Російський Державний Педагогічний Університет
імені А.І. Герцена
Факультет корекційної педагогіки.
Кафедра логопедії.
Дипломна робота
Особливості розвитку активного та пасивного словника у старших дошкільнят із загальним недорозвиненням мови
Санкт-Петербург 2010
Зміст
Введення
Глава 1. Сучасний стан проблеми вивчення ОНР у дошкільнят
1.1 Визначення загального недорозвинення мови
1.2 Етіологія загального недорозвинення мови
1.3 Симптоматика загального недорозвинення мови
1.4 Класифікація загального недорозвинення мови
1.5 Формування активного і пасивного словника в онтогенезі
1.6 Аналіз методик корекції активного і пасивного словника у дошкільників з ОНР
Глава 2. Мета, завдання, методи і організація дослідження. Характеристика дітей
2.1 Мета, завдання, методи і організація дослідження
2.2 Характеристика дітей
Глава 3. Дослідження порушення лексики у дошкільнят з ОНР
3.1 Науково-теоретичне обгрунтування методики констатуючого експерименту
3.2 Методика констатуючого експерименту
3.3 Аналіз результатів констатуючого експерименту
Глава 4. Логопедична робота з формування лексики у дошкільників з ОНР
4.1 Науково-теоретичне обгрунтування методичних рекомендацій
4.2 Методичні рекомендації з формування лексики у дошкільників з ОНР
Висновок
Список літератури
Введення
В даний час проблема діагностики мовних порушен
ь надзвичайно актуальна. Це пов'язано з тим, що в останні роки стрімко зростає кількість дошкільників із загальним недорозвиненням мови, вони становлять найчисленнішу групу дітей з порушеннями розвитку.
Підвищення відсотка мовних порушень є результатом таких несприятливих факторів, як забруднення екології, дестабілізація в соціальній середовищі, зростання відсотка родових травм і післяпологових ускладнень, збільшення кількості захворювань і різних патологій, що впливають на здоров'я і психічний розвиток дитини (Ткаченко Т. А.) [38].
Крім того, під впливом вулиці, занедбаності з боку дорослих, напливу часто безглуздою і безграмотної інформації з телебачення і сторінок нових журналів, у дітей спостерігається бідність словникового запасу, аграмматічность мови, що в свою чергу негативно позначається на навчанні в школі. Звідси величезна відповідальність і важливість роботи педагогів, що займаються виявленням дітей групи ризику розвитку такий мовної патології, як ОНР (Белова-Давид Р. А.) [3].
Неповноцінна мовленнєва діяльність робить негативний вплив на всі сфери особистості дитини: утруднюється розвиток його пізнавальної діяльності, знижується продуктивність запам'ятовування, порушується логічна і смислова пам'ять, діти із працею опановують розумовими операціями (Т.А. Ткаченко [38], Т.Б. Філічева, Г.В. Чиркін [44]), порушуються всі форми спілкування і міжособистісної взаємодії (Ю.Ф. Гаркуша [8], Н.С. Жукова, Є.М. Мастюкова [15] та ін), істотно гальмується розвиток ігрової діяльності (Л.Г. Соловйова [34], Т.А. Ткаченкo [38] та ін), що має, як і в нормі, провідне значення в плані загального психічного розвитку.
загальне недорозвинення мова словник
З цієї точки зору, вивчення словника стає пріоритетним напрямком досліджень в області дитячої мови. Також, важливе місце в загальній системі мовної роботи займає збагачення словника, його закріплення і активізація, що закономірно, у зв'язку з тим, що вдосконалення мовного спілкування неможливо без розширення словникового запасу дитини. Пізнавальний розвиток, розвиток понятійного мислення неможливе без засвоєння нових слів (Шашкіна Г.Р., Зернова Л.П., Зіміна І. А.) [49]. Розширення запасу слів у дітей - одне з найважливіших завдань виховання. Уточнення і розширення словникового запасу відіграє велику роль у розвитку логічного мислення: чим багатше словник дитини, тим точніше він мислить, тим краще розвинена його мова. Адже логічна багата мова - запорука успіху в багатьох і багатьох областях знання (Архипова Є. Ф.) [3].
Оволодіння словником в дошкільному віці має велике значення для успішного навчання в школі, тому особливу значимість здобуває раннє втручання фахівців, здатне змінити несприятливий хід розвитку дитини. Н.В. Серебрякова [23] у своїх роботах підкреслює, що для оволодіння грамотою необхідно сформувати у дітей орієнтування як елемент мовної (мовленнєвої) дійсності. Дослідження, проведені Н.В. Серебрякової [23], свідчать про наявність кількісних і якісних особливостей лексики у дітей зі стертою дизартрією. Перш за все, звертає на себе уваги обмеженість обсягу словника, особливо предикативного, а також велика кількість замін слів по семантичному ознакою.
Однак ця проблема дуже складна і тому потребує подальшого вивчення, що і визначило вибір теми даної дипломної роботи.
Об'єктом нашого дослідження є словник дітей старшого дошкільного віку з ОНР, III рівень мовного розвитку.
Предмет дослідження - особливості розвитку активного та пасивного словника у старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови, III рівень мовного розвитку.
Проблема дослідження є виявлення рівня сформованості активного і пасивного словника у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови, III рівень мовного розвитку і визначення оптимальних шляхів логопедичної роботи по формуванню активного і пасивного словника у дітей даної категорії.
Гіпотеза : виходячи з того, що у дошкільників з ОНР порушено стан всіх компонентів мовленнєвої функціональної системи, то можна припустити, що порушення лексики носять особливий специфічний характер на відміну від дітей з нормальним мовним розвитком. У зв'язку з цим логопедична робота має здійснюватися з урахуванням цих особливостей.
Глава 1. Сучасний стан проблеми вивчення ОНР у дошкільнят 1.1 Визначення загального недорозвинення мови
Вперше поняття загального недорозвинення мови було сформульовано в результаті досліджень, проведених Р.Є. Левиной [25] і колективом наукових співробітників НДІ дефектології. З їхньої точки зору, під загальним недорозвитком мовлення у дітей з нормальним слухом і первинно збереженим інтелектом, слід розуміти таку форму мовної аномалії, при якій порушено формування всіх компонентів мовної системи, що відносяться як до звукової, так і до смислової сторонам мови.
Н.С. Жукова, Е.М. Мастюкова, Т.Б. Філічева [15] також дотримуються даної точки зору, вони пов'язують поняття "загальне недорозвинення мови" з такою формою патології мови у дітей з нормальним слухом і первинно збереженим інтелектом, при якій порушується формування всіх компонентів мовної системи.
Т.Б. Філічева, Г.В. Чиркина [45] також розглядають загальне недорозвинення мови, як різні складні мовні розлади, при яких у дітей порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, що відносяться до її звукової і смислової стороні, при нормальному слуху та інтелекті.
А.Н. Корнєв [19] відзначає, що серед дітей досить розповсюджені стану тотального недорозвинення всієї мовної системи. У логопедії вони отримали назву "загального недорозвинення мови" (ОНР).
На відміну від інших дослідників, А.Н. Корнєв [19] пропонує іменувати недорозвинення мови, має самостійний генез, який пов'язаний з розладом мовних операцій, як первинне недорозвинення мови (ПНР).
Він обгрунтовує це тим, що дане поняття більш виразно відображає патогенез мовного розладу, ніж термін ОНР.
1.2 Етіологія загального недорозвинення мови
До загального недорозвинення мови можуть призводити різні несприятливі впливу як у внутрішньоутробному періоді розвитку, так і під час пологів, а також в перші роки життя дитини. Тобто етіологія загального недорозвинення мови різноманітна, але з клінічної точки зору найб...
