ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Проблема психологічної готовності молодшого школяра до навчання в середній школі з точки зору вітчизняних та зарубіжних вчених
1.1 Вимоги до особистості школяра при переході на другу сходинку загального освіти в аспекті психологічної готовності
1.2 Психологічний аналіз труднощів у діяльності і спілкуванні школярів при переході з початкової школи в основну
Глава 2. Формування у молодших школярів психологічної
готовності до навчання в основній школі
2.1 Методики для діагностики психологічної готовності молодшого школяра до навчання в середній школі
2.1.1 Виявлення рівня інтелектуального розвитку молодшого школяра
2.1.2 Виявлення соціально - особистісної зрілості молодшого школяра
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Успішність навчально-виховної роботи в сучасній школі залежить від урахування специфіки психологічних особливостей учнів у перехідні періоди їх життєдіяльності. Одним з найбільш значущих періодів у житті школяра є період закінчення початкової школи і перехід в на середній щабель шкільного навчання.
Безпосередньо сам період навчання у другій половині 3 - го класу не несе в собі якої-небудь цікавою психологічної перспективи, не таїть небудь педагогічної або психологічної небезпеки. Але на рубежі 3 (4) і 5 - х класів ситуація істотно змінюється, так як одним з найбільш рельєфних періодів особистісного розвитку школярів є їх перехід з початкової школи в основну, коли істотно змінюється соціальна ситуація розвитку.
Аналіз масової шкільної практики свідчить про те, що перехід на другий щабель загального освіти не завжди відбувається в учнів безконфліктно і безболісно. Не всі школярі опиняються психологічно готовими до подолання труднощів адаптаційного періоду, не всі піднімаються в своєму розвитку до рівня відповідності новим, більш високим, ніж на першому ступені загальної освіти, вимогам. Тому перехід з початкового в середню ланку традиційно вважається однією з найбільш складних психолого - педагогічно проблем , а період адаптації в 5 - му класі - одним з найважчих періодів шкільного навчання.
До того ж перехід учнів на другу сходинку загального освіти збігається за часом зі вступом їх у підлітковий вік і може супроводжуватися низкою специфічних процесів і явищ, які складають зміст так званої В«проблеми п'ятий класів В»[29]. Однак синхронізації освітнього і вікового криз в життя школяра, на думку Г.А. Цукерман, можна уникнути, якщо сам цей перехід не буде супроводжуватися різким розривом між попереднім і наступним чином життя учнів, тобто буде будуватися В«як м'який поступовийВ» [51, с. 20]. І в Як основна передумови, які забезпечують перехід школяра з початковою школи в середню, розглядається необхідний рівень психологічної готовності, який на операциональном рівні розуміється як наявність у реальному психолого - педагогічному статусі третьокласника основних рис статусу учня 5 - го класу. [7]
На основі фактів, випливають з злободенних питань практики, можна стверджувати, що перехід в 5 клас психологічно неготових учнів може викликати або ще більш посилити їх негативне ставлення до навчання і школи в цілому. Таким чином, сьогодні можна говорити про кризу або мікрокризу В«п'ятих класівВ», коли різко зростає невизначеність різних сторін життєдіяльності, що в значній мірі визначає психологічні труднощі, які випробовують як учні, так і вчителі та батьки п'ятикласників. Труднощі перехідного періоду прямо або опосередковано впливають на ефективність навчання і виховання, а також на психічний і соматичне здоров'я школярів. Актуальність проблеми психологічної готовності випускників початкової школи до навчання в основній школі визначається тим, що цінність освіти в очах сучасних підлітків невисока. А це неминуче позначається на ефективності навчальної діяльності, що, в свою чергу, має цілий ряд віддалених соціально - психологічних наслідків, з якими суспільство стикається вже зараз.
Незважаючи на велику наукову і практичну значимість , проблема психологічної готовності молодших школярів до навчання в основній школі залишається ще маловивченою. Рішення В«Проблеми п'ятих класівВ» дозволить виявити психологічні умови і механізми, що визначають успішне входження п'ятикласників в нову соціальну ситуацію; дозволить виявити психологічні підстави проектування плавного переходу учнів з початкової школи в основну, В«покликаного пом'якшити труднощі адаптації дітей до середній школі і усунути небезпечну синхронізацію двох криз - вікового та освітнього В»[51, с. 21].
Мета даної роботи - розглянути і узагальнити наукові результати та відомості з питання психологічної готовності молодшого школяра до навчання в середній школі.
Виходячи з означених проблеми, мети, об'єкта, предмета роботи, були висунуті наступні завдання:
1) Розглянути різні точки зору вітчизняних та зарубіжних вчених на проблему психологічної готовності молодшого школяра до навчання в середній школі, основні теоретичні підходи до її вирішення.
2) Сформулювати поняття, структуру та зміст психологічної готовності молодшого школяра до навчання в середній школі.
3) Провести огляд методик для діагностики психологічної готовності молодшого школяра до навчання в середній школі.
ГЛАВА 1. ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ДО НАВЧАННЯ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ З ТОЧКИ ЗОРУ вітчизняних і зарубіжних вчених
Побудова ідеальної моделі особистості випускника початкової школи вимагає попереднього визначення поняття В«психологічна готовність до навчання в основній школіВ». Поза діяльності неможливо говорити про психологічну готовність до неї. Специфіка навчальної діяльності, її вимоги до особистості школяра і визначають зміст психологічної готовності. Визначити структуру психологічної готовності можна тільки з урахуванням структури особистості і
структури діяльності, так як, вважає А.Н. Леонтьєв, В«в основі особистості лежать відносини співпідпорядкованості людських діяльностей, породжувані ходом їх розвитку В»[35, с. 188].
Першу спробу визначити В«Готовність до навчання в середній школіВ» зробила Т.І. Юферева, виділивши наступні її складові:
1) сформованість основних компонентів навчальної діяльності, успішне засвоєння програмного матеріалу;
2) новоутворення молодшого шкільного віку - довільність, рефлексія, мислення в поняттях (у відповідних віку формах);
3) якісно інший, більш В«дорослийВ» тип взаємин з вчителями і однокласниками.
Дана структура вимагає уточнення та доповнення. Психологічна готовність до навчання на другому ступені загальної освіти передбачає наявність певної програми (ідеальної), яка і визначає спрямованість і характер роботи по психологічній підготовці учнів до переходу з початкової школи в основну. Не може бути абстрактної психологічної готовності. Вона завжди особистісна, є емоційно - спонукальною силою до діяльності і визначається наявністю індивідуально - психологічних особливостей, установок, станів особистості, відповідають вимогам конкретних завдань, що стоять перед людиною.
Структуру психологічної готовності особистості до діяльності
не можна розглядати без зв'язку зі сформованими уявленнями про психологічну структуру особистості. Так, концепція динамічної функціональної структури особистості К.К. Платонова [44] включає чотири підструктури: спрямованість, досвід, психічні процеси і біопсихічні властивості. А.Д. Глоточкін [15] доповнив дану структуру підструктурою самовизначення або внутрішньої орієнтованості в середовищі. За думку В.Ф. Сафіна, В«важливо не те, що і як людина робить, але і заради чого в...
