Реферат
Основні принципи навчання
Зміст
Поняття про принципи навчання
Характеристика змісту Принципів навчання
Що віховує характер навчання?
Принцип науковості навчання
Принцип сістематічності
Доступність навчання
Принцип наочності
Принцип свідомості и актівності навчання
Принцип міцності навчання
Висновки
Література
Поняття про принципи навчання
Термін принцип ( от лат. principium - качан, основа), в теперішній годину позначають Вихідні положення, якіх потрібно Дотримуватись, з якіх потрібно віходіті, и якімі потрібно керуватіся в різніх галузях діяльності.
Отже, п рінціпі навчання - ції Вихідні положення, Що визначаються Зміст, форми I методи навчальної роботи у відповідності з метою виховання и навчання, діяльність вчителя и характер пізнавальної діяльності учня.
Принципи навчання відображають Внутрішні істотні Сторони діяльності вчителя и учня, и визначаються Ефективність навчання в різніх формах, при різному Його змісті и організації.
Принципи навчання віражають певні об'єктивні закономірності навчання. Наприклад, досягнення міцності знань Завжди Було Основним Завдання навчання. Діяльність викладача зводіться до нуля, ЯКЩО учень забуває ті, Чому Його учать. Тому необхідність Досягнення міцності знань - Одне з початково положень вікладацької діяльності.
Принципи навчання, Що традіційно склаліся, одержують глибше обгрунтування в сучасности психолого-педагогічних дослідженнях, Наприклад на Основі сучасного трактування співвідношення навчання и развития, Теорії Формуванн
я розумово Дій, експериментальних систем навчання. соціологічні Дослідження, Що розкрівають Особисті Відносини Між людьми, умів Формування малих груп и колектівів, дозволяють глибше зрозуміті ті, Що віховує Вплив навчання на Формування особини, відношення ДІТЕЙ до навчання, їх актівність. Кібернетічній підхід створює умов для розуміння Принципів Управління Навчання Як ціліснім процесом и Окрема Його сторонами. Возможности пізнання и розумово розвитку дитини визначаються кож біологічною конструкцією мозку. В Сейчас годину у зв'язку з різко ЗРОСТАЮЧИЙ потоком інформації, Якові винен засвоїті вчених, можна Говорити про принципи навчання з подивимось біологічних можливости розвітку розумової діяльності учня.
Навчання Як вид пізнавальної діяльності протікає на Основі загально законів пізнання Людиною НАВКОЛИШНЬОГО світу. Методологічне обгрунтування Принципів навчання розкриває Цю сторону процесу навчання.
Не дівлячісь на відсутність Єдності думок учених Щодо кількості и назв Принципів навчання, смороду віражають в основному один и тієї ж вміст и одні и ті ж Тенденції в розумінні закономірностей навчання. З подивимось ціх закономірностей вінікають певні вимоги до навчання и викладання. Принципи навчання віражають ці вимоги. Наприклад, закономірністю навчання є необхідність наукових знань в роз В¬ витку учня, в Його підготовці до праці. Початкові положення, Що визначаються діяльність вчителя и Що вчаться на Основі цієї закономірності, віражені у прінціпі науковості навчання.
Коженна принцип навчання віражає певні закономірності навчання.
Завдання педагогікі - дати глибше обгрунтування залежності Принципів навчання від тихнув філософських, політічніх, псіхологічніх, соціальніх, біологічних закономірностей, які відображені в ціх принципах.
У Теорії Початкова навчання можна віділіті наступні початкові положення, Що історічно склаліся и науково обгрунтовані, визначаються діяльність вчителя и навчання молодших школярів: Що віховує характер навчання, науковість, сістематічність, доступність, наочність навчання, свідомість и актівність навчання, міцність знань, умінь и навіків, індівідуалізація навчання.
Іноді науковість и сістематічність навчання характеризують разом Як один принцип. Можна кож об'єднати принцип доступності з свідомістю и актівністю учня, Що скорочує кількість назв Принципів.
Система Принципів дозволяє представіті ВСІ Сторони розвитку дитини в навчанні.
Характеристика змісту Принципів навчання Що віховує характер навчання?
Виховання НЕ Може віконаті свого основного Завдання підготовкі людини до життя в даного суспільстві поза навчання. Виховання поза процесом навчання не могло б Забезпечити підростаючому поколінню можлівість засвоєння досвіду людства, наукових закономірностей природи и суспільства. Дитина у такому разі не могла б "наздогнаті" старше Покоління. Об'єм и Глибина Його знань не дозволили б йому брати участь у суспільному віробніцтві І, головне, удосконалюваті Його, Що означало б відсутність прогресу.
Навчання є проміжком підготовкі учня для майбутньої діяльності. Проти складність и Глибина знань, Що вівчаються в школі, різноманіття навчально предметів, труднощі засвоєння змісту навчального матеріалу, абстрактність ДУМК не Завжди віклікають у дитини суб'єктивне Бажання вчиться, буті вихованя, працелюбнім, готувати собі до самостійного трудового життя.
Учень, особливо молодший школяр, не Може одночасно засвоюваті Зміст навчального предмету и думати про ті, Що ці знання йому Вкра необхідні для оволодіння Майбутнього професією.
В процесі навчання, Спілкування з доросли, завдякі жіттєвому досвіду у дитини вінікає Інтерес до знань, Навчальні предмети, які не входять в коло Його інтересів, Що склаліся, и Прагнення, не Будуть оцінені дитиною Як важліві, життєво необхідні. ВІН вівчатіме їх Ліше на Вимоги вчителя, Батьків, Із-за боязні здобудуть поганих оцінку, боязнь покарань.
У процесі оволодіння Наукова знань світ начебто дробитися в свідомості дитини на окремі сторони, частин. Ця суперечність пізнання створює Тенденції відріву навчання від виховання, бо дитина втрачає єдину картину світу, не уявляє світ Як єдине ціле. Того вінікає необхідність, виконан Завдання виховання, формування поглядів и переконань у процесі навчання.
У прінціпі віховуючого навчання можна віділіті три положення: Формування наукового світогляду в початково класах:
В· елементів діалектіко-матеріалістічного розуміння світу;
В· виховання моральних якости особини и вольовіх рис характером;
В· Формування відчуттів и емоцій, пов'язаних з Навчально процесом.
Сенс наукового пізнання - розкрити закономірності, які людина відображає в абстрактному вігляді. Тому вміст знань в навчанні дитина засвоює переважно за рахунок абстрактних роздумів, бо головне призначення навчання - пізнання учнем закономірностей НАВКОЛИШНЬОГО світу.
Відбувається відрів людського, життєвого досвіду дитини, Його конкретно-образне уявлення світу від односторонньої абстрактної характеристики окремого сторін, вираженість у відповідніх навчально предметах: математіці, хімії, фізіці и т.д.
максимально УВАГА учень зосереджує на вівченні теорем, формул, наукових положень, доказів, які вімагають розвинення абстрактного мислення.
Світогляд, Особисті подивися и переконань НЕ можут буті абстрактного. Смороду вімагають зв'язки абстракції з конкретним пізнанням, з світом предметів, явищем, знайомиться учню Із власного досвіду.
У сістемі абстрактних роздумів можна Створити Тенденції до того, щоб учень намагався пов'язати наукову закономірність, Що вівчається, з уявленням про Всесвіт. Тоді відбуватіметься певна переробка наявний поглядів и Формування нових.
Вісь, Наприклад, Як можна образно представіті ідею нескінченності Рахунка. При переході до Вивчення розряду тисяч вчитель пітає у ДІТЕЙ:
Пам'ятайте, Спочатку ми Вивчай одініці, потім десятки, потім сотні, зараз тісячі. Чі є найбільше число або вважаті можна без кінця?
Діти відповідають:
Найбільшого числа Немає...
