ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА I. АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
1.1 Визначення понять В«навчальна діяльністьВ», В«Активізація навчальної діяльностіВ» в педагогічній літературі
1.2 Особливості навчальної діяльності молодших школярів
1.3 Дидактичні основи активізації пізнавальної діяльності
1.4 Констатуючий експеримент з виявлення рівня пізнавальної активності молодших школярів
РОЗДІЛ II. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
2.1 Зміст і характер домашнього завдання молодшого школяра
2.2Формірующій експеримент по виробленню позитивної мотивації до виконання домашнього завдання
2.3 Результати контрольного експерименту
ВИСНОВКИ
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЯ
ДОДАТОК
ВСТУП
Питання активізації навчання школярів ставляться до числа найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності в навчанні має певне значення, оскільки навчання і розвиток носять діяльнісний характер і від якості учення як діяльності залежить результат навчання, розвитку та виховання школярів.
Сучасна школа повинна не тільки сформувати в учнів певний набір знань, а й пробудити їх прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Необхідною умовою розвитку цих процесів є активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів.
Питання активізації навчальної діяльності особистості в процесі навчання має таку ж давню історію, як і саме навчання. Одним з перших прихильників активного навчання був Я.А.Коменский, який вже в XVII столітті закликав В«учити дітей мислитиВ» [24, 7].
Ідею активізації навчальної діяльності за допомогою наочності, шляхом спостереження, узагальнення та самостійних висновків проповідували на початку XIX століття такі видатні педагоги, як І. Г. Песталоцці і А. Дистервег. Дистервег писав, що розвиток і освіту жодній людині не можуть бути дані або повідомлені. Кожен, хто бажає до них прилучитися, повинен досягти цього власною діяльністю, власними силами і напругою [34, 12].
У вітчизняній літературі є чимало робіт, в яких в тій чи іншій мірі розглядалися питання активізації навчання. Психологічні аспекти проблеми висвітлювалися в роботах Б. Г. Ананьєва, Д. Н. Богоявленського, Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, В. А. Крутецкий, Т. В. Кудрявцева, А. Н. Леонтьєва, А. А. Люблінської, Н. А. Менчинська, С. Л. Рубінштейна, Ю. А. Самаріна, К. А. Славської, М. Ф. Тализіної, М. Н. Шардакова, Д. Б. Ельконіна та інших.
Значний внесок у розкриття проблеми в плані розробки принципів, методів і форм навчання внесли Ю. К. Бабанський, М. А. Данилов, Б.П. Єсипов, І. Я. Лернер, Е. І. Моносзон, М. І. Махмутов, І. Т. Огородников, М. Н. Скаткін, І. Ф. Харламов та інші.
Радянські дидакти досліджували окремі питання, пов'язані з проблемою активізації навчання. Одним дієвих засобів активізації пізнавальної діяльності учнів вони вважають самостійну роботу. Цій проблемі присвячені праці А. В. Дарінскій, Б. П. Єсипова, М. П. Кашина, О. А. Нільсона, Р. Б. зроду, П. І. Підкасистого та інших. В останні роки увагу багатьох дидактів було зосереджено на дослідженні проблеми пізнавальної самостійності учнів. Її розробці присвячені праці Д. В. Вількеева, М.А.Даниловим, И.Я.Лернера, М. І. Махмутова, Н.А.Половніковой.
При всій безсумнівною значимості даних досліджень необхідно відзначити, що вони багато в чому носять теоретико-методологічний характер, в той час як практика роботи сучасної школи відчуває гостру потребу в конкретних технологіях активізації навчальної діяльності особистості.
При безумовному факті застосування багатьма вчителями окремих творчих завдань, які є в основному засобом діагностики вже сформованих здібностей учнів, проблема розробки і типології завдань, спрямованих на активізацію пізнання досліджена явно недостатньо. В результаті цього цілий ряд проблем, пов'язаних з розвитком пізнавальної активності особистості, залишається недостатньо розробленим. В їх числі: відсутність системності в баченні самої проблеми активізації навчальної діяльності; неповне розкриття механізмів її становлення та розвитку; відсутність критеріїв оцінки рівнів сформованості інтересу до пізнавальної діяльності на різних етапах становлення школяра; не розробленість психолого-педагогічних умов і засобів розвитку творчої самостійності особистості; відсутність концепцій і механізмів системної реалізації вище названих умов і засобів. Одним з таких засобів і є домашня навчальна робота.
Як показав аналіз психолого-педагогічної літератури, зв'язок вдосконалення домашньої навчальної роботи з активізацією навчальної діяльності школярів спеціально не досліджувалася. У зв'язку з цим в дидактиці не розроблено зміст домашніх завдань, сприяють розвитку творчої самостійності учнів, мало розкриті прийоми керівництва домашньої навчальною діяльністю учнів з боку вчителя (Форми роз'яснення і інструктажу, способи стимулювання активної домашньої роботи), не конкретизовані прийоми і форми перевірки домашніх завдань, способи включення в цю роботу відстаючих і невстигаючих учнів.
Домашньої роботі молодшого школяра в дослідженнях приділяється ще меншу увагу, оскільки до цих пір існує тенденція до повного або часткового скасування домашніх завдань у початковій школі, як таких.
Таким чином, актуальність початого дослідження визначається цілим рядом факторів, серед яких соціальні очікування сучасного суспільства, адресовані школі і спрямовані на активність особистості школяра.
Виходячи з актуальності проблеми, ми визначили тему дипломної роботи: Домашня робота як засіб активізації навчальної діяльності молодших школярів.
Мета роботи: досліджувати вплив домашньої роботи на навчальну діяльність молодших школярів.
Об'єкт дослідження: домашня робота як частина навчальної діяльності молодшого школяра.
Предмет дослідження: вплив домашньої роботи на процес активізації навчальної діяльності молодшого школяра.
Гіпотеза: проблема активізації навчальної праці молодших школярів може бути успішно вирішена за умов, коли:
- завдання розвитку пізнавального інтересу стає значущим і істотним компонентом навчального процесу;
- домашні завдання диференціюються на основі врахування можливостей учнів;
- кваліфіковано і раціонально організується педагогічне керівництво домашньої навчальною роботою.
Відповідно до висунутої гіпотезою дослідження були поставлені наступні завдання:
1. Проаналізувати теоретичні джерела з даної проблеми.
2. На основі теоретичних джерел вивести визначення понять В«навчальна діяльністьВ», В«Активізація навчальної діяльностіВ».
3. Вивчити особливості навчальної діяльності молодших школярів
4. Виявити зв'язок між змістом і характером домашньої роботи та активізацією навчального процесу молодшого дошкільника.
5. Підібрати адекватні методи дослідження, що дозволяють підтвердити або спростувати гіпотезу, висунуту в даній роботі.
6. Обробити результати і зробити відповідні висновки.
7. Розробити педагогічні рекомендації для батьків, спрямовані на активізацію навчальної діяльності молодших школярами за допомогою домашньої роботи.
Методи дослідження:
Аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження; непрямі, прямі і проектують методики, такі як досліджує спостереження, бесіда; анкетування батьків, індивідуальний і груповий констатуючий експеримент; формуючий і контрольний експерименти.
Теоретичне значення дослідження визначається тим, що в ньому охарактеризовані особливості навчальної діяльності молодшого шкільного віку, простежено взаємозв'язок між домашньою роботою і активізацією навчальної діяльності молодшого ш...
