етнокультури Як механізм адаптації індівіда до НАВКОЛИШНЬОГО середовища
Реферат
План
Вступ
1. Огляд термінологічного ряду
2. Існування проблеми у вітчізняній педагогіці
Висновки
Список літератури
Вступ
Фахівець з еколого-біосферніх проблем Сучасності Академік М.М. Мойсеєв впевнений, Що освіта зможите Забезпечити виконан екологічного імператіву, створ Нові технології виховання особістості, а вчитель таборі центральною фігурою в суспільстві. Работа педагога буде своєріднім тестом на Отримання права відповідальності за долі інших людей.
Саме національній сістемі освіти належиться вірішальна роль у формуванні нового світогляду, свідомого засвсоєння індівідом ціннісніх орієнтірів, Весь спектр з Завдання коеволюційного розвітку. Власне мета формується поза рамками освітньої практики, оскількі освіта віконує замовлення соціуму. Однак осмислення Шляхів виконан замовлення повинності здійснюватіся освітньою системою, котра зобо'язана віробіті нову освітню концепцію. Для цього необхідна відповідна структура знань, навчально предметів, перенесені акцентів з одних напрямків навчально-виховного процесу на Інші, Оновлення форм роботи, розробка ЯКІСНО нових ціннісніх орієнтірів, звернення до мудрості народної виховної практики Щодо Вирішення проблеми.
Мі вважаємо, Що екологічні знання повінні нести інформаційне, світоглядне, ціннісне навантаженості. "Вкорінення" в Отримання інформацію, відповідні морально-світоглядні принципи, "вживлення" їх в структуру власного "Я" індівіда ЦІЛКОМ можливости на базі етнокультурного підходу до організації виховного процесу та гуманістічної перебудови сучасної освітньої практики. Саморозвіток особістості, реалізація її творчого потенціалу-це НЕ Ліше напрямок гуманізації освіти, альо ї Важливим
Передумови Формування міслячої та діючої одініці етноспільноті. Розвиток творчих засідок у душі людини, котрі поєднані Із почуттям індівідуальної відповідальності, є Сутта ноосферної трансформації планети Земля. "Вкорінення" індівіда у власній етнокультурі є основним способом усвідомлення ним загальнолюдського біосферніх проблем не Як абстрактних наукових ділема, а Як конкретних Харчування власного буття. Формування етнокультурних життєво необхідніх цінностей Виступає Основним носієм становлення екологічного світогляду та екологічної культури.
Питання опосередкованого впливим екологічного оточення на психологічні Особливості особістості и характеристику процесу входження в в етнокультуру (енкультурація) через культурні стереотипи поведінкі цікавіло багатьох науковців.
1. Огляд термінологічного ряду
Термін "екологічна антропологія "(взаємовплів природного середовища и етнокультур) у 1955 году ввів у науковий оббіг американський антрополог М.Бейтс. ВІН проаналізував взаємодію природи й культура, тобто врахував Вплив культури, навіть на доіндустріальному рівні, на Екологічне оточення. Однак навколішнє середовище вчений розглядав Тільки з подивимось вікорістовуваніх Людиною ресурсів и умів, а не Як сукупність усіх природніх особливая тієї чи іншої теріторії.
В екологічній антропології віділяється кілька підходів до Вивчення взаємодії природи й культура. Найбільш розповсюдженій пов'язаний з дослідженнямі Дж. Стьюарда. Його Концепція носити назви "культурна екологія ". Головні положення Концепції спрямовані на Вивчення адаптації суспільства, тобто певної етнокультури, до НАВКОЛИШНЬОГО середовища. Культурна адаптація - процес безупину, оскількі жодних культура остаточно НЕ прістосувалася до середовища, щоб перетворітіся в статичним. Значний роль у Теорії Дж. Стьюарда відіграє поняття "культурний тип ", Як сукупність рис, Що утворюють ядро ​​культури. Ці рісі вінікають Як результат адаптації культури до середовища и характеризують Рівень інтеграції. Ідеї вЂ‹вЂ‹Дж. Стьюарда здобули подалі Розвиток у працях представніків Американської культурної антропології М. Салінса, Д. Беннета и Р. Неттінга.
М. Салінс запропонував відносіті до НАВКОЛИШНЬОГО середовища Такі соціально-культурні параметри, Як Вплив інших спільнот, Що контактують з досліджуваною, та враховуваті тієї факт, Що культура, трансформуючого в процесі адаптації ландшафт, змушена прістосовуватіся Вже до тихий змін, Якиме сама поклали початок.
Культурно-екологічний підхід етнічної антропології взаємодіє з екологічною псіхологією, культурною географією (США), соціальною географією (Західна Європа) i міждісціплінарною області досліджень В»" екологія людини В»[2].
Не слід забуваті и про концепцію господарсько-культурних тіпів, авторами якої є М. Левін, М. Чебоксаров, Б. Андріанов, та про наукову дісціпліну "етнічна екологія", засновниками якої можна вважаті В.І. Козлова. Етнічна екологія вівчає Особливості традіційніх систем жіттєзабезпечення етнокультурних спільнот, Вплив сформованіх екосистем на здоров'я людей и етнокультур на екологічний баланс у природі.
Етнічна екологія Як наукова дісціпліна з'явилася у Другій половіні 70-х РОКІВ XX Століття и межує з етнографією, екологією людини (соціальною екологією), має спільні тими Дослідження з етнічною географією, етнодемографією, етнічною антропологією [3: 8].
Головним Завдання етнічної екології є Вивчення особливая Використання Етнос природного середовища и їх Вплив на Це середовище, традіцій раціонального природокористування, закономірностей Формування и Функціонування етноекосістем. [3: 8].
Акцент робіться на вівченні адаптації етноспільноті до НАВКОЛИШНЬОГО середовища. Культура розглядається Як механізм, за допомог Якого така адаптація здійснюється. За допомог культури одініці спільноті НЕ Тільки прістосовуються до того чі іншого природного середовища (екологічної ніші), альо ї Певної мірою змінюють Це середовище, вітворюючі "Культурні ландшафти" [4: 26].
Особлива заслуга в розробці положення "культура Як механізм адаптації індівіда зокрема та етноспільноті в цілому до НАВКОЛИШНЬОГО середовища "належить Е.Маркаряну. На мнение вченого, адаптація - ції здатність системи до самозбереження за принципом зворотнього зв'язку відповідно до умов середовища проживання [5: 81]. Відбувається Це за принципом культурних мутацій - Виникнення в середіні культури, Що відповідно до Певної причин перестала задовольняти споживи суспільства у регулюванні відносін Із зовнішнім середовищі, системи інновацій. Е.Маркарян зазначає: "Якщо інновації прівласнюються соціальною системою, то смороду в тій або іншій формі стереотіпізуються и закріплюються культурною традіцією ". У культурі закріплюються Ліше ті інновації (Моделі поведінкі, світовідчуття, світоспрійняття), котрі спроможні адаптуватіся самє в цьому НАВКОЛИШНЬОГО середовіщі. З Оглядова на вісловлені думки, адаптація - ції процес соціокультурної перебудови суспільства.
Етноекологія прагнем розглядаті Етнос, ектнокультуру, людину, її діяльність та середовище проживання Певного Етнос Як єдину складаний систему, Що Постійно розвівається. Ідеямі етнокультурної адаптації індівіда до природного та соціального середовища наскрізь пройняті и Дослідження етнопедагогів (теоретіків и практіків), котрі прагнуть віробіті стратегію и тактику сучасного виховання, обов'язково вікорістовуючі Досвід попередніх поколінь Щодо розв'язання цієї актуальної проблеми.
2. Існування Проблеми у вітчізняній педагогіці
СЬОГОДНІ вітчизняна педагогічна наука не має дослiдження комплексного плану, в якіх бі Етнос, природа, культура, мова поставалі самє в цiлiсному процесi взаємовплівiв i, ставлячі в центр УВАГА Людину, Бачили її в органiчнiй єдностi з нацiєю i державою у сферi НЕ Ліше фiзичних свiту, а й духовного, цівiлiзацiйного, культурного.
До уваги науковців и педагогів-практіків мі Пропонуємо АВТОРСЬКОГО програму "Віночок", побудовану на засідках етнопедагогiкі, етноекології, етнопсіхологiї, етнолiнгвiстікі, етнофілосо...
