Міністерство просвіти ПМР
ГОУ В«Придністровський державний інститут розвитку освітиВ»
Кафедра педагогічної менеджменту та психології
Курсова робота
"Особливості виховної роботи
в спеціальному (Коррекционном) установі "
Тирасполь, 2009
Зміст
Введення
1. Теоретична частина дослідження проблеми
1.1 Методологічні основи виховання дітей з вадами слуху
1.2 Принципи виховання дітей з вадами слуху
1.3 Методи виховання дітей з вадами слуху
2. Практична частина дослідження
2.1 Особливості розумового виховання дітей з вадами слуху
2.2 Особливості трудового виховання дітей з вадами слуху
2.3 Особливості естетичного виховання дітей з вадами слуху
Висновок
Бібліографія
Додатка
Введення
Дітей з вадами слуху починають виховувати в сім'ї з перших років життя. Потім у процес виховання включається школа-інтернат, пізніше-то виробництво, куди потрапляє випускник школи. Виховний вплив на дитини безперервно, але воно змінюється в залежності від соціальних вимог суспільства до сім'ї, школі, виробництву. Воно змінюється і залежно від вікових особливостей учнів, різних життєвих ситуацій. Одні і ті ж засоби і методи виховного впливу ефективні в одних ситуаціях і малоефективні в інших, до того ж слід враховувати специфіку особливих потреб глухих і слабочуючих дітей. Цим і зумовлена ​​ актуальність теми нашого дослідження: В«Особливості виховної роботи у спеціальному (Коррекционном) установі В».
Об'єкт дослідження : процес виховання в школі.
Предмет : особливості виховання учнів спеціальної (корекційної) школи.
Мета дослідження : проаналізувати специфіку виховання учнів корекційної школи
Завдання дослідження:
1) проаналізувати методологічні основи, принципи і методи виховання учнів корекційної школи;
2) розглянути особливості розумового, трудового та естетичного виховання учнів корекційної школи.
Методи дослідження: анотування, конспектування, узагальнення передового педагогічного досвіду, спостереження.
1 . Теоретична частина дослідження проблеми
1.1 Методологічні основи виховання дітей з вадами слуху
Діалектика виховання розкривається в складній взаємозалежності об'єктивного і суб'єктивного, внутрішнього і зовнішнього. Вимоги, що пред'являються педагогом учня, усвідомлюються, стають для нього внутрішніми і реалізуються згодом в практичній діяльності учня. Для дітей з вадами слуху процес перекладу зовнішніх, об'єктивних вимог в область свідомості важкий і тривалий через особливості психічного розвитку. Цим пояснюється те, що в школах-інтернатах для дітей з порушеним слухом зустрічаються ситуації неспівпадання вимог педагога і діяльності учнів.
Діалектика виховання проявляється в його суперечливості. Рушійною силою виховного процесу є внутрішні суперечності: між соціальними завданнями, які висуває перед школярами педагог, і їх можливостями; між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями школярів; між домаганнями учнів та їх реальними можливостями; між потребами учня і способами їх задоволення. Частина перерахованих суперечностей відноситься до суперечливим прагненням самого школяра, а інша частина - до діяльності педагога. У вихованні дітей з вадами слуху ці протиріччя дозволяються в ході цілеспрямованого впливу на поведінку, свідомість учня, розширення його досвіду, в процесі формування мови, яка полегшує осмислення пропонованих вимог і сприяє критичної оцінки своїх можливостей.
Крім внутрішніх протиріч на виховний процес надають вплив зовнішні суперечності - між цілеспрямованим виховним процесом і стихійними впливами середовища, які не завжди бувають сприятливими, і пр. Ці протиріччя не є провідними, але вони в якійсь мірі можуть послабити виховний вплив педагога на учнів. Долаючи те чи інше протиріччя, особистість розвивається, піднімається на новий щабель, набуває нову якість.
Процес виховання дітей з вадами слуху будується на - основі загальних закономірностей, характерних для радянської педагогіки, що визнає вплив соціального середовища на розвиток особистості і важливість активної позиції самої особистості.
Своєрідність психічного розвитку дітей з вадами слуху обумовлює особливості процесу їх виховання.
Однією з умов правильної організації виховного процесу в спеціальній школі є (знання складної структури дефекту і розуміння того, що відхилення в розвитку, названі первинним дефектом, піддаються виправленню, корекції. Тому виникає необхідність глибокого вивчення особливостей учнів. Знання їх дозволяє виділити загальнопедагогічні та корекційні завдання виховання, які вирішуються в органічній єдності. У цьому полягає перша особливість виховання дітей з вадами слуху.
Другою особливістю виховання глухих і слабочуючих є опора на потенційні можливості дитини, на його здорові сили, віра в можливості подолання відставання у розвитку. Російські і радянські сурдопедагоги відзначали і відзначають спрагу діяльності у глухих, їх завзятість, наполегливість, спостережливість, вміння наслідувати оточуючим. Виховання правильного ставлення до свого дефекту, життєвого оптимізму робить життя дитини радісним, мобілізує волю і життєву активність. Особлива роль при цьому належить сурдопедагоги, його такту, поваги до особистості учня, поєднанню вимогливості з повагою і увагою.
Третьою особливістю виховання дітей з вадами слуху є його практична спрямованість, широке використання різноманітних видів діяльності. Діяльність, історично обумовлена ​​і соціально мотивована, є основною умовою розвитку особистості. В процесі трудової, ігрової, пізнавальної діяльності глухі і слабочуючі оволодівають навичками організації та планування, вчаться входити в широке спілкування з оточуючими. Діяльність, у якій беруть участь школярі, повинна бути не тільки виховує, але й корекційної.
Четвертою особливістю виховання дітей з вадами слуху є облік індивідуальних особливостей кожної дитини, головним чином тих, які обумовлені порушенням слуху і мовним недорозвиненням. Знання причин, викликають ті чи інші особливості поведінки або характеру дитини, допомагає вибрати засоби і методи виховання кожного.
Таким чином, виховання глухих і слабочуючих дітей спирається не тільки на загальні закономірності, але і на знання особливостей розвитку цих дітей.
Важливим для розуміння сутності процесу виховання дітей з вадами слуху є усвідомлення мети виховання.
В кінці 80-х років в педагогіці виникає новий напрям, іменоване педагогікою співробітництва. Воно відображає нові умови життя суспільства - демократизацію всіх сфер життя суспільства.
В умовах демократизації школи постає питання про реальний здійсненні ідеї всебічного розвитку особистості, бо в практиці виховної роботи давно намітився перекіс у бік розумового виховання в збиток моральному, естетичному і фізичному. Мова йде про створення умов для розвитку творчих здібностей і гармонійного розвитку кожного.
Висування в якості мети виховання всебічно розвиненої глухого або слабочуючих дитини передбачає, що рішення задач розумового, морального, ідейно-політичного, трудового, фізичного і естетичного виховання спирається на знання особливостей розвитку цих дітей і направлено на подолання наслідків дефекту слуху. Особливу значимість набуває робота спеціальної школи по формуванню мови як засобу спілкування. На її о...
