МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
ДЕРЖАВНЕ Освітніх установ
ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. А.І. ГЕРЦЕНА
Інститут дитинства
Кафедра початкового природничо-математичної освіти
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
На тему: В«Формування вміння узагальнювати у молодших школярів при вивченні математики В»
Студентки 4 курсу
денного відділення
Жировий Анастасії Володимирівни
Науковий керівник:
д. пед. н., доцент
О.А. Гранічіна
Рецензент:
к.пед.н., доцент
В.Ю. Смольников
Допущена до захисту _____________/М.І. Калініна/
В«____В» _____________2010г.
Санкт - Петербург
2010
Зміст
Введення
Глава 1. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури.
В§ 1.1 Особливості логічного мислення молодших школярів
В§ 1.2 Суть узагальнення як розумової операції
В§ 1.3 Особливості розвитку процесу узагальнення молодших школярів
В§ 1.4 Процес формування операції узагальнення на уроках математики
В§ 1.5 Опис діагностичних методик на виявлення рівня розвитку узагальнення молодших школярів
Глава 2. Констатуючий експеримент. Діагностика рівня розвитку операції узагальнення молодших школярів
Глава 3. Проект. Розвиток рівня сформованості операції узагальнення молодших школярів
Висновок
Список використаної літератури
Введення
школяр логічний узагальнення урок математика
У різні вікові періоди розвитку людини найважливіше значення грає один з психологічних процесів. Для молодшого школяра основне значення набуває розвиток логічного мислення, це одне з найважливіших завдань навчання математики в початковій школі.
Однією з основних та найважливіших операцій логічного мислення молодшого школяра є узагальнення. У процесі навчання школяр, шляхом узагальнення, отримує можливість підсумовувати отримані в школі знання і робити узагальнюючі висновки [26].
Вивчення математики зіштовхує дітей з необхідністю виділяти суттєві властивості, які властиві декільком предметам і явищам, і узагальнювати їх, формуючи певні поняття.
Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури підтверджує важливість уміння узагальнювати в математиці:
1. Дана операція приводить учнів до нових узагальненим знанням, способам дій, тобто забезпечує оволодіння ними основами наук, які стають засобами вирішення конкретних завдань і подальшого оволодіння математикою;
2. Процес узагальнення виступає прийомом здійснення учнями навчально-пізнавальної діяльності [1].
Таким чином, математика відіграє важливу роль у процесі формування процесу узагальнення. Цей процес починається в початковій школі. Такі автори, як А. К. Артемов, Н. А. Менчинська, М. І. Моро і Г. І. Мінська пишуть про необхідність і особливості формування вищеназваної розумової операції [5, 8, 12, 25]. Молодший школяр, визначаючи поняття, вказує переважно наочні, конкретні і одиничні предмети і явища, їх ознаки та властивості [22]. Це пояснюється недоліком знань, а також слабким розвитком розумової операції узагальнення у дітей молодшого шкільного віку [26].
На підставі всього вищесказаного, робота з формування узагальнення у молодших школярів на уроках математики є актуальною.
Гіпотеза 1: уміння узагальнювати в молодшому шкільному віці знаходиться на середньому рівні.
Гіпотеза 2: процес розвитку операції узагальнення в молодшому шкільному віці буде успішному при наступних умовах:
В· Використання різноманітного набору вихідного розвиваючого матеріалу;
В· Аналіз та порівняння учнями великої кількості подібних предметів;
В· Варіювання несуттєвих ознак при сталості істотних;
В· Уміння бачити загальне в окремому конкретному випадку, з яким доводиться мати справу в даний момент.
Мета: розробка проекту роботи по вивчення алгебраїчного матеріалу, в ході якої можливо ефективно розвивати вміння узагальнювати у молодшого школяра.
Об'єкт дослідження: процес розвитку вміння узагальнювати на основі вивчення алгебраїчного матеріалу в початковій школі.
Предмет дослідження: формування вміння узагальнювати у молодших школярів при вивченні математики.
Завдання дослідження :
1. Вивчення та аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з даної теми.
2. Розробка змісту діагностики рівня сформованості узагальнення молодшого школяра
3. Розробка проекту на основі алгебраїчного матеріалу по формуванню вміння узагальнювати молодшого школяра.
Для здійснення поставлених завдань використовуються наступні методи дослідження:
a. аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з досліджуваного питання;
b. аналіз діяльності учнів початкових класів з метою з'ясування, наскільки сформована операція узагальнення;
c. констатуючий експеримент.
Дослідження проводилося в 3 етапи:
1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури;
2. Проведення констатуючого етапу експериментальної частини;
3. Розробка проекту з розвитку вміння узагальнювати у молодших школярів при вивченні алгебраїчного матеріалу.
Глава 1. Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури
В§ 1.1 Особливості логічного мислення молодших школярів
На початку молодшого шкільного віку психічний розвиток дитини досягає досить високого рівня. Ж. Піаже, характеризуючи даний період розвитку дитини, називає його стадією конкретних операцій з предметами. На його думку, цей час є третьою стадією в розвитку логічного мислення дитини [19]. Ж. Піаже вважав, що дослідження розвитку логічних операцій у свідомості дитини дозволяє точно співвіднести оперативні структури мислення зі структурами порядку, що відповідає зв'язку дитячого мислення і общеалгебраіческіх структур [19]. Тому включення в програму елементів алгебраїчного матеріалу дозволяє підвищити рівень операції узагальнення, сприяє розвитку логічного мислення.
Головною особливістю даного періоду є те, що розумові операції, що здійснюються дитиною, стають тепер оборотними. Якщо раніше процес інтелектуального розвитку дитини характеризувався тим, що зовнішні дії, виконувані ним, поступово трансформувалися у внутрішні, то тепер дитина в змозі перенести дії, що виконуються в когнітивній сфері, у зовнішню, тобто предметну сферу своєї діяльності.
В залежності від того, в якою мірою розумовий процес спирається на сприйняття, уявлення чи поняття, розрізняють три основні види мислення:
1. Предметно-дієвий (Наочно-дієве).
2. Наочно-образне.
3. Абстрактне (Словесно-логічне).
Предметно-дієвий мислення - мислення, пов'язане з практичними, безпосередніми діями з предметом; наочно-образне мислення - мислення, яке спирається на сприйняття або представлення (Характерно для дітей раннього віку).
Словесно-логічне, понятійне мислення формується поступово протягом молодшого шкільного віку. Словесно-логічне мислення дозволяє учневі розв'язувати задачі та робити висновки, орієнтуючись не на наочні ознаки об'єктів, а на внутрішні, істотні властивості і відносини.
Молодші школярі в результаті навчання в школі, коли необхідно регулярно виконувати завдання в обов'язковому порядку, вчаться керувати своїм мисленням, думати тоді, коли треба.
У процесі вирішення навчальних завдань у дітей формуються такі операції логічного мислення як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та класифікація.
Аналіз <...
