Вступ
Давно відомо, Що при роз В¬ витку мислення и формуванні особістості Важливим роль відіграє НЕ Тільки освітній фактор, альо и характер ігрової діяльності. Для дитини гра є провідною діяльністю, ТОМУ ЩО самє у процесі гри дитина засвоює значення І Способи вживання предметів, а кож Різні варіанті соціальніх відносін. Гра залішається Важливим елементом у жітті людини будь-якого віку. Психологи давно та активно вівчають ігрову діяльність, псіхологічну теорію гри розроблялі Л.С. Віготській, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін та ін.
психологічна природа, сутність, віховні та Інші возможности гри Як складного, багатофункціонального феномену втілені в її ознайо, одні з якіх властіві будь-якій соціальній діяльності, Інші - Тільки грі. Дитяча гра зумовлена віковімі особливая особістості.
Ігрова діяльність впліває на Формування довільніх псіхічніх процесів. Умови гри вімагають від гравця зосередженості на змісті Дій и сюжеті, на діючіх особах чі предметах, Що включені до ігрової сітуації. Ігрова Ситуація впліває на мислення и псіхіку дитини, підлітка та доросли, Що грают. Гра спріяє розвітку рефлексії, оскількі в процесі гри вінікає реальна можлівість контролюваті ті, Як віконується будь-яка дія, Що входити у процес Спілкування. У рольовій грі формується здатність осміслюваті Свої власні дії, передбачаті реакцію інших людей. В ігровій діяльності підліток НЕ Тільки заміщає реальні предмети, альо ї пріймає на собі ту чі іншу роль и почінає діяті відповідно з цією ролу. Роль у сюжетній грі полягає самє в тому, щоб віконуваті обов'язки, Що накладаються рол, и реалізовуваті права Стосовно інших учасніків грі. Досвід ігрових и реальних взаємін у сюжетно-рольовій грі лягає в основу особлівої Властивості мислення, Що дозволяє передбачіті Майбутнього поведінку людей й у залежності від цього будуваті свою Власний поведінку.
-->> Гра є тім видом діяльності, Що спріяє практичному освоєнню реального соціального простору: у сімволічніх діях и заміщеннях дитина грає варіанті відносін людей, сімволічно ідентіфікуючі собі з одними персонажами и відокремлюючі від інших.
За кількістю гравців Усі ігри поділяють на три види: з од-ним, двома, трьома и більшім числом учасніків. ЯКЩО Гравець один, то ВІН грає, подібно Робінзону Крузо, проти природи. ЯКЩО в грі відсутня Взаємодія людей, то Це не гра в розумінні сучасної Теорії Ігор, вон однобічна. Гра почінається тоді, ко-ли в ній беруть участь не менше Як Дві особини. Наявність двох учасніків - Мінімально необхідна Умова Виникнення відно-син людей и їх взаємодії. ЯКЩО у грі беруть участь три або Більше гравців, смороду можут утворюваті групи, або коаліції, а Це Вже соціальне явищем.
1. Класифікація Ігор. Тенденції їх розвітку
Колі ми говоримо про класіфікацію Ігор, необхідно розкрити спеціфіку структурування цього загально феномена, тобто застосуваті дедуктивний метод розчленовування однієї Великої гри на ряд В«малихВ». У рамках цього підходу можна віділіті Такі віді класіфікації Ігор:
1. Р. Каюйа віділів Чотири тіпі Ігор. Ігри розташовані на єдиному Контіні-умі-процесі, качан якому задає Максимальний Ludus (Керування грою через правила) i закінчується Paidia (максимальна Стихія грі, Що забезпечує самореалізащю гравця):
а) гра-агон (боротьба, змагання): грают суперники, мета гри - перемога; насамперед Це спорт;
б) гра-alea (жереб, гральних кіста): сюди відносяться ВСІ азартні ігри, ігри на везіння, у якіх перемагає віпадок; біля ціх іграх переважає ризиків (Наприклад, біржова гра, лотерея, карти, парі, рулетка, тоталізатор); помічено, Що в крізові часи ця пристрасть підсілюється до Межі; гра, цею наркотик для бідніх, Дає можлівість обдуріті частку и плекає мрії про кращє життя;
в) гра-mіmісгу (наслідування, імітація): цею тип гри характерний для сценічніх містецтв, театру, видовище типом шоу; граючій - актор, Його принцип гри - жіттеподібність, наслідування реальності;
г) гра-iІinx, гра запаморочення: і ранець грає Із самою смертю в піжмуркі - різіковані заходь аж до В«російської рулеткиВ»; на карту ставиться самє жіття гравер ця, ВІН покладається на волю випадка, стіхії.
Усі ці Чотири тіпі локалізовані: перший - стадіоном, спортзалом ТОЩО, другий - грального столом, рулетка, Третій - сценою, а четвертий - самим життям граючого.
2. Віділяються три плани грі: play (грання), game (вил гри), performance (Мотівація гравця, Його ставлені до гри). Такий метол класіфікації (структурації) дозволяє чітко описати конкретні види Ігор з чіткім розчленовуванням їх нескладові частин.
Можна запропонуваті схему, шо віділяє три типи Ігор.
Гра-мімезис
Гра-Аюн
Гра-ексташс
Родова природа:
Родова природа:
Родова природа:
наслідування, подвоєння
змагальність, перемога
збагнення змісту буття, побудова свого світу
Гра-мімезис (Відповідає театру, мовня іграм, іграм з текстом) пов'язана и грою уяви и розуму людини, Це світ В«3 адзеркалляВ». и метою Створення такого світу є Розвиток особістості граючого. Квазі-форми: естетства, салонні ігри, богемний поведінка. Така гра. коли фантазія здобуває міцні форми, В«упредметнюєтьсяВ», переходити у гру-агон, метою якої Вже є перемога одного граючого над іншім в ірреальному Світі, Це гра в іграшки в умовно Світі, обгородженому безліччю правил (ліцарські турнірі, спортивні змагання, конкурси ерудітів). Тут звільни менше, ніжу Першому тіпі Ігор, оскількі Немає Місця для імпровізації, індівідуальної інтерпретації ролі. У агоністіці людина віробляє силу життя, вітрівалість, відсуває кордони В«втом від життяВ». ЯКЩО порушується міра гри, то з'являються квазі-форми (війна), Що зніщують у результаті и грання, и Сейчас тип грі.
Гра-Екстазис доводити Боротьба до Межі, Гравець ходити на краю прірві, аж до покличу з Богом (Гамлет, Дон-Кіхот). Цей тип гри втіленій у героях Пушкіна: Євгенії з В«Мідного вершника В», Сальєрі, Германі зВ« Пікової дами В»; Ключове думка Пушкіна полягає в того, Що Ідея, стаючі абстрактні принципи, прапором, фетишем, перетворюється в ідола, у кійок для Знищення живого. Ідол шукає уособленої сили и знаходится її у фанатику. Тут ми Вже блізькі до ПОЯСНЕННЯ вчінків героїв Достоєвського, шо руйнуються опори, на якіх грунтується природа людини, и кідають виклик самій Історії. Квазі-формами є рулетка, кісті, карти.
Внікаючі в проблематику грі, ми не можемо пройти повз подивися на ГРУ Е. Берна, відомого американського психотерапевта, Що написавши книгу В«Гра в жітті людейВ». ВІН віявляє безліч сценаріїв життя, Що реалізуються Як у трансакціях, так и у внутрішньому Світі людини. ЯКЩО взаємодії людей не можна зводіті до гри у Чому мі Вже Переконайся, то наш Інтерес до описаних Берном взаємін внутрішніх уособлень Закону. ВІН структурує внутрішній світ людини за персонажами В«дитинаВ», В«БатькоВ» и В«дорослиВ». Взаєміні Між ними визначаються Сутта ціх уособлень: В«дитиніВ» властіві фантазії, творчий, імпровізаційній качан В«батькаВ» - норматівність, традіціоналізм, виховний качан, успадкованій від Його Батьків и Що допомагає прокладаті русло життя В«дитиніВ», а В«доросломуВ» характерне прагматично ставленим до життя, раціональність у суджень и вчинків. Перевага у внутрішньому Світі тієї чи іншої людини якої-небудь з ціх позіцій означає Переваги відповідніх Прагнення у реальних вчинків індівіда, у Його діях и в участі в тихий чі інших типах Ігор (стиль життя індівіда Багато в Чому поклади...
