ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Теоретичне дослідження з формування у молодших школярів знань про здоровий спосіб життя
1.1 Сутність понять В«здоров'яВ», В«здоровий спосіб життяВ»
1.2 Складові здорового способу життя (ЗСЖ) молодшого школяра
1.3 Форми і методи формування знань про здоровий спосіб життя у молодших школярів
Висновки по 1 главі
Глава 2. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності форм і методів формування здорового способу життя у молодших школярів
2.1 Діагностика сформованості знань у молодших школярів про ЗСЖ
2.2 Програма для 3 роки навчання В«Бути здоровими хочемоВ»
2.3 Результати перевірки ефективності експериментальної роботи
Висновок
Список літератури
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Додаток 6
ВСТУП
Проблема виховання здорового покоління набуває в даний час все більшого значення. На погіршення здоров'я впливають багато факторів, в тому числі і неправильне ставлення населення до свого здоров'я та здоров'я своїх дітей.
Результати наукових досліджень (В.Ф. Базарний [3], Брехман І.І. [7; 8], Л.Г. Татарникова [32; 33] та ін) свідчать про те, що склалася в попередні роки тенденція погіршення стану здоров'я школярів прийняла стійкий характер. В результаті аналізу медичних карт майбутніх першокласників було встановлено, що у більшості дітей було виявлено порушення зору, на другому місці - порушення постави, на третьому місці - наявність хронічних захворювань і зовсім мало дітей визнані практично здоровими. Дана ситуація зумовлена погіршенням соціально-економічної і економічної обстановки, загостренням проблем раціонального харчування, спадковістю, перевантаженістю дітей. Результати досліджень показали, що діти багато часу проводять за комп'ютером, біля телевізора, ведуть малорухливий спосіб життя.
Погіршення здоров'я дітей шкільного віку в Росії стало не тільки медичною, але й серйозною педагогічною проблемою. Вражає стрімкість, з якою наростають кризові явища в цій сфері життя. Однією з причин цього є спосіб життя сімей, де сьогодні виховуються діти. У більшості сімей можна виявити так звані фактори ризику: хронічні інфекційні захворювання, незбалансоване харчування, низька фізична активність, куріння, зловживання алкоголем, наркотиками і т. д. При цьому часто в родині присутні не один, а поєднання декількох чинників.
У учнів та їх батьків не сформовано ціннісне ставлення до свого здоров'я, що пояснюється недостатньою пропагандою педагогічних і медичних знань про здоровий спосіб життя.
Питання формування здорової особистості дитини цікавили вчених завжди (див. праці І.І. Брехмана [7; 8], Л.С. Виготського [12], Г.К. Зайцева [14; 15], П.Ф. Лесгафта [25; 26], Н.І. Пирогова [30], В.А. Сухомлинського [31], Л.Г. Татарникова [32; 33], К.Д. Ушинського [34] та ін.) Розробка шкільних програм навчання здоровому способу життя почалася в кінці 70-х - початку 80-х рр.., двадцятого сторіччя. Однак, незважаючи на чималі зусилля, вкладені в розробку та реалізацію програм, результати виявилися набагато нижчими за очікувані. Пояснювалося це і труднощами зміни поведінкових звичок (багато з них формуються в ранньому дитинстві і тому дуже стійкі), і непідготовленістю вчителів до просвітницької діяльності в області здоров'я.
З середини 90-х років ХХ століття з'явилося багато наукових робіт виховно-оздоровчого напрямку, досліджують: організацію освітнього процесу та готовність до навчання в школі [17], гігієну навчання і виховання школярів [23], фактори ризику для здоров'я дітей і підлітків при навчанні в школі [28], шкільну валеологічних роботу [14; 15; 21; 22].
Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив припустити, що одним з можливих рішень проблеми погіршення здоров'я молодших школярів є формування у них знань про здоровому способі життя.
Мета дослідження : виявити ефективні форми і методи формування знань про здоровий спосіб життя у молодших школярів.
Об'єкт дослідження : знання про здоровий спосіб життя.
Предмет дослідження: форми і методи формування знань про здоровому способі життя.
Гіпотеза дослідження:
Видається, що формування знань про здоровий спосіб життя буде успішним при використанні методів і прийомів, відповідних віковим розвитку молодших школярів, а саме ігри, вікторини, конкурси, свята, уроки здоров'я, спортивні змагання.
Завдання дослідження:
1. Вивчити психолого-педагогічну літературу по темі дослідження.
2. Охарактеризувати основні поняття дослідження: В«здоров'яВ», В«здоровий спосіб життяВ».
3. Виявити вікові особливості знань про здоровий спосіб життя молодших школярів.
4. Розробити критерії сформованості знань про здоровий спосіб життя.
5. Виявити та експериментально перевірити ефективність форм і методів формування знань про здоровий спосіб життя у молодших школярів.
Методи дослідження: спостереження, анкетування, тестування, педагогічний експеримент.
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ З ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗНАНЬ ПРО Здоровий спосіб життя
1.1 Сутність понять В«здоров'яВ», В«здоровий спосіб життяВ»
Поліпшення стану здоров'я нового покоління - найважливіше завдання сучасності, в комплексному вирішенні якої неможливо обійтися без загальноосвітньої школи. Вчителям спільно з батьками, медичними працівниками, психологами та громадськістю необхідно так організувати шкільну діяльність, щоб учні підвищували свій рівень здоров'я і закінчували школу здоровими. Разом з тим, школа зобов'язана сформувати у дитини потребу бути здоровим, вести здоровий спосіб життя. Для цього педагогам необхідно мати чіткі уявлення про сутність понять "Здоров'я" і "здоровий спосіб життя", які широко використовуються в системі понять сучасної освіти.
Однозначної і всеосяжного визначення поняття здоров'я немає. На основі медико-біологічних ознак Н.М. Амосов вказує: В«Здоров'я - природний стан організму, що характеризується його врівноваженістю із навколишнім середовищем і відсутністю будь-яких хворобливих явищ В»[4, С. 18].
З урахуванням цих же ознак Г.І. Царегородцев вважає, що В«здоров'я - це гармонійне протягом різних обмінних процесів між організмом і навколишнім середовищем, результатом якого є узгоджений обмін речовин всередині самого організму В»[36, С.42]. У даному контексті здоров'я представляється як природне гармонійне стан організму при нормальному протіканні в ньому обмінних процесів, що виключають будь-які хворобливі явища.
З еволюційної і екологічної позицій Д.Д. Венедиктов розкриває зміст поняття про здоров'я як динамічному рівновагу організму з навколишнього природного та соціального середовищами, при якому всі закладені в біологічній і соціальній сутності людини здібності проявляються найбільш повно і всі життєво важливі підсистеми людського організму функціонують з максимально можливою інтенсивністю, а загальне поєднання цих функцій підтримується на рівні оптимального з точки зору цілісності організму і необхідності її швидкої і адекватної адаптації до безупинно мінливих природного і соціального середовища [10, C.104].
З соціологічної точки зору здоров'я є мірою соціальної активності та діяльнісного відносини людського індивіда до світу [16, С.30]. Розвиваючи цю думку, І.І. Брехман вважає, що таке ставлення в першу чергу повинно проявлятися в системі поліпшення якості навколишнього середовища, збереження власного здоров'я та здоров'я інших людей [8, С.27].
У психології дотримуються думки про те, що здоров'я є не відсутність хвороби, а швидше її відображення, в сенсі подолання: здоров'я - не тільки стан організму, але і стратегія життя людини [37, С.6]...
