Інститут спеціальної педагогіки і психології
Міжнародного Університету сім'ї та дитини імені
Рауля Валенберга
Дипломна робота
Тема: В«Особливості лексичної сторони мовлення у дітей 5-6 років зі стертою дизартрією В»
Москва, 2011
Зміст
Введення
Глава I. До питання дослідження лексичного розвитку у дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією
1.1 Передумови формування лексичної сторони мовлення дітей дошкільного віку
1.2 Лексичне розвиток дитини в онтогенезі
1.2.1 Тимчасові і кількісні зміни словника дитини
1.2.2 Формування предметної віднесеності слова
1.2.3 Розвиток значення слова
1.2.4 Формування лексичної системності
1.3 Особливості лексичної сторони мовлення у дітей зі стертою дизартрією
1.3.1 Порушення формування лексики у дітей
1.3.2 Характеристика стертою дизартрії в працях різних дослідників
1.3.3 Специфіка лексичного розвитку дітей зі стертою дизартрією
Глава II. Зміст і організація дослідження лексичної сторони мови дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією
2.1 Науково теоретичні основи дослідження
2.2 Мета і завдання дослідження
2.3 Методика експериментального дослідження словника дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією
2.4 Організація дослідження
Глава III. Особливості лексичного розвитку дітей 5 - 6 років зі стертою дизартрією
3.1 Аналіз результатів діагностики особливостей лексичної сторони мови дітей контрольної групи
3.2 Аналіз результатів діагностики особливостей лексичної сторони мовлення дітей експериментальної групи зі стертою дизартрією
3.3 Порівняльна характеристика лексичної сторони мовлення дітей 5 - 6 років з стертою дизартрією і без мовних порушень
Глава IV. Методичні рекомендації з формування лексики дітей дошкільного віку зі стертою дизартрією
Висновок
Список використаної літератури
Введення
дитина дизартрія лексика
В ході онтогенезу дитина поступово опановує мовними засобами: відбувається нагромадження та якісне вдосконалення словникового запасу, формування системи різних форм слів і словосполучень, поступове оволодіння смисловим значенням слова, підвищення рівня узагальнення засвоюваних слів.
Мова є основним засобом людського спілкування, інструментом мислення. Слово, писав Л.С. Виготський [7], так само відноситься до мови, як і до мислення. Воно являє собою живу клітинку, що містить у самому простому вигляді основні властивості, притаманні в самому простому вигляді основні властивості, притаманні мовному мисленню в цілому. Слово - це не ярлик, наклеєний як індивідуального назви на окремий предмет. Воно завжди характеризує предмет або явище, позначуване їм узагальнено і, отже, виступає як акт мислення. Мова є основним системоутворюючим фактором процесу пізнання. За допомогою вербалізації купується досвід структурується в єдине смисловий простір. Саме тому різні дослідники як особливо значущих для готовності дитини до шкільного навчання характеристик мовного розвитку виділяють, крім довільності оволодіння мовою і здатності до граматично правильному побудові пропозицій, рівень розвитку словникового запасу.
Одним з найбільш поширених порушень у розвитку мови є стерта дизартрія: за даними Є.Ф. Архипової [2, с.8], в групах для дітей з ОНР до 50% дітей, а в групах з ФФНР - до 35% дітей мають стерту дизартрию. У дослідженнях різних авторів (Е.Ф. Архипова [2], Р.І. Лалаева [14], Н.В. Серебрякова [17], Л.В. Лопатіна [17]) відзначається ряд особливостей лексики дошкільників зі стертою дизартрією. Виявлено обмеженість словникового запасу, розбіжність обсягу активного і пасивного словника, неточне вживання багатьох загальновживаних слів, вербальні парафазии, несформованість семантичних полів, труднощі актуалізації словника, недостатність виділення диференційних ознак значень слів, тобто порушення формування більшості компонентів мовленнєвої функціональної системи, багатьох мовних процесів. У той же час автори констатують той факт, що питання діагностики та методики корекційної роботи, а саме питання збагачення і активізації словникового запасу дошкільників з дизартрією, формування різних компонентів значення слова в процесі спеціального корекційного впливу, розроблені поки що недостатньо.
Вищеперелічені положення підтверджує актуальність проблеми дослідження особливостей лексичного розвитку мовлення у дітей 5 - 6 років зі стертою дизартрією.
Об'єкт дослідження: процес розвитку лексики в онтогенезі.
Предмет дослідження: особливості лексичної сторони мовлення у дітей 5 - 6 років зі стертою дизартрією.
Мета дослідження: вивчити особливості лексичного розвитку дітей 5 - 6 років зі стертою дизартрією і виявити специфіку логопедичної роботи з корекції словника.
Гіпотеза:
Враховуючи несформованість різних компонентів мовленнєвої системи у дітей зі стертою дизартрією, можна припустити, що лексична сторона мовлення у цих дітей буде мати певні недоліки, логопедична корекція яких буде сприяти подоланню даного порушення мовлення у дітей старшого дошкільного віку.
Теоретична значимість дослідження - полягає в узагальненні існуючих даних про специфіку порушення лексичної сторони мовлення у дітей зі стертою дизартрією.
Практична значимість роботи полягає в тому, що результати даного дослідження дозволять розширити уявлення про характер порушень лексики у даної категорії дітей, що сприятиме обгрунтуванню методів і прийомів логопедичної роботи по збагаченню номінативного, предикативного і атрибутивного словника у дітей 5 - 6 років з дизартрією.
Завдання:
1. Аналіз літературних даних по проблемі розвитку лексики в онтогенезі, порушень формування словника у дошкільнят зі стертою дизартрією.
2. Розробка методики дослідження лексики, вибір методів обробки результатів дослідження.
3. Проведення констатуючого експерименту (дослідження стану лексики у дошкільнят зі стертою дизартрією і у дітей з нормальним мовним розвитком).
4. Порівняльний аналіз проявів порушення лексики у дошкільнят зі стертою дизартрією.
5. Розробка методичних рекомендацій для логопедичної роботи в дошкільному закладі по корекції лексики, визначення конкретних методів корекції лексичної підсистеми мови у дошкільників зі стертою дизартрією (відповідно до отриманими результатами обстеження).
Методи: теоретичні, експериментальні, статистичні.
Глава I . До питання дослідження формування лексики у дітей старшого дошкільного віку зі стертою дизартрією
1.1 Передумови формування лексичної сторони мовлення дітей дошкільного віку
Термін лексика (від грецького lexikos - словесний, словниковий) служить для позначення словникового складу мови. Щоб почати говорити, необхідно оволодіти мовою як пристроєм, що забезпечує сприйняття і породження мовлення. З точки зору своєї організації мова являє собою сукупність мовних одиниць різного рангу (Звуків, морфем, слів, речень), а також правил їх конструювання і вживання.
С.Н. Цейтлін [28, с.9] відзначає, що В«... не підлягає сумніву, що оволодіти мовою - це значить засвоїти не тільки елементи мовних одиниць, але також правила їх створення і вживання. А щоб пізнати ці правила, потрібно весь час здійснювати несвідому (а іноді і в якійсь мірі свідому) роботу з аналізу, систематизації мовних фактів В». Виходить, що дитина в якійсь мірі повинен бути уподібнене лінгвістові, перед яким коштує подібна завдання. Тільки лінгвіст повинен вміти сформулювати результати роботи з використанням наявного в його розпорядженні понятійного апарату. Про це писав, зокрема, академік Л.В.Щерба [30, с.35]: В«... Робота кожного неофіта ...
