Аналіз сільського господарства в Швейцарії

Зміст

1. Особливості сільського господарства в Швейцарії ..................................... 4

2. Регулювання цін в сільськогосподарській галузі .................................. 8

3. Органічне сільське господарство ....................................................... 9

4. Імпорт натуральної продукції ............................................................ 14

Список використаної літератури ........................................................... 17

Введення

Сільське господарство-одна з основних і життєво важливихгалузей народного господарства. Я хочу розглянути сільське господарство Швейцарії. Швейцарія- Одна з найрозвиненіших в індустріальному відношенні країн світу, що займає однез перших місць по досвідченості і кваліфікації інженерів і робітників, якостівироблюваної продукції і за розмірами прибутків, які одержує Швейцарія відпромислових підприємств, що знаходяться в самій країні і за її межами, відвеличезних капіталовкладень. Ця невелика країна виконує помітну роль в світовійполітичного життя.

Швейцарія - високорозвинена індустріальна держава зінтенсивним сільським господарством, один з найбільших експортерів капіталу тафінансових центрів світу. Високий рівень концентрації капіталу поєднується зщодо невисоким ступенем концентрації виробництва

У Швейцарії сільське господарство розвивалося протягомусього післявоєнного періоду повільними темпами, переживаючи постійні труднощі.Велика роздробленість і розкиданість земельних ділянок, складністьзастосування машин в умовах гористого рельєфу, конкуренція з імпортованимипродуктами сільського господарства, безперервне зростання цін на предмети, потрібніселі, і одночасний застій цін на те, що саме село виробляє, - всеце призводить до того, що сільськогосподарське виробництво виявляєтьсямалорентабельним, перш за все для дрібного селянства. До цього треба додатитакі фактори, як все зростаюча заборгованість за банківськими позиками, свавілляскупників-оптовиків.

Швейцарське плато знаходиться в зоні європейськихшироколистяних лісів. Переважаючі породи - дуб і бук, місцями до них домішуєтьсясосна. На південному схилі Альп типовий каштан. Вище по схилах гір ростуть хвойнілісу, що утворюють перехідний пояс між широколистяними лісами й альпійськимилуками (на великих висотах). У горах багато яскравих кольорів. Навесні розквітаютькрокуси і нарциси, влітку - рододендрони, ломикамені, тирличу і едельвейси.

Тваринний світ відчув сильний вплив господарськоїдіяльності людини. У той час як сніжна куріпка і заєць-біляк щедосить поширені, такі характерні тварини верхнього ярусу гір, яккозуля, бабак і сарна, зустрічаються набагато рідше. Робляться великі зусилляз охорони дикої фауни. У Швейцарському національному парку, розташованому укордону з Австрією, мешкають козулі і сарни, рідше - альпійський гірський козел ілисиця; зустрічаються також біла куріпка і кілька видів хижих птахів.

Мета моєї роботи проаналізувати сільське господарствоШвейцарії.

1. Особливості сільського господарство в Швейцарії

Сільське господарство має яскраво виражену тваринницькуспрямованість (з упором на виробництво м'ясомолочної продукції), відрізняєтьсявисокою врожайністю і продуктивністю праці. В цілому сільське господарствозабезпечує потреби країни в продуктах харчування на 56-57%. Натваринництво припадає 3/4 вартості всіх с/г продукції. Поголів'я великоїрогатої худоби в Швейцарії складає 2 млн., у тому числі 830 тис. - корови.Розводяться переважно симентальська і швіцька породи. Середні надоїскладають близько 4,66 тис. л молока від кожної корови. Швейцарія славиться такожвисокопродуктивними породистими козами, поголів'я яких складає майже 80тис. Загальні надої молока в країні постійно зростають; за 1985-2005 рр.. вонизбільшилися з 2,8 до 4 млн. т. При цьому частка молока, використовуваного впромислових цілях, підвищилася з 45 до 63%. Виготовлення сиру здійснюється на1500 сироварнях, на яких працює майже 4 тис. осіб. У 2006 р.виробництво сиру перевищило 130 тис. т. З них більше половини було продано закордоном. Швейцарія повністю забезпечує себе молочними продуктами та їх кількостіекспортує.

На першому місці стоїть виробництво молока, а потім вжем'яса. На альпійських і субальпійських пасовищах шість місяців в році пасутьсякорови знаменитою швейцарської породи, що дають великі удої. Молоко майже повністюпереробляється в сир або масло. Сир - один з важливих предметів експорту. Підбагатьох країнах відомі швейцарські сорти сиру.

Швейцарія підтримує зовнішньоторговельні зв'язки практичноз усіма країнами світу. Економіка країни в значній мірі залежить відзовнішньої торгівлі - як у імпорті сировини та напівфабрикатів, так і в експортівиробів промисловості (на експорт йде більш 50% продукції текстильної, близько70% машинобудівної, понад 90% хімічної та фармацевтичної, 98% годинноїпромисловості).

На розвинені індустріальні країни припадає 80% оборотузовнішньої торгівлі Швейцарії. Основними її партнерами є країни ЄС - св.3/4експорту та імпорту. Серед найбільших зовнішньоторговельних партнерів - ФРН, Франція,США, Італія, Великобританія

Виробництво зерна займає особливе місце серед іншихгалузей сільського господарства. Зерно-це основа харчування для населення. Основніс/г культури - це пшениця, ячмінь, цук. буряк, картопля, кормові трави. Головнірайони зернових культур знаходяться на Швейцарському плоскогір'ї і в долині Рейну.У кантоні Тессін вирощують виноград, з якого роблять біле столовевино. У нижній частині долини Рони виростають абрикоси і яблука.

У сільському господарстві земля-головний засібвиробництва, функціонуюче одночасно як предмет праці і як засібтруда.Около 12% площі Швейцарії використовується під ріллю і ще 28% дляекстенсивного розведення великої рогатої худоби і виробництва молочнихпродуктів. Приблизно третина території країни зайнята непродуктивними землями (поПринаймні непридатними для землеробства), особливо в кантонах Урі, Вале іГраубюнден, і чверть - вкрита лісами. Не дивно, що 40%продовольчих товарів доводиться імпортувати. У той же час Швейцаріязабезпечує себе пшеницею, м'ясо-молочна продукція виробляється в надлишку.

Основні осередки землеробства зосереджені в кантонах Берн,Во, Цюріх, Фрібур і Аргау. Велика лісопереробна промисловість працюєна внутрішні та зовнішні ринки. Однак в останні роки ліси Швейцарії сильнопостраждали від забруднення повітря, що змусило уряд запровадити суворийконтроль за викидом вихлопних газів автомобілів.

Швейцарське сільське господарство представлене головнимчином дрібними і середніми підприємствами. Ферми площею до 5 га становлятьблизько 42% їх загальної кількості, в тому числі до 1 га - 17%. Майже стільки жприпадає на ферми, площа яких - від 5 до 20 га. Великих, за швейцарськимипоняттями, ферм небагато: 12%. І вже зовсім мало серед них господарств з площею понад50 га (трохи більше 1.%).

Роздробленість швейцарського сільського господарства вПевною мірою гальмує його механізацію. Це обумовлює високі витративиробництва даної сфери економіки. У країні діє система державнихцентралізованих закупівель продовольчих товарів у виробників за твердимцінами, пряме субсидування виробництва.

Сільське господарство є настільки важливою галуззюекономіки Швейцарії, що їй приділений особливий параграф в Конституції країни.Держава зобов'язується підтримувати сільське господарство і вносити істотнийвнесок у надійне постачання населення, а також сприятидецентралізованому заселення країни.

Хоча Швейцарія вважається країною В«селян і корівВ», попорівнянні з іншими західноєвропейськими країнами, фермери тут займають самиймаленький відсоток від загальної чисельності населення. Частка зайнятих у сільському талісовому господарстві в загальному числі всіх працюючих зараз становить 4%, і ця часткапродовжує знижуватися.

Згідно зі статистичними даними 2006 р., загальна площаземель,... придатних для сільського господарства, склала 1060 тис. га, асередньостатистичне фермерство налічувало близько 16,7 га.

В даний час намітилася тенденція до укрупненняфермерських господарств. У 2006 р. загальне число селянських господарств дорівнювало 63627, що на 31% менше, ніж у 1990 р. Кількість невеликих фермерських господарствплощею до 20 га знизилося на 44%. Дуже маленькі фермерські господарстваплощею до 5 га зникли зовсім. Число господарств площею понад 20 газбільшилася на 39%. Найбільший кількісний ріст характерний для фермерських господарствплощею більше 50 га.

В силу топографічних умов тільки 3/4 оброблюванихземель зайняті під луги і пасовища. Місцями гірський, місцями горбистий ландшафт іклімат не дозволяють засівати великі площі землі під зернові культури. Хлібі овочеві культури вирощуються тільки в Середній смузі. Приблизно тільки1/3 всіх фермерських господарств зайнята у виробництві зернових культур.

Традиційно Швейцарії вважається країною корів, але якщоподивитися на статистичні дані, то поголів'я свиней перевищує за чисельністюпоголів'я корів. Так, в 2006 р. в цілому по країні кількість корів склало 1554700, свиней - 1609500. Якщо це триватиме й далі, різниця міжними з кожним роком буде збільшуватися.

Важливу роль у підвищенні продуктивності праці таекономічної ефективності сільського господарства відіграє механізаціявиробничих процессов.Важной тенденцією сучасного етапу розвитку с.-г.тракторів є збільшення масштабів використання машин з приводом на всіколеса. В останні роки частка таких тракторів перевищила 70%. Якщо в 1965 р.середня потужність тракторів у сільському господарстві становила 28,5 кВт, то вперіод 1985 - 2006 рр.. - До 40 кВт. За названий період часу маса тракторівмайже подвоїлася і досягла в 1983 р в середньому 2737 кг.

В останні 10 років у сільському господарстві Швейцаріїспостерігається стійка тенденція збільшення парку тракторів. Щорічно господарстванабувають приблизно 4000 нових тракторів. В останні роки помітно розширилисямасштаби використання в сільському господарстві електроніки. Одна з основних цілейвпровадження електронної техніки - підвищення продуктивності при виконанніс.-х. робіт. Відповідно до прогнозів, у найближчі 10 років за рахунок впровадженнязасобів автоматизації продуктивність в рільництві може бути збільшена в2-3 рази. В даний час рівень механізації в плодівництві і тваринництвінаближається до 100%, тому подальший розвиток цих галузей с.-хвиробництва в частині зростання рентабельності, зниження трудовитрат можливо першвсе на основі широкого впровадження роботів і автоматичних маніпуляторів. Якприклад практичної реалізації даного напрямку відзначено створенняробота-плодос'емщіка для яблунь. З урахуванням специфічних природних умовШвейцарії визнано доцільним створення спеціальних с.-г. машин для роботи вцьому регіоні, насамперед техніки для гірського землеробства. Успішне вирішенняцього завдання можливе на основі інтенсивного розвитку вітчизняного тракторногоі с.-г. машинобудування.

2. Регулювання цін в сільськогосподарській галузі

У законодавчому порядку фіксуються ціни майже на 50%обсягу товарної продукції сільського господарства. На державному рівнірегулюються ціни на харчове і кормове зерно, цукровий буряк, ріпак, молоко.Встановлюються довідкові ціни на м'ясо. Обмежене регулювання зспостереженням цін існує по текстильних товарах, одязі, іграшок,музичним інструментам та інших товарам.

Особливу увагу держава приділяє ціноутворенню вгалузях, які їм фінансуються, головним чином у сільськогосподарськомувиробництві.

Уряд Швейцарії в рамках сільськогосподарськоїполітики передбачає підтримання цін на рівні, що забезпечує рентабельневиробництво сільськогосподарської продукції, що виключає перевиробництвоокремих її видів і гарантує такий рівень селянським господарствам,який порівняти з доходом найманої робочої сили в інших галузях виробництвакраїни. З цією метою активно використовується механізм регулювання цін,заходів щодо захисту місцевих виробників від конкурентного тиску зовнішньогоринку. Допускаються коливання цін в межах відомого діапазону по зерну,цукрових буряках, картоплі та рапсу. Специфічно регулюється виробництвомолока; з цією метою щорічно встановлюється певний обсяг (квота)зданого молока, в рамках якого здавачам гарантується тверда ціна.

Захист сільськогосподарських виробників від зовнішньоїконкуренції здійснюється різними методами, зокрема у виглядірегулювання ввезення (головним чином, овочів і фруктів) в залежності відпропозиції на внутрішньому ринку відповідної продукції з боку місцевихвиробників і рівня цін.

Що стосується продукції інших галузей, то регулюванняцін державою носить обмежений характер у вигляді спостереження за відповідністюцін на вітчизняні та імпортні товари і вживання заходів у цьому напрямку. Найбільшоюзахист піддаються виробники таких товарів, як текстильні вироби,іграшки, музичні інструменти і т. п., у вигляді, головним чином, обмеженняконкурентного тиску зовнішнього ринку. Наприклад якщо ціни імпортних текстильнихвиробів на внутрішньому ринку виявляються нижче на 15-20% цін порівняннихшвейцарських виробів, то державою можуть бути використані заходи пообмеження ввезення цих товарів.

Для промисловості Швейцарії характерно немасовевиробництво високоякісних виробів на експорт. Країна спеціалізується навиробництвах високоякісних дорогих виробів, що вимагають небагато сировини, алевеликої праці. Такому напряму розвитку промисловості сприяло й те,що країна має висококваліфікованої робочої силою.

3.Органіческое сільське господарство

Органічне сільське господарство є екологічно таекономічно стійкою формою ведення сільського господарства. Перехід до більшінтенсивному і механізованому сільському господарству, а також широкевикористання генно-модифікованих (ГМ) організмів є серйознимиекологічними ризиками, що призводять до падіння родючості грунтів, появинових захворювань і звуження біологічного різноманіття. Органічне сільськегосподарство спрямоване не на подальше спрощення технологій за допомогоютехнічних засобів, а на максимальне використання властивостей саморегулюючихсистем і природних властивостей грунтів, рослин і тварин. Інтенсивне використанняв сільському господарстві досягнень технічного прогресу призведе його в глухий кут якв екологічному, так і в економічному сенсі: перевиробництво тягне за собоюпадіння цін, одночасно з яким відбувається зростання витрат на оплату працібільш кваліфікованих працівників, покупку техніки та обладнання, їхмодернізацію. Зростаючі витрати змушують підприємство сильніше експлуатуватиресурси своїх земель, однак розрив між доходами і витратами скоротитипринципово неможливо. Для багатьох сільськогосподарських підприємств країн зперехідною або економікою, що розвивається питання про впровадження новітніх технологійнавіть не стоїть.

Органічне сільське господарство є методомінтенсивного сільського господарства, заснованим на ефективному використанні всьогокомплексу місцевих умов і ресурсів. У країнах, що розвиваються така формагосподарювання може бути надзвичайно сприятлива для стійкогосоціально-економічного та екологічного розвитку, оскільки відрізняється низькимрівнем собівартості і високою економічною ефективністю. Ринок продукціїорганічного сільського господарства (натуральної продукції) є дужеперспективним і недостатньо розвиненим, тому відкриває перед виробникамиі експортерами широкі горизонти.

Екологічно чистого виробництва приділяється в Швейцаріївелика увага. Жителі країни прагнуть споживати безпечні для здоров'япродукти. У 2005 р. на загальному референдумі був прийнятий п'ятирічний мораторій навикористання генетично модифікованих продуктів (ГМП) у вітчизняномусільському господарстві. Ця заборона не поширюється на ввезення в Швейцарію ГМП, алена кожній етикетці товару обов'язково має зазначатися, що він генетичномодифікований. Абревіатури неприпустимі.

Все більше популярності набуває органічне сільськего...сподарство. У 2005 р. частка фермерських господарств, що застосовують органічні методи,склала 11% від загального числа фермерських господарств в Швейцарії. За прогнозами їхзростання триватиме. Особливо багато фермерських господарств, що перейшли наекологічно чисте виробництво, в гірських районах. За даними Федеральноговідомства за статистикою у 2005 р. на їх частку припадало 20%.

Натуральна сільгосппродукція може бути реалізована навнутрішньому ринку, якщо вона відповідає певним вимогам, які містятьсяв законодавстві Швейцарії.

Природному вирощуванню птахів і тварин надаєтьсявелике значення. Швейцарія стала першою країною в світі, яка заборонила батарейнусистему утримання птиці. Тут також неприпустимо використання антибіотиків ігормонів в якості харчових добавок.

Населення Швейцарії, яке складає 7,3 млн. чоловік, живена площі, рівній 41 284 кв.км. Більше 50% населення зосереджено в або підЦюріхом, Базелем, Женевою і Берном. Щільність населення становить 176 осібна кв.км. Протягом 20 років населення зросте до 7,6 млн., основною причиноюзростання є збільшення тривалості життя.ціною.продуктів харчування.Протягом останніх 10 роківЗ початкуорганізаціями.Основна продукціяпідприємств.ВКрім того,початку 90-х років.У 2003 роціхарчування.Крімпропозиції.

4.продовольстві.продукції).Часткапроблеми.

.10-20%.Швейцарії.

Висновок

Список використаної літератури

1.Ломакін В.К.

2.Світова економіка. Під ред.

3.2008

4.

5.Економіка сільського господарства. Під ред.