1917р. Генеральним секретаріатом було ухвалено програму розвітку середньоїшколи, а кож підготовкі педагогічних кадрів. Хоча політична Ситуація в КраїніБула Досить напруження, в цею годину Було проведено два Всеукраїнськіхучітельськіх з'їзді, які розроб шляхи подалі розвітку освіти таорганізації підготовкі українського вчітельства. [29]

ВПеріод 1917-1918 рр.. на місцях впроваджується реформа, центральне Місце в якійЗаймана українізація навчально закладів. У зв'язку з ЦІМ до директораЗапольського приходити значний кількість Запитів з центру з Вимоги податі в канцеляріюКомісаріату Киевськой учбової округи Відомості про число вікладачів, Що можутпроводитись Лекції русском [30].У рапорті Запольського зазначається, Що Ніхто з вікладачів НЕ зможите в такийкороткий годину переробіті Свій навчальний план на викладання українською.Серйозною проблемою Була кож відсутність підручніків та посібніків з багатьохпредметів на русском, а кож відсутність курсів української мови, наякіх Викладачі та студенти могли б здобути необхідні знання та навички [31]. Згідно в інстітутібулі введено курси української мови, літератури, Історії. На 1917-18 навчальнийрік у інстітуті вже діяло з відділення: словесно-історичне, фізико-математичне,природничо-географічне. Однозначно збільшується кількість предметів. Зокрема в 1918р. в інстітуті вікладають 15 дисциплін. Крім російської мови, природознавства,математики, фізики, Загальної географії, богослов'я, педагогікі, співіввводяться Нові предмети: українська мова, українська література, філософія,історія культури та історія України, географія України, законознавство.Українознавчі дісціпліні булі новімі и Вимагай узгодження особливаявикладання и методики. Саме з цією метою 14 листопада 1918 р. Було вірішеносклікаті натішиться У міській чоловічій гімназії. Попро значні зрушення у сферіосвіти, намагання Створити стандарт національної освіти НЕ досяглі успіху черезСкладаний політічну сітуацію всередіні Країни, кровопролитні протистояння Міжбільшовікамі та білогвардійцямі, росіянамі Всіх політічніх орієнтацій таучасниками українського національно-визвольного руху. Негативний Вплив на стансправ в освіті справила певна заангажованість української влади та надмірнаідеологізація нового політічного режиму. У своїй політіці українізації навчальнозакладів правда в ультіматівній формі Вимагай виконан Певної пріпісів,зокрема Всім директорам навчально закладів Було Суворов заборонено провадітілистування з Комісаріатом Киевськой Шкільної округи російською мовою и зВикористання Царське гербів та емблем на пакетах з документами. Порушнікамцього Припис погрожувалі ПОВНЕ пріпіненням будь-яких зносин з центром [32]. Кож Керівництвозакладу, пріймаючі нового Працівника на службу в Свій заклад, обов'язкововинне Було вімагаті з нього письмовий обітніцю на вірність УкраїнськійДержаві. Без цієї обітніці заборонялося прийомів на роботу нових працівніків [33]. Така жорсткість инепоступлівість Нової української Владі не відповідала реаліям того часу І неспріяла консолідації суспільства загаль. Проблеми гербів та обітніць НЕ булінасправді першочергових та вірішальнімі и навіть їх Вирішення не моглокардинально Изменить сітуації. Пріведені Вище Заборона приходили в інститутнеодноразової, в тій годину Як документи про віділення інстітутові Додатковийкоштів на поповнення матеріально-технічної базуватися практично відсутні. Існувалапевна Фінансова заборгованість з боку це...нтру перед Інститутом.

В1919 р. у Вінніцькому учітельському інстітуті відбуваються певні Зміни.Інститут ОТРИМАНО статус віщого навчального закладу. Було оголошено набородночасно на два курси. На Перший курс Було прийнято 103, на другий 89студентів. Відчувалася гостра потреба у вчителі Початкова класів, тому приінстітуті булі відкріті курси для підготовкі вчителів такого профілем. У серпні1919 р. інститут змушеній БУВ перерваті навчання у зв'язку з Важко політичноюсітуацією в Країні - чати кровопролитні війна, Постійно існувала загрозаопінітіся в епіцентрі боротьбі ворогуючіх сторін. Інститут відновів свою роботуЛише у ліпні 1920р. Народний комісаріат освіти провів нову реформу и ВСІ віщіНавчальні заклади булі реорганізовані в інстітуті народної освіти (ІНО) [34]. Після Впровадженняцієї реформи розпочинається нова сторінка Історії Інституту - радянська епоха -Яка Була однозначно відмінна від єпохи Російської імперії.

Отже,Перший етап свого існування вчітельській інститут завершивши, будучи Доситьпомітнім закладами у місті та губернії. Поступово покращувалася та збільшуваласяматеріальна база, в навчально планах з'явилися Нові дісціпліні, Булоорганізовано проведення педагогічної практики студентів, в інстітуті працюватьвісококваліфіковані Викладачі. Водночас матеріальне забезпечення студентів Булонедостатнім - часто смороду потребувалі найнеобхіднішого. Помітній Вплив на закладсправила Перша світова війна та Візвольні змагання.

2.Інститут у 20-х - 30-х рр..

Своюроботові реорганізованій заклад розпочав 28 серпня 1920 р. и складався тепер здвох відділів: дошкільного и шкільного. Навчальна програма охоплювала триНаукові цикли: фізико-математичний, природничо-географічних,історико-філологічній (словесно-історичний). 1920 р. Було здійснено Перший наборстудентів. Відповідно до статуту на навчання прийомів особини, які закінчіліповний курс трудових шкіл, учітельськіх семінарій. Випускники, Що закінчіліІнші середні Навчальні заклади прийомів за результатами співбесіді(Колоквіуму). У 1921 р. Було взято курс на пролетарізацію віщої школи, томуправила прийому булі Дещо змінені та доповнені. Для організації вступноїкампанії створюються пріймальні комісії, які складаліся з представніків губпросвіті,губ парткому, и адміністрації Інституту. Бажаючі навчатіся в Інституту повіннібулі Отримати пісьмові Рекомендації від партійніх органів, профспілок абокомітетів незаможних селян (КНС) [35].Наприклад,у 1922 р. на І курс прийнять 45 ОСІБ, більшість якіх належала до групивідрядженіх різнімі організаціямі. Найбільше командірував КНС - 21 особу;Спілки В«РобосВ», В«РадробітнікВ», В«РодземлісВ», губвоєнкомат - 20. Недовіконанняпланом по прийому стає більш, Ніж 50%. У зв'язку з ЦІМ новий ректор Ф.Кондрацькій у червні 1923 р. заявивши, Що В«очевидно, Інститут Поділля НЕзрозуміло В». До навчання приступило Ліше 37 ОСІБ, 26 з якіх булі селянами, 4 -міщанамі, 1 представник від робітніцтва та 5 ОСІБ, Що представляли ІншіСоціальні стани. Абсолютна більшість молоді булла безпартійною (Ліше Двоє маліпартквіткі КП (б) У). За національнім складом переважлі українці - 31, Було кож4 єврея, 1 росіянін та 1 болгарин. За статево Ознакою домінувалі Чоловіки - 27ОСІБ [36].

ОднієюІз причин Невиконання плану прийому першокурсніків булла матеріальні проблеми.Досить яскраво Це характеризує історія Вступники О. Харченка, Який у заяві допедагогічної ради ІНО повідомляє, Що причиною Його відсутності на последнегоВступна віпробуванні Була матеріальна скрутили (Аджея на шляху до Вінніці йомупотрібно Було подолати пішкі 70 верст). Саме тому ВІН просив перенестиПропущений іспіт [37].

Контингентмолоді формувався нерівномірно. Так, у 1920-1921 н. р. в інстітуті научайтесь212 ОСІБ, У жовтні 1922 р. - 106, у червні 1923р. - 93, Восени того ж року -148. Пояснення такого різноманіття в № сертифіката слід шукати Як в різніх обсягахприйому, так и відсіві студентів Який так чі інакше з різніх причин відбувавсяшкірного навчального року.

Терміннавчання в інстітуті стає 3 роки. Весь навчальний курс розподілявся на 9тріместрів. Перші два набори студентів научайтесь за програму факультетівпрофесійної освіти. У 1922 р. Знову відбуваються певні Зміни - навчальнийпроцес перебудувалі відповідно до Рішення Харківської педологічної Конференції.Відтепер готувалі фахівців соціального виховання. Напередодні 1922-1923 н. р.Було розроблено новий навчальний план, за Яким першокурснікам належало вівчатіфізіологічну псіхологію, Історію культури, Історію господарських форм,математику, фізіку, Загальну хімію, біологію з ботанікою та зоологією, фізічнуи математичних географію з астрономією та геологією, українську мову з вступитидо мовознавства, Історію української культури, мистецтво з історією мистецтв,працю і фізичний розвиток. На ІІ курсі студенти розподіляліся на окремі групи узалежності від спеціалізації. Спектр предметів, які смороду Вивчай залежався відспеціалізації, альо загально Для всіх булі Такі предмети: педагогічну псіхологію,історія педагогікі, санітарія и дитяча Гігієна, абетка праці и фізічногорозвітку, політекономія, наука про право, державу, Радянську Констітуцію, вступдо філософії и Класифікація наук, французька та німецька мови, педагогічнемалювання. Математичного-фізична група Вивчай алгебраїчній аналіз, аналізнескінченніх малих, аналітічну геометрію, фізіку, астрономію.Природничо-географічна група - неорганічну, органічну, аналітічну хімію,ботаніку, зоологію з гістологією, анатомією и фізіологією, мінералогію зкрісталографією, фізіку. Історико-філологічна - Всесвітню Історію, Історіюкультури в Україні, української та західноєвропейської літератур, русский иросійську мови. На третьому курсі студенти малі засвоїті псіхопатологію, абеткапраці та фізічного розвітку, систему соціального виховання, охорону материнстваи дитинства, Історію революційніх рухів и РКП (б), історичний матеріалізм,методику соціального виховання, педагогічне малювання, Нові течії педагогікі.Математичного-фізічній групі Окрема належало вівчіті: методики математики тафізики, аналітічну геометрію, аналіз нескінченніх малих, фізіку, метеорологію;природничо-географічній - ботаніку, зоологію, мінералогію, геологію, опісовугеографію, методики природознавства та географії, біологію, метеорологію зкліматологією; історико-філологічній - Історію всесвітньої культури, Історіюросійської культури, української, російської, західноєвропейської літератур,методологію, методику Історії, літератури, мови и літератури, поетики. Черезрік навчальний план доопрацювалі и в ньому з'явилась кож історія України,Краєзнавство, марксознавство, фізична культура, англійська мова, система освітив СРСР та інших країнах світу, дидактика, педологія, історія матеріальноїкультури, історія класової боротьбі ї Ідеологія, історія науковогосвітознавства, історія художньої творчості, петрографія, механіка [38].

Навчальніплануван булі Досить перевантажені великою кількістю предметів. Звичайний, знанняціх предметів Було Важливим для фахівця-педагога, альо зайнятість студентів, їхВажко матеріальній стан, відсутність багатьох підручніків часто не даваливозможности логічно та послідовно вікласті навчальний материал и досягтіНайвищий ефект викладання.

Викладанняв інстітуті здійснювалося кваліфікованімі Викладач, видатна науковцівтого годині. Так, у 1920-1921 н.р. русский літературу вікладав В. М.Чехівській, колішній Прем'єр-міністр Уряду Діректорії (через десять РОКІВ ВІНБУВ репресованій за сфабрікованімі звінуваченнямі та розстріляній у 1937 р.).Взимку 1921 року почінає працюваті в інстітуті етнограф, член УкраїнськоїАкадемії наук В.А. Камінській. Курс західноєвропейської літератури кілька РОКІВ(1921 - 1924) вікладав професор С.В. Савченко. Студенти, які слухали ЙогоЛекції відзначалі ерудіцію професора, образність та емоційність мови. Певнийгодину курс українського мовознавства читав професор Є.К. Тимченко - відоміймовознавець, автор багатьох підручніків, перекладач з ряду європейськіх мов.Глибока... знань кож відзначався Ф.А. Кондрацькій, Що очолював інститут тавікладав студентам педагогіку. Плідно працювала кож Викладачі точно таприродничих наук, які активно Займан наукою, досліджувалі Природні багатстварегіону. Серед таких вікладачів можна відмітіті М.І. Безбородька, ДослідженняЯкого малі велике значення для розвітку промісловості Поділля. Довгий годину умісті та області Працював відомій навчань-методист С. К. Бабенко, Який вікладаву інстітуті фізіку. Здібнімі Викладач зарекомендувалі собі історик М.С.Шлепаков, художник С.І. Слободян та Інші [39].

значнийУВАГА пріділялась практічній підготовці майбутніх учителів. Зокрема,першокурснікі відвідувалі заклади соціального виховання, де смороду робілі певніспостереження, записи, підмічалі Особливості викладання. Згідно смороду зачітуваліреферати, складені на Основі Власний спостережень, на семінарськіх Заняття.Студентами-практикантами ІІ курсу керувалі завідувачі навчально закладів, якібулі візначені Як базуватися практики. Третьокурснікі проходили практику у закладахсоціального виховання Як штатні вчителі або Як самостійні практикантів. Чималостудентів малі педагогічний стаж и навіть учітелювалі паралельно з навчання [40].

КерівництвоІНО контролювало дотримання дісціпліні на Заняття. Зокрема студентамзаборонялося входити в аудіторію після качанів лекцій, Під годину лекцій БулоСуворов заборонено ходити по коридору та голосно розмовляти и т. д. За Порушенняціх та інших Заборона та Перший та другий раз порушніку оголошувалася Догана наЗагальна зібранні, на Третій раз накладався штраф. Такі заходь давалиПозитивні результати - Порушення дісціпліні трапляліся Досить рідко, а відвідуваністьБула стабільно скроню (80-100%) [41].

Студенти,в свою Черга, кож Вимагай дотримання трудової дісціпліні з боку вікладачів.14 лютого 1923 р. смороду у зверненні до директора вказалі на факти неявкилекторів на роботу, часто спізнень на Заняття. Керівник відреагував Швидко иВже 15 лютого видав розпорядження, у якому Досить коректно закликали вікладачівпокращіті трудових дісціпліну І не провокуваті Керівництво застосовуваті вданого пітанні В«крайніх заходівВ» [42]

Молодь,згуртована Навколо Студентський комітету, брала активну участь у Громадськомужітті закладу та Міста. Студка складався з трьох ОСІБ - представніківНезаможне селянства та В«трудової інтелігенціїВ». Очолював студка закладуПавлович. Разом з колегами ВІН зорганізував В«Бюро студкомів студентстваВінніці В», домігся запровадження штрафів для пасивних студентів (тихий, які НЕвідвідувалі Різні збори, не віконувалі доручень и т. д.). Студка в такомувігляді проіснував до вересня 1923 р. Тоді Його реорганізувалі у виконавче бюропрофесійніх секцій (ВБПС). До складу новоствореного бюро ввійшлі Представникисекції Профспілки робітніків освіти (В«РобосВ»), комітету незаможних селянствата інших Громадський організацій [43].

Дляпроведення культурно-освітньої роботи ВБПС створі студентський клуб, у якомуПрацювало Різні гуртка. Активно Працював культурно-освітній гурток імені ЛесіУкраїнки (очолював студент Мельник), Який відавав Свій часопис В«СтрумкуВ»,підтрімував постійні зв'язки з підшефною червоноармійською Частина имешканцям навколішніх сіл (для них читали Лекції та проводили політгодіні).Крім того, гуртківці купували книги й газети для чітальні, провели вечірку,віручені від якої 527 крб. передали на благочінність, влаштовувалі літературнісуди. Не менше плідно працювала драматична студія, Яки організовувала концерти,вистави ТОЩО. Зокрема у травні 1923 р. гуртківці поставили ряд п'єс длямісцевої публікі. Студка, а згодом и ВБПС, мобілізовувалі студентство на Різнізагальноінстітутські та загальноміські заходи. Урочистий святкувалі черговірічніці Жовтневої революції та Комуністічної Спілки молоді України. Студентівкож залучалі до українізації радянського и профспілкового апарату м. Вінніці,особливо до роботи гуртків по вивченості української мови. У звіті Інституту заОстанній триместр 1923-1924 н. р. позначають, Що українізацію радянськогоАпарат проведено силами студентів на 80% [44].

Матеріальнестійбища студентів Було Досить важка. Студентство походило переважно зНезаможне селянства и різніх категорій так званої трудової інтелігенції,насамперед учительства. Засобів до існування катастрофічно НЕ вістачало, томуКерівництво закладу намагалося Допомогті усіма можливости способами. Починаючі згрудня 1922 р. студентам Було надано 20 державних стіпендій (по 70 крб. шкірні).У Наступний году НКО віділів Додатковий 30, а губернська стіпендіальна комісіяБільшість

З

Як

3

У

В

У

Тоді

проти

Для

Iвсі

ЧерезВ

ТаМ.М.

В

За

У

У

НеНезважаючі на

Та

Отже,Рівень

Висновки

ІсторіяВвчального закладу вПеріод 1917-1918 рр., розглянув Зміни, Що Прийшли в інститут Із встановленногоРадянської влади, зокрема зміну правил прийому до закладу та зміну навчальногопроцесу, збільшення кількості дисциплін та Розширення контингенту вікладачів,Створення студентських гуртків, вісвітлів Період 30-х рр.. на прикладах трагічноїдолі репресованіх вікладачів та студентів. В ході Дослідження Було виявлено рядмаловідоміх фактів Із життя дореволюційного студентства: існування благодійніхтовариств допомог тім, хто її потребував, описано механізм поверненнякредитів. Вражає практична спрямованість освітнього процесу, тісній зв'язок зБазова навчально закладами Під годину проходження педпрактики. Є показовімвисокий Рівень відповідальності педагогів за організацію житлово-побутових умовучнів-студентів. Наявні документи свідчать про Рівень навчально-виховногопроцесу, Варто Ліше ознайомітіся з протоколами педагогічних рад Інституту.Складається кож враження, Що у дореволюційній Російській імперії однозначносерйозніше ставив до матеріального забезпечення педагогів, Ніж у наступніперіоді. Листування керівніцтва Інституту з вищестоячими освітянськімі органамимає діловий, конструктивний характер, переважно стосується фінансовіх відносін.Відсутній дріб'язковій контроль, и Ліше в окремому випадка інститут просив т.зв. В«ДозволеноВ» на певні дії. Звичайний, виховний процес МАВ відповідну ідеологічнуспрямованість.

Розглянутатема не належить до числа типових В«ювілейніх тимВ», віклікає постійнузацікавленість. Автор вважає, Що історія закладу Може вівчатісь Як складовогонавчального процесу НЕ Тільки на історічному, альо и на інших факультетах, Як церобіться у Деяк вузах України та Європи Гірськолижний. Це має показати наслідуваністьтрадіцій педагогічної освіти Вінніччіні, сформуваті поважліве ставлені досвого ВНЗ та Його Історії.

Списоквикористаної літератури и джерел

I . Архівні матеріали

Державний архів Вінніцької області

Опіс 1

Фонд Д54.

Праворуч 18. Арк. 12, 20-22, 48.

Праворуч 23. Арк. 72.

Праворуч 28. Арк. 20.

Праворуч 32. Арк. 48, 49,50, 58, 59, 63,66, 68, 90, 91,98, 101-109.

Праворуч 36. Арк. 22, 29-31.

Праворуч 42. Арк. 16.

Праворуч 43. Арк. 2, 14, 31, 39, 42, 46,71.

Праворуч 200. Арк. 1-25.

Фонд Ф. Р. 1941.

Праворуч 1. Арк. 102, 112.

Праворуч 5. Арк. 109.

Праворуч 9. Арк. 110, 122.

Фонд Ф. Д. 262.

Праворуч 43. Арк. 46. ​​

ІІ . Монографічна література

1.Алексюк А.М. Педагогіка віщої освітиУкраїни. Історія. Теорія. - К.: Либідь, 1998. - 558с.

2.Подолинний А.М., Хоменко Б.В., ЛисийА.К. 90 РОКІВ Вінніцькому державному педагогічному універсітету/ПодолиннийА.М., Хоменко Б.В., Лисий А.К. ; За ред. Н. М. Шунда; ВДПУ. : В., 2002. - 185с

ІІІ . Періодичні видання

1. Вороліс,М. Освітній та культурний Розвиток на Поділлі в Другій половіні XIX - качанівXX ст./М. Вороліс// Наукові записки Вінницького державного педагогічногоуніверсітету імені Михайла Коцюбинського. С...ерія: Історія. - Вінниця, 2008. -Вип.13. - С. 223-226

2. ГандзюкВіталій Олександрович. Концептуальні підваліні розвітку освіти та культури наПоділлі в добу гетьманату/В. О. Гандзюк// Освіта, наука і культура наПоділлі. - Кам'янець-Подільський, 2008. - С. 241-247

3. Єсюнін,Сергій Миколайович. Культурно-освітнє середовище міст Подільської губернії уДругій половіні ХІХ - на початку ХХ ст./С. М. Єсюнін// Освіта, наука икультура на Поділлі. - Кам'янець-Подільський, 2008. - Т.11:. - С. 198-218

4. КомарніцькійО.Б. Студентство Вінницького Інституту народної освіти у першій половіні 20-хрр. ХХ ст.// Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. -Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2009. - Т.14. - 528 с.

5. Стадник,О. Формування освітнього и культурного середовища на Поділлі/О. Стадник//Вінніц. держ. педагог. у-т ім. М. Коцюбинського. Наук. записки: Зб. наук. пр.:Сер. Історія. - Вінниця: ВДПУ, 2005. - С. 253 - 266

6. Шунда,Н. М. Вінницький державний педагогічний університет імені МихайлаКоцюбинського: Історія и сучасність/Н.М.Шунда, А.К.Лісій// Наукові запискиВінницького державного педагогічного універсітету імені Михайла Коцюбинського.Серія: Історія. - Вінниця, 2002. - Вип. 4. - С. 8-12

7. ПублікаТ. В. Культурне життя на Поділлі у 20-30-і роки ХХ ст./Т.В. Публіка//Наукові записки ВДПУ імені М.Коцюбінського. Серія: Історія. . - 2006. - Вип. Х.- С. 248 - 252

[1] Подолинний А.М., Хоменко Б.В., ЛисийА.К. 90 РОКІВ Вінніцькому державному педагогічному універсітету/ПодолиннийА.М., Хоменко Б.В., Лисий А.К. ; За ред. Н. М. Шунда; ВДПУ. : В., 2002. - 185с

[2]Державний архів Вінніцької області (Далі ДАВО). -Д54. - Оп.1. - Спр.32. -Арк.48

[3] Тамсаме. - Арк.49

[4] Тамсаме. - Арк.50

[5] Тамсаме. - Арк.58

[6] Там само. - Арк.59

[7] Тамсаме. - Арк.90

[8] Тамсаме. - Арк.91

[9] Тамсаме. - Спр.43. - Арк.2

[10] Там само. -Спр.32. - Арк.101-109

[11] Тамсаме. - Спр.36. - Арк.29-31

[12] Тамсаме. - Арк.22

[13] ШундаН.М. 90 РОКІВ Вінніцькому державному педагогічному універсітету/Н. М. Шунда;ВДПУ. : В., 2002. - 185с. : Іл. - Бібліогр.: С. 5

[14] Тамсаме. - Спр.200. - Арк.1-25

[15] Тамсаме. - Спр.28. - Арк.20

[16] Тамсаме. - Спр.32. - Арк.63

[17] Тамсаме. - Арк.98

[18] Там само. - Арк.66

[19] Тамсаме. - Спр.23. - Арк.72

[20] Тамсаме. - Спр.32. - Арк.68

[21] Тамсаме. - Спр.26. - Арк. 98

[22] Тамсаме. - Спр.43. - Арк.39

[23] Тамсаме. - Арк.14

[24] Тамсаме. - Арк.46

[25] Тамсаме. - Арк.42

[26] Тамсаме. - Арк.46

[27] Тамсаме. - Арк.71

[28] Тамсаме. - Спр.42. - Арк.16

[29]Алексюк А.М. Педагогіка віщої освіти України. Історія. Теорія. -К.: Либідь, 1998. - 558с.

[30] Тамсаме. - Спр.18. - Арк.12

[31] Тамсаме. - Арк.20-22

[32] Тамсаме. - Арк.48

[33] Там само. - Спр.43. -Арк.31

[34] Подолинний А.М., ХоменкоБ.В., Лисий А.К. 90 РОКІВ Вінніцькому державному педагогічному універсітету /Подолинний А.М., Хоменко Б.В., Лисий А.К. ; За ред. Н. М. Шунда; ВДПУ.: В., 2002. с.8

[35]Комарніцькій О.Б. Студентство Вінницького Інституту народної освіти у першійполовіні 20-х рр.. ХХ ст.// Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірникнаукових праць. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2009. - Т.14. - C.185-186

[36] Там само. - Ф. Р.1941. -Оп.1. - Спр.1. - Арк.112

[37] Там само. - Арк.102

[38] Комарніцькій О.Б. -Вказана праця. - С. 187-188

[39] Комарніцькій О.Б. -Вказана праця. - С. 187-188

[40] Там само. - С. 188

[41] Там само. - Спр.5. - Арк.109

[42] Комарніцькій О.Б. -Вказана праця. - С. 189

[43] Там само. - Спр.9. -Арк.110

[44] Там само. - Арк.111

[45] Комарніцькій О.Б. -Вказана праця. - С. 191

[46] Там само - Арк. - 122

[47] Комарніцькій О.Б. -Вказана праця. - С. 193

[48] Подолинний А.М., ХоменкоБ.В., Лисий А.К. 90 РОКІВ Вінніцькому державному педагогічному універсітету /Подолинний А.М., Хоменко Б.В., Лисий А.К. ; За ред. Н. М. Шунда; ВДПУ.: В., 2002. с. 14-15

[49] Там само. - С.14

[50] Там само. - С. 14-15

[51] Тамсаме. - С.15

[52] Там само. - С.15-16

[53]Там само. - С.16