Зміст
заголовок тексту молодший школяр
ВСТУП
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАД заголовка тексту У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
1.1 Заголовок як сильна позиція тексту
1.2 Види заголовків
1.3Осмисленіе заголовка як один із прийомів розуміння тексту
1.4 Традиційні прийоми роботи над заголовком тексту в початковій школі
ВИСНОВОК ПО 1 ГЛАВІ
ГЛАВА 2. Експериментальне вивчення умінь молодших школярів працювати з заголовком художнього тексту
2.1 Констатуючий експеримент з вивчення умінь молодших школярів сприймати й осмислювати текст по заголовку
2.2 Формуючий експеримент
2.3 Контрольний експеримент
ВИСНОВОК ПО 2 ГЛАВІ
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Головна мета шкільного навчання - формування особистості учня. Читання як навчальний предмет має в своєму розпорядженні таке сильне засіб впливу на особистість, як художня література. Художня література несе в собі величезний розвиваючий і виховний потенціал: прилучає дитину до духовного досвіду людства, розвиває його розум, ушляхетнює почуття. Чим глибше і повніше сприйнято читачем той чи інший твір, тим більше вплив на особистість воно надає.
Найперше умова вірного сприйняття тексту - розуміння кожного його слова. Одним з найважливіших прийомів у розумінні тексту є осмислення його заголовка. Заголовок протягом останніх десятиліть привертає серйозну увагу досліджень (С.Д. Кржижановський, І.І. Бірагова, В.В. Богуславська, Н.А. Веселова, М.М. Гаврішіна, Ф.М. Горленко, Д.К. Гоцирідзе, О.К. Дубовик, І.Г. Кошова, Л.А. Лебедєва, Г.Д. Лочмеле, Д.Н. Медріш, В.І.Муренко, Л.У.Нікабадзе, Ю.Б.Орліцкій, Н.П. Пєшкова, Н.М. Портільо, С.А. Сандажіева, Е.І. Турчинська, Н.А. Фатєєва, І.В. Фоменко, Н.П. Харченко, В.А. Чіжаковскій, А.А. Ягодова, С.А. Крипкая, Дж.М. Вільямс і багато хто ін.)
Аналіз наукової літератури свідчить про великий інтерес лінгвістів до проблеми заголовка. Особливий інтерес до нього пояснюється і унікальним становищем заголовка в тексті, і різноманіттям його функцій. Тема акумулює в собі зміст, стилістику і поетику твору, виступає смисловим згустком тексту і може розглядатися як своєрідний ключ до його розуміння. Виділений графічно, він інтерпретується читачем як найбільш помітна його частина. В лінгвістичному плані заголовок є первинним засобом номінації, в семіотичному плані - першим знаком теми.
Специфіка заголовка тексту полягає в тому, що воно є складовою частиною іменованого об'єкта, елементом його структури, і, займаючи сильну позицію в тексті, належить до тих композиційним елементам, які привертають підвищену увагу при першому знайомстві з текстом.
Мета дослідження: виявити методичні прийоми роботи з заголовком тексту.
Об'єкт дослідження: заголовок як сильна позиція тексту.
Предмет дослідження: прийоми роботи над заголовком тексту в початковій школі.
Завдання дослідження:
1. Виявити специфіку заголовка як сильної позиції тексту.
2. Охарактеризувати види заголовків.
3. Охарактеризувати особливості розуміння тексту через усвідомлення заголовка.
4. Описати традиційні прийоми роботи над заголовком тексту в початковій школі.
5. Провести діагностику умінь молодших школярів сприймати й осмислювати заголовок тексту і змісту твору
6. Розробити і провести уроки, що включають в себе роботу над заголовком тексту.
7. Проаналізувати результати експериментальної роботи.
Методи дослідження: аналіз теоретичної літератури та практичного досвіду за темою дослідження, педагогічний експеримент.
ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАД заголовка тексту У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
1.1 Заголовок як сильна позиція тексту
У сучасній лінгвістиці тексту під сильними позиціями мається на увазі В«специфічна організація тексту, що забезпечує висунення на перший план найважливіших смислів тексту ... встановлення ієрархії смислів, фокусування уваги на найважливішому, посилення емоційності та естетичного ефекту, встановлення значущих зв'язків між елементами суміжними і дистанційними, які належать одному і різним рівням забезпечення зв'язності тексту і його запоминаемости В». [1]
Поняття В«сильних позицій тексту В»вперше з'явилося в роботі І.В. Арнольд, яка називала серед них заголовок, епіграф, початок і кінець тексту. Підставою для виділення цих позицій в тексті було їх істотний вплив на сприйняття тексту читачем і той факт, що певна організація рамкових позицій забезпечує адекватність тлумачення читачем художнього тексту. [2]
Обов'язковими сильними позиціями прийнято вважати заголовок, початок і кінець твору, іноді - заголовки і підзаголовки його частин (книг, глав і т.п.), факультативними - епіграф, присвяту, пролог, епілог, тобто такі фрагменти, які будь-яким чином виділені графічно (хоча щодо поетичних текстів заголовок в силу його регулярного відсутності розглядають як факультативну сильну позицію).
Першим знаком художнього твори, який стоїть над і перед основним текстом і бере на себе основне навантаження по подоланню кордону між зовнішнім світом і простором художнього твору, є його заголовок.
У знаменитому словнику В.І. Даля про заголовку сказано, що це В«вихідний аркуш, перших листок книги або твори, де означено назва його В». [3] Тема позначає також назва відділу, глави книги, а в ділових паперах означение на початку листа відомства, місце, звідки і куди папір йде. Це широке поняття заголовка.
У словнику С.І. Ожегова заголовок визначено кілька вже - як назву якого-небудь твору (літературного, музичного), або відділу його частин, як заголовок літературного твору, тією чи іншою мірою розкриває його зміст. [4]
Заголовок, за твердженням Л.С. Виготського, В«Намічає собою ту домінанту, яка визначає собою побудова оповіданняВ». [5]
Назва, - розвиває цю думку І.Р. Гальперін, - це компрессированний, нерозкрите зміст тексту ... Назва можна метафорично зобразити у вигляді закрученої пружини, розкривала свої можливості в процесі розгортання В». [6] Нарешті, як зазначають дослідники, заголовок - це не тільки початок, а й парафраз, переформулировка всього тексту.
У своїй роботі В«Заголовок літературно-художнього тексту: онтологія і поетика В»Н.А. Веселова доводить, що назва твору - не просто В«ключове словоВ» або В«Однофразовий текстВ». Заголовок вбирає в себе концентровану суть твори і при цьому В«не належить йому неподільно. Одним боком воно стикається зі світом, що лежить за межами тексту, а інший - з текстом, відзначаючи його початок. Завдяки такому прикордонному положенню заголовок служить сполучною ланкою між текстом і зовнішньою по відношенню до нього дійсністю В». [7]
В аспекті семіотики заголовок - перший делімітірующій знак тексту, двустороннній за рахунок орієнтації одночасно і на відправника повідомлення (автора), і на його одержувача - читача (Е.В.Джанджакова). У семантичному аспекті заголовок - ім'я тексту, і з цього боку вивчений досить багатосторонньо (Н.А.Кожіна). В аспекті психолінгвістики заголовок викликає інтерес з боку своєї здатності нести первинну інформацію про зміст тексту (А.А.Брудний). [8]
Заголовок художнього тексту визначається як В«номінативно-предикативний одиниця тексту, яка знаходиться в спеціальної функціонально закріпленої позиції і служить одночасно ім'ям художнього твору і індивідуально-авторським висловом про нього В». [9]
На думку Н.А. Кожин, за своїм змістом заголовок прагне до тексту як межі, а за формою - до слова, оскільки воно В«вступає з текстом художнього твору в два категоріальних відносини: номінації (служить ім'ям власним тексту) і предікаціі (утворює висловлювання про текст) В». [10]
Заголовок в стислій формі передає основну тему твору, причому ус...
