Зміст
Введення
Глава I. Теоретичні основи навчання учнів V-VII класів в освітній галузі В«ТехнологіяВ» на основі особистісно орієнтованого підходу
1.1 Навчання учнів в освітньої галузі В«ТехнологіяВ» на основі особистісно орієнтованого підходу як соціально педагогічна проблема
1.2 Аналіз змісту навчання школярів в програмах освітньої галузі В«ТехнологіяВ»
1.3 Педагогічні умови ефективності особистісно-зорієнтованого навчання учнів V-VII класів технології обробки деревини
Глава II. Дослідно-експериментальна робота щодо вдосконалення процесу навчання учнів V-VII класів технології обробки деревини на основі особистісно-орієнтованого підходу
2.1 Методика організації процесу навчання учнів V-VII класів технології обробки деревини на основі особистісно-орієнтованого підходу
2.2 Результати експериментальної роботи з удосконалення процесу навчання учнів V-VII класів технології обробки деревини на основі особистісно орієнтованого підходу
Висновок
Список літератури
Введення
Актуальність теми кваліфікаційної роботи. У другій половині XX століття людство переживає третю технологічну революцію. Поява нових технологій в промисловості і сільському господарстві призвело до того, що в 1950-90-х рр.. світове суспільне виробництво зросло приблизно в 7 разів. Об'єктивною реальністю середини ХХ століття став перехід розвинутих цивілізацій до технологічної культури.
Створення обчислювальних машин зумовило виникнення інформаційного світу і високих, наукомістких технологій, різко збільшився обсяг інформації, що використовується людиною. Інформаційна революція останніх десятиліть, перетворила світ в єдиний інформаційний простір, є одним з найглибших переворотів за всю історію людства. На зміну індустріальному суспільству конвеєрного виробництва приходить постіндустріальне суспільство.
Сучасна людина живе в умовах, коли відходить у минуле індустріальний етап суспільного прогресу з його екстенсивної технократичної ідеологією, зараз настає новий - технологічний етап, який встановлює пріоритет способу виробництва над його результатами. Ще в 70-ті роки широко використовувався термін В«науково-технічна революціяВ», в якому особливо виділялася роль техніки в збиток технології. Однак з появою універсальної техніки способи виробництва стали розрізнятися своїми технологіями, які почали домінувати.
Країни, які своєчасно помітили пріоритет науково-технологічного способу виробництва і в даний час складають світове технологічне ядро ​​(Англія, США, Франція, Німеччина, Японія, Південна Корея та ін), забезпечують більш високу якість життя своїх співгромадян за рахунок інвестиційного та інноваційного розвитку. Держави, які стоять на позиціях розвитку тільки науково-технічного прогресу, поступово відстають у темпах розвитку. Це явище не оминуло і Росію. Відсталі технології у багатьох сферах виробництва з'явилися причиною неконкурентність нашої продукції на світовому ринку з усіма витікаючими звідси наслідками.
Розвинені держави технологічного блоку (США, Японія, Англія, Німеччина, Франція) забезпечують своїм співгромадянам високий життєвий рівень, успішно вирішують соціально-економічні проблеми. Вони знаходяться на інвестиційному і навіть інноваційному рівні виробництва, отримуючи науково-технологічну та ін ренти. (Росії притаманний ресурсний і частково інвестиційно-технологічний рівень виробництва).
Жити і успішно функціонувати в інформаційно насиченому і технологізувати світі і не знати його стає не тільки неможливо, але небезпечно і навіть злочинно, тому актуальним стало питання про технологічний освіті підростаючих поколінь.
Всьому світу відомі досягнення Російської освітньої системи: її фундаментальний характер, загальність, доступність. Але саме безсумнівні успіхи нашої системи освіти, що забезпечили в 60-70-ті роки освоєння космосу, створення новітніх зразків матеріалів і військової техніки, породили недоліки, які стримують розвиток нинішніх школярів, а разом з ними і відставання Росії у світовому співтоваристві. Засилля вербальних методів навчання, фундаменталізація освіти привели систему освіти в основному до опредметнення знань і вкрай недостатньо здійснюється їх распредмечіваніе, тобто застосування, трансляція знань в практику.
Загальність і доступність освіти сприяли його знецінення, формуванню споживчої освітньої ідеології. Зміст освіти, форми і методи забезпечували підготовку робочого, інженера, економіста та ін для роботи в умовах масового індустріального виробництва, в якому провідними якостями особистості були старанність, дисциплінованість, вміння виконувати певний комплекс робіт або операцій. В умовах переходу до багатоукладної економіки більшість робітників і фахівців, їх продукція стали неконкурентоспроможними на ринку праці. Значно винна в цьому і склалася система освіти, яка не зуміла переадаптироваться до нових умов, спрогнозувати освіту для майбутнього.
Тому в школах Росії з 1994 року поступово вводиться освітня галузь В«ТехнологіяВ» замість трудового навчання. Основний сенс цих змін полягає у визнанні пріоритету особистості, її прав і свобод в професійному виборі, у прихильності до концесій і різним формам і видам творчої духовної діяльності. І це не випадково, так як одним з напрямків нинішньої освіти є особистісно орієнтований підхід у навчанні учнівської молоді.
Метою технологічної освіти, також є розвиток кожного учня як людини, яка вміє приймати обгрунтовані рішення; свідомого, відкритого до змін, критично мислячої, творчої члена суспільства. За допомогою проектної діяльності вміє розробляти і виготовляти об'єкти і системи з метою найбільш повного задоволення потреб людей. Провідними видами діяльності учнів на уроках технології є вправи, дизайн - аналіз виробів і послуг. Серцевиною технологічної освіти є проектний метод навчання учнів.
Таким чином можна зробити висновок, що технологічна освіта в цілому і метод творчих проектів, зокрема, є засобами особистісно орієнтованої освіти.
Зрозуміло, в наші дні стан економіки в цілому, матеріально-технічна база освітніх установ, загальний рівень духовної культури і особливо моральний потенціал в різних соціальних шарах і популяціях суспільства стримують ці демократичні прогресивні процеси особистісно орієнтованого розвитку.
У сучасній педагогіці великий внесок у розробку питань особистісно орієнтованого розвивального навчання внесла Якиманська Іраїда Сергіївна - доктор психологічних наук, професор, керівник лабораторії РАВ. У технології особистісно орієнтованого розвиваючого навчання особливе значення вона надає такому фактору розвитку, який у традиційній педагогіці, а також в розвиваючих системах Л.В.Занкова, Д.Б.Ельконіна і В.В.Давидова майже не враховувався. А саме, ігнорувався - суб'єктний досвід життєдіяльності , придбаний дитиною до школи в конкретних умовах сім'ї, соціокультурному оточенні, в процесі сприйняття і розуміння нею світу людей і речей.
Концепція особистісно-орієнтованого навчання спирається на фундаментальні психолого-педагогічне дослідження. Це дослідження В.В. Краєвського, присвячене природі педагогічного знання; В.С. Ільїна, І.Я. Пернева, М.І. Скаткина про цілісність освітнього процесу; Є.В. Бодаревський, Н.В. Бочкін, З.В. Васильєвої, Т.І. Мальковской, А.П. Тряпіцина про особистісно розвиваючих функціях навчання; В.Н. Загвязинского, А.І. Колесникової, В.А. Сластенина про специфічну природу педагогічної діяльності.
Науково-педагогічну основу проектного навчання як засобу особистісно орієнтованої освіти складають праці П.П. Блонського, В.П. Вахтерова, К.Н. Вентцель, А.А. Вербицького, А. Дистервег, Дж. Дьюї, П.Ф. Каптерева, Г. Кершенштейнера, П.Ф. Лесгафта, А.С. Макаренко, В.Д. С...
