МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ БІЛОРУСЬ
УСТАНОВА ОСВІТИ
В«Брестський державний УНІВЕРСИТЕТ імені А.С. Пушкіна В»
Кафедра методики викладання
фізики та ЗТД
РЕФЕРАТ
з методики викладання фізики
Календарно-тематичне планування уроків фізики в середній школі
Брест, 2011
Зміст
Введення
Правила планування навчального процесу
Послідовність стадій планування навчального процесу
Висновок
Література
Додаток (календарно-тематичне планування)
ВСТУП
Вчитель у школі - основна дійова особа, яка проводить з дітьми більшу частину часу. В його спілкування входить: проведення навчальних занять, класних годин, свят, екскурсій і т.п. Кожна з названих вище форм має свою структуру, методику проведення, цільові установки.
Одне з центральних вимог до уроку - органічне поєднання навчання і виховання учнів при максимально високому рівні розвиваючого значення кожного уроку. Вимоги до навчаючої стороні уроку полягає в тому, щоб учні безпосередньо на уроці розібралися в новому матеріалі, виділили в ньому головне і оволоділи основами досліджуваного.
Успішне проведення уроку залежить від підготовки до уроку і його продуманого планування. Гарне планування забезпечує цілеспрямовану діяльність учителя і учнів на уроці, сприятливу робочу атмосферу і необхідну дисципліну.
У кожному уроці, який проводиться в школі, відображаються найважливіші вимоги педагогіки, психології, фізіології, соціології і навчального предмета; реалізуються загальні і безпосередні завдання навчання, виховання, розвитку; органічно поєднуються діяльність вчителя та учнів, виступають у складній взаємодії мети, зміст, методи. Загальні засади вчення, що додаються до всіх форм і ситуацій, і загальні принципи навчання виступають на уроці у вигляді конкретних вимог і процедур для специфічних навчальних ситуацій, що визначаються сутністю завдання, складом класу, цілями та іншими умовами. При підготовці до уроку вчитель має справу зі складною взаємодією трьох чинників: загальних завдань школи, вимог програм, вихідного рівня підготовки учнів, з четвертим фактором-характеристиками уроку.
Мета: Поглиблене вивчення питань планування навчального процесу з фізики. Для цього необхідно:
1.Ізучіть науково-педагогічну літературу з питань планування.
2. Виділити основні вимоги і принципи планування.
3. Перевірити зразкове планування навчального процесу з фізики на відповідності цим вимогам і принципам.
Щоб успішно спланувати і провести сучасний урок необхідно, поряд з виконанням загальних вимог до процесу в цілому, керуватися і конкретними правилами організації уроку: по-перше, визначити цілі уроку (Навчання, розвитку та виховання), по-друге, підготувати зміст навчального матеріалу з урахуванням рівня навченості та вікових особливостей учнів, цілей розвитку, навчання і виховання; по-третє, вибрати найбільш ефективне поєднання методів і прийомів навчання. Далі - визначити структуру уроку, відібрати і застосувати в комплексі прийоми атракції і прийоми спонукання; нарешті, спланувати і здійснити структурування процесів викладання та навчання в відповідності зі структурою навчальної діяльності та мотиваційним забезпеченням навчального процесу.
ПРАВИЛА ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
планування урок фізика школа
Вивчення та аналіз науково педагогічної літератури [1,2,3,4] привів до наступних результатів та висновків.
Для того, щоб практично виконати названі вище у введенні правила, розглянемо методику планування уроку на конкретному матеріалі підготовки заняття по темі В«Електричний струм у газахВ».
1. Визначення цілей уроку проводиться перш за все на підставі вимог навчальної програми до знанням та вмінням і вимог, пропонованих суспільством до розвитку і вихованості учнів. Розробка цілей здійснюється з урахуванням реальних умов навчання. Отже, при постановці цілей необхідно врахувати, з одного боку, нормативні вимоги, рівні навченості та мотивації учнів, рівні їх розвитку та виховання, тип і традиції школи, з іншого - реальні можливості даного уроку: навчальні та розвиваючі можливості змісту, методів, форм і засобів навчання, а також його виховний потенціал. Тому постановка цілей уроку - це не одномоментний акт, а процес, яким починається і закінчується планування. Аналіз навчальної програми показує, що на планованому уроці учні повинні засвоїти поняття несамостійного і самостійного розрядів. Це дає підставу попередньо поставити таку мета навчання: сформувати поняття несамостійного і самостійного розрядів у газах на рівні застосування знань у знайомій ситуації. Уточнення мети навчання і формулювання цілей розвитку та виховання можливі лише після аналізу змісту навчального матеріалу (і, звичайно, умов реального процесу навчання) [2].
2. Підготовка змісту навчального матеріалу проводиться на основі його всебічного аналізу та коректується згодом у відповідності з поставленими цілями і методами навчання. Перейдемо до аналізу навчального матеріалу.
Понятійний аналіз необхідний, як відомо, для виокремлення основних понять і фактів з тим, щоб правильно визначити цілі уроку і вибрати методи навчання [2].
Понятійний аналіз навчального матеріалу даного уроку, викладеного у навчальному посібнику з фізики, показує, що весь обсяг матеріалу обов'язковий для вивчення на даному уроці, за винятком підрозділу "термоелектронна емісія", який можна вивчити на наступному уроці. Цей матеріал містить нові, вперше вводяться на уроці поняття: електричний розряд в газі, електрична провідність повітря, газовий розряд, іонізація газів, провідність газів, іонізація газів при нагріванні, іонна провідність, іонізатор, рекомбінація, несамостійний розряд, самостійний розряд, іонізація електронним ударом, емісії електронів (Курсивом виділені основні і складні поняття).
Крім того даний матеріал містить повторювані, раніше пройдені поняття: плоский конденсатор, діелектрик, електрод, анод, катод, робота електричного поля, довжина вільного пробігу.
Для засвоєння навчального матеріалу необхідно нові поняття пов'язати з раніше вивченими опорними поняттями і фактами: умови існування електричного струму, провідники та діелектрики, робота електричного поля, кінетична енергія.
Виділені опорні поняття підлягають актуалізації як на першому етапі уроку, так і по його ходу (Попутна актуалізація). Нові поняття, які належить засвоїти учням, підлягають формуванню і на другому, і на третьому етапах. Викликано це тим, що на даному уроці необхідно формувати п'ять основних і вісім другорядних нових понять. Тому, економлячи час і відводячи більшу його частину формуванню нових понять, необхідно органічно злити етап формування понять з етапом застосування знань [2].
Понятійний аналіз завершимо виділенням способів розкриття сутності нових знань: повідомлення фактів, звернення до життєвим спостереженням, аналіз експериментальних даних, аналогія, оперування формулами.
Таким чином, понятійний аналіз допомагає відповісти на питання: Що необхідно повторити учням? Що вони повинні засвоїти? Якими способами навчальної діяльності оволодіти? І, загалом вигляді, на питання: Як цього добитися?
Логічний аналіз навчального матеріалу необхідний для того, щоб намітити певну послідовність його вивчення. У нашому випадку в першу чергу повторюються опорні знання, потім з'ясовується природа струму в газах, далі - сутність розрядів у газах і, нарешті, способи створення самостійного розряду.
Логічний аналіз дозволяє визначити суперечливі сторони інформації: новий факт не відповідає раніше вивченим (повітря - це провідник або діелектрик?); матеріал суперечить раніше сформованим уявленням (чи можна створити вільні заряди в газах?); протирічч...
